[Приєднана картинка]Ніс янгол чистий свічечку в руці, Вона яскраво у пітьмі палала.Напевно, уявляв хвилини ці, Як праведні до раю потрапляли.Пусту ж юрму на манівці тягло:Хто за життя уже вважався тліном, Хто в любощах згорав, хто сіяв зло, Перед нечистим падав на коліна...Хтось крила ближньому навік підтяв, Ще й вихвалявся: так йому і треба!А інший крав, дурив, брехав, вбивавЙ молився про перепустку до Неба...Диявол спокушав: "Покинь свічу!Оця юрма вогню твого не варта!Витай у небі...

Читати далі...

Ти знаєш, де мене шукатьУ місячні травневі ночі.Мости кохання не горять, А згадки серденько лоскочуть.Лише здавалось, що немаТих почуттів, терпко-солодких.Як бачиш, прагнули дармаКувати почуття в колодки.А двері в дім іще не сплять, Вслухаються в звабливу тишу.І хай скриплять чи не скриплять - Незамкненими їх залишу.Ти знаєш, де мене знайтиВ весняні ночі полинові...Ну ось і на порозі ти, Весь розпашілий від любові![Приєднана картинка]І,традиційно, - вірш-відповідь Ягуара 65, мого...

Читати далі...

Тебе, о Гсподи, молюСпинить розбурхану природу.Молитву в темряві творю, Щоб обійшла мою господу."Довірся, - Ти мені сказав, -Усе в Моїй, дитино, волі:І Світло Боже, і гроза, І небо, і вечірні зорі..."Хоч грім опасисто-басистийУперто блискавки жбурляє, А я в руці Твоїй, колисці, Немов дитина, засинаю.Сліпий ліхтар біля аптекиПоволі про своє скрипить.А ген далеко вже, далекоГроза ображено бурчить...[Приєднана картинка]

Напевно, я тобою відболіла, Відплакала, згоріла у вогні...Стужилось і поволеньки зомлілоСерденько, бовваніючи в мені.І радість мої будні не мережить.Розкритися б - лишилися жалі...Озватися б на голос твій бентежний - Але в душі не грають скрипалі...[Приєднана картинка]

Козу з забитого селаВ науку віддали до міста.Згубила кізонька слова - Разочки мовного намиста.[ Читати далі ]

Гаптоване зірками небоШепоче місяцю: "Зажди..."Десь чутно: "Милий мій, не треба!.."І вже тихіше: " Не губи..."[ Читати далі ]

[Приєднана картинка] Євген ДУДАР ЧИ ПОТРІБНІ УКРАЇНЦЯМ ЕМОЦІЇ? Знову про мову. Нашу. Українську. Про нашу гідність. Про нашу душу. Бо витоптують їх паршуки. Свої і зайшлі. Та ще й чиновні манкурти. З різних щаблів державної драбини. Від "піпіна" - найкоротшого з малесенької номенклатурної дірки, до "пеппі" - найдовших державних панчох.....

Читати далі...

[Приєднана картинка]Весна убралась гожа в колодки.Сріблястий серпик місяця тонкого Заплутався у брості осокиЙ легкий туман розсіяв над рікою.У гаї покотилася луна, Нестямно соловейко серце крає, Бринить, немов натягнута струна, Десь усередині твоє "кохаю".Літа зозулька мудро роздаєІз щедрістю прадавньовіковою.І я лечу туди, де тишу рвеТвій голос, переповнений жагою.

Українці, українці, На землі своїй чужинці!Давить жаба, мучать пранці, Бідні мої ошуканці...Що ж ви, любії синочки, Точите ножа в куточкуНе на ворога, на ката - На ріднесенького брата?Гризуть його звідусюди:І чужі, недобрі люди, І свої брати-браточкиЗ ближнього деруть сорочку.Так болить ваша упертість, Злість, жадоба, пиха й зверхність, Недолугість й небажання, І відмовка "хата з краю"...Українці, милі браття, Як потрібне нам завзяттяІ міцна, як криця, спілка!Одного ж народу...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Черкаси. Пагорб СлавиІдуть, ідуть на Пагорб ветерани, Та значно поріділи їх ряди...Статечний вік, болять і ятрять рани, І спогади печуть у день ходи...[ Читати далі ]