Битву за землю для земляків виграно! Стосовно аграріїв - ще ні!

Битву за землю для земляків виграно! Стосовно аграріїв – ще ні! 
З серії «Мішанка 2020»

Епігаф: «Всі люди є рівними, але не на землі, а в землі» 
(народна мудрість)



Єпопея і Епопея боротьби за землю в Україні завершено! Продаж – розпочато! Офіційно. Не вже, але вже починати можна лізти на рожна, хто хоче придбати і перепродати втридорога ворогам іноземним, щоб не бути мізерним в житті ще допоки є на землі, а не в ній. Десь так.
Моя думка давно сформована стосовно землі як приватної власності та її продажу, але ринок вимагає ринкових відносин, а не моральних зносин, тому краще вже так, аніж ніяк. Найгіршою була і є невизначеність, а з нею всілякі приховані махінації з паями і людьми на землі. Бо відпочатку то було абсурдно оголосити землю як приватну власність і одночасно заборонити її продаж власникам через  тривалий мораторій. Дебіли комуно-совкові все роблять так, що воно в кращому випадку виходить людям «боком», а в гіршому – самі знаєте де. 
В цьому процесі мене дивувало багато речей, але найцікавішими були різні соціологічні опитування, де ніколи – наголошую: ніколи! – не було поєднано два питання: 1.Чи є ви власником земельного паю? та – 2.Чи є ви за продаж землі в Україні? З того б можна було побачити й порівняти реальну картину в Україні з цього питання, а не морочити голову темою референдумів, коли маса людей, що землі не мають, будуть вказувати, як жити людям, що землю мають. Коли мешканцям міст задурно роздали державний квартирний фонд і при цьому повністю проігнорували мешканців приватного житла особливо по селах – це якось не акцентувалося в ЗМІ та у ВРУ, бо саме вони, городяни,  й отримали найбільше від того державного пирога ласі шматочки. І ніхто не піднімав питання, що квартири можуть скупити іноземці, бо коштували вони на той час приватизації справді смішні гроші. 
Або славнозвісна провальна ваучерна приватизація виробничо-промислового державного сектору економіки в Україні, придумана і проведена геніальним чи точніше – генітальним  економістом Віктором Пинзеником за кільканадцять Урядів часів Леоніда Кучми, що і дала початок олігархизації української економіки через свою інноваційну бездарність – це як? Не чужі якість іноземці, а свої різні крутії-шахраї через різні «трастові фонди» і «довірчі товариства» подібно до «Росан-довіри» у Львові на чолі з Андрієм Садовим, спершу задурно привласнили ті людські ваучери, а потім за них – приватизували до своєї кишені різні підприємства та інше державне майно. Одні більше, а інші – менше, проте після отої «всенародної ваучерної приватизації» щонайменше 90 % пересічних українців опинилися на вулиці без роботи і засобів на життя з одними отими возиками-«кравчучками» у руках. Все забуто? Чому? Тепер вже відомо точно чому – бо зе-дебіли існували вже тоді! Масово! І дотепер збереглися, ще й розмножилися. 
Аналогічна ситуація виникла і щодо землі в Україні, де є окремо масив дрібних землевласників-селян зі своїми паями, а ще є окремо значно менша групка аграріїв-нуворішів-латифундистів, які тихцем опанували значними землями майже за дурно виманюючи, як колись ваучери у робітників, пайову землю у селян обіцянками хоч щось за аренду та різні допомоги по господарству пропонуючи і тому подібне. Ясно, що коли земля стане реально товаром з ринковою ціною, то прибутки в панівного клану аграріїв дуже зменшаться, тому що ціна за аренду землі стане значно вищою, а догляд за землею у її власників буде значно більшим. Що справді дорого коштує – то справді людьми і цінується. Саме тому, як то не виглядає з боку дивним, проте найбільше лобі проти ринку землі в Україні походило якраз від клану аграріїв-латифундистів. Інша справа, що багато з них вже мають у своїй власності настільки багато землі, що самі хочуть її монетизувати в реальний гріш, через що і пішли на певні поступки аж до прийняття у ВРУ та підписання Президентом України Во. Зеленським відповідного закону про ринок землі з усіма тими обмеженнями обмежених. Тому видавати цей процес суто як поступки «на вимогу МВФ» є безпідставно і навіть смішно, бо про ринок землі ще за президента Ющенка перемовини йшли з МВФ, а зараз маємо 2020 рік, якого корона вірус врік, отож аграрії заметушилися «бабло» втрачаючи…
Щоб остаточно визначитися стосовно тези щодо «вимог МВФ», то вони справді існують! Так, вимоги МВФ існують, але ось в якому форматі: «Вимагаємо! – Припиніть нарешті брехати і виконуйте свої власні обіцянки усіх Урядів України перед МВФ, що так багато клятвено давали, коли слізно випрошували у нас кредити» То є єдина і головна їх вимога: виконуйте власні зобов’язання! Все інше стосовно «вимог від МВФ» є брехнею злодіїв-корупціонерів. А тиражують брехню ЗМІ, які належать тим самим злодіям, бо як відомо: злодій і брехня єдині! Тоді як самі журналісти подібні до назви-резюме твору Панаса Мирного – «Коні не винні». Як і другий відомий від школи багатьом твір цього письменника «Хіба ревуть воли, як ясла повні» дуже і дуже є на часі, бо там якраз про землю і працю на ній йдеться – рекомендую перечитати уважно усім землевласникам, як і не власникам, а хабазникам, аби зайвого не базікали. Ото і буде гоп зі смиком!

Богдан Гордасевич
28 квітня 2020 р.
Львів-Рясне
21:11 28.04.2020
Уточнюю свою позицію щодо землі: власність на всю землю має місцева територіальна громада, яка здає її в аренду кому захоче і пильнує за всім, як і отримує прибутки з того на соціальну сферу ТГ. Приватною може бути тільки земельні ділянки під житлом чи виробництвом, бо то в комплексі тільки може бути.

