весь світ проти тебе ?

Коли тобі  здається,  що  весь  світ  проти тебе,

згадай:  літак  злітає  проти  вітру !

По НАДЕЖДЕ не справляют поминок

По  НАДЕЖДЕ  никогда  не  справляют  поминок.   (народное  наблюдение)

Сім год мак не родив

Сім  год  мак  не  родив -- і  голоду  не  було !

(народна  мудрість)

Хто ходить навпростець

Хто  ходить  навпростець - 

 - той  дома  не  ночує !

(народна  мудрість)

Чому мовчите про Голодомор



"Чому .... ви  мовчите  про  Голодомор - геноцид  українців  у  Радянському  Союзі ?"  Мел  Гибсон

Все на світі треба пережити

І  все  на  світі  треба пережити,
і  кожен  фініш - це  по  суті  СТАРТ,
і  наперед  не  треба  ворожити,
і  за  минулим  плакати  не  варт.

Ліна  Костенко

Cьогодні я прокинусь спозаранку

  

Cьогодні я прокинусь спозаранку

Вмиюсь дощовою водою

Босий вийду я до г`анку

Щоб пройтися вранішньой росою...

 

Встає зоря на небосхилі,

Дзюркоче річка в низині

Природа гарна ще донині

Не всю спаплюжили її...


Кружляють  пташки в  висоті,

Цього  замріяного літа

В садку гуляєш ти у самоті

Чекаючи – приїдуть скоро діти...


...Нам було гарно в холодку

Затишного такого саду

Де зустрічались залюбки

Й де ми давали собі раду...

Хотів я світла почуттів

Хотів я світла почуттів

І вже вважав тебе своєю,

Ти ж вільною була у наготі

Почуттів сучасних у поє`днанні...

 

Колись гуляли ми удвох

Просторами шкільно-буденними

Та  раптом промінь улучи`в

В серденька наші молоденькії

 

Кохались ми, та залюбки

Кохала ти ще й іншого...

Коли катались ми мов колобки,

В полях травички пишної...

 

Не помітили ми коли

Настала пора істини,

Що не можна бути утрьох

Й пити водички чистої...

Ось і настала прощання пора

Ось і настала прощання пора

З роком, що вже промайнув непомітно

Вже копошиться навкруг дітвора

Ялинки яскраво розкві`тчаної

 

Ми полюбляєм святкову цю мить,

Готуєм келихи і напої всілякії

І тут важливо помилки не забуть

Лишити в році, що полишає нас...

 

Прощавай же рік високосний, 

В якому полишили частку себе

За столом сидим ми „колгоспним”

Почуваючись щасливими вже... 

Там, де мене вже сьогодні нема,

навіяно  віршем  поетеси:  http://blog.i.ua/community/53/1142837/#p2


Там, де мене вже сьогодні нема, 
Учні вже вчаться зовсім незнайомії,
Там, де мене вже сьогодні нема
Вчителі пропагують програми но`віЇ


Там, де мене вже сьодні нема, 
Море Каховськеє плеще заплавами,
Там, де коли і колись нездарма
Будні новітнії збудять програмами


В буднях новітніх замріяних мрій
Хочеться вірить, що все теє збудеться
Колосом ниви, врожаєм рясним
Знаю також, що все те не забудеться !