[ Дивитися далі ]

Президент РФ Дмитро Медведєв запропонував Україні та Білорусі разом з Росією відзначити в 2012 році 1150-річчя "російської" державності.

Як у кремлівських кабінетах народилася нова вигадка про таку поважну річницю "російської державності", говорити наразі важко. «Я вважаю, що ми цілком могли б відзначити цю подію разом з нашими близькими країнами, я маю на увазі, перш за все, Україна та Білорусь. У нас спільні історичні та духовні коріння», - поділився своєрідним історичним баченням Медведєв на спільному засіданні президій Ради з культури і мистецтва та Ради з науки, технологій та освіти при президенті Росії. «І 2012 рік є важливим роком не тільки для нашої країни, тим більше що державність наша відповідно до канонічної теорії поширювалася, що називається, з півночі - північно-заходу на південь, і в цьому сенсі ми зацікавлені, щоб наші партнери взяли також під всьому цьому участь», - додав президент РФ. Для забезпечення експорту історичних міфів Медведєв видав указ «Про відзначення 1150-річчя зародження російської державності». Згідно цього указу "ініціативна група, що об'єднує представників громадських організацій, наукових інститутів, молодіжних організацій та засобів масової інформації", повинна інспірувати в Росії, Білорусі і навіть в Україні "ряд заходів, приурочених до цієї події". Найцікавішим є те, що ініціатори "ювілейних заходів" гучно заявили про свій намір "протидіяти спробам фальсифікації історії". [ Читати далі ]

     

 Джерело: http://newvv.net/politics/ukraine/212067.html

Сьогодні, 21-го липня 2011 року, у 105-у річницю з дня народження Олени Теліги, о 12-ій годині в Бабиному Яру біля Хреста, символічної могили розстріляних героїв, відбулися покладання квітів і панахида пам’яті Олени Теліги, Михайла Теліги, Івана Ірлявського, Івана Рогача та інших українських патріотів, які були знищені за те, що були українськими патріотами-націоналістами, що змагалися за незалежну українську державу.

В українській історії, без сумніву, забагато трагічних сторінок. Українці надто часто опускають національні прапори, відзначаючи знакові дати свого минулого. 

Проте в українському історичному календарі є дати, які, незважаючи на трагічний контекст, пробуджують відчуття національної гордості. Це дні, коли образа і несправедливість поступаються відчуттю героїчності духу, ореолом якого овіяні такі постаті, як Олена Теліга.

[ Читати далі ]

Думи мої, думи мої,

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас — 

Де ж мені вас діти?..

В Україну ідіть, діти!

В нашу Україну…

Там найдете щире серце

І слово ласкаве,

Там найдете щиру правду,

А ще, може, й славу... (Т.Г.Шевченко)

[ Читати далі ]

Уже вкотре видалили користувача _друже_bober_ , який відомий на сайті патріотизмом, своєю активною громадянською позицією, гострим словом, почуттям гумору.

Ніколи не перестану дивуватися тому, що на українському ресурсі патріотизм "не в моді", інакше чим можна пояснити цей і подібні випадки.

Друзі, можливо, хтось знає, за що конкретно видалили користувача _друже_bober_ ??? І скільки це буде продовжуватися??? Я розумію, що останнє запитання риторичне, але все-таки...

          Мабуть, немає більш таємничого, загадкового і самобутнього музичного інструменту, ніж українська бандура. Дехто порівнює її з інструментами мудрих – персидським сантуром та індійським сітаром, які використовуються в духовних практиках і сприяють розвитку людини, її духовному і тілесному зціленню. Я цілком погоджуюся з такою думкою.

          Нема жодного музичного інструменту, який би мав таку складну долю. Скільки крові, страждань і принижень знаходимо в історії бандурного мистецтва…

          Звичайно, музична цензура існувала у багатьох країнах у різні періоди, але навряд чи історія знає приклади цілеспрямованих спроб знищення інструменту, як це відбувалося з бандурою в Україні протягом майже двох століть. Неможливо уявити собі ситуацію, коли, скажімо, британські солдати під час війни з Ірландією розбивають або спалюють національний символ Ірландіі - ірландські арфи, розстрілюють виконавців, забороняють викладати гру на цьому інструменті. Повний абсурд. Тим не менше, приблизно так розвивалася ситуація з бандурою на початку минулого сторіччя. І тільки завдяки невтомній праці багатьох сподвижників бандурного мистецтва, їх величі духу та відданості справі ми маємо зараз цей інструмент.

          Приємно, що в наш час бандура знову стає популярною. Величезна заслуга в цьому Національної заслуженої капели бандуристів імені Г.Майбороди, молодих, але дуже талановитих виконавців Ярослава Джуся, Валентина Лисенка, гурту "Брати"...

        Пісня завжди була невід’ємною частиною життя українського народу. Вона супроводжувала людину від народження і до останнього її подиху.У піснях зображене минуле, сучасне і майбутнє. Кожне нове покоління створювало власні твори, але й не забувало про творчий спадок своїх предків та дещо видозмінювало пісні попередніх поколінь.

        Сучасність теж може похвалитись досить великим та змістовним надбанням українських патріотичних пісень. Сьогодні, як і багато століть назад, мета патріотичних пісень залишається незмінною: підтримувати та об’єднувати націю в єдине, для того, щоб бути достатньо сильними при відстоюванні власної незалежності, волі та суверенітету Української держави.

 

[ Читати далі ]