[Приєднана картинка] Одного дня Вітер та Квітка полюбили одне одного. Влітку, під час сильної спеки Вітерець ніжно обдував Квітку своїм диханням, і їй ставало прохолодно та добре, навіть під літнім палким сонцем. Квітка ж, дарувала Вітру свій неповторний аромат, який він міг забирати з собою і ще довго насолоджуватись ним. Так у коханні та злагоді прожили Вітер із Квітка всю весну та все літо. Оточуючі дивувались, та іноді навіть тихесенько заздрили їхньому щастю. Але, одного дня, Вітру...

Читати далі...

Згадалось... Н.Гумилев Среди бесчисленных светил Я вольно выбрал мир наш строгий И в этом мире полюбил Одни веселые дороги. Когда тревога и тоска Зачем-то в сердце закрадется, Я посмотрю на облака, И сердце сразу засмеется. И если мне порою сон О милой родине приснится, Я так безмерно удивлен, Что сердце начинает биться. Ведь это было так давно И где-то там, за небесами... Куда мне плыть, не все ль равно, И под какими парусами.

Мара Маланова человек человеку воздух земля и цветок дерево и огонь от голоса твоего идет ток прямо в мою ладонь почему-то правую а левая горяча и я как воздух плаваю у твоего плеча

Примітка: сама в права, про яку йде мова - трохи ничже. Зізнаюсь вам чесно, колись я була дуже депресивною людиною з якою поряд знаходитись було, м’яко кажучи – важко. Тому в мене було мало друзів, люди здебільшого обходили мене стороною. І правильно робили. Та просто депресивний період життя пов’язаний з підлітковим періодом досить швидко змінився періодом важким. Виявилось я встигла нажити собі недругів. А тут ще й іншою мовою заговорила. Та саме в цей не простий час я...

Читати далі...

"Два пациента разговаривают в хирургической палате в присутствии третьего, только что пришедшего в себя после операции: “Наш хирург постоянно что-то оставляет в телах своих пациентов. Вот у меня, например, оставил перчатку”. — “А у меня — свою шапку”. Вновь прооперированный смотрит на них с беспокойством. Тут входит хирург: “Пальто мое никто не видел?”" Читаю книжку і отримую море задоволення :) "Обычно человек описывает свои ощущения при переживаниях: “на сердце кошки скребут”,...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

У храмі дзен міг зупинитися кожний мандрівний чернець, кому вдавалося виграти диспут про буддизм у ченців, що вже жили там. В одному храмі жили разом два брати-ченці. Старший був розумним, а молодший - дурним і кривим на одне око. Одного разу мандрівний чернець попросив притулку. Втомившись за день, старший брат наказав молодшому піти замість себе. "Іди і запропонуй дискутувати мовчки", - попередив він його. Незабаром прибулець повернувся до старшого брата і сказав: - Твій молодший ...

Читати далі...

Тоон Теллеген Не все умеют падать "Рано утром, когда белка еще лежала в постели, в дверь постучали - Кто там? - спросила она. - Это я, - ответил голос. - Слон. - Ты в гости? - спросила белка. Несколько минут было тихо, а потом слон попросил: - Давай потанцуем? - Потанцуем? - переспросила белка. - Сейчас? - А что тут такого? - Да как тебе сказать, - ответила белка. - Вообще-то еще так рано. - То есть ты не хочешь? - спросил слон. Белка слегка задумалась и сказала: - И где ты...

Читати далі...

Рыцари и Принцессы Порой нам кажется, что не осталось на земле ни одного дракона. Ни одного храброго рыцаря, ни единой принцессы, пробирающейся тайными лесными тропами, очаровывая своей улыбкой бабочек и оленей. Нам кажется, что наш век отделяет от тех сказочных времен какая-то граница, и в нем нет места приключениям. Судьба,.. эта дорога, простирающаяся за горизонт… призраки пронеслись по ней в далеком прошлом и скрылись из виду… Как замечательно, что это не так! Принцессы, рыцари, драконы, ...

Читати далі...

а хотіла написати не кіт а квіт:) [Приєднана картинка]