Важливі замітки
Останні статті
- ***
24.06.2016, 22:52 - про референдуми
24.06.2016, 22:44 - ***
20.06.2016, 12:07
Перший сніг - це вже майже зима...
- 11.12.15, 20:20
Перший сніг - це вже майже зима. Перша посмішка - майже дружба. Перший поцілунок - майже любов...
...я вчусь радіти своєму «тепер»
- 18.11.15, 18:35
Раніше я була маленька і думала, що можу зробити когось щасливим, в тому числі і себе. Тепер я знаю, що можу створити відповідні умови, а щастя приходить саме.
Раніше я намагалась вчити, тепер більше вчусь.
Раніше мені весь час хотілось ділитись, і від цього я мабуть бувала нав’язливою. Тепер я просто маю, тобі потрібно – прийди і скажи.
Раніше я концентрувалась на результатах, тепер знаю, що головне – процес. У ньому і сіль, і правда, і любов.
Раніше я оцінювала, тепер прислухаюсь.
Раніше я трималась за свої рішення за всяку ціну, боячись виглядати непослідовною. Тепер я дозволяю їх змінювати під впливом нової інформації. Змінюється ситуація – уточнюється план.
Раніше я думала, що сум і образа – це погано, цього треба позбуватися. Тепер знаю, що це теж частина мене, і я приймаю її. Я дозволила собі ображатись і сумувати, і причин для цього стало все менше і менше. Я почала проживати свої емоції, а не переживати через них.
І взагалі, я вчусь радіти своєму «тепер»
Раніше я намагалась вчити, тепер більше вчусь.
Раніше мені весь час хотілось ділитись, і від цього я мабуть бувала нав’язливою. Тепер я просто маю, тобі потрібно – прийди і скажи.
Раніше я концентрувалась на результатах, тепер знаю, що головне – процес. У ньому і сіль, і правда, і любов.
Раніше я оцінювала, тепер прислухаюсь.
Раніше я трималась за свої рішення за всяку ціну, боячись виглядати непослідовною. Тепер я дозволяю їх змінювати під впливом нової інформації. Змінюється ситуація – уточнюється план.
Раніше я думала, що сум і образа – це погано, цього треба позбуватися. Тепер знаю, що це теж частина мене, і я приймаю її. Я дозволила собі ображатись і сумувати, і причин для цього стало все менше і менше. Я почала проживати свої емоції, а не переживати через них.
І взагалі, я вчусь радіти своєму «тепер»
люблю
- 12.08.15, 10:34
Я люблю відчуття свободи і майже первинної дикості, які мені дарують верхові прогулянки. Я стаю сильна, спокійна і наповнена внутрішньою гармонією. Таке враження, що, ловлячи баланс під час їзди, я знаходжу свій власний душевний баланс.
Я люблю, коли щічку цілує сонце, промінчики якого, заплутавшись у гілках, вже не палючі, а лагідні. Я люблю, коли волосся розвівається не від вітру, а від швидкості. Люблю звук риплячого сідла, запах шкіряної збруї, м’яку напівтемряву конюшні. Люблю, коли коник від нетерплячки б’є копитом чи голосно фиркає в передчутті швидкості. Люблю, як пришвидшується серцебиття від галопу і хочеться кричати від радості і захоплення. Люблю, коли маленькі шерстинки лоскочуть мені пальці, коли коник бере з руки цукерочку, як він притуляє свою велику і мудру голову до моєї руки і заплющує очі.
Люблю справжність і щирість… Він випробовує тебе, а ти випробовуєш себе…
Я люблю, коли щічку цілує сонце, промінчики якого, заплутавшись у гілках, вже не палючі, а лагідні. Я люблю, коли волосся розвівається не від вітру, а від швидкості. Люблю звук риплячого сідла, запах шкіряної збруї, м’яку напівтемряву конюшні. Люблю, коли коник від нетерплячки б’є копитом чи голосно фиркає в передчутті швидкості. Люблю, як пришвидшується серцебиття від галопу і хочеться кричати від радості і захоплення. Люблю, коли маленькі шерстинки лоскочуть мені пальці, коли коник бере з руки цукерочку, як він притуляє свою велику і мудру голову до моєї руки і заплющує очі.
Люблю справжність і щирість… Він випробовує тебе, а ти випробовуєш себе…
Чим більше дивлюсь фільмів, тим чіткіше розумію – життя цікавіше
- 06.03.15, 21:06
Щоденник вражень:
Чим більше дивлюсь фільмів, тим чіткіше розумію – життя цікавіше. Воно дає найнесподіваніші сюжети, найвиразніших героїв, найтонші переживання. Тому останнім часом із задоволенням обираю біографічні або засновані на реальних подіях стрічки. Нещодавно такою стала «Гра в імітацію», в якій блискуче роль відомого вченого Алана Тюрінга зіграв «Шерлок» Бенедикт Камбербетч.
Сюжет побудований на переплетенні трьох часопросторів, які є різними епохами життя видатного вченого, якого по праву вважають основоположником інформатики.
Автори фільму створили складний образ, що поєднав втілення холоднокровного і екзальтованого вченого, дивакуватого хлопчика з надзвичайними здібностями, подавленої і розбитої людини, яка віддає здоров’я, адже не може втратити свою науку.
У фільмі знайшлось місце і жіночому персонажу – колезі та соратниці (як би пафосно це не звучало) Тюрінга – Джоан Кларк, образ якої на екрані втілила Кіра Найтлі. Дивні відчуття виникають, коли спостерігаєш за розвитком відносин між чоловіком та жінкою, які ніколи не стануть коханням, проте сповнені взаєморозуміння, підтримки, турботи.
Мені найбільше сподобалась сюжетна лінія «Енігми» - таємної шифрувальної машини Третього Рейху, принцип роботи якої вдалося розгадати і завдяки цьому змінити хід історії.
А ще сподобалось, як розкрита тема комунікації «над»-інтраверта Тюрінга з оточуючими його людьми Якщо ви досі вважаєте себе інтровертом – подивіться цей фільм і зрозумієте, наскільки комунікабельним (порівняно з головним героєм) насправді ви є.
Є у фільмі і свої (як на мене) недоречності: переключення акцентів з історичного вкладу вченого на гомофобію, поєднання холоднокровності героя із сентиментальними деталями, як, наприклад, названа на честь друга машина і т.д. Відчувається прагнення авторів розкрити одразу декілька тем, що призводить певної перегруженості деталями. Однак це не применшує моєї задоволеності фільмом. Він глибокий і проникливий.
http://www.imdb.com/title/tt2084970/
Чим більше дивлюсь фільмів, тим чіткіше розумію – життя цікавіше. Воно дає найнесподіваніші сюжети, найвиразніших героїв, найтонші переживання. Тому останнім часом із задоволенням обираю біографічні або засновані на реальних подіях стрічки. Нещодавно такою стала «Гра в імітацію», в якій блискуче роль відомого вченого Алана Тюрінга зіграв «Шерлок» Бенедикт Камбербетч.
Сюжет побудований на переплетенні трьох часопросторів, які є різними епохами життя видатного вченого, якого по праву вважають основоположником інформатики.
Автори фільму створили складний образ, що поєднав втілення холоднокровного і екзальтованого вченого, дивакуватого хлопчика з надзвичайними здібностями, подавленої і розбитої людини, яка віддає здоров’я, адже не може втратити свою науку.
У фільмі знайшлось місце і жіночому персонажу – колезі та соратниці (як би пафосно це не звучало) Тюрінга – Джоан Кларк, образ якої на екрані втілила Кіра Найтлі. Дивні відчуття виникають, коли спостерігаєш за розвитком відносин між чоловіком та жінкою, які ніколи не стануть коханням, проте сповнені взаєморозуміння, підтримки, турботи.
Мені найбільше сподобалась сюжетна лінія «Енігми» - таємної шифрувальної машини Третього Рейху, принцип роботи якої вдалося розгадати і завдяки цьому змінити хід історії.
А ще сподобалось, як розкрита тема комунікації «над»-інтраверта Тюрінга з оточуючими його людьми Якщо ви досі вважаєте себе інтровертом – подивіться цей фільм і зрозумієте, наскільки комунікабельним (порівняно з головним героєм) насправді ви є.
Є у фільмі і свої (як на мене) недоречності: переключення акцентів з історичного вкладу вченого на гомофобію, поєднання холоднокровності героя із сентиментальними деталями, як, наприклад, названа на честь друга машина і т.д. Відчувається прагнення авторів розкрити одразу декілька тем, що призводить певної перегруженості деталями. Однак це не применшує моєї задоволеності фільмом. Він глибокий і проникливий.
http://www.imdb.com/title/tt2084970/
у будь-якій незрозумілій ситуації - читай
- 26.01.15, 22:14
Колись, не знаю, де і за яких обставин, почула, що у будь-якій невизначеній чи незрозумілій ситуації треба лягати спати. Мовляв, голова буде свіжою, і розібратись стане набагато легше. Я для себе з дитинства засвоїла іншу формулу: у будь-якій незрозумілій ситуації - читай; якщо пощастить - знайдеш рішення, якщо ні - збагатиш знання, отримаєш душевний спокій і станеш трішки мудрішою. І знаєте, діє!
і вкотре дивно
- 04.05.14, 11:25
- Ми любимо тебе, Україно!
перелистуючи стрічки новин, вкотре задумуюсь над тим, чому нам, українцям, так складно розуміти один одного.
вчора переглядала відео, де осатаніла від злоби молода (!?) жінка будувала барикади і кричала про те, що не допустить "тварєй" (українських солдатів), щоб ті убивали її дітей. невже не очевидно, що це якраз російські підюджувачі і їхні українські посіпаки, прикриваючись в тому числі дітьми, чинять насильство і беззаконня? невже те, що для одних є очевидним, для інших "пропаганда хунти".
007: Координаты «Скайфолл» / Skyfall
- 09.02.13, 20:21
Жанр: бойовик
Країна: США, ВБ
Режисер: Сем Мендес
Рік: 2012
Кіно вихідного дня. Не більше як на мене. Хоча порадував головний лиходій - Хавєра Бардема навіть не впізнала спочатку.
