Повертайся, ТравушкО!



Моїй віртуальній подрузі



Ти ввійшла до блогу непомітно,
Подруго з Інету віртуальна.
Але ти несеш добро і світло,
І любов, а значить - ти реальна!

В дечому з тобою дуже схожі:
Хочемо зігрітись, але грієм інших...
Ти - Травичка. а я Сонце в блозі,
Й плачемо, й сміємося у віршах.

Скоро тиждень, коли ти пропала:
Чи депресія, чи біль, а чи хандра..
Та в моєму серці сумно стало:
Щезла ти й забрала часточку тепла.

Я за тебе,  дівчинко, молилась,
Так невміло... Але як могла...
Хай тобі Господь вертає Крила -
Так не вистачає Сонечку тепла...

Про критиків, критику і поетів

Поетам, критикам, читачам і собі

Я знаю: критики були, і є, і будуть,
Бо є поети, що від Бога й так собі...
Й допоки Слово підміняє словоблуддя,
Вони знаходяться в одвічній боротьбі.

Хтось з критиків вважає, що він лікар -
Рятує читача від ракових пухлин.
А інші думають, що санітари лісу -
Вовки, шакали - й  живляться слабким.

Хтось у собі вбачає  пастора-месію,
Що вказує овечкам шлях до водопою.
 А той,  хто  лише крав , але не сіяв,
Потрапив до когорти зовсім випадково.

Такий несе розбрат й жадобу властИ
І мстить поетові за біль і самоту.
Хтось так і жде: ось ближній має впасти
Й кричить: "Ату його, ату його, ату!.."

Ні , критики нам, як вода, потрібні,
Це для поета -  стимул творчості і росту.
Та опускатися до пасквілів негідних?
Інтелігентом бути так непросто...

Шляхетною була завжди в нас Мова,
А ми її женемо з дому на вокзал...
Почнімо з себе! І "фільтруймо" Слово!
У нас же блог "Вірші", а не базар!

10%, 3 голоси

7%, 2 голоси

47%, 14 голосів

13%, 4 голоси

23%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Не хочу жити в ритмі авангарду!



У ритмi авангарду чи у ражi ?

"Ванiльне небо"? "Скислi губи"?
Абсурднi хворобливi епатажi
Вульгарних лугосадiв й бу-ба-бу-бiв!

Де ж змiст у ритмi авангарду?
Нагiдка вже не вабить серце?
"Котiв смердячих" випускаєте з пiдвалiв
І подих смерті. Й  "запах сечi"...

А де ж у формах вишнi i    жорделi,
Хрущi  в саду i  верби з солов' ями?
Я протестую проти щупалець сталевих,
Що пруться в душу з вашими вiршами.

Я ж хочу м' яти i  любистку,
Закоханих, за руку i щемливо.
 I "збруненого свiту" хочу,
 I "перехожого", що "творить" хiд красиво!

Я хочу радостi i   смутку,
Але не "сплутаних сталевих дротiв".
Я не бажаю ритму авангарду
 Iз новомодних слiв водоворотiв!

Якби зняти із нас етикетки... (міщансько-іронічно-ностальгічне)



Для Акварель на замовлення,
а також для всіх, хто чекає від мене позитиву)


Якби зняти із нас етикетки,
Ми були б ідеальною парою:
Я б плела для тебе шкарпетки,
Карамболі б співав під гітару.

Збудував би для мене будинок,
Поблизу б вирив чистий ставочок,
Запустили б з тобою ми рибки...
Посадили б вишневий садочок.

За столом би збирались на ганку,
Я  вставала б уранці, з зорею.
Карасі б подавала в сметанці,
А у вазі стояли б космеї.

Ті, що ти їх зірвав би для мене -
Росянистий букет білих квітів.
Я б забула про все нездійснЕнне
І згадала б, як треба радіти...

Якби зняти із нас етикетки...

Ідуть дощі



Ідуть дощі в моїй душі безперестанку.
Дивлюся в стелю мовчки я до ранку.
Там зір нема, одна нудьга і безнадія.
Уранці визбираю я осколки мрії.
Ідуть дощі - впадуть вірші сльозою.
Омиють страдних очей ковші сльозою.
                                   
                               2000р.

Умирає любов від утоми




Умирає любов від утоми,
а ховає її забуття.  Ж.Лабрюєр

Ми стомилися... Так буває...
І червневого літнього дня
Я збагнула, що нас немає:
А окремо є ти, і окремо є я.

Серед спеки пірнула у зиму.
Небо те ж, лиш гуркочуть громи.
Завтра станемо зовсім чужими
І при зустрічі будем на "ви"...

