Чому так швидко свічка догоріла?

Чому так рано обірвалося життя?

Напевно, твоя доля так хотіла…

Утрати біль наповнює серця.

Твоя душа уже прощається з землею,

Свою частинку залишаючи в піснях.

Над Україною світитимеш зорею,

Хоч згасли зорі назавжди в твоїх очах.

Ти крокував життям з відкритим серцем,

Щиру усмішку людям дарував.

Так важко знати, що це серце більш не б’ється

І так багато ти ще нам не розказав.

Ти відлетів у вічність птахом світлим

В такий страшний для України час.

Напевно, зараз в небесах ти більш потрібний,

Не згубиться ім’я твоє в роках.

Ти відійшов, залишившись назавжди

У наших душах, в музиці своїй.

Пішов з життя, та не з дороги правди,

Ти навіть в вічності залишишся на ній.

Чорно-біле життя в чорно-білих серцях,

Чорно-білий мотив у віршах і піснях.

Розгубила веселка свої кольори,

Чорно-біло всміхається місяць згори.

Візерунки холодні малює зима,

Це сумний вернісаж в чорно-білих тонах.

І злітають увись чорно-білі птахи,

Україну сповили скорботні шляхи.

Чорний смуток застиг в материнських очах,

Білий Ангел приходить до неї у снах.

Душі-зорі синів її кличуть з небес,

Чорно-білим для неї став всесвіт увесь.

Білий промінь молитви у небо злетить,

Чорні хмари тривоги розвіє умить.

Помолися, народе, за свій рідний край

І проміння надії в серцях зберігай!

Сонце золотом правди над тобою зійде,

Цвітом вишні й калини земля зацвіте.

Гірких сліз більш не буде в материнських очах

І засяє веселка в українських серцях.

Він так мріяв на світ весь прославитися,

Скоро ж славою тією задавиться.

Він в історії бидлом залишиться,

Бо занадто вже бидляцтвом своїм пишиться.

”Руский мир” йому усюди мариться ,

То у мізках хворий розум вариться.

Його націю у всьому світі знатимуть,

Хуйлоросами тепер їх називатимуть.

Стоїш на вершині Голгофи…

Та з свого шляхУ не звернеш.

Чому ж,Україно,так довго

Ти хрест цей болючий несеш?

Сльозами кривавими плачеш

Над душами вбитих синів.

У вірному серці ти бачиш

Сплетіння із двох кольорів.

Не вмерла ні слава,ні воля,

А тільки міцніє щораз.

Над духом вкраїнських Героїв

Не владні ні доля, ні час.

Вовки у овечих шкурах,

Що звались колись”братами”,

Ненавистю захлинулись,

Зробивши нас ворогами.

Тебе на шматки роздирає

Іудине покоління.

Та скоро відплата чекає

На те нерозумне творіння.

Ще сонце зійде над Тобою

І райдуга в небі засяє.

Обмиються рани росою,

Ще з нами весь світ заспіває.

Де ріками кров пролилася,

Розквітнуть на пам”ять квіти.

Твої, Україно, Герої

У вічності зорями світять.

А поки стоїш на Голгофі…

І крається серце від болю.

І ллються потоки крові,

І небо ридає з тобою.

Воно як сонця промінь навесні,

У нього сльози радості в очах.

Воно приходитиме часто уві сні,

Воно назавжди оселяється в серцях.

Наче підсніжник перший, ніжне і просте,

Це найпрекрасніше у світі почуття.

Через роки воно у пам'ять проросте

Й залишить спогади у ній на все життя.

Воно серцям дарує мрії і надії,

На крилах щастя зносить в небеса.

Навіть у смутку воно душу обігріє,

Хоча й впаде від нього не одна сльоза.

Перше кохання сильне й незабутнє,

Безмежне й чисте, радісне й сумне.

Це міст Любові із минулого в майбутнє,

Щасливий той,хто його в серці розгорне.

Так мало потрібно для щастя…

Щоб були здоровими діти,

Щоб рідні та друзі всміхались,

Щоб ніколи було хворіти.

Щоб сонце щоранку здіймалось

В блакитному мирному небі,

Щоб вдома завжди нас чекали…

Так мало для щастя нам треба.

Щоб спати спокійно лягати

У вільній і сильній країні.

Щоб діток своїх не ховати

Й не бути рабом на чужині.

Щоб істинне щастя пізнати,

Лиш совість свою треба чути,

Законами Божими жити

І просто Людиною бути.

