Масова втеча росіян з Росії в Україну

За повідомленням українського держкомітету статистики, минулого року на ПМП в Україну втекло з путінської Росії більше 19,5 тисяч росгромадян. Росія займає перше місце за кількістю іммігрантів в Україну.

За словами голови відділу міграційних досліджень українського Інституту демографії Олексія Позняка, найбільший приток мігрантів йде з приреченої путінської Росії, що будує зараз чекизм-путінізм за планом Путіна. Раніше росіяни будували комунізм за Заповітами Ілліча.

«Більше всього їдуть з Росії», — підтвердив журналістам Олексій Позняк.

Представник Інституту демографії Олексій Позняк не виключає загрози національній безпеці України від напливу росіян з їх віковим тоталітарним менталітетом, чужим українцям, і зазначає, що в умовах великої кількості росіян є ризик порушення цілісності українського суспільства.

«Це також ризик створення замкнутої діаспори, яка живе за власними законами», — попереджає Позняк.

23 лютого - Троцький і другіє камандіри...

Для керівництва воєнними діями проти німців, які рухалися в напрямку Петрограда, Наркомвоєн 21 лютого видав наказ про установу Надзвичайного штабу Петроградського військового округу, який очолив Мойсей Соломонович УРИЦЬКИЙ. Того ж дня Петроградська Рада утворила Комітет революційної оборони, куди ввійшли Яків Михайлович СВЄРДЛОВ (голова), Мойсей Маркович ВОЛОДАРСЬКИЙ (ГОЛЬДШТЕЙН), С. І. ГУСЄВ (ДРАБКІН Я. Д.), Яків Мойсейович ФІШМАН (від лівих есерів), Григорій Ісаакович ЧУДНОВСЬКИЙ та інші.

               23 лютого 1918 Німецький Генеральний Штаб, колишній генеральний спонсор партії Ульянова (Леніна), завдав нищівної поразки Червоної Армії під Псковом і Нарвою. Комуністи в паніці драпали, хто-в Пітер, хто-в Самару…
Після підписання 3 березня 1918 року мирного договору з Німеччиною розгорнулася робота з формування Червоної Армії і її керівних органів.
               4 березня Раднаркомом була затверджена Вища Військова Рада в складі: військового керівника Бонч-Бруєвича (колишній генерал царської армії) і двох політичних комісарів — П. П. Прошяна (лівий есер) і К. І. Шитко (більшовик).
               Постановою Раднаркому від 19 березня 1918 року були визначені завдання і права, а також розширений склад цього органа. Новим головою Вищої Військової Ради і народним комісаром військових справ призначався Лев Давидович ТРОЦЬКИЙ (БРОНШТЕЙН), його заступником — Ефраїм Маркович СКЛЯНСЬКИЙ. Крім них, було ще п'ять аналогічних членів Ради.
              У травні 1918 року на території Радянської республіки було створено одинадцять військових округів, військовими комісарами яких призначені: Омелян Михайлович ЯРОСЛАВСЬКИЙ (РУБЕЛЬМАН Міней Ізраїлевич) — у Московський округ, Семен Михайлович НАХІМСОН — у Ярославський та інше…
… а далі було ще цікавіше >>>


До Юрія Винничука прийшли додому львівські міліціонери

До Юрія Винничука через скандальний вірш прийшли додому львівські міліціонери

23 січня додому до львівського письменника Юрія Винничука, який написав скандальний вірш "Убий під...аса", приходили міліціонери. Вони принесли повістку та наказали з'явитись у відділок.

Відео

"Учора о 16:00 до мене додому зайшли двоє міліціонерів - дільничий та представник міської міліції, - розповідає Юрій Винничук. - Дома була лише дружина з сином. Міліціонери принесли повістку, що я повинен з'явитися у райвідділок завтра зранку. Я приїхав додому, мені сказали, що можу написати пояснення на скаргу Леоніда Грача дома, аби не йти до них завтра".

