... А знаєш, що тобі сказати мушу,Мізки від чого висохли від дум:Бодай хоч раз ти зазирнула в душу?Хоча б колись пройняв незнаний струмВід дотику легенького рукою,Поширився від маківки до п'ят,Ввірвався в серце кулею сліпоюІ млосним зойком вискочив назад?Чи можеш ти забути про буденнеІ відлетіти в рай солодких снів?Чи мусиш повертатися щоденноДо сірості таких подібних днів?Злети, бодай хоч раз, над метушнею,Душі відкриту книгу прочитай,Де ти була й залишишся моєю,Де ще живе такий примарний рай.....

Читати далі...

Невчасно… Край села на околиці свище розхристаний вітер -Він колючі сніжинки за комір кида подорожнім,Нахиляє додолу старезного явора вітиІ ламає нещадно колосся, від літа порожнє. Лиш поскрипує явір – він досить пожив у цім вирі,Під розлогою кроною бачив добро й лихоліття.Сотню раз понад ним журавлі пролітали у вирійІ не менше – скидав він пожовклі на землю суцвіття. …А цієї весни розцвіла білим цвітом черешня.Він побачив її ген за хатою в чистім поривіІ забулось минуле – він вірити став у...

Читати далі...

Відкриваєм серця) Часом досить промінчика з добрих очейЩоб зробити щасливою поруч людину…Свічка в змозі розсіяти мряку ночейЙ простелити до доброї справи стежину…Слово лагідне може розмити в душіТу фортецю, що гнів будував в ній рокамиВчасно вилиті іншій людині віршіВиліковують тугу й журбу нашу з Вами…Посміхнеться назустріч Ваш погляд мені..І забуду про те що дощить і без сонця…Довго жив в непроглядній холодній пітьміДосить в серці закриті тримати віконця…Відкриваєм серця… визволяючи...

Читати далі...

19 березня 2010 року цій талановитій поетесі, виповнилося 80. Та її вірші залишаться актуальними завжди. Життя іде і все без коректур... Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати. Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі, нам треба поспішати. Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого, – пройдемо, як...

Читати далі...

Вы никогда не задумывались, что самая патриотичная птица - это синица. в окраске имеет национальные цвета, не улетает в теплые края на зимовку и любит сало!!?? [Приєднана картинка]

Знайшла в інеті і дуже сподоблось)) Незабутніх вражень, щасливих подій, Здійснення задумів, втілення мрій! Хай прекрасним цвітом шлях життя рясніє, Справджуються завжди заповітні мрії. Хай палають в серці почуття високі, А доля дарує повні щастям роки. Наша мила і люба, найкраща у світі, Бажаємо щастя, даруємо квіти. Щоб сонце і зорі плекали тепло, І щоб завжди здоров’я у тебе було. Щоб смутку не знала, ми просимо долі, Добра тобі й радості, рідна, доволі. Бо...

Читати далі...

Кохання з присмаком гірчинки... Солодка мить - мить забуття, Коли є лише ти і я.... А інше, якось не важливо, Все інше нехай зачека. Проте не довгі щастя миті. Ось тут ти був і вже нема. Бринить не прошена сльоза І те, що так зігріло серце Примарно по душі блука... І мучить навіть не чекання. Не від розлуки та сльоза. Безвихідь тужно огорта. Чому між нами стільки всього, Що серця стукіт завмира?

Пісня про матір (Мамо, вечір догоря) Слова: Борис Олійник Музика: Ігор Поклад Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася Теплим леготом. Задивлялася білим лебедем, Дивом-казкою За віконечком,- Сива ластівко, Сиве сонечко. Сад вишневий на порі, Повернулись журавлі. А мені, як до зорі, Долітати на крилі Все до тебе, як до вічної зорі. Там, де ти...

Читати далі...

В мріях ти була завжди моя, В мріях я завжди був твій, Та часу течія, нестримна течія Змела сліди тих мрій в душі моїй. Приспів: Зникло наше бути чи не бути, Ген за гори з журавлями одпливло, І тепер не знаю, як забути Те, чого ніколи не було. Щирий сміх торкався вуст твоїх, Щирий сміх, як перший сніг, Та днів нестримний біг, та днів нестримний біг Змести повік не зміг той перший сніг. Приспів В мріях ти була завжди моя, В мріях я повік був твій, Та часу течія, нестримна ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Музика: Арнольд Святогоров Слова: Юрій Близнюк Виконує: Оксана Білозір Цвітуть небеса барвінково у вольної волі, І місячна барва з високих небес струменить, І після єднання збирає у дружньому колі Народ, що покликаний вольную волю любить. Збираймося, друзі до гурту не раз і не двічі, Єднаймося, друзі, бо є нас чому поєднать Запалим серця від вогню Великодної свічі, До поки ми є Україна не буде...

Читати далі...