Світи, світи, місяцю...
- 16.11.12, 12:51
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Світи, світи, місяцю, не вискочи, серце,
Сяду я до човника - золоте весельце.
Буде річка човника вусебіч хитати,
А на тому березі мила зустрічати.
Я ступлю на світлую зоряну доріжку:
- Не змочи, коханая, у росиці ніжки.
Не турбуйсь, лебедонько, пташко сіроока.
- То візьми на рученьки мене, ясний сокіл!
- Понесу до скирдоньки, де духмяне сіно,
Доторкнусь вустами до рученьок білих.
Розведу я, любая, сум-печаль руками,
Спалах-блискавиця промайне між нами.
Ніжністю покрию всю з голови до ніг,
Лоскотами слів своїх розбуджу твій сміх.
У розмовах щирих просидим до ранку.
У міцних обіймах заснеш на світанку.
37
