Головний дибіл планети на весь світ викладає свої хворі фантазії,нагло перекручуючи і спотворюючи історичні  факти минулого і теперішнього часу .Його зомбовані підлеглі-недоумки вбивають людей,загрібаючи територію і власність чужої країни.А його підлеглий народ,хоча народом це тупе стадо назвати важко,з тупорилим оскалом і  озвірілими очима влаштовує якісь дурнуваті концерти,і  стрибає від радості,неначе зграя оскаженілих собак…Факти говорять самі за себе.Інакше,ніж дибілами,цю націю тепер назвати неможливо.

Зависла в повітрі холодна війна,

Накрила Вкраїну російська чума.

Мов кодло гадюче, підступне й слизьке,

Повзе Україною лихо людське.

Зомбоване військо, брехливі вожді,

Це нелюди дикі, жорстокі й дурні.

Це натовп безликий тварюк і убивць,

Немає в них мізків, нема у них лиць.

Це армія пекла, служителі зла.

Та в них на майбутнє дорога одна.

Чуму триколірну у край наш несуть,

Від вірусу свого самі ж і впадуть.

 Загинеш навіки, російська чумо!

Зітрешся з землі, як собаче лайно.

З мечем і з війною до нас ти прийдеш -

То ж знай, від меча ти,тварюко,й помреш!

У неадекватності і відсутності здорового глузду у нинішнього російського диктатора,напевно,вже не сумнівається ніхто.Не може нормальна психічно-здорова людина дійти до готовності розпочати третю світову війну,у якій не буде переможців і яка однозначно може стати останньою в історії людства лише через те,що інша СУВЕРЕННА і НЕЗАЛЕЖНА країна відмовляється бути його колонією і над якою відвічний агресор втратив свій неустанний контроль.При цьому він прирікає також підвладну йому на даний час країну на неминучий крах і розпад.Фактично,воно вже підписало Росії смертний вирок.Виникає питання-чому російський народ до сих пір тримає над собою таке чудовисько???Є два варіанти-або росіяни вже просто звикли бути вічними рабами без права на власну думку і свободу слова і їх цілком задовільняє таке існування(оскільки повноцінним життям його назвати важко,це,як жінка,яка живе зі своїм чоловіком за принципом-б"є,значить-любить,хай тиран,зате наш,рідний),або проти них використовується якась потужна психічна зброя масового ураження.Іншого пояснення особисто в мене просто немає…Можливо,таке існування  вже стало для російської нації генетичним захворюванням і воно невиліковне?При всій моїй повазі до простих росіян я останнім часом дедалі більше сумніваюся у їхній адекватності і психічному здоров’ї як нації в цілому.Як можна влаштовувати концерти і виспівувати пісні через те,що їхній правитель-тиранюга своїми агресорськими загарбницькими діями діями у відношенні до чужої країни прирікає їх же на неминучу загибель,як державу і як націю в цілому???Це просто нонсенс.Невже російська нація вироджується у бездушних і безголових смертників-камікадзе?

 В цілому світі неможливо знайти ще один народ, націю, яка б з такою ганьбою і приниженням падала на коліна і кланялася в ноги своєму споконвічному гнобителю і агресору і з такою радістю ішла в добровільну кабалу, з якої не буде вже виходу… Нема більше в світі народу, який би так ненавидів мову своєї країни, землю, яка їх носить і терпить стільки віків… нема і не було народу, який би прославляв жорстоких безсердечних убивць, винищувачів своїх же братів, продажних тварюк, які зрадили не те що свій народ, а своїх матерів і свою душу… Невже той кривавий тиранюга, за яким пекло давно вже плаче, зомбував не тільки свою підстилку на ім’я янукович, але й половину України???Це просто в голові не вкладається.Дякувати Богу, є і на сході,і в Криму адекватні прості ЛЮДИ, яким Бог по своїй милості зберіг розум і чисту душу.Правда, живеться їм зараз як серед зграї лютих вовків.Шкода, що старший брат настільки недоумкуватий, що не може і не хоче зрозуміти того, що злочини проти Духу, проти людських душ не будуть прощені ні на цьому світі, ні на тому. Зазомбована частина України навряд чи почує голос розуму,за них потрібно лише молитися.А  служителів пуціна хочеться застерегти-Прийшли хлестати чужу кров,самі ж у ній і потонете рано чи пізно!

Не обІйме більш мати сина,

Татка донечка більш не зустріне.

Він сьогодні від кулі загинув,

Захищаючи рідну Вкраїну.

Біль нестерпний серце покрає,

І не змиєш його сльозами.

Душі-голуби в небо злітають,

Щоб навіки залишитись з нами.

В нашій пам’яті, в кожному серці…

Вам доземний уклін ми складаєм.

Біль скорботи усіх нас торкнеться,

Бо за нас ви життя віддали.

Помолися, моЯ Україно,

За убитих твоїх Героїв!

Нехай пам'ять про них не загине,

Хоч ніщо Твоїх ран не загоїть.

Хай задзвонять церковнії дзвони,

Хай зігріються душі свічками.

Хай з небес рідну землю боронять,

Світлом зоряним сяють над нами.

Янукович, недороблений дибіл!

Невже  розуму останки  розгубив?!

Путінський мудак бритоголовий,

Ти ніколи не відмиєшся від крові.

Схаменися, доки ще не пізно!

Забери своїх недоумків залізних!

Не уникнеш ти народної розплати,

Час настав за все відповідати!

Ти народ вже не зупиниш, не зламаєш,

Дух свободи ти не подолаєш!

І москва тобі не допоможе,

Бо народна воля – воля Божа!

Варваре, ти не в народ стріляєш!

Свою ж владу ти в могилу заганяєш.

Дні останні вже режим твій доживає,

У агонії звивається й конає.

Біля тебе зомбі біло-сині,

А навпроти – Люди України.

Вже обридли безкінечні твої чвари,

Закечалися вже рідні твої нари!

Я кохаю твої ясно-сині очі,

Я у них закохуюсь щомиті.

У глибИни їх занурююсь щоночі,

Бо нема таких ні в кого більше в світі.

Твоє серце - ніжності скарбниця,

Більше неба й сонця гарячіше.

Біля нього так приємно мені грітись,

Бо воно у цілім світі наймиліше.

Богом душі наші з’єднані навічно,

Їх ніхто не зможе роз’єднати.

Я кохаю тебе пристрасно і ніжно

І завжди лише тебе буду кохати.

Повстань з колін вже, Україно!

Зніми кайдани біло-сині!

Вставай, народе, годі спати,

Немає часу більш чекати.

Устань, Вкраїно, підіймися!

Наперекір катам всміхнися.

Обпились крові вже Пилати

Й тебе готують до розп’яття.

Панує нечисть у країні,

Прикрившись стягом біло-синім.

Та їм вже Дух наш не зламати,

Не довго ще їм панувати!

Бо з нами Бог й могутні крила

Архистратига Михаїла.

Бо наша міць - Любов і єдність,

Наш стяг - це наша незалежність.

Нема назад вже нам дороги,

За крок вже наша перемога.

Благослови, як мати сина,

Її здобути, Україно!

Нежностью лилии сердце цветёт,

Когда кто-то любит, когда кто-то ждёт.

Стрелки часов ускоряют свой ход,

Когда ожиданием сердце живёт.

Счастье горит огоньками в глазах,

Когда от Любви ключи держишь в руках.

Много чудес может сердце свершить,

Когда одной жизнью живут две души.

Весь мир освещают сердец алтари

Немеркнущим светом ранней зари,

Которая верно по жизни ведёт

Того, кто надеется, любит и ждёт.