Десь блукають на небі одинокі світи, З ними поруч невпинно згорають комети А ти йдеш по землі, де квітучі сади Омивають любов'ю горизонти планети. Огли Т.О.

Дамо росії копняка!!! Покажемо чия земля, Де мати, жінка, син, донька Не буде більше москаля! Пошлем ген-ген до "Корабля". Кобзон їм пісню заспіває Путіну місце потримає Там, коло себе - 'Vip person" До Пекла дружненько "Welcome!

Ну что "красавица" - Россия! Говориш "хотела Мира"? Зашла без спроса ты СКОТИНА НА ЗЕМЛЮ НАШУ - УКРАИНУ! А КОЗАКИ наши - ГЕРОИ!!!, А ваши и гроша не стоят, Так оценила РАША души, Как МЯСО! Четвертина туши! О брызгах Желчи Киселёву, Скобеевой - в аду напомнят, За жизни всех на Украине, Детей особенно - невинных! Их мелкий лидер хочет Рая? С мёртвых детей кресты снимая. Лишая жизни города, Вы Твари!!! Все, кто шёл сюда! Работы в Раше не нашли? Умом...

Читати далі...

Непорушні слова "Україна жива"! Не зламає наш дух "руський" ворог. Нас підтримає Світ, Бог і ненька земля, Бо де ПРАВДА, там честь та свобода. 30 років тому українці - звання, Несемо і пишаємось з того, Не зламає наш дух, проросійська брехня. Не дамо Вам і клаптик кордону! Відчайдушні, сміливі наші мужі, Дай їм сили здолати негоду, Ми поборемо все і веселі пісні, Знов лунатимуть серед народу. Українці в душі, зараз і назавжи, Ми тримаємось разом - єдині...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

Оборвалась его жизнь внезапно, как нить давно лежащего мотка, И все прекрасно теперь знают, Что он уже в пути на небаса. Оборвалась его жизнь как ветка, С давно уже усохшегося дуба, И смотрит он нас улыбкой неба, Наверное там легче ему будет. Конечно, сколько лет прожить - отвага, Но ведь вся жизнь летит как облака, И всё равно пусть сколько ему было, Хоть 80-т, хоть с малым 22-а.

На вулиці ллє сірий дощ,В очах моїх блищить сльоза,Ти знову не прийшов, ну що ж,Мабуть залишуся одна.В смітник усі делікатеси,що готувалися з рання,і мрії з голови, до біса,нажаль таке сумне життя.Чекала так твого приходу,Та видно краще б в "Міст" пішла,І навіть в отаку негоду,Та щасливіша б я була.Дзвінок. Не вже прийшов. Не вірю,Біжу скоріше відчиняти.Привіт, хоч й втратила надію,Та все ж так рада обійняти![Приєднана картинка]

Напившись у ріки кохання,Вони не мов злітають в небеса!Кружать над світом аж до рання,Збирають трави у омріяних лісах.Хлюпочуться у теплих переливах,квітучих спогадів й бажань,Дарують радість у весняних заливахРясних дощів і сонячних сіянь.Малюють один одному картини,Майбутніх діток, їхньої сім'ї,Країну у якій вони щасливі,Їх дім, садок й цвіт яблуні.[Приєднана картинка]

Тебя люблю я кнопкой телефона, Клавиатурой, мышкой, пастой на листе, люблю тебя я на песке у моря, Сияньем звезд, и просто на земле. Люблю тебя я на коре деревьев, И на столбах по всюду "Я люблю", На окнах магазинов, коридоров, Читается людьми моё "Люблю"! Пусть глупо это, может, и нелепо, Но чувства в фразу помещаю я, И мой летит к тебе конвертик, Где вывела слова: "Люблю тебя!"

Просыпается утро, в тумане укрыто,Наслаждясь прекрасной музыкой птиц,Расскрывается счастье в кроватке тихо,И улыбка влечет с двух еще сонных лиц.