У поясненні по пунктах Винничук вказав, що дома не зберігає порнографію, та що у його віршах немає заклику нікого вбивати - це література. Що порнографію в літературі і в малярстві взагалі визначити неможливо. Обшук правоохоронці не проводили.

Вгадаєте хто це сказав?

«Я думаю, что нужно подумать сегодня о мощном военном присутствии России во всех регионах, где люди просят защиты от оранжевых экспериментов, от разного рода «цветных революций». Даже если России нужно будет участвовать в боевых действиях, этого не нужно сегодня бояться: армии нужно наконец дать настоящую работу».

Які є версії?... Путін, Жириновський, Дугін?...

Ні, панове! Це сказав священник... 

Зустрічайте - У сакральні дні Різдва Христова в Москві, коли в храмах і церквах говорили про святість нового життя, високопоставлений піп головного штабу РПЦ МП, «спікер» російського православ`я, протоєрей Всеволод Чаплін виступив з доленосними для Росії заявами, фрагмент якої Ви прочитали вище. Джерело

Цей модний піп досить відомий в колах гламурно-православної еліти Росії. Фрагменти його високодуховних слововиливів чарують: Протоиерей Всеволод Чаплин объяснил, зачем Русской православной церкви нужна роскошь и почему священнослужители имеют право носить дорогие вещи. Отец Всеволод убежден, что все это напускное богатство необходимо, чтобы "отражать общественный престиж Церкви".

Отвечая на вопрос о том, что "Святейший Патриарх якобы носит очень дорогие часы, якобы у него дорогой автопарк, резиденция", священник отметил: "Когда делаются определенные подарки, это естественно: люди хотят, чтобы их иерархи выглядели не хуже, чем представители светской власти, чтобы храмы выглядели не хуже, чем резиденции светских властителей...". Напомним, что вопрос о дорогих часах и автомобилях священнослужителей возник не случайно. В 2009 году Патриарх Московский и всея Руси Кирилл, находящийся на Украине с визитом, рассказывал шахтерам Донбасса про кризис, стяжателей, духовные ценности и губительный либерализм, ведущий в ад, в то время как на его руке красовались часы марки Breguet стоимостью до 36 тысяч евро. И для кого-то важные слова Патриарха немного померкли в отблесках "роскоши".Джерело

Книгозбір ВАРТИ - Кам’яна Могила – світова пам’ятка...

Кам’яна Могила – світова пам’ятка стародавньої культури в Україні

Автор: Михайлов Борис Дмитрович

Кам'яна Могила — світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, Національний історико-археологічний заповідник. Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення релігійних обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень - петрогліфів.

Але ця книга  про більш глибокі речі...

Читати книгу та дивитись світлини

КаргоКульт Майдану: про Яценюка та його жалюгідну квазі-опозиціЮ

У суботу в Києві відбулася акція "Україна без Януковича", котра яскраво продемонструвала жалюгідне становище опозиції. А саме - "Фронту змін" Арсенія Яценюка.

У лавах квазі-опозиції - очевидна криза. 11 років тому почали "Україну без Кучми" - сьогодні намагаються відтворити ту саму технологію. В 2004 році поставили намети, сцену і повісили стрічку - і, о диво! - відбувся Майдан. Наступні сім років тільки те й робили, що ставили намети, в’язали стрічки та били в барабани - але дива більше не сталося.

Адже змінились умови, які вивели тоді людей на вулиці. Однак опозиція вперто ігнорує цей факт, і залишається у полоні карго-культу Майдану.

Питається, навіщо Яценюкові акція, на яку звезли кілька тисяч проплачених майданарбайтерів? У Києві ні для кого не секрет, що на акцію "Україна без Януковича" людей мобілізувала за гроші організація, яка обслуговує, у тому числі, й регіоналів. Також брали участь менші організації. Тобто, акція відбулася у звичному форматі: нагнали масовку, створили "картинку", пораділи, ввечері пішли гуляти в ресторані за "вдало" проведений захід. Однак, питається - кому усе це потрібно?