Земельне зло зарито в землі

Відкритий ринок землі в Україні: чому скандальний закон може не заробити
Минув тиждень з дня прийняття законопроекту про запуск в Україні ринку землі, але прихильники і противники земельної реформи досі ламають списи, обговорюючи прийнятий документ. Разом з тим численні політики і експерти все частіше перемикають увагу з самого законопроекту на його перспективи, адже документ досі не підписаний президентом. "Коментарі" впевнені - це неспроста
7 квітня 2020 року, 18:10

4414
Автор:
• Максим Іванов

Відкритий ринок землі в Україні: чому скандальний закон може не заробити
Самим спірним під час позачергового засідання Верховної Ради України (ВР), що пройшов на початку минулого тижня, був законопроект про відкриття ринку сільськогосподарських земель. Його прийняли в другому читанні в ніч на 31 березня. Але не факт, що "земельний ринок" відкриється, а закон - запрацює.

Ринок землі в Україні: опівнічний законопроект
Верховна Рада провела 30 березня низка позачергових засідань, незважаючи на карантин. Нардепи прийняли ряд законопроектів, спрямованих на протидію поширенню коронавирусной інфекції. Також парламентарії вирішили, що такі засідання Ради, якщо такі знадобляться, будуть проходити в онлайн режимі. Крім того, з серйозним "скрипом" (президент навіть приїжджав вмовляти) призначили нових міністрів охорони здоров'я і фінансів, підтримали в першому читанні так званий "антіколомойскій закон" (про неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам) і закон про відкриття ринку сільгоспземлі. Останній, прийнятий у другому читанні і в цілому, виявився найбільш резонансною - в нього внесли понад 4 тисяч поправок і в підсумку взяли о першій годині ночі.

Примітно, що два останніх закону прийняли на вимогу МВФ - траншей заради і щоб уникнути дефолту. По крайней мере, так говорять ті, хто ці законопроекти підтримав. Ще однією особливістю прийняття земельного законопроекту став той факт, що його підтримали всього 206 з понад 250 депутатів від фракції "Слуга народу". Це, з одного боку, дало привід говорити про розвал монобольшінства, а з іншого - змусило пропрезидентської політсили домовлятися з "Європейською солідарністю" і "Голосом", щоб добрати необхідну кількість голосів. 

Директор Київської академії політичних перспектив, політичний експерт Михайло Железняк, коментуючи такого роду прийняття закону, зазначає: "Ми чітко побачили, як Зеленського заганяють" за прапорці ". Президент стає залежним, вразливим. І не тільки від зовнішніх" вирішував ", але і від своєї власної фракції ... Ну, а для прийняття рішення момент обраний ідеальний: тотальний карантин, мітингів ніяких не буде ".

Боротьба, за словами експерта, йшла не тільки за землю, а й за транш МВФ, якого б вистачило, щоб іноземцям продати гривню, вивести свою валюту з країни за курсом 28 грн за долар, а не, скажімо, 35, як це теоретично могло бути. Ну і - щоб віддати частину минулого боргу зовнішнім кредиторам.

Ринок землі в Україні: що прийняли
З 13 листопада, коли ВР підтримала проект закону № 2178-10 з відкриття ринку сх-земель в першому читанні, той зазнав значних змін. Можна виділити умовні топ-10 пунктів того, як буде (якщо буде, тому як - ще не все дорешено) діяти цей закон:

1. В одні руки фізособам на початковому етапі можна отримати не більше 100 га землі (в початковому варіанті було 200 тис га).

2. Відповідні придбання можна здійснювати лише з 1 липня 2021 року - і тільки громадянам України.

3. З 2024 року до ринку землі допускаються юридичні особам, які створені та зареєстровані відповідно до українського законодавства, учасниками (акціонерами, членами) яких є тільки громадяни України або держава, або ж територіальні громади. З цього ж року можна купувати вже до 10 тисяч га сх-землі в одні руки.

4. Ділянки сільгосппризначення можуть купувати і банки (в порядку вилучення як предмет застави), проте повинні будуть продати їх протягом двох років після отримання у власність.

5. Іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам заборонено ставати власниками сільгоспземель в Україні. Переглянути це рішення можуть лише на всеукраїнському референдумі. При цьому закону про референдум у нас поки немає. До того ж, незалежно від результатів волевиявлення, забороняється придбання права власності на землю юридичними особами, громадянами держави, визнаного Україною державою-агресором.

6. Не продаються і ділянки в 50-кілометровій прикордонній зоні, комунальні та державні землі. Однак держземлі будуть передані в розпорядження громад, які зможуть їх віддавати в оренду.

7. До 1 січня 2030 року ціна на продаж земель сх-призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних паїв, не може бути менше їх нормативно грошової оцінки.

8. Якщо вимоги закону щодо концентрації земель порушуватимуть, то землю можуть конфіскувати за рішенням суду.

9. Громадяни, які мають право постійного користування, довічного успадкованого володіння земельними ділянками, а також орендарі, які переоформили право постійного користування відносно земельних ділянок, мають право на викуп земель у власність з розстрочкою за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці ділянок (становить приблизно становить 28 тис. грн за 1 га), без земельних торгів.

10. Розрахунки, пов'язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться тільки в безготівковій формі.

Ринок землі в Україні: аргументи прихильників 
У битви за землю в Україні традиційно були і є противники і прихильники. У всіх - свої аргументи.

Ті, хто вітає відкриття ринку землі, нагадують, що з 2005 року у нас діяв так званий "мораторій на продаж сільгоспземель". Чим Україна, на їхню думку, віддали від цивілізованих країн і значно пригальмували в розвитку. Такої думки, зокрема, дотримується економічний експерт, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. На його думку, день прийняття в цілому закон про обіг с / г земель в Україні увійде в історію.

Директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко пропонує противникам скасування мораторію на продаж землі уявити ситуацію, коли держава заборонить продавати квартиру, авто або товари, які ви робите. Він також нагадує, що Європейський суд з прав людини критикував український "земельний мораторій".

Один з головних аргументів - Україна на межі дефолту, а відкриття ринку землі входило в вимоги МВФ для надання чергового траншу плюс нових мільярдних вливань, якими можна залатати дірявий український держбюджет.

До того ж, продаж землі здатна влити кошти в нашу економіку, а то і перезавантажити її.

Президент Асоціації "Земельна спілка України" Андрій Кошиль вважає, що ми отримали м'який, консервативний старт ринку землі. Фактично - спробу впорядкувати і вивести в легальну площину неофіційний ринок, який існує вже близько 20 років. Це може сприяти створенню дрібних і середніх сх-підприємств, стартапів, різних господарств. Оренда ж землі, на думку експерта, здатна стати альтернативою зберігання грошей в банках.

Ринок землі в Україні: аргументи противників
Ті, хто виступає проти відкриття ринку землі, висловлюють свої претензії. Одна з головних - нова влада обіцяла обговорювати всі важливі питання з народом. У підсумку, не звертаючи уваги на соціологію (а близько 80% українців не схвалює продаж землі), простягнула відкриття відповідного ринку. Народу ж дадуть (якщо дадуть) можливість вирішувати лише - продавати чи не продавати землю іноземцям.

Дорікають владі і в тому, що вона "під покровом ночі" виконала замовлення "зовнішніх управлінців", влаштувавши розпродаж головного активу держави в кризовий час (коли вартість будь-яких активів різко зменшується, а у більшості фермерів все одно не буде коштів, щоб купити землю) . Відповідні спічі в стилі "мародери", "маріонетки", "продаж суверенітету", "рейдерське захоплення" і так далі можна почути не тільки від представників "Батьківщини", ОТЗЖ, але і від певного пулу політичних і економічних експертів.

Так, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку Юрій Подорожний вважає, що українців, як тубільців, купили за кілька брязкалець і скляшек. І пояснює, що за умовні кілька мільярдів доларів від МВФ ми віддаємо те, що коштує сотні мільярдів. На думку Подорожнє, за масштабом і наслідками рішення таким чином продавати землю нагадує відмову України від ядерної зброї на зорі своєї незалежності.

Фінансовий експерт Павло Вернівскій в серії постів на свій сторінці в Facebook пояснює, чому ринок землі не стане драйвером економічного розвитку, не допоможе створити робочі місця, не збільшить експорт і приплив прямих іноземних інвестицій.

Висловлюються побоювання, що:

- власників паїв будуть примушувати до здачі ділянок в оренду, а не продажу (і так можуть розпаювати навіть як би заборонені до продажу державні землі);

- будуть численні афери з фірми з оформленням землі на підставних осіб;

- землю скуплять за безцінь, витягнувши з неї всі соки і фактично знищивши цей ресурс;

- в проголосованій редакції законопроекту не прописано, що землю може купити тільки той, хто її реально обробляє і звітує про свою діяльність не менше кількох років (що відкриває простір для "схематоза");

- не ясний питання з ринком кредитування під заставу сільськогосподарських земель;

- власникам земельних паїв (а їх у нас близько 7 млн), які захочуть продати свої паї, навряд чи вдасться отримати за них справедливу ціну. 

Політексперт Михайло Железняк зазначає: "Все угіддя на сьогоднішній день вже в оренді у агробаронів. Скупо - без всяких аукціонів. Відповідно до закону, ціну формуватимуть державні оцінювачі. На яких впливають все ті ж агробаронів-олігархи ... Прийнятий закон взагалі - сприятливе середовище для" схематоза ". Орендують землю сьогодні, як правило, юридичні особи. Які до 2024 року не зможуть її купувати. Але зате зможуть передати право на її покупку своєму (підставного) фізособі. Другий крок - продаж землі іноземцям. Після зняття на це заборони, що, думаю, теж з часом провернуть. порасскажут, наприклад, що тільки там ми можемо забезпечити зростання ВВП ".

Адвокат, кандидат економічних наук Віктор Гольдскій зазначає, що історія з ринком землі все більше нагадує історію з приватизацією держпідприємств. Мовляв, в 90-ті і на початку 2000-х років частки в підприємствах, формально, теж роздали людям через ваучеризацію.

"Але з бідної людини поганий інвестор - він не готовий вкладати гроші в розвиток підприємства і чекати свої" ікси "роками - дивіденди з прибутку. Просто тому, що грошей у нього немає прямо зараз, а про завтрашній день він не думає. Тому він готовий позбутися активів за копійку. Йому треба годувати себе і свою сім'ю, - розповідає експерт. -  З відкритим ринком землі та ж історія. У більшості наших селян немає можливості вести повноцінне фермерське господарство, і взяти капітал ніде - кредити непідйомні і кабальні, а від держави допо і чекати не доводиться ". 

На думку Гольдского, земля, швидше за все, за допомогою схем виявиться в руках у латифундистів-олігархів або у зарубіжних корпорацій, які, до речі, можуть працювати в зв'язці.

"Всі ми пам'ятаємо фінт з приватизацією Ахметовим Укртелекому через західного посередника. Це одна з причин, чому депутати з різних груп впливу, з влади і опозиції, так дружно голосували за цей документ - господарі дали" добро ",  - говорить економіст . 

Віктор Гольдскій переконаний: спочатку треба забезпечити джерела фінансування аграріїв, а потім відкривати ринок землі. Якщо, звичайно, мета полягає в запуску західній фермерської аграрної моделі, орієнтованої на розвиток села, а не просто наповненні скарбниці в умовах полуколониальной залежності від зарубіжних "інвесторів" і магнатів. 

"Всесвітній банк і МВФ прямо заявили, що їм плювати на українців. Їм важливо, щоб землю могли купувати юрособи (в тому числі іноземні), а також щоб кадастр був максимально захищений і прозорий щоб уникнути рейдерства. Все! Тільки тоді вони дадуть свій кредит нібито на 10 млрд дол., хоча сама сума ніде не прописана. Ми вже колись ядерну зброю продавали за обіцянки - тут, схоже, та ж історія,  - розмірковує експерт.  - Це одна з причин, чому Зеленський досі не підписав закон. Володимир Олександрович розуміє ризики і явно не хотів би увійти в історію як президент, який продав Україну олігархам і іноземцям. Але і кредит нам потрібен прямо зараз. Я б робив ставку на те, що Зеленський закон підпише, кредит отримає (нехай і маленький - на пару мільярдів), а потім чекатиме, поки Конституційний суд закон заверне. І вівці будуть цілі, і вовки ситі. Тимчасово".  

Ринок землі в Україні: що йому може завадити
Глава Офісу президента України Андрій Єрмак визнав, що прийнятий закон - лише перший крок земельної реформи.


І пояснив, що має бути ще займатися введенням ефективного земельного кадастру, системної підтримкою українських фермерів.

Тобто - рано одним святкувати, а іншим пити за упокій?

Так - рано ...

Доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський пояснює: щоб ринок землі запрацював повноцінно, повинен бути прийнятий ще ряд законопроектів: про передачу госземель в користування громадам (це дає сільським громадам більше можливості для розвитку: вони самі на місцях зможуть вирішувати, кому передати ці землі в оренду ); про аукціони, згідно з якими продаж землі, в тому числі і наділів, які перебувають у комунальній власності, може відбуватися тільки на аукціонах: про Фонд гарантування кредитів (важливо для малого бізнесу); про приватизацію державних сільськогосподарських підприємств.

Всесвітній банк, до речі, теж відзначив: "щоб в повній мірі захистити інтереси українців та забезпечити прозорий продаж земель", слід прийняти закони, які:

-  забезпечать вільний доступ до кадастрових даних;

-  посилять управління земельними ресурсами;

-  прискорять процедури передачі землі;

-  відрегулюють продаж державних земель (в тому числі використання обов'язкових електронних аукціонів, які обмежать безкоштовну приватизацію державних земель, і відкриють доступ до фінансування для дрібних сільгоспвиробників).

Також представники СБ вважають важливим дати можливість юрособам брати участь в ринок земель "для забезпечення здорової конкуренції" і послабити обмеження на загальну площу земельних ділянок, які можна придбати у власність.

Мовляв, ці реформи є критичними для залучення інвестицій в сільське господарство, відкриття доступу до фінансування для фермерів і забезпечення справедливої вартості активів для українських землевласників.

Є й інші чинники, що дозволяють говорити, що ринок землі у нас швидше напіввідкритий, ніж відкритий.

Так, ряд нардепів вже оскаржили прийняття закону № 2178-10. Тепер профільний комітет (в нашому випадку - з аграрної політики) повинен розглянути претензії, прийняти відповідну постанову, а ВР - розглянути рішення про скасування результатів голосування.

Саме тому, мабуть, законопроект до моменту написання матеріалу не підписаний президентом ... І є припущення, що не буде - принаймні, поки до кінця не виконано вимогу МВФ (прийняття "антіколомойского закону" в цілому). Так що ситуація "на паузі". І навіть президентська підпис її навряд чи зніме.

Чому? Та тому що окрема розмова - про порушення регламенту під час розгляду "земельного закону". Про це заявили лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко і глава ОТЗЖ Віктор Медведчук, пообіцявши оскаржити ухвалений закон в Конституційному суді. 

Тимошенко також заявила про наявність конфлікту інтересів у нардепів, які голосували за резонансний закон. За її словами, в управлінні і розпорядженні деяких з них є великі обсяги сх-землі.

Порушення, безумовно, є (незрозуміло, скільки насправді було в залі засідань депутатів під час розгляду поправок, та й сам розгляд мало відбуватися на пленарному, а не на позачерговому засіданні), але особливої погоди вони не зроблять. Лежатимуть в судах, вважає політексперт Михайло Железняк. І навряд чи це стане підставою для скасування спірного закону.

Але скасувати його можуть цілком ймовірний політичну кризу і дострокові вибори Ради, які пророкує ряд експертів. А новий парламент у нас любить "переписувати" закони і немає ніякої гарантії, що так не станеться з як би відкривається ринком землі.
https://comments.ua/article/money/economy/650221-priotkrytyy-rynok-zemli-v-ukraine-pochemu-skandal-nyy-zakon-mozhet-ne-zarabotat.html

Продаємо землю землякам

Закон про ринок землі: чи запрацює ринок землі після підписання документа ЗеленськимЕксперти розповіли, чому президент Володимир Зеленський до останнього тягнув з підписанням закону про ринок землі
сьогодні, 17:37
Автор:

• Тетяна Веремєєва

Закон про ринок землі: чи запрацює ринок землі після підписання документа Зеленським

Президент Володимир Зеленський після певної паузи підписав закон , що відкриває в Україні ринок землі сільгосппризначення. Експерти розповіли виданню "Коментарі", для чого бралася пауза, а також - чи запрацює цей спірний ринок.

31 березня, після 4,5 місяців розгляду, парламент 259-ма голосами підтримав у цілому законопроект № 2178-10 з відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні. Офіс президента і сам гарант назвали це історичною подією.

13 квітня Верховна Рада відкрила шлях до підписання закону, відхиливши 13 проектів постанов, якими пропонувалася скасування рішення про його прийнятті. У той же день спікер ВР Дмитро Разумков підписав закон. Справа була за підписом президента. Сьогодні з'явилася і вона.

Закон про ринок землі: чи доречно зараз запускати ринок

Нова влада, вирішивши розпродати землю, ввергає країну в епоху рабства. Але ж обіцяла під час виборів закінчити епоху бідності, нагадує глава Асоціації тваринників України та ГО "Народний союз", аграрний експерт Ірина Паламар.

"Мало того, що продавати землю вирішили, коли багато хто пророкує голод в світі через посуху і спаду економіки на тлі карантинних заходів. Так ще й ставлять наших внутрішніх виробників у нерівні умови і представниками іноземного капіталу, - підкреслює Ірина Паламар. - Адже в законі закладено безліч моментів, які дозволять скупити українську землю транснаціональним корпораціям. Нехай навіть через підставних осіб. У результаті місцеві бюджети втратять надходження, які мають зараз від орендарів. Села просто вимруть. А наші поля будуть зал вать хімією ".

Блюзнірським експерт вважає і те, що закон "протягли" під час карантину. Того самого, який зараз ще і розоряє дрібні і середні фермерські господарства, перекривши їм доступ до ринків.

"Зараз до нас ввозять іноземні овочі, а нашим виробникам просто не дають торгувати. Вони в буквальному сенсі викидають урожай або здають його за безцінь, - зазначає Ірина Паламар. - Зате поповняться ряди трудових мігрантів, які будуть обслуговувати закордонні" плантації ". Все йде по латино-американським сценарієм. Нас розоряють, перетворюють на сировинний придаток ".

Закон про ринок землі: чому президент затягував підписання

Глава Інституту публічної політики та консалтингу (Інпол), політичний консультант Сергій Биков звертає увагу, що президент дотягнув до останнього з підписанням земельного закону.

"94 стаття Конституції прямо вказує, що президент підписує закон протягом 15 днів з дня підписання головою ВР, - нагадує політкоснультант. - Разумков закон підписав 13 квітня. Відповідно, вважаємо 15 днів і виходимо на 28 квітня".

Затягування з підписом, на думку Сергія Бикова, говорить про дві речі:

- президент не хотів підписувати закон (хоч в програмі Зеленського є пункт про ринок землі);
- президент боявся, що закон оскаржать (тим більше, що лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко відразу цим загрожувала).

"На перевірку ми бачимо, що президент підписав закон, навіть не дивлячись на погрози Тимошенко. А вона вже написав у себе в ФБ, що партія подає позов до Конституційного Суду, який останнім часом виходить з писаного права, а не телефонного, - підкреслює експерт . - Можна очікувати, що КС скасує закон через те, що його приймали з порушеннями. Рада фінально голосувала в день, коли не було сесії. А розглядали правки на позачерговому засіданні, хоча Регламент таку можливість не дає ".

Закон про ринок землі: сумнівів не було

Заступник директора Українського інституту політики, політичний експерт Кирило Молчанов вважає, що не виникало сумніву - закон президент підпише.

"Адже Банкова пішла на безпрецедентне його продавлювання. Голосували в ніч, з порушеннями регламенту, - зазначає політексперт. - У такому ж стилі простягають і банківський (антіколомойскій) закон, під який ще і регламент поміняли. Вони йдуть в спайці - для того, щоб отримати транш від МВФ. Це позиція президента - і вона переглядатися не буде ".

При цьому Молчанов не виключає, що через масу процедурних порушень закон може скасувати Конституційний суд України.

"Не даремно там виписали норму, що він вступає в дію тільки з 1 липня наступного року. Тобто, майже 14 місяців можна спокійно брати кредити, транші, фінансування. А потім взяти цей закон і скасувати, - каже експерт. - Можливо, все це зроблено спеціально. А потім в кращих українських традиціях відіграти все назад, розвівши руками - ну, так вийшло ... Люфт часу є. і щоб вносити правки, і щоб скасувати закон ".

Як би там не було, все це - негативна історія для президента Зеленського, впевнений Молчанов.

"Відкриття ринку землі не підтримує, згідно з опитуваннями, близько 70% українців. І президенту це ще відгукнеться. Особливо, коли закінчиться карантин і прийде усвідомленість всіх цих політичних процесів, які робили під шумок, - вважає експерт. - Ігри з землею істотно відіб'ються і на місцевих виборах, які не за горами. Пояснення в стилі "це було вимоги МВФ, інакше - дефолт", виборців не влаштує ".

Раніше "Коментарі" писали, що згідно з даними соціологічного опитування групи КМІС, лише 26% громадян України підтримують зняття мораторію з продажу сільськогосподарської землі, а 73% - категорично проти такої перспективи.

Зеленський підписав закон про ринок землі

Зеленський підписав закон про ринок земліПрезидент України Володимир Зеленський підписав закон про введення ринку землі, прийнятий 31 березня Радою
сьогодні, 15:21
Зеленський підписав закон про ринок землі

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, передає прес-служба Офісу президента.

Йдеться про Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обороту земель сільськогосподарського призначення" № 552-IX, який Верховна Рада прийняла 31 березня 2020 року. Зокрема їм передбачається введення ринку землі. Повідомляється, що закон дозволить забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю, а також створити прозорі умови придбання у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення українцями.

"Це історичний момент для всіх українців і для мене особисто, - зазначив гарант. - Україна чекала цей закон з часу здобуття незалежності. Це була нелегка боротьба. Але ми знали, що робимо це для українців".

Додамо, що закон передбачає, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. А з 1 січня 2024 року - юридичні особи, власниками яких є українці, вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продавати державні і комунальні землі. Згідно з підписаним законом, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, буде вирішуватися на референдумі.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що лише чверть українців підтримує ринок землі, як показало опитування

Папа: Бог прощає завжди, людина – деколи, природа – ніколи

Папа: Бог прощає завжди, людина – деколи, природа – ніколи
Чергова загальна аудієнція, яку Папа провів у режимі онлайн з робочого кабінету в Апостольському палаці, була присвячена Всесвітньому Дневі Землі.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«В цей пасхальний період оновлення, відновімо наші зусилля для того, щоб любити та цінувати чудесний дар землі, нашого спільного дому, та піклуватися про всіх членів людського роду», – таким побажанням Папа Франциск підсумував свої роздуми, якими він поділився під час загальної аудієнції в середу, 22 квітня 2020 р., що збіглася із 50-м відзначенням Всесвітнього Дня Землі. За його словами, це відзначення є слушною нагодою для того, аби оновити нашу любов до спільного дому та заопікуватися ним і найслабшими членами нашої великої родини.

«Як це нам показує трагічна пандемія коронавірусу, лише разом і взявши на себе тягар найуразливіших, ми можемо перемогти глобальні виклики. Енцикліка «Laudato si’» має саме цей підзаголовок: “про дбання про спільний дім”. Сьогодні ми разом замислимося над цією відповідальністю, якою позначений “наш перехід цією землею” (LS, 160)», – сказав він.

Сторожі й управителі

Святіший Отець зазначив, що ми «зроблені із земної матерії», тож «плоди землі» підтримують наше життя. Однак, Книга Буття нагадує нам про те, що ми не просто «земні», але носимо в собі «життєдайний подих, що походить від Бога». «Отож, ми живемо в спільному домі як єдиний людський рід і в біорозмаїтті з іншими Божими творіннями, – мовив він. – Як Божий образ, ми покликані дбати про створіння та шанувати їх, та підтримувати любов і співчуття до наших братів і сестер, особливо – найслабших, уподібнюючись до любові Бога до нас, яку Він виявив у своєму Синові Ісусі».

Однак, через егоїзм ми занедбали нашу відповідальність «сторожів й управителів землі». Щоб побачити це, вистачить щирого погляду навколо себе. Ми забруднили наш спільний дім, ставлячи під загрозу наше ж життя. У цьому контексті Глава Католицької Церкви подякував різним міжнародним і місцевим рухам, що стараються розворушити сумління, додаючи, що «нашим дітям ще доведеться виходити на вулицю, щоб навчити нас очевидного, тобто, що для нас немає майбутнього, якщо знищимо довкілля, яке нас підтримує». «Ми, – додав він, – згрішили проти землі і проти свого ближнього, і, по суті, проти Творця, доброго Отця, Який забезпечує кожного і бажає, щоб ми жили разом у спільності та процвітанні».

Не лише наш, але й Божий дім

Святіший Отець зауважив, що наслідки цієї провини проти створеного світу можна підсумувати аргентинським прислів’ям, яке стверджує, що Бог завжди прощає, ми, люди, прощаємо деколи, природа, натомість, ніколи не прощає. Щоб відновити гармонійні взаємини із землею та рештою людства, а гармонія є плодом Святого Духа, ми потребуємо «нового погляду на наш спільний дім», який не є «складом ресурсів для спустошення». Для віруючих світ природи є «Євангелієм створіння», що вказує на «творчу могутність Бога». «Відзначаючи сьогодні Всесвітній День Землі, ми покликані повернути відчуття сакральної пошани до землі, бо вона є не лише нашим домом, але також Божим. З цього в нас зроджується усвідомлення того, що стоїмо на священній землі!» – наголосив Папа, закликаючи в світлі Апостольського напоумлення «Querida Amazonia» пробудити «естетичне та споглядальне чуття, вкладене в нас Богом».

Екологічне навернення

Водночас, як зазначив далі Святіший Отець, ми потребуємо «екологічного навернення, що виражатиметься у конкретних вчинках». За його словами, як «єдина і взаємозалежна сім’я», ми потребуємо спільного плану, щоби запобігти загрозам проти спільного дому. Це вказує на «важливість співпраці як міжнародної спільноти», тож Глава Католицької Церкви закликав представників влади відповідально поставитися до двох міжнародних конференцій: COP15 на тему біорозмаїття, що запланована в Куньміні (Китай) та COP26 щодо кліматичних змін у Ґлазґо, (Сполучене Королівство).

Папа також заохотив організовувати різні заходи на національному та місцевому рівнях, спонукаючи також «рухи знизу», адже й відзначення Всесвітнього Дня Землі народилося саме так. Кожен з нас, за його словами, може зробити свій внесок. Адже, як написано в енцикліці «Laudato si’», не слід вважати, що ці зусилля неспроможні змінити світ: «Такі дії поширюють добро в суспільстві, яке завжди приносить плоди, поза тим, що можна констатувати, бо викликає в лоні землі добро, що завжди схильне поширюватися, іноді, невидимо».

«В цей пасхальний час оновлення, відновімо наші зусилля для того, щоб любити і цінувати чудесний дар землі, нашого спільного дому, та піклуватися про всіх членів людського роду. Як брати й сестри, якими ми є, разом благаймо нашого Небесного Отця: Пошли Духа Твого й онови обличчя землі», –закликав Святіший Отець.

22 квітня 2020, 09:53

До річниці перемоги Вови Зеленського та зе-дебілів

Річниця перемоги Вови Зеленського та зе-дебілів
З серії «Мішанка 2020»

Головна моя теза при всьому негативі сприйняття перемоги Володимира Зеленського у виборах Президента України у 2019 році була і залишається такою: я абсолютно за те, щоб все сталося добре у період правління В.Зеленського на посаді президента, бо тоді буде добре всім: Україні, людям, мені. Апріорі підтримую «За все хороше проти всього поганого»! Я не був і не є патологічним зеленськофобом, як ніколи не був і не є суто фаном Петра Порошенка. Більше того: за минулий рік я побачив, що В.Зеленський щиро хоче щось зробити корисного і порядного, намагається бути Правильним Президентом України, як він то уявляє. На жаль, успіхи у Вови Зеленського, його уявлення та гра в іпостасі актора-блазня з пародіями на президента були значно вищими від його успіхів під час реального перебування в іпостасі Президента України. Далі коментувати нічого.
Моїм месиджем за останній час є: «Я в захваті від Зе-кодла, бо то є найкраща моя помста всім тим, хто за них проголосував!» Також додаткові коменти зайві. Хіба що мені зробили зауваження щодо постійного вживання слова «зе-дебіли» як неетичного, але я відповів, що додаткова частка «зе» чітко вказує, що мова йде не про медичну, а соціальну сферу визначення діагнозу щодо людей, як безвідповідального електорату: не можна довіряти керувати великою державою людині, що ніколи не працювала і не має жодного поняття в державному управлінні чи хоч би великої корпорації, а в іншому випадку виборці – це зе-дебіли і не інакше.
Заключне: рік один вже відбули і ще 4-и попереду. Який прогноз? Мій досить простий: епоха стабільної бідності часів Петра Порошенко в Україні успішно завершена Зе-кодлом, а розпочинається непередбачувана за подіями епоха трьох «Зе»: Зе-здирництва, Зе-злиднів та Зе-зубожіння. Не вірите? Скоро перевірите. Врешті, - вже то маєте! На тому і прощаюсь.

Богдан Гордасевич
24 квітня 2020 р. (7528)
м. Львів-Рясне




Загадкова загибель птахів в Німеччині

Загадкова загибель птахів в Німеччині

Тисячі лазоревок були знайдені хворими або мертвими в Німеччині, що викликало розслідування з боку природоохоронних груп і вчених.

За останні два тижні німецької природоохоронної групою NABU було зареєстровано понад 11 000 випадків смерті і захворювання птахів, в основному лазоревок. Більшість з них відбулися на заході Німеччини.

Лазоревка зустрічається по всій Європі. Вони харчуються комахами, гусеницями, насінням та горіхами.

Згідно NABU, симптоми хворих птахів включають проблеми з диханням, відмова від прийому їжі і спроби втекти при наближенні людей. Група радить людям припинити годувати або робити поїлки для птахів, щоб знизити ризик передачі захворювання між птахами.

Перші результати лабораторних досліджень мертвих птахів виявили бактеріальну інфекцію (Suttonella ornithocola), яка була відома з 1990-х років і яка вражає птахів аналогічним чином.

Виявлена інфекція викликає пневмонію у птахів. Вони стають млявими з розпушеним оперенням і утрудненим диханням.

Представникам громадськості було рекомендовано повідомляти про будь-яких хворих або мертвих птахів через Garden Wildlife Health.

Типу "політолог" типу "аналіз" а воно лайно

Автор ПЕТРО ОЛЕЩУК

Рік після президентських виборів: що змінилося і чому?
4 хв читати
Рік після президентських виборів: що змінилося і чому?

Петро Олещук, політолог

Рік після другого туру виборів президента суттєво змінив Україну – хоча далеко не всі зміни ми помітили. Фактично, маємо іншу Україну. У дечому вона нагадує попередню, у дечому – разюче від неї відрізняється.

Тектонічні зсуви, які пережила за цей час українська політика, нагадують ситуацію початку 90-х. Але тоді не відбулося реальної зміни політичної еліти: колишня радянська номенклатура оперативно "перефарбувалася" у жовто-блакитні кольори та перетворилася із комуністів на "націонал-демократів", "лібералів", "соціалістів". Тому нова Україна, яку ми почали будувати майже 30 років тому, так підозріло нагадувала СРСР.

Зараз же еліта оновилася суттєвіше. При цьому ми побачили, що власне прихід "нових облич" не є панацеєю. І "хороший хлопець" не завжди може виконувати покладені на нього обов’язки. Тому, приміром, сформований виключно із таких облич уряд Гончарука залишиться в історії з неоднозначними конотаціями. Це був перший уряд в історії України без корупційних скандалів, але водночас таким, що не зміг знайти адекватні відповіді на більшість викликів сучасності.

Що відбулося за цей рік? Певні зміни вже сприймаються як дещо зрозуміле. Наприклад, серйозне ставлення до виконання передвиборчих обіцянок. Ми роками жили із твердим переконанням, що заяви політиків перед виборами є апріорі порожніми словами заради привернення уваги. Тепер ми побачили: як не дивно, передвиборчі програми можна сприймати як реальне керівництво для подальших дій.

Навіть такі "страшні" закони, як про скасування депутатської недоторканності та виборчий кодекс, що загрожують статусу самих депутатів, можуть бути ухвалені швидко. Без тривалих розмов, що це "не на часі", без взаємних обвинувачень та пошуків "крайніх".

На цьому тлі смішно виглядає обурення декого, мовляв, три парламентські партії, які йшли на вибори із обіцянками "ринку землі", все-таки разом ухвалили відповідний закон. У підсумку, ми вже звикли сприймати це як норму, хоча ще рік тому ніхто не міг про таке й подумати.

Парламент оновився – і змінилися проблеми, про які прийнято говорити у контексті Верховної Ради. Ні, "кнопкодавство" повністю не зникло, що засвідчено численними скандалами. Але воно вже не вважається нормою вітчизняного парламентаризму. І неособисте голосування, і невиконання депутатом своїх обов’язків – все це вже має конкретні форми покарання та є незрозумілим.

Швидко забулася Верховна Рада річної давнини, де кілька самотніх "піаністів" почергово натискали кнопки за цілі фракції, поки "серйозні депутати" вирішували свої "нагальні справи" за межами парламенту. Ми навчилися не толерувати все це, не слухати пояснення, що, мовляв, неособисте голосування пояснюється тим, що "депутат зайнятий" тощо.

Непомітно для всіх стало природним, що відставка когось із державних посадовців – не кінець світу і не катастрофа, а звичний механізм "налагодження" управлінської вертикалі. Якщо генпрокурор не може забезпечити виконання конкретних завдань щодо змін у відведеному відомстві, то він просто йде. Незважаючи на те, як ефективно він працював у передвиборчому штабі майбутнього президента. Яким би чудовим та некорумпованим хлопцем не був прем’єр, він йде, якщо не може забезпечити необхідних фінансово-економічних та соціальних показників.

Жодної сакральності у посадах та статусах уже немає. Ні депутат, ні міністр, ні президент уже не можуть сприйматися як "небожителі". Вони просто виконують певні суспільні функції. Успішно або ні – а суспільство дає їм оцінку. Це нормальне розуміння влади, до якого наше травмоване тоталітаризмом суспільство прийшло лише через десятиліття після розпаду СРСР.

Так само ми звикли до того, що питання у сфері зовнішньої політики можна реально вирішувати, а не обмежуватися яскравими промовами та гучними обвинуваченнями. Українські заручники, які роками утримувалися у в’язницях "Мордору", щодо яких було зроблено купу заяв, можуть повернутися на Батьківщину. А "Газпром" все ж таки можна примусити платити та виконувати рішення міжнародних судів. Зрештою, і самого Путіна можна всадити за стіл переговорів, навіть не залучаючи для цього посередників з числа його власних кумів. І все це теж вважається чимось природним.

Справжні зміни – вони такі. "Непомітні". Без гучних святкувань та колективного виконання гімну. Без гасел про перемогу та без встановлення "дня" цієї перемоги. Зміни – це коли щось стає "нормою", а не "винятком". Бо винятки швидко забуваються, а норма залишається.

Звісно, ми зараз перебуваємо ближче до початкової точки змін, а не до їхнього завершення. І багато в чому лишаємося тією самою УРСР, що виявляється у ставленні до закону, до держави та свого місця у цій державі з боку більшості громадян. Але ми все одно змінюємось. І українська політика – у першу чергу. Вона вже точно не буде такою, якою була ще рік тому. Як би далі не розвивалася ситуація в Україні.

Серйозні запити до влади нікуди не подінуться. Десакралізація влади, що так разюче нас відрізняє від більшості пострадянських країн, теж не зникне. Вже ніколи. Так само, як і бажання не припиняти осушення того владного болота, яке дісталося сучасній Україні від попередніх поколінь. І ці значимі і "непомітні" для когось зміни – не у владі, а у самому суспільстві – це, мабуть, найважливіше, що відбулося за цей рік.


Вони такі: прийшли у владу і стали - Людьми!


Автор ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК

Рік людини. Як змінив Україну рік президентства Володимира Зеленського
3 хв читати
Рік людини. Як змінив Україну рік президентства Володимира Зеленського

Євгенія Кравчук, заступник голови фракції "Слуга Народу"

Минулої осені у Fаcebook я розповідала історію, як один із наших депутатів переплутав картку для голосування і ледь не «проголосував» проїзним квитком на метро. Серед коментарів запам’ятався такий: «Ви – випадкові люди, і поїздки на метро – єдине ваше досягнення». І зараз, підбиваючи підсумки року президентства Володимира Зеленського, хочеться відповісти.

https://ua.interfax.com.ua/news/blog/656444.html?fbclid=IwAR0khIGreCJZ2tQ7Ha8qvqq4pmyAwm9dw5oBe7hBMxrHD7S80GYoFy5d7mQ

БГ: Це є класика "без коментарів", бо сказано тут "Володимир Зеленський такою Людиною став" - до того він людиною не був!



Звісно ж, це неправда. Досягнень багато – і у Володимира Зеленського, і в його команди. Нормандська зустріч, розведення військ і повернення полонених. Подолання «кнопкодавства» і покарання депутатів-прогульників. Антикорупційна, прокурорська та земельна реформи. Легалізація грального бізнесу та діджиталізація документообігу.

За великими гучними рішеннями майже непомітними залишаються десятки законопроектів, які покращують ту чи іншу сферу життя українців. Ми називаємо такі закони «маленькими перемогами».

Чому батьки змушені стояти в черзі, щоб прилаштувати доньку до дитячого садка? Чому серіал «Чорнобиль» знімали не в Україні, а в Литві? Чому в наших цирках знущаються над тваринами? Чому щовесни палає вся країна? Чому в епоху смартфонів ми змушені носити стоси паперових документів? На ці та багато інших запитань ми вже відповіли конкретними законопроектами.

До речі, «маленькі перемоги» – наша відповідь на звинувачення у «випадковості» Зе!команди. Так, більшість із нас дійсно не планували опинитися у владі. Майже всі ми не були професійними політиками. Але що таке «професійний політик» в українських реаліях? В найкращому випадку – бюрократ. В найгіршому – корупціонер. Найчастіше – два в одному.

Натомість ми прийшли з різних сфер. Ми – юристи, журналісти, інженери, аграрії, комунікаційники, викладачі, вчені. Так, і весільні фотографи теж. Малий бізнес, приватні підприємці – це мільйони українців. Які також мають бути представлені в парламенті.

Бо це – Верховна Рада України. А не «рада директорів», як називали парламент за часів Януковича, коли туди входили власники великих підприємств з рейтингу топ-100 найбагатших українців.

Після завершення каденції хтось із нас залишиться в політиці, а хтось – повернеться до роботи за фахом. Тому нам вкрай важливо, щоб в кожній сфері працювати було комфортно.

Але повернімося до метро. Без жодного сарказму я вважаю це досягненням нинішньої влади. Щоб усвідомити його, уявіть собі таку стрічку новин.

«Президент Зеленський змінив Конституцію: тепер він може залишатися на посаді ще 20 років». «Відомий блогер засуджений на п’ять років суворого режиму через коментар у Facebook про «зелену чуму». «Житомирська траса перекрита на виїзд: депутат Євгенія Кравчук зі своїм кортежем їде додому на Тернопілля».

Маячня? Але в пострадянських країнах – це буденні новини. А декілька років тому так виглядали і українські реалії.

Володимир Зеленський не «дорвався» до влади. І він сам, і народні депутати від фракції «Слуга Народу» ще до обрання на державні посади були успішними реалізованими людьми. Влада не перетворила нас на «золотих батонів». Недарма першими нашими рішеннями стали скасування депутатської недоторканності та процедура імпічменту президента. Ми не тримаємося за владу. Якщо ми її втратимо – кінець світу не настане.

Коли закінчиться карантин, нас знову можна буде зустріти на вулиці або в київських кав’ярнях, куди ходять обідати звичайні офісні співробітники. Ми поїдемо на метро та на потягах. А поки що ми не їздимо навіть на службових машинах: усі 25 автомобілів комітетів Верховної Ради передали для потреб столичних лікарів, які цілодобово борються з коронавірусом.

До речі, я дуже сподіваюся, що до скарбнички наших досягнень вдасться покласти і боротьбу з COVID-19. На відміну від деяких інших країн, Україна зіграла на випередження, і 70% підтримки карантинних заходів свідчать про те, що наша влада обрала правильний шлях.

У східному календарі кожен рік присвячений певній тварині. Ми хочемо створити власний український календар, де кожен рік буде присвячено Людині. Головна умова для цього – керівник держави сам має бути Людиною. А не свинею, щуром, вівцею чи драконом.

Володимир Зеленський такою Людиною став. І це – найголовніша зміна, що відбулася в країні.

Звіт за рік для зе-дебілів

Про що Україна дізналася при Зеленському

1. Запровадити ринок землі – можливо.
2. Міністр – не святий: якщо він не справляється – може залишити посаду навіть за місяць.
3. Монобільшість не означає диктатуру – як було б у Росії.
4. Полонені можуть повернутися навіть з Мордору.
5. Депутатська недоторканність – не повірите! – знімається.
6. Щоб відправити у відставку Генпрокурора, не потрібно чекати наступного президента або дзвінка з Вашингтону.
7. Прем’єра можуть насварити за високі зарплати чиновників.
8. Президент може давати пресконференцію 14 годин, до останнього запитання.
9. Міністр може добровільно піти на карантин, тільки щоб заспокоїти людей.
10. Держава може оплатити десятки літаків, щоб повернути додому громадян, які застрягли за кордоном.
11. Президентська партія може добровільно відмовитися від державного фінансування.
12. Під час пандемії президент може звертатися до людей частіше, ніж мер вашого міста.

Світлина від Команда Зеленського.