Останні статті
- Как же я соскучилась по тебе, i.ua !
23.10.2011, 01:03 - Как все просто оказывается :) Цитата из детской книги "Полианна"
07.09.2011, 21:48 - Велодень. Киев. 28.05.2011
30.05.2011, 10:45
Свіжі фотографії
Свіжі шпалери
О философии
- 19.11.10, 23:28
- одной фразы достаточно
Женщина — вот единственная философия мужчины. (С)
***
- 17.11.10, 22:44
- одной фразы достаточно
За одну ночь нельзя изменить жизнь… Но за одну ночь можно изменить мысли, которые навсегда изменят твою жизнь… (С)
"Я тебе не люблю..."
- 16.11.10, 21:02
Я тебе не люблю...
Я ніколи тебе не любив.
Це лиш тільки гормони, горілка і кава.
Грім ударив зненацька
Блискавкою засліпив
І здалося на мить,
Що це зірка щаслива упала.
Я тебе не люблю...
Я ніколи тебе не любив.
Просто взяв що тоді
Опинилось мені під рукою.
Випадкове весло
І мій човен кудись понесло,
І за зіркою я загадав
Хай пливе...
Тільки поруч з тобою.
[ Далі ]
Я ніколи тебе не любив.
Це лиш тільки гормони, горілка і кава.
Грім ударив зненацька
Блискавкою засліпив
І здалося на мить,
Що це зірка щаслива упала.
Я тебе не люблю...
Я ніколи тебе не любив.
Просто взяв що тоді
Опинилось мені під рукою.
Випадкове весло
І мій човен кудись понесло,
І за зіркою я загадав
Хай пливе...
Тільки поруч з тобою.
[ Далі ]
Юрко Покальчук
Як я тебе кохаю?
- 15.11.10, 22:27
Як я тебе кохаю?
Важко сказати – як...
Бачу я небо раю
В чистих твоїх очах.
Сильно? Не знаю міри
Сили ночей без сну,
Ранків, без тебе – сірих,
Днів, що без тебе – сум.
Ніжно? Звичайно, ніжно.
Палко? Шалено? Так.
Шепче казкарка-вічність
Про таємничий знак.
Про королівські шати,
Привиди давніх веж...
Легко тебе кохати –
Дихати легко теж.
Важко сказати – як...
Бачу я небо раю
В чистих твоїх очах.
Сильно? Не знаю міри
Сили ночей без сну,
Ранків, без тебе – сірих,
Днів, що без тебе – сум.
Ніжно? Звичайно, ніжно.
Палко? Шалено? Так.
Шепче казкарка-вічність
Про таємничий знак.
Про королівські шати,
Привиди давніх веж...
Легко тебе кохати –
Дихати легко теж.
Наталка Шевченко (Очкур)
Інша ніч
- 15.11.10, 22:21
Ти не залишишся зі мною,
Ця ніч належить не мені...
Самотність в темному сувої
Гортає зваблені пісні.
І на розтрощених цимбалах
Вона нестямно виграє...
Пробач – я знову не вгадала,
Що в цьому болю не моє.
Я так хотіла побувати
У світі справджених поем,
Там, де зима у білих шатах
Кришталь до снігу додає.
Де поле – аж до небокраю -
Заткане в атласні світи...
Та буде інша ніч, і знаєш –
Я вже не дам тобі піти.
Наталка Шевченко (Очкур)
Ця ніч належить не мені...
Самотність в темному сувої
Гортає зваблені пісні.
І на розтрощених цимбалах
Вона нестямно виграє...
Пробач – я знову не вгадала,
Що в цьому болю не моє.
Я так хотіла побувати
У світі справджених поем,
Там, де зима у білих шатах
Кришталь до снігу додає.
Де поле – аж до небокраю -
Заткане в атласні світи...
Та буде інша ніч, і знаєш –
Я вже не дам тобі піти.
Наталка Шевченко (Очкур)
Ти - звичайнісінький
- 15.11.10, 22:06
Ти - звичайнісінький. Негарний.
Як тінь розбитого вінця,
Але на вій своїх чагарник
Ти все нанизуєш серця.
А їх - багато. Так багато.
Вони караються, живі...
Чи то спокута, чи розплата,
Та що отримали - ловіть!
Ти - звичайнісінький. Безпечний.
Ці очі - сірі, наче дим,
Одноманітний почет речень,
В яких - ні згадки про "завжди".
Ти слів, які панянкам любі,
Ніколи вчити не бажав,
Та погляд твій - сердита згуба,
Для снів і спокою - іржа.
А усміх твій - такий печальний,
Як прорахований політ...
Ти - не звичайний. Надзвичайний.
Чому це так мені болить?
Як тінь розбитого вінця,
Але на вій своїх чагарник
Ти все нанизуєш серця.
А їх - багато. Так багато.
Вони караються, живі...
Чи то спокута, чи розплата,
Та що отримали - ловіть!
Ти - звичайнісінький. Безпечний.
Ці очі - сірі, наче дим,
Одноманітний почет речень,
В яких - ні згадки про "завжди".
Ти слів, які панянкам любі,
Ніколи вчити не бажав,
Та погляд твій - сердита згуба,
Для снів і спокою - іржа.
А усміх твій - такий печальний,
Як прорахований політ...
Ти - не звичайний. Надзвичайний.
Чому це так мені болить?
Наталка Шевченко (Очкур)
