Шановні колеги!

Ми раді запросити Вас на 3-й Всеукраїнський музейний фестиваль “Музеї України у всесвітньому культурному просторі”, який буде проходити у Дніпропетровську з 14 до 19 вересня 2011 р.

У програмі фестивалю планується три конкурси:

• Мистецтво музейної експозиції: міні-виставки з тем „Раритети в експозиційному музейному просторі” та «Структури повсякденності в музеї».
• Музейні видання: каталоги, презентаційні альбоми, оригінальні видання й видавничі проекти.
• Впровадження музейних програм, акцій, заходів (промоушен).

Основні напрямки, які будуть розглядатися в межах трьох конкурсів:

• Європейський менеджмент і музеї (майстер-клас).
• Комп‘ютерна ера в музеї: сьогодення і перспективи (круглий стіл).
• Експертиза і оцінка музейних предметів (круглий стіл).

В Експертній раді (журі) фестивалю працюватимуть провідні музеєзнавці, культурологи, фахівці в галузі дизайну, видавництва, реклами, кіномистецтва та комп’ютерних технологій. У фестивалі візьмуть участь зареєстровані державні, комунальні, громадські, приватні музеї (всіх профілів) та галереї; заклади культури, освіти, виставочні фірми, що здійснюють експозиційну діяльність в галузі культури, займаються дизайнерськими роботами тощо. Програма фестивалю дозволяє продемонструвати досягнення, досвід музеїв в усіх напрямках музейної діяльності, порівняти й поєднати різні точки зору, погляди на історичне минуле і сьогоднішній стан музеїв та культури в цілому, що відбиваються в сучасних технологіях та методах відображення минулого і сьогодення. Учасники фестивалю визначаються в ході перегляду конкурсних матеріалів орокомітетом. Заявки приймаються не пізніше 1 червня 2011 р. Обов’язково необхідно надати в электронному вигляді інформацію про музей (візитну картку) з ілюстраціями для упорядкування каталогу.

До розгляду приймаються міні-виставки, видання, комплекс форм (паперові матеріали, аудіо- та комп‘ютерні технології) музейної і рекламної роботи на вільну тему та тему, визначену у положеннях до конкурсів, у різних стилях та жанрах. Перевага буде надаватися заявкам інноваційного характеру. Усі конкурсні матеріали знайдуть місце в каталозі фестивалю. З усіх питань, які вас зацікавлять, звертатися до директора музею – Надії Іванівни Капустіної (тел./факс: 0562-462428), заступника директора музею з наукової роботи – Валентини Михайлівни Бекетової (тел.: 0562- 460512), ученого секретаря – Марії Володимирівни Рошко (тел. 056-3755403).

Ми плануємо зробити:

• Реєстраційний внесок для кожного учасника фестивалю (музейного закладу) – 200 грн.
• Для всіх учасників оргкомітет фестивалю планує забезпечити інформаційну підтримку, бронювання готелю.

Переконливо просимо всіх учасників замовити та придбати зворотні квитки. Чекаємо Вас, шановні колеги. Маємо надію, що 3-й Всеукраїнський музейний фестиваль об‘єднає музейну спільноту України у вирішенні нагальних проблем музейної галузі і приверне належну увагу громадськості до збереження національної історико-культурної спадщини. Наші координати: 49600, Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 18 Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького. Тел./факс (0562) 462428, тел. (0562) 460512, Е-mail: [email protected], [email protected]

ОРГКОМІТЕТ 3-го Всеукраїнського музейного фестивалю

Загальнонаціональна акція «7 чудес України» була започаткована  Фондом Миколи Томенка «Рідна країна»  у 2007 році. Тоді, за результатами акції  країна визначила «7 історико-архітектурних  чудес України», якими стали: Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», Києво-Печерська Лавра, Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», Національний дендрологічний парк «Софіївка», Херсонес Таврійський, Софія Київська та Національний заповідник-острів «Хортиця». Вже за рік, у 2008 р. відбувся другий етап акції – «7 природних чудес України». Переможцями якого було визнано: Біосферний заповідник «Асканія-Нова», Регіонально-ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», Дністровський каньйон, Мармурову печеру, Національний природний парк «Подільські Товтри», озера Світязь та Синевір. Окрім того, один з переможців акції «7 природних чудес України» – Біосферний заповідник «Асканія-Нова» – взяв участь у всесвітньому конкурсі «7 нових чудес природи» та став одним із 77 чудес світу. 