Про любов нагадають альбоми,
У минуле ж нема вороття.
"Умирає любов від утоми,
А ховає її забуття"...

Афоризми про кохання

  • 16.06.12, 18:41

Відкидаючи любов, людина не тільки відкидає Бога, але й голосно кличе диявола. Авессалом Підводний °Добре висловлюєш тільки ту любов, яку не відчуваєш.  А.Карр

Життя влаштоване так по-диявольському мистецьки, що, не вміючи ненавидіти, неможливо щиро любити. М.Горький

Жодне вдавання не допоможе довго приховувати любов, коли вона є, або зображувати – коли її немає. Ф.Ларошфуко

Коли жінка закохується вперше, вона любить свого коханця; надалі вона любить уже тільки любов. Ф.Ларошфуко

Легко сховати ненависть, важко сховати любов, ще важче сховати байдужість.  К.Берне

Любов – найбільша перешкода в житті.  А.Шопенгауер Любов може змінити людину до невпізнанності.  Теренцій По-справжньому згубна тільки любов до себе.  Авессалом Підводний Ревнощі часто не що інше, як неспокійне устремління до тиранії, перенесене в сферу любові. М.Пруст Спершу любов, потім шлюб: спершу полум’я, потім дим.  Н.Шамфор

Сумувати за тим кого любиш набагато легше, ніж жити з тим, кого ненавидиш. Ж. Лабрюйєр

Та хіба любов має що-небудь спільне з розумом?  І.Ґете Те серце не навчиться любити, яке втомилося ненавидіти.  Н.Некрасов

У людини, закоханої в себе, є та перевага, що в неї мало суперників.  М.Ліхтенберг

Умирає любов від утоми, а ховає її забуття.  Ж.Лабрюєр Хороша людина гідна любові.  Антисфен Чоловік, що розумно говорить про любов, не дуже любить.  Ж.Санд Щоб любити людей, треба від них мало очікувати.  К.Гельвецій Щоб пізнати людину, потрібно її полюбити.  Л.Фейєрбах Якщо збираєтеся кого-небудь полюбити, навчіться спочатку прощати.  А.В.Вампілов Якщо людина не закохувалася до сорока років, то краще їй не закохуватися і після.  Б.Шоу

Головний статевий орган жінки – язик.  Народний жарт

Дівчина з майбутнім повинна уникати чоловіків з минулим.  Жіноча народна мудрість Для жінки з кривими ногами єдиний порятунок глибоке декольте.  Жіноча народна мудрість Для щастя жінці потрібен мужчина. Для нещастя – цілком достатньо чоловіка.  Войцех Бартошевський Жінки звертають увагу не на красивих чоловіків, а на чоловіків з красивими жінками. Мілан Кундера Жінки називають козлами тих, кого їм не вдалося зробити баранами. Чоловіча народна мудрість Краще целюліт в руках, ніж силікон по телевізору. Чоловіча народна мудрість Кращий засіб догляду за руками – робити все руками чоловіка.  Жіноча народна мудрість Легше утримати півдюжини коханців, що не упевнені у твоїх почуттях, ніж одного, який уже в них упевнений.  Хелен Роуленд Молода, вродлива з вищою освітою хоче прошепотіти «ні» заможному мужчині. З оголошення рубрики «Знайомства» Мужчину найлегше знайти тоді, коли в тебе вже є один.  Пейдж Мітчелл Не дозволяй собі зненавидіти мужчину настільки, щоб повернути йому перстень з діамантом!  Сарі Габор Не сперечайся з чоловіками – все одно вони ніколи не бувають праві.  Сарі Габор Немає нічого неможливого для жінки, що вміє розплакатися в потрібний момент перед потрібним чоловіком.  Вільям Нокер Твій чоловік такий нікчемний, потворний, бездарний. Не розумію навіщо він тобі здався – віддай його краще мені! Ірпінська бувальщина

У кожної жінки повинна бути загадка… А також підказка й відгадка! Чоловіча народна мудрість

У нас в роду по жіночій лінії – всі недоторкані.  Жіноча народна мудрість

Уважно слухай міркування чоловіка. Не тому, що вони надто розумні, а тому що ти настільки розумна, щоб їх вислухати. Жіноча народна мудрість Усі чоловіки – чудовиська. Залишається одне – годувати їх краще.  Оскар Уайльд Чоловік уже наполовину закоханий у кожну жінку, що слухає, як він говорить.  Френсіс Бекон Щоб виглядати як богиня, потрібно двадцять хвилин. Аби виглядати природно, потрібно три години. Жіноча народна мудрість

