***

  • 11.09.21, 11:10
Жизнь есть величайшая милость, смерть — величайшая немилость. И, посему, надо прожить большую часть жизни — ЗДЕСЬ И СЕЙЧАС!
 Нет ни небес в сиянии славном, ни ада, где жарятся грешники. Здесь и сейчас день наших вечных мук! Здесь и сейчас наш день наслаждения! Здесь и сейчас наш шанс! Выбери же этот день, ибо спасителя нет!
 Скажи сердцу своему: "Я — сам себе повелитель!"
Антон ЛаВей

***

  • 09.09.21, 18:00
Ни одно вероучение не должно приниматься на основании его «божественной» природы. Религии должны быть подвергнуты сомнению. Ни одна моральная догма не должна приниматься на веру, ни одно правило суждения не должно быть обожествлено. В моральных кодексах нет изначальной святости. Как и деревянные идолы далекого прошлого, они — плод труда рук человеческих, а то, что человек создал, он же может и уничтожить. 
Антон  ЛаВей

Хто ж Мене відцурається...

  • 07.09.21, 20:35
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм. 
34 Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча. 
35 Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.
36 І: вороги чоловікові домашні його! 
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.

Від Матфія 10:33-37, пер.  Огієнка

Як у Львові вчинили замах на президента

5 вересня 1924-го, Українська Військова Організація (УВО) вчинила замах на Станіслава Войцеховського, президента Польщі, яка незаконно загарбала Галичину. Але саморобна бомба не вибухнула, й Войцеховський не розділив долі свого попередника – першого президента ІІ Речі Посполитої Ґабріеля Нарутовича, застреленого 16 грудня 1922 року у Варшаві польським націоналістом, знаним митцем Еліґіушем Нєвядомським (1869–1923).

Станіслав ВойцеховськийСтаніслав Войцеховський

[ Читати далі ]

https://photo-lviv.in.ua/yak-u-lvovi-vchynyly-zamah-na-prezydenta/

З життя Homo Sapiens

  • 01.09.21, 18:50
Цікавий у нас народ,  як жерти цукор кілограмами,  чіпси з пивом,  неїстівні ковбаси і палити, то нормально,  а як вакцинацію МОЗ рекламує у себе в ФБ то зразу репет,  істерика,  в вакцинах же буває ртуть (етилртуть,  в незначній кількості і виводиться швидко), сліди формальдегіду (давлять ним токсини,  які потім вводять в організм,  в деяких вакцинах їх частки)  і якийсь матеріал з приматів "рекомбінантний, реплікаційно-дефектний аденовірусний вектор шимпанзе"


І де знайти інструкцію на Модерну? 

Ольга Басараб. Історія однієї постаті

Ольга Басараб народилася 1 вересня 1889 р. в селі Підгороддя на Рогатинщині в родині відомого громадського діяча о. Михайла Левицького і Савини з дому Стрільбицької. Ольга мала старшу сестру Іванну та молодшого брата Северина, згодом першого Начального Пластуна. Навчалася в приватному пансіоні для дівчат у Вайсвассері, ліцеї Українського інституту для дівчат у Перемишлі та однорічних курсах у Віденській торговій академії. З 1910 р. працювала в страховому товаристві «Дністер» та Земельному іпотечному банку. Ще до початку Першої світової війни Ольга Басараб долучилися до організації жіночої чоти легіону Українських січових стрільців.

[ Читати далі ]





Любити заборонено

  • 31.08.21, 17:30

Як із геїв намагаються зробити «нормальних» в Україні. Розслідування Заборони

Конверсійна терапія — це практики, які ґрунтуються на антинауковому припущенні, що гомосексуали, бісексуали, трансгендери або гендерно-варіативні люди морально, духовно чи навіть фізично хворі й неповноцінні, а тому потребують лікування. Це може бути як індивідуальне або групове консультування, так і більш серйозні втручання на кшталт позбавлення сну, прийому нейролептиків, електрошокової терапії й навіть «коригувального» зґвалтування. В останні роки виправлення сексуальної та гендерної ідентичності на Заході визнається шарлатанством і формою тортур. В Україні ж є безліч сумнівних фахівців і організацій, які «допомагають вилікуватися» від «гомосексуалізму».

Журналіст Заборони Самуїл Проскуряков два місяці прикидався геєм, щоби дізнатися, як в Україні намагаються змінювати сексуальну орієнтацію.


Сучасна наука відкидає конверсійну терапію як неефективну й навіть шкідливу. Але в університетах і медучилищах України досі вчать за старими підручниками, де гомосексуальність вважається патологією. Однак ніхто толком не розкаже, як «лікувати» її на практиці, тому кожен «лікар» розуміє терапію як хоче. Хтось обмежується розмовами, а є й ті, хто вдається до екстремальних методів на кшталт електрошоку або «коригувального» зґвалтування. У псевдонауки немає етичних стандартів.

