Слов удар, пылающие нервы,

Мыслей заплетённый в душу звон:

Я – не первый, я, увы, не первый

В этом с появления времён.

Как хрестоматийно: сердца бредни,

Горечь и отсутствие лица,

Я – не первый, но и не последний

И так будет с миром до конца.

24.03.2016

Волнами в окна

Ночи прилив,

Тянется к строчкам

Всё выше и выше,

Каждая строчка –

Это мотив,

Каждый в той строчке

Что хочет услышит.

В строках и ночи.

Если захочет.

24.03.2016

Я в окно посмотрел –

Снег,

На себя посмотрел –

Тоже,

И струился вокруг

Век,

Я не знал, что он так

Может.

Я не ведал, зачем

Он,

Я не ведал, зачем

Время,

Только вечных минут

Звон

Молоточком клевал

В темя.

Продолжала зима

Бег

По душе, по дворам,

Крышам,

Я в окно посмотрел –

Снег.

Он и я – близнецы?

Вижу.

23.03.2016

Порядок звичного нам світу,

Дарунок світла та пітьми:

У вихідні – панує світло,

У буднях – бенефіс зими.

І люди, грішні та блаженні,

Сприймають це як не чуже,

У мене ж осінь є щоденно,

І я до цього звик уже.

23.03.2016

Місячна піднялась пектораль

Над примарним зламом небокраю,

Я – луна минулого, нажаль,

І, нажаль, твоє вікно шукаю.

А вікон яскравих – досхочу,

Віднайти потрібне – важко дуже,

Я до них метеликом лечу,

Може, є якесь з них небайдуже?

Та у вікнах тих блищить кришталь

Почуттів, давно уже зігрітих,

Я ж – луна минулого, нажаль,

І, нажаль, не можу скам’яніти.

23.03.2016

Коли тебе торкнеться темрява

І перетворить у ніщо,

Забуть про стони та прокльони,

І не волай, мовляв, за що.

Вже все сказала темна сила

І тягне на пекельне дно,

Коли та інших нагинала,

Тобі же ж було все одно.

22.03.2016

Скажи вітрам,

Яке ім’я твоє,

Скажи словам,

Як тебе описати,

В якому сні

У серці розтає

Колючий лід

І того льоду грати.

Скажи хоча б

Куди мені іти?

В руках чиїх,

Чи заходу, чи сходу,

Вир почуттів своїх

Ховаєш ти

І погляду медову

Насолоду?

Чи зможу перетнути

Я межу

Омріяної, жаданої

Миті?

Скажи мені, скажи мені,

Прошу!

Допоки можу я іще

Просити.

22.03.2016

Хочешь чаю? Прости что не кофе,

Я его и не очень-то пью.

Компенсацию будешь? Есть строфы

Отразившие память мою.

Отразившие мысли и взгляды,

Может странные, может и нет.

Не отнекивайся, нет, не надо,

Это мой к пониманью билет.

Вот он, жёлтый, немного примятый,

С поперечной полоской «Контроль».

Забирай – и в мой мир необъятый,

Где сыграю тебе свою роль.

22.03.2016 

Пішов невдаха день зі сцени,

Небесний світить пантеон,

Я дивлюсь в ніч, вона – у мене,

І щось шукаємо разом.

Під голубими ліхтарями,

Ламаючи кайдани брам,

Шукаєм довго, та що саме?

Не знаю відповіді сам.

21.03.2016

Солнечный выстрел. Метко!

Чёрная ночь – наповал.

Боже, опять эта клетка –

Тел человечьих металл!

Боже, опять эти взгляды –

Вакуум взглядов богаче!

Серые ходят отряды,

Будто война, не иначе.

Катится в тартарары

Кем-то приглаженный мир,

Толпы – на битвы, в угаре,

Я лишь один дезертир.

21.03.2016