Якщо скидаєш вагу, піклуючись про сідницю – це на шкоду обличчю. Але якщо обличчя гарно виглядає – це на шкоду сідниці. Жіноча народна мудрість  Що таке кохання? Робити для когось більше, ніж він заслуговує.  Ласло Фелемі

Любити — бачити людину такою, яким його задумав Бог, але не здійснили  батьки. Не любити — бачити людину такою, якою її здійснили батьки.  Розлюбити — бачити замість нього: стіл, стілець.    Марина Цвєтаєва

Коли хочеш писати про жінку, вмочи перо у веселку і струси пил з крил метелика.  Дені Дідро

Про жінок, як про небіжчиків, треба говорити або добре, або нічого.  В. А. Жиляков

Жінки — як квіти: одна жінка і одна квітка тішать і захоплюють; там же,  де в кімнаті багато квітів і багато жінок, вони створюють головний  біль.  М. Сапфір

Жінка. Вже одне це слово робить нас чоловіками.  М. Вершин

Зустрів погану жінку — відійди, щоб не зламати собі життя; зустрів гарну — відійди, щоб не зламати життя їй.  М. Вершин

Існує тільки один засіб змусити жінку замовкнути:  дати їй наговоритися.  М. Сапфір

Дар мови першої людини спіткала дивна доля: коли він був один,  йому ні з ким було говорити, а коли з’явилася перша жінка, йому вже  говорити більше не довелося.  М. Сапфір Чому Бог спершу не створив жінку? Тому, що Господь знав, що з жінками нічого не можна почати.  М. Сапфір

Мені жодного разу не доводилося зустріти людину, яка від кохання втратила би розум, але зате я бачив багато людей, які з розуму  позбулися кохання.  М. Сапфір

Дитячий гумор

Підставляй вуха!

- Як ти навчаєшся у школі? -
Допитувала внука бабця Маня.
- Пятірки , - вихвалявся Коля, -
Скажу я вам, оцінки непогані!
Та бабця і сама не промах,
Бо радіо і телевізор слуха.
-Якщо за дванадцятибальною, Миколо,
То підставляй не гаманця, а вуха!

Просилася на похорони


Зустріла вчительку стара бабуся:
- Як там онука, чи слухняна?
Лиш за уроками сидить Настуся,
Перевтомилась, зник рум'янець.

Змарніла, бідна, ніби в неї горе,
Не їсть нічого: ні борщу, ні каші...
- Та й правда, горе: ще з учора
Просилася на похорони Ваші!

Пенсія в бабусі

Біжить Сашко і витирає з лоба піт.
- Що сталося? - йому кричать услід.
- Бабуся пенсію отримала в обід,
А в неї внуків п'ятеро й  п'яниця-дід!

Міражі



Лиш ти  і  я..    Звучить    шансон...
Два келиха на білій скатертині.
Промінчик виграє  в бурштині.
Твій тост вже вкотре за любов.

Ти говорив, щось довго говорив,
А я поринула всеціло у минуле.
В той парк, де ми про все забули, 
У дощ, що із  відра обох накрив.

Старенька липа під своє крило
Взяла, промоклих  аж до  нитки.
Цілунки. Шепіт. Пульсувала жилка
У скронях швидко-швидко. Це було...

...Вдивляюся  в обличчя - ми чужі!
Змінилась музика кохання на шансон.
Не стукають два серця в унісон.
Любов в минулому. А зараз - міражі...

Сміюся... крізь сльози



Щодня торкаємося
                        одне  одного
Словами брудними,
                         холодними.
 Байдужими душами,
                          змалілими,
В піввуха  слухаємо
                         про наболіле,
Нам кажуть:
             "Матеріал відпрацьований",
А ми погоджуємось,
                          хилим голови.
Ми - перекотиполе,
                         мчимо у неволю,
Під впливом
                       наркотиків та алкоголю.

Яничари без батька-матері,
Безбатченки ми...Безхатьки...
Хліба нам і видовищ...пригірщ.
Пригірщ, бо не можна більш...

Замість шабель -
                       на шиї дзвоники,
Замість коней -
                      в травичці коники.
Замість голосу -
                       пустота, німота,
Замість гонору -
                       глупота, срамота.
Ми - стогін,
                      у ярма запряжений,
Пісок 
                       на підошвах у  ряжених,
Чекаєм  милості
                       у закривавлених,
Перевертнів
                        перевдягнених,

Яничари без батька-матері,
Безбатченки ми...Безхатьки...
Хліба нам і видовищ...пригірщ.
Пригірщ, бо не можна більш....

______________

Беріть же, смійтеся,
                          якщо у змозі...
Сміюся із вами, брати,
                          крізь сльози....