Наскільки це ефективно з точки зору втягування у політичну активність людей, які не люблять владу? Анітрохи не ефективно, оскільки опозиція живе в точнісінько тому самому медіа-дискурсі, в якому живе влада. Тільки влада розповідає про запаморочливі успіхи, а квазі-опозиція проводить квазі-акції, котрі подаються, як приклади боротьби зі "злочинним режимом".

Однак, у дійсності результати таких акцій нічого, крім самозаспокоювання, опозиціонерам не приносять. Опозиція сьогодні порожня, як барабан. Власне кажучи, можна стверджувати, що опозиція сьогодні і є барабан - шуму багато, толку мало. Нуль ідей, нуль адекватності, нуль ефективності.

Є ще одна яскрава ілюстрація абсурду, що відбувається. Порівняйте багатотисячне шоу на Михайлівській площі - і акцію двох десятків чорнобильців біля Кабміну, яких стереже дві сотні "Беркута". А між ними - Хрещатик, яким ліниво прогулюється натовп.

Загалом, сьогодні влада і опозиція бавляться у гру "Тупий та ще тупіший". На тупість влади опозиція відповідає ще більшою тупістю. Вони варті одне одного.

Тому усі ці дії підтверджують відоме правило: історія повторюється двічі - спершу як трагедія, потім як фарс. Тим не менш, Яценюк з бютівськими недобитками роблять велику справу. Чим швидше зникне віра в здатність квазі-борців змінити ситуацію на краще, тим швидше будуть затребувані лідери нового покоління, налаштовані на справжню боротьбу, а не її імітацію.

Сумний гумор- Неля Штепа учОний мер Слов'янська

Мер Слов'янська Неля Штепа - жінка багатогранна, суперечлива і чимось нагадує Черновецького - тільки у спідниці.  Штепа, яка минулої весни захистила кандидатську дисертацію, за місяць до того особливо й не розуміла різницю між науковими ступенями.

Переглянути відео стосовно теми та суті дисертації мають всі, хто не боїться вмерти від сміху.lol death

Більше про талановитого науковця можна довідатись тут.rofl

Що таке ісландська революція, і чому її немає в новинах

Читати ВСІМ.chih До кінця.zlo

Історія, розказана по італійському радіо про безперервну революції в Ісландії, є яскравим прикладом того, як мало наші засоби масової інформації розповідають нам про світ.

У 2008 році на початку фінансової кризи Ісландія в буквальному сенсі збанкрутувала. Причини були згадані лише побіжно, і з тих пір цей маловідомий член Європейського союзу що називається, зник з радарів.

У міру того як одна за одною європейські країни опиняються під загрозою банкрутства, що загрожує існуванню євро, що знову ж таки, надасть найрізноманітніші наслідки для всього світу, останнє, чого можновладці бажали б, це щоб Ісландія стала прикладом для інших. І ось чому:

П'ять років чистого неоліберального режиму зробили Ісландію, (населення 320 тисяч, без армії), однією з найбагатших країн у світі. У 2003 році всі банки країни були приватизовані, і з метою залучення іноземних інвесторів вони запропонували онлайн-банкінг, а мінімальні витрати дозволили запропонувати відносно високі показники прибутковості. Рахунки, названі IceSave, залучили безліч дрібних британських і голландських інвесторів. Але у міру зростання інвестицій ріс і зовнішній борг банків. У 2003 році борг Ісландії дорівнював 200 відсоткам її ВНП, а в 2007 році становив 900 відсотків. Світова фінансова криза 2008 року стала смертельним ударом. Три головних ісландських банки — Landbanki, Kapthing і Glitnir, спливли нагору черевом і були націоналізовані, а крона втратила 85 відсотків своєї вартості по відношенню до євро. В кінці року Ісландія оголосила банкрутство.

Попри те, що слід було очікувати, в процесі безпосереднього застосування демократії криза призвела ісландців до відновлення їхніх суверенних прав, що в підсумку призвело до нової конституції. Але цього вдалося досягти через біль.