Обидва етапи акції  під загальною назвою «7 чудес  України» мали великий успіх, тому у 2010 році широкому загалу було презентовано новий проект – «7 чудес України: замки, фортеці, палаци». В результаті його проведення будуть обрані 7 чудесних замків, фортець та палаців України.

Традиційно  акції «7 чудес України» проходить  в декілька етапів. Перший етап –  оголошення початку акції та прийняття  пропозицій щодо її учасників. Під час  І етапу Оргкомітет акції, до якого  входять відомі громадські діячі, науковці та регіональні представники визначає її учасників та презентує їх широкій громадськості. На другому етапі відбувається представлення своїх номінантів областями, організація прес-турів та визначення 21 півфіналіста акції шляхом опитування 100 експертів у галузі туризму, архітектури, історії і культури. Третій етап – визначення переможців акції шляхом експертного та відкритого Інтернет-голосування (50/50). 

http://7chudes.in.ua/top21castlesUkraine

Я проголосував за Луцький і Хотинський замок.

Унікальна знахідка археологів на Рівненщині. Поблизу Хрінницького водосховища вони натрапили на житло русичів 12-го століття. Воно так добре збереглося, що весь хатній побут можна розгледіти до найменших подробиць. Дух Київської Русі відчули і наші кореспонденти. Хрінницьке водосховище - рай для археологів. Тут проводять розкопки майже 20 років. І щороку неабиякі знахідки. Цей сезон - не виняток. Знайдене давньоруське житло 12-го століття цінне тим, як воно збереглося. Денис Козак керівник археологічної експедиції інституту археології НАН України: - Все те, що мало бути в хаті, те воно і є. В куті на долівці лежав, уже напівспалений, фрагмент набиття лука. І це дуже цікаве зображення, просто пахне Київською Руссю. Піч - уціліла найбільше, розповідає керівник експедиції Денис Козак. Каже, тепер знає будову середньовічної печі до найменших подробиць. На берегах Хрінницького водосховища безліч культурних шарів. Роботи, кажуть археологи, ще не на один десяток років. Але впритул до місця розкопок уже підбираються забудовники. Віталій Ткач науковий співробітник ДП "Волинські старожитності": - Ось за нами видно бетонний паркан. Це люди, які отримали тут ділянки без будь-яких погоджень, археологічних розкопів. Власник повинен забезпечити археологічні розкопки перед забудовою, перед тим як будувати. Інакше всі об'єкти і культурний шар руйнуються. Більшість забудовників довкола водосховища не мають дозвільних документів - стверджують науковці. І стурбовані тим, що на їхні запити відповідні правоохоронні органи не реагують. Адже земляні роботи можуть назавжди знищити археологічні пам’ятки.

Кирило Євсеєв Юлія Саніна, Юрій Фетисов, Рівненська область, Новини, Телеканал "Інтер" Там же і відео: http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2011/08/30/788560.html#comments

Волинська рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на території багатошарового поселення доби енеоліту, бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського та пізньосередньовічного періодів у селі Зимне Володимир-Волинського району. Поселення знаходиться на північно-західній околиці села, за 1 км на захід від автодороги Володимир-Волинський - Іваничі по вулиці Польовій. Дослідження проводилось у східній частині поселення, на місці найбільш ймовірного розміщення археологічних об'єктів, де було закладено траншею вздовж лінії північ-південь площею 28 кв.м. В експедиції під керівницвом Златогорського О. працювали С.Панишко, Д.Дем'янчук, Б.Ліщук, С.Шабловський, О.Ромашковець.
В ході робіт було виявлено і досліджено культурний шар доби бронзи, раннього заліза, ранніх слов'ян, давньоруського часу та пізнього середньовіччя, зокрема господарську яму лужицької культури бронзового віку та споруду празько-корчацької культури V-VI ст. н.е. Серед масових знахідок виявлено ліпну та кружальну кераміку наступних типів: 1) фрагменти ліпного посуду лужицької культури; 2) фрагменти ліпного посуду ранньозалізного віку; 3) фрагменти ліпного посуду празько-корчацької культури; 4) вінця та верхні частини горщиків давньоруського часу; 5) фрагменти кераміки пізнього середньовіччя.
Виявити і дослідити пам'ятку вдалося завдяки проведенню наукової археологічної експертизи на початку 2011 року, хоча Зимне - відоме своїми пам'ятками, зокрема і одним з найбільших у Східній Європі городищем ранніх слов'ян.

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася передача археологічних матеріалів, віднайдених на місці створення культурно-археологічного центру "Пересопниця". [ Читать дальше ]

поселення мідного віку у селі Колодниця на Ковельщині. Пам'ятка
розташована у центральній частині села, на відстані 100 м на схід від
приміщення будинку культури та близько 300 м на південь від русла річки
Бобрівка (правосторонній доплив р. Турія). 
Дослідження на цій пам'ятці ДП "Волинські старожитності" проводило
шляхом закладання траншеї у північній частині ділянки вздовж лінії
північ-південь довжиною 10 м, шириною 2 м та глибиною 0,3 м.
 Було
виявлено два господарські об'єкти культури лійчастого посуду (мідний
вік, початок - перша половина ІІІ тис. до н.е.), а також колекцію
фрагментів кераміки цього ж часу. 
В
експедиції під керівницвом наукового співробітника Дмитра Дем'янчука працювали Борис Ліщук та Андрій Бардецький.
Це перші археологічні дослідження у цьому глухому поліському селі, які будуть продовжені і у наступному році.
Довідково.
На території села Колодниця Ковельського району відомі наступні пам'ятки археології:
- поселення культури лійчастого посуду у центрі села, на якому і проводилися дослідження 2011 року;
- стоянки свідерської культури фінального палеоліту на правому березі р. Турія, на схід від села;
- багатошарове поселення доби бронзи, ранньозалізного часу і давньоруського періоду Х-ХІІІ ст. на південній околиці села.

Під час проведення археологічного нагляду за земляними роботами у с.Пересопниця Рівненської області (будівництво історико-археологічного комплексу "Пересопниця") виявлено культурний шар епохи бронзи, ранньослов'янського часу, доби Київської Русі та пізньосередньовічного періоду.

[ Читать дальше ]

http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/news/znakhidki_z_peresopnici_2011_roku/2011-07-29-166

// 26.07.2011
Слідом за булавою, екскаваторник відкопав поховання. Людські кістяки лежали у землі за православною традицією. Ймовірно це лише частина давнього кладовища. Археологи уже підняли частину похованих вісім століть тому. Окрім людських кісток натрапили на кераміку, монети та вироби із металів. Давні православні поховання у Пересопниці — ще одна знахідка екскаваторника. Своїм ковшем машина зачепила плиту із ракушняка. Під нею та поряд археологи розкопали поховання жінок й чоловіків. Відносять їх до періоду княжої доби: 12-13 століття. Ще на полі у Пересопниці
археологи виявили кераміку, вироби з металу та бронзи. Окрім цього монети: радянські, шведські, Речі Посполитої, навіть, Візантійської імперії. Тут і мідні, й срібні, із білону та сучасніших сплавів. Пояснення такій кількості цінних знахідок на сільському полі має львівський археолог Святослав Терський. Разом із батьком, також археологом,
досліджував літописне місто Пересопницю із 74 року. Каже: на цьому полі є знахідки і кам'яної доби. Жіночі прикраси, монети різних часів та імперій на території колись торгово-адміністративного центру не дивина. Бо Пересопниця стояла на колишньому шляху із Києва у Європу. Усі знахідки із пересопницького поля упорядкують й задокументують. А перед відкриттям музею-пантеону, розмістять у експозиції новобудови.
Тетяна Коваль, Артем Лаговський
http://rivne1.tv/Info/?id=13710

В городищі древнього Рай-міста волинські археологи натрапили на культурний шар, який датують 5 століттям до нашої ериНові знахідки волинських археологів. Три роки вони розкопують городище
древнього Рай-міста, яке згадується в літописах 11 століття. І нині
дослідники натрапили на культурний шар, який датують ще 5 століттям до
нашої ери.

