Філадельфія (58% населення негри)

Чікаго (68% населення негри)

Багато українських депутатів є тушками, яких скуповують. Але в США кожен конгресмен та сенатор є тушкою, яку купують через інститут лобіювання. Лобіювання було узаконене в США у 1946 році прийняттям федерельного закону про регулювання лобіської діяльності. Відповідно до закону лобістом є будь-яка особа отримує гроші з метою досягнення прийняття або відхилення конгресом будь-якого нормативного акту. Лобісти мали право працювати тільки у Конгресі. Однак  це було 1995 року, коли Біл Клінтон підписав новий закон про лобіювання - Lobbying Disclosure Act  . Відповідно до цього закону лