Завести, завезти, довести, довезти, направити

Можу когось направити, завезти і довезти. 

Можу довести і направити.

Можу завести, довести і направити 

інші варіанти?

Давайте сьогодні вночі на сайті нікого не буде. Солодких снів :)

Історія повторюється двічі, перший раз як трагедія, другий - як фарс.

(забула хто сказав)

цікаво: а втретє, вчетверте?

Пробую добитись від передвиборних агітаторів якихось обіцянок. Хоча б обіцянок..... ;) Бо як кажуть "хотіти" вже половина справи.

Наприклад перед виборами мера два роки тому, нам дах перекрили. Думаю хтось за нього відразу і проголосував. А тут ніякого діла не видно, лише один на одного бруд ллють. Хіба нам їх бруд треба?? 

.... гречку не обіцяти

Сиджу собі вдома, хворію по-тихеньку. Читаю розумні політичні замітки. Розумні. Але кожна замітка "віддає" (не буду писати конкретніше) клоунадою. Чи це я занадто серйозно сприймаю? Бо ні одна політична сила не позиціонує себе як національна, українська. Кого ж ми до влади чекаємо?

Не знайшла на клавіатурі значок градуса.... Температура піднялась до 37, а стільки справ)))))....

Люблю осінь. ВІД... і ДО. Від кінця літа, коли вдень парко і нічого ще не нагадує про ЇЇ наближення, але ввечері вже овіває прохолодою. Перші засохлі листочки нагадують, що і цього року ВОНА відбудеться. Дні стають коротші, вечори довші, ночі прохолодніші. Перші осінні дощі змивають ілюзію вічного тепла. Зручні капці і парасольки - невід'ємні ЇЇ атрибути. Каплі дощу на шибках, в калюжах трішки листя - от ВОНА і прийшла. Це лише початок, ще трішки яскравого сонця, ще трішки погожих днин.... Все більше жовтих фарб, оранжевих, червоних. Золоті килими навкруги. Повітря застигле, без вітру, без хмарин. Час зупинився, аж млосно і дивно якось :) Каштани на бруківці .... і знову дощ, все зимніший і пронизливіший вітер. І вже опало листя, і кошики з городиною і опеньками давно в кладовій.

Теплий шарфик притримує дихання, яке хіба цівкою проривається крізь туманну мжичку. ... 

Перший морозець і перший сніг. Люблю перший сніг. Він припорошує усі сліди, усі думки, створює настрій чогось чарівно-святкового. Перший сніг завжди тає.... :)

 Кільканадцять років тому коліжанка принесла почитати мені Дейла Карнегі. Це був перший шок  Після того я почала потрошку читати психологію. Шок збільшився ;) В перших виявилось, що всі наші думки, поведінка і т.п. давно відомі. Навіщо відкривати Америку)))))) В других ну дууууже неприємно читати про свою поведінку, чи знайомих і незнайомих людей. Це було важко. Але з часом я звиклась, думки змінились і я зовсім по іншому оцінюю певні ситуації. Ось це і зветься свідомість та самосвідомість.

Зараз вже часто-густо буває по іншому. Приходить мені якась думка в голову, я її перевіряю по психологічній літературі. Нормальний процес. Не святі ж горшки ліплять ;)

Ось наприклад:

Переважно люди відносять себе до того етносу, до якого належать їхні батьки, в якому етнокультурному середовищі вони виховались і проживають. Складніше етнічне самовіднесення нащадків з етнічно змішаних родин. Вибір етнічної традиції у таких випадках залежить від сімейних і культурно-побутових традицій, від домінуючого етнічного оточення, від численності етносу та його господарсько-культурного розвитку, ролі етносу в суспільно-політичному та ідеологічному житті країни. Тому в нащадків етнічно змішаних сімей та тих, які свідомо змінили свою етнічну належність, етнічна самосвідомість є нестійкою, часом багатозначною.

продовження буде....

   В японській не прийнято Я-кати – це нескромно і неввічливо. Тому "я" зазвичай просто опускається з речення, при цьому розуміється, що людина говорить про себе. 

А ще кажуть що в японській мові немає слова "не", немає "неможливо" ;)

Слова з приставкою "не" наганяють негативний зміст. Тому вітаю усіх українців з Днем Свободи!!!!

.... і ще: давайте попробуємо спілкуватись без слова "не"

якось так виглядає...