Це городище на околиці райцентру Шацьк - залишки
Рай-міста. Перша письмова згадка про нього - від 1157 року, в
Іпатіївському літописі. У 13-му столітті місто відбудував князь Михайло
Василькович, внук Данила Галицького. Історики дослідили: Рай-місто було
ласим шматком.

За володіння ним місцеві князі постійно сварились. Чому так назвали поселення - достеменно не відомо.

Сергій Демедюк, керівник Шацької експедиції:

-
Єдине, що можемо сказати: завдяки оцій природі, багатству природному.
Саме тому його назвали Раєм. Тобто, певно, що досить зручне було місто і
досить багате на… Що було основне в той час - прожити і прохарчуватися.

Керівник
експедиції на розкопках з першого дня. Що це саме літописне Рай-місто
зрозуміли, коли знайшли залишки городища й дві князівські печатки. Одна з
них належала внуку Ярослава Мудрого. Припускають: цією територією з
11-го століття проходив торговий шлях. Як свідчення - тогочасні монети
кількох європейських країн. Однак найцікавішою знахідкою археологи
вважають ливарну лійку.

- Лійка для відливання, скоріш за
все, кольорових металів якихось виробів. Тобто, можемо говорити про свою
якусь внутрішню металургію кольорову. Тобто, відливання своїх прикрас.
Що досить є унікальним для городищ.

Татарські наконечники
стріл підтверджують літописні згадки, про напади кочівників на цей
озерний край у 13 столітті. А от останні знахідки дуже здивували
археологів. Вони розкопали залишки так званої Поморської культури. Це
5-4 століття до нашої ери! Серед 40-ка об'єктів - вогнище з кам'яною
кладкою - прототип слов'янської печі-кам'янки.

Андрій Бардецький, керівник розкопок:

-
Більшість дослідників поморської культури вважають її носіїв предками
слов'ян. Принаймні, першими достовірними, які простежуються археологічно
і підтверджуються на основі генетичних співставлень.

Археологи
впевнені: роботи на цих землях їм вистачить ще принаймні на
півстоліття. За умови, якщо матимуть хоч якесь фінансування. Та
порозуміються з городниками, які заважають розкопкам.

Олексій Златогорський, директор ДП "Волинські старожитності":

-
От наприклад, оцей город, то є римський час, то Вельбарська культура.
Ми не можемо сюди влізти. І причому, городи - самозахват, документи люди
не мають.

Археологи підрахували: на повноцінне дослідження
унікального городища й музею просто неба треба близько 10 мільйонів
гривень. Вважають, ці гроші можуть окупитися за 10-15 років завдяки
туристам.

Автори: Володимир Мельник, Олександра Фетисова, Віталій Гаврилець. Перший Національний.

Відео: http://1tv.com.ua/ru/news/2011/07/25/6446

Лукомський Юрій

Панишко Сергій

 

ЦЕГЛЯНА ПІЧ ХІVХV СТ. У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ

 

Описано рештки сирцево-цегляної споруди, виявленої під час рятівних археологічних досліджень на околиці княжого города Володимира на Волині. Архітектурно-археологічний аналіз дає підстави інтерпретувати споруду великою одноярусною і однокамерною піччю для випалу цегли. За супровідним археологічним матеріалом та іншими критеріями час спорудження і функціонування об’єкту обмежено ХІVХV ст. детальніше (повна версія статті) див.: http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/publ/cegljana_pich_xiv_xv_st_u_volodimiri_volinskomu/11-1-0-127