У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася передача археологічних матеріалів, віднайдених на місці створення культурно-археологічного центру "Пересопниця". [ Читать дальше ]

Під час проведення археологічного нагляду за земляними роботами у с.Пересопниця Рівненської області (будівництво історико-археологічного комплексу "Пересопниця") виявлено культурний шар епохи бронзи, ранньослов'янського часу, доби Київської Русі та пізньосередньовічного періоду.

[ Читать дальше ]

http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/news/znakhidki_z_peresopnici_2011_roku/2011-07-29-166

// 26.07.2011
Слідом за булавою, екскаваторник відкопав поховання. Людські кістяки лежали у землі за православною традицією. Ймовірно це лише частина давнього кладовища. Археологи уже підняли частину похованих вісім століть тому. Окрім людських кісток натрапили на кераміку, монети та вироби із металів. Давні православні поховання у Пересопниці — ще одна знахідка екскаваторника. Своїм ковшем машина зачепила плиту із ракушняка. Під нею та поряд археологи розкопали поховання жінок й чоловіків. Відносять їх до періоду княжої доби: 12-13 століття. Ще на полі у Пересопниці
археологи виявили кераміку, вироби з металу та бронзи. Окрім цього монети: радянські, шведські, Речі Посполитої, навіть, Візантійської імперії. Тут і мідні, й срібні, із білону та сучасніших сплавів. Пояснення такій кількості цінних знахідок на сільському полі має львівський археолог Святослав Терський. Разом із батьком, також археологом,
досліджував літописне місто Пересопницю із 74 року. Каже: на цьому полі є знахідки і кам'яної доби. Жіночі прикраси, монети різних часів та імперій на території колись торгово-адміністративного центру не дивина. Бо Пересопниця стояла на колишньому шляху із Києва у Європу. Усі знахідки із пересопницького поля упорядкують й задокументують. А перед відкриттям музею-пантеону, розмістять у експозиції новобудови.
Тетяна Коваль, Артем Лаговський
http://rivne1.tv/Info/?id=13710

Валентина Одарченко, Радіо Свобода.

"Це, по суті, був підручник. І його спалили. Бо він був написаний, як тоді висловлювались, "на южнорусском языке" - тобто українською. У 1690 році видається указ про знищення всіх книг, написаних руськими богословами.

У День слов'янської писемності віддалене від велелюдних шляхів невелике село Пересопниця на Рівненщині збирає прочан. Люди йдуть до старовинної Свято-Миколаївської церкви - ровесниці середньовічного Свято-Богородицького монастиря.

450 років тому тут народилося Пересопницьке євангеліє, на якому нині присягають українські Президенти. Якщо в минулі роки святкування організовували самі волиняни малими силами і коштами, то нині їх підтримав своїм указом президент. Кульмінація урочистостей із нагоди ювілею запланована на 29 серпня, а нині в селі, що ледве налічує сотню мешканців, розгорнуте будівництво. Тут заплановане відкриття пішохідного туристичного маршруту, який об'єднає копії старовинних будівель тисячолітньої давнини (самі будівлі не збереглися).

Пересопницьке Євангеліє

На створення культурно-археологічного центру в Пересопниці з державного бюджету надано майже вісім мільйонів гривень. Іще 20 мільйонів із державного та місцевих бюджетів підуть на спорудження 20-кілометрового шляху від траси до села. Частина цієї суми піде на створення соціальної інфраструктури та реконструкцію електромереж у селі Пересопниця, у якому досі щороку зменшувалась кількість мешканців.
Заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов вважає, що після завершення будівництва Пересопниця оживе і перетвориться на туристичну Мекку. Для влади це важливий туристичний проект у рамках концепції "Західна брама".

Пітьма не здолала його...Чимало місцевих мешканців вважають, що починати потрібно було з відновлення монастиря, у стінах якого 450 років тому архімандрит Григорій та чернець Михайло вперше переклали Євангеліє зі староболгарської на українську. Нині на місці монастиря, як на козацькій могилі, - старовинний кам'яний хрест. Монастир знищили єзуїти, спорудивши з його каміння костел, розповідає автор книги "І пітьма не здолала його" Євген Шморгун.Свій роман письменник та ініціатор першого пам'ятника Першокнизі присвятив історії збереження Пересопницького євангелія: "Адже тоді в інквізиторських вогнищах горіло знаєте скільки книг? Я вираховував, хто міг би врятувати Пересопницьке євангеліє. Бо ж не потрапило воно до костелу - ті, хто його охороняв, знали йому ціну і вивезли. Я розповідаю там про Рівне, про випускників Острозької академії, які могли це зробити..."