Нація росіян-найбільш перестрашена,зазомбована і деградуюча нація світу,і напевно,в цілій історії людства.Вони панічно бояться бандерівців,яким по великому рахунку до них немає ніякого діла,бояться американців,бояться діток в дитячому садочку,які співають гімн України,бояться дітей,які фотографують їхні горе-барикади,бояться реальності,бояться тверезої оцінки свого життя і взагалі бояться тверезих здорових людей,тому усі їхні так звані вояки постійно під допінгом,зрештою,як і більшість росіян(це видно навіть з усіх російських фільмів та серіалів),бояться власних хворих фантазій і усіх,хто ці фантазії не підтримує. Зрештою,вони панічно бояться неминучого власного краху ,який вже не за горами і на який вони самі себе ж і прирекли.Будь-яка особистість,як і нація в цілому,яка деградує духовно,неминуче буде знищена і фізично.Це закон природи,який ніхто змінити не може.Шкода,що росіянам цього зрозуміти не дано…Серед усіх їхніх страхів і фобій,на жаль,відсутній лише один страх,який насправді міг би бути їхнім порятунком від повної деградації і самознищення.Це страх Божий.Бога нікому і  ніколи перемогти не вдасться,тому той,хто йде проти Нього і Його заповідей,приречений від початку.Бісівська армія буде переможена і знищена,бо з нами Бог і  Його могутня підтримка.Слава Україні!

Христос воскрес!Лунає звідусіль.

У сяйві сонячнім купається природа.

Христа воскреслого вітають люди всі.

Хай щезне зло,ненАвисть і незгода.

Христос воскрес!Полине ввисочінь.

Церковні дзвони радість сповіщають.

У кожнім серці хай звучить предивний дзвін,

В цей день чудовий в душах ангели співають.

Нашою злістю Він розп’ятий на Хресті,

Руки пробиті були нашими гріхами.

За серце зранене нам,Господи,прости…

Умив ти душі наші своїми сльозами.

Ти люту смерть назавжди переміг,

Дорогу кожному відкрив у край небесний.

Христос воскрес!Днесь чути з неба спів.

Тож і Любов нехай в серцях наших воскресне!

Україна буде наша!

Пішла на х… , дурна раша!

Путін, чмо, не доривайся,

Краще йди посповідайся!

Геть копита з України,

Довбанута ти скотина!

Чи не вчили мама з татом

На чуже не зазіхати?

Чого претесь в чужу хату,

Московіти-жабенята?

Йдіть назад в своє болото,

Квакать в нім-ваша робота.

Путін в мріях заблудився…

Час імперій вже скінчився!

Йди, довбай своїх рашистів,

І не лізь до українців!

Бо як ти до нас торкнешся,

В своїй крові захлеснешся!

І пси люті твої згинуть,

Переможе Україна!

Кожне царство,що розділилося саме в собі,спорожніє,і всяке місто чи дім,що розділився сам у собі,не встоїть(Мф.12,25)

Цей Біблійський закон,що діє вже більше 2000 років,на даний час,як ніколи дуже актуальний для нашої країни.Хто насправді розділяє Україну?Росія,Америка,інопланетяни?Насправді все набагато банальніше.Якщо немає злагодженості і гармонії всередині,якщо немає єдності між самим народом,то до кого тоді можна ставити претензії,як не до самих себе?Кожна країна у своїй історії переживає війни,революції,боротьбу за свободу і незалежність,крахи і занепади,після чого обов’язково йде зростання і покращення.Напевно,Україна-чи не єдина країна світу,яка ніколи за всю свою історію не виходила зі стану боротьби за свою незалежність.Шевченкові вірші,які були написані 200 років назад,залишаються актуальними донині.Не змінилося нічого…Важко уявити собі поляка,який би несамовито верещав на вулиці,що він хоче жити в Німеччині,чи англійця,який би благав французів загарбати його територію…У всьому світі це сприймається як неповносправність розуму і абсурд,тільки не в нашій країні.Хочеться спитати у зомбованих представників південного сходу,де ви бачили хоча б одного ненависного вами бандерівця,який би кричав,щоб Польща чи будь-яка Європейська країна ввела війська на нашу територію і загарбала її???Хоча в Європі порівняно з Росією рівень життя у 100 разів вищий.Нам потрібна незалежна суверенна Україна у складі Європи,а вам потрібна росія у складі росії,де за межами москви суцільна біднота і безпросвітне пияцтво.І найстрашніше- те,що таке життя там вважається нормою.Бідних росіян вже настільки затуркали і зашугали,що вони живуть як сліпі песики…І це їм подобається.Може,зібрати усіх найсильніших священників-екзорцистів,щоб провели обряд вичитки над південним сходом України,щоб звільнити їхні голови і душі від проросійської одержимості?Оскільки після одержимості наступає

остання стадія -повна деградація людини і духовна смерть.Навряд чи щось інше вже їм допоможе.Отямтеся,поки не пізно і не нищіть країну,яка вас породила і вигодувала,інакше вона знищть вас!