Прем'єр-міністр соціал-демократичного коаліційного уряду Гейр Хорде вів переговори з надання 2.1 мільярда доларів кредиту, до якого північні країни додали ще 2,5 мільярда. Але міжнародне фінансове співтовариство давило на Ісландію, з тим, щоб вона провела радикальні заходи. FMI і Євросоюз (возм. малося на увазі IMF, тобто МВФ; прим. Mixednews) хотіли взяти на себе цей борг, стверджуючи, що для країни це єдиний шлях розплатитися з Британією та Голландією.

Протести і сутички тривали, в кінці кінців змусивши уряд піти у відставку. Вибори були присунуті на квітень 2009 року, в результаті чого до влади прийшла ліва коаліція, яка засудила неоліберальну економічну систему, але відразу ж здалася вимогам до Ісландії погасити в цілому три з половиною мільярди євро. Це вимагало, щоб кожен житель Ісландії щомісячно платив 100 євро протягом п'ятнадцяти років, щоб погасити борги, понесені приватними особами по відношенню до інших приватних осіб. Це була та соломинка, яка переламала верблюду спину.

Те, що сталося потім, було екстраординарним. Думка у тому, що громадяни повинні платити за помилки фінансової монополії, що ціла країна повинна бути обкладена даниною, щоб погасити борги приватні, змінило відносини між громадянами та їхніми політичними інститутами, і в підсумку призвело до того, що лідери Ісландії зайняли сторону своїх виборців. Глава держави Олафур Рагнар Грімссон відмовився ратифікувати закон, який зробив би громадян Ісландії відповідальними за борги ісландських банкірів, і погодився скликати референдум.

Зрозуміло, міжнародне співтовариство тільки збільшило тиск на Ісландію. Великобританія і Голландія погрожували суворими репресіями, які призведуть до ізоляції країни. Коли ісландці зібралися голосувати, МВФ погрожував позбавити країну будь-якої своєї допомоги. Британський уряд погрожував заморозити заощадження і поточні рахунки ісландців. Як говорить Гріммсон: «Нам говорили, що якщо ми не приймемо умови міжнародного співтовариства, то станемо північною Кубою. Але якби ми погодилися, то стали б північним Гаїті.

У березневому референдумі 2010 93 відсотки проголосували проти виплати боргів. МВФ негайно заморозив кредитування. Але революцію (про яку практично не писали мейнстрім-ЗМІ) було не залякати. За підтримки розгніваних громадян уряд ініціював цивільні і кримінальні розслідування щодо осіб, відповідальних за фінансову кризу. Інтерпол видав міжнародний ордер на арешт колишнього президента банку Kaupthing Сігурдур Ейнарссон, а інші банкіри, також причетні до краху, втекли з країни.

Але ісландці не зупинилися на досягнутому: вони вирішили прийняти нову конституцію, яка звільнила б країну від влади міжнародних фінансів і віртуальних грошей.

Щоб написати нову конституцію, народ Ісландії обрав 25 громадян з числа 522 дорослих, які не належать до жодної політичної партії, яких рекомендували як мінімум 30 громадян. Цей документ був справою рук не жменьки політиків, а був написаний в інтернеті. Установчі засідання проводилися он-лайн, і громадяни могли писати свої коментарі і вносити пропозиції, своїми очима спостерігаючи, як їх конституція поступово набуває форму. Конституція, яка в кінцевому підсумку народилася в рамках такої народної участі, буде представлена в парламент на затвердження після наступних виборів.

Сьогодні ті ж рішення пропонуються іншим народам. Народу Греції кажуть, що приватизація їх державного сектора є єдиним рішенням. Те ж саме загрожує і італійцям, іспанцям і португальцям.

Нехай подивляться на Ісландію. На їх відмову підкорятися іноземним інтересам, коли крихітна країна голосно і ясно заявила, що їх народ є суверенним.

Ось чому Ісландії немає в новинах.

Джерело>>>