Відомий український письменник та мовознавець Борис Антоненко-Давидович писав: “Мова – тонкий інструмент. В одних устах вона звучить із такою силою, що, кажучи словами І.Франка, “мов трубою, міліони зве з собою”, в інших –  тільки ріже слух, вона – мов те лушпиння без животворного зерна”…

От якраз  ”мовне лушпиння”  посіяли у своїх висловлюваннях  деякі випускники шкіл, які мають намір “підкорити” престижний університет. Мову вивчити важче, ніж купити мебель из Италии для гостиных .

Людина – це та ж тварина, тільки удосконалена.

Щосекунди людина змінює планету і утворюється на ній.

             Нещодавно один знайомий дорікнув Алісці:

            - Отож треба було шанувати чоловіка, ноги йому мити… Бо перший чоловік – то од Бога…

1. Я  познайомився з дівчиною,…… яка не справила на мене особливого враження. Коли ж вона вперше заспівала мені пісню таким красивим тонесеньким голоском, я просто в неї закохався.

 2. Ось тут я сиджу з своїм внутрішнім світом. А десь неподалік від мене працює тату. А у нього вже інший світ, більше розвинений, бачивший багато всього,.. великий. А мій маленький, недоторканий.

 3. Одного разу мене побив старшокласник,. Я розповів все сестрі, вона зустріла того хлопця і дала йому в око. Я був тоді самим счастливим у світі.

Дорогі друзі  та гості блогу! Ось уже декілька років поспіль  я перевіряю  твори абітурієнтів  на ЗНО. Пропоную

1 квітня  посміятися .

МОВНІ  «ДІАМАНТИ»  ЛЮБИХ  УЧНІВ   (ЗНО 2009)

Тема твору: «Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця»

 1.  Коли становиться страшно – ми співаємо, коли холодно – танцюємо. 2.  Я знаю одного лікаря – скільки життів він врятував, скільки людей поклав на ноги!

                 Я проснулась в четыре  утра от того, что напротив меня в красных вязаных штанишках сидела Дыделка и улыбалась. Потом голосом старшей дочери она изрекла:

                - Мама, а напиши про Дыделку.

                 - Баранка, - сказала я,-  из Дыделки ты уже выросла.

                - А ты для будущих внуков напиши, - не унималась дочь.

                - Так дайте же мне этих внуков, - засмеялась я. – И как я буду читать им свои сказки, разве что по скайпу?

                Но Дыделка уже испарилась, забрав с собой и мой сон.

            Аліска ввійшла в ту пору, коли кількість переходить у якість.  Вона вирішила залишити свою роботу і зайнятися тим, до чого ніколи не доходили руки –ремонтом.Та, як відомо, ремонт починається з майстра. А от хорошого майстра Алісці якраз і важко було знайти.

            - Алло! – певно, чули її сусіди по тамбуру, - ви займаєтеся ремонтом? – Скільки?? Та ні, я не потягну, - розчаровано кидала слухавку. Але одного разу сусідка познайомила її з Івановичем.