Конверсійною терапією можуть займатися як люди з медичною освітою, так і зовсім без диплома. «Лікують» за гроші та безкоштовно, у психіатричних кабінетах та церквах.

Дослідження

Влітку 2020 року Міжнародна організація Freedom House провела базове опитування щодо природи й поширення конверсійної терапії в Україні. Виявилося, що тут досить часто можна натрапити на подібні практики й вони досі користуються популярністю.

Згідно з зібраною інформацією, лідери релігійних груп (89%) і члени сім’ї (75%) — основні промоутери конверсійної терапії. Головні «лікарі», на думку респондентів, — представники релігійних груп (84%), «традиційні лікарі» (57%) і приватні психологічні та психіатричні клініки (45%).

Також стало відомо, що конверсійна терапія насамперед спрямована на підлітків ЛГБТ+ до 18 років (67%), а основними формами «лікування» називають релігійні обряди (59%), молитву (54%) і перебування в спеціальному закладі — (51%). Небінарні люди також згадують фізичне насильство як одну з форм такої «терапії» (60%).

Далі тут (текст великий)  zaborona.com/yak-iz-geyiv-namagayutsya-zrobyty-normalnyh-v-ukrayini-rozsliduvannya-zaborony/


Британка знайшла на горищі листування про Голодомор

Нещодавно до Музею Голодомору була передана рідкісна знахідка - підшивка листів британського інженера Джері Бермана. На початку 1930-х він влаштувався на роботу в Станицю Луганську, звідки вів активне листування з родичами та друзями, описуючи навколишню дійсність — Голодомор 1932-1933 років.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі музею.

“Розпочавши форсовану індустріалізацію в 1928 році, СРСР закуповував техніку за кордоном та активно запрошував іноземних спеціалістів, які вміли працювати з нею. Так у 1930-му з ПАР до УСРР потрапив Джері Берман - інженер містобудування та залізничного сполучення. У 1932-1933 роках він побував у Москві, Луганську та Харкові, але більшість часу провів у Станиці Луганській. Навколишню дійсність він описував у листах до братів, сестри та друга у ПАР, США та Великій Британії”, - ідеться в пресрелізі.

Британка знайшла на горищі листування про Голодомор / Фото: holodomormuseum.org.ua

Зазначається, що найбільше уваги у своїх листах Джері приділяє жалюгідному становищу робітників: картковій системі забезпечення продуктами, несправедливості у їхньому розподілі і постійній нестачі карток, дороговизні продуктів та мізерності зарплат, що змушувало родини робітників голодувати. При цьому становище іноземних спеціалістів прирівнювалося до партійної номенклатури й було значно кращим - для них діяли власна система магазинів, закриті їдальні тощо. У листах Джері не лише описує побут 1930-х, а й дає власну етичну оцінку злочинним діям СРСР.

Зокрема, він писав: “Небажано носити з собою хліб у кількості понад одноденний раціон. Ціла буханка хліба, яку ви можете отримати, можливо, на кілька днів, спричинить таку подію, що всі перехожі зупинятимуться і дивитимуться на вас. Це чорний хліб. Я можу сміливо сказати, що моє життя опинилося б у великій небезпеці, якби я був помічений у володінні лише однією скибочкою білого хліба. Такого тут не бачили з 1928 року. Тут, де вирощують пшеницю!”

Також він зазначав: “З кожним місяцем стає все гірше і гірше, тому цього місяця я отримую картки на 4 робітників, тобто, наприклад, одну картку треба розділити між 4 працівниками та їхніми сім’ями, тобто кожен отримує "нічого"!! Тут ми всі працюємо тільки за хліб. Нічого іншого ми не отримуємо, крім кількох рублів”.

Як повідомляють у Музею Голодомору, підшивка з листами Джері Бермана була знайдена на горищі британкою Алісон Маршал, дідусь якої - Мейєр Фортес - був другом і одним із адресатів інженера. На початку 2021 року вона особисто передала цю унікальну знахідку до Музею Голодомору. Ці листи є унікальним свідченням та важливим джерелом інформації про 1930-ті в Україні, та безпосередньо про умови життя робітників під час Голодомору.

Вже дуже скоро у відвідувачів музею буде можливість побачити ці листи у Залі Пам’яті, яку буде відкрито на початку вересня.

www.ukrinform.ua/rubric-society/3306020-britanka-znajsla-na-gorisi-listuvanna-pro-golodomor.html

Я пам'ятаю

Я пам'ятаю як на очах були сльози від книги "АД 242", а після "Іловайського щоденника" Зіненка плакала.  Я пам'ятаю шок,  коли перший раз побачила фото "дебальцівських фантомасів", де у українців були зрізані обличчя,  їх в мережу виклали вбивці,  банда росіянина Мільчакова.  Нема прощення і розуміння такому