Сторінка з іменем Мазепи. Саме Євангеліє створено на Волині (розпочато у Дворецькому монастирі князів Жеславських, продовжено - в Пересопницькому монастирі) в 1556-1561 рр. Основний писець - Михайло Василієвич із Сянока, син протопопа. Запис писця Михайла Василієвича, [1557 р.]

Як розповідає настоятель пересопницької Свято-Миколаївської церкви отець Петро, завдяки хоронителям Пересопницького євангелія його змогли оцінити Тарас Шевченко й Іван Франко. У неспокійний воєнний час гетьман Іван Мазепа передав Пересопницьке євангеліє у Переяслав, у Свято-Воскресенський собор. Уціліло воно і в часи наступних воєнних лихоліть.

Рівнянин Олександр Волощук переконаний: диво врятування Пересопницького євангелія сталося всупереч бажанню чужинців знищити на корені українську мову. У 1622 році цар Михайло, з подання патріарха Російської православної церкви Філарета, видав указ про спалення "Учительного Євангелія" Кирила Ставровецького, нагадує історію просвітянин.

"Це, по суті, був підручник. І його спалили. Бо він був написаний, як тоді висловлювались, "на южнорусском языке" - тобто українською. У 1690 році видається указ про знищення - і тут бере участь синод - і накладається анафема на адресу всіх книг, написаних Петром Могилою, Кирилом Ставровецьким та іншими богословами. Ці книги і в Росії, і в Україні переслідуються і спалюються.

1720 рік - Петро І своїм указом забороняє друк будь-яких українських книг...

Символ культурного відродження. Нині Пересопницьке євангеліє - більш ніж 9-кілограмовий раритет, фоліант у дубових палітурках, переплетених зеленим оксамитом, із пергаментними сторінками рукописного уставу - зберігається у київській бібліотеці імені Вернадського і потрапляє до Верховної Ради лише під час інавгурації українських Президентів.Із початку року бібліотекарі та музейники Рівненщини та Волині організовують виставки, наукові конференції і читання, присвячені Першокнизі-ювілярові. Факсимільні видання Пересопницького євангелія отримали Музей волинської ікони та Національний університет "Острозька академія".

На серпневі урочистості влада планує запросити українського, російського, білоруського, болгарського та сербського президентів.

Джерело: Радіо Свобода.

Нещодавно у селі Пересопниця Рівненської області дослідники натрапили на унікальну знахідку - уламок давньоруської булави, яка датується XII-XIII століттями. Невеличка булава (розміром 4х5 сантиметрів) виготовлена з бронзи і покрита позолотою. Натрапили на знахідку наглядаючи за роботою екскаватора у не вельми перспективному, з точки зору археології, місці, де колись був старий міст. Така знахідка вкотре підтверджує важливість на необхідність нагляду за будівельними та земляними роботами у певних місцях.

– Знайдена булава відноситься до третього типу за класифікацією Кірпічнікова. Він найчастіше зустрічається у північно-східних землях Давньої Русі. Булава позолочена зовні і зсередини. Це підтверджує думку, що вона належала якомусь князеві або воєводі, а не рядовому боярину. Булава пустотіла, не залита всередині свинцем, тобто дуже легка. Тому її могли використовувати тільки як парадно-представницьку. Є кілька князів, які пов'язані з нашими землями та північно-східними теренами Русі: засновник Москви Юрій Долгорукий та його син Андрій Боголюбський. Вони обидва бували на Волині. Можна припустити, що булава належала комусь із них або ж їхнім воєначальникам, - розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Михайло Вашета.

Проте археологи знайшли не цілу булаву, а її уламок. Проте слідів феформації від удару не видно. Це дозволило науковцям зробити припущення, що булава була розбита ударом холодної зброї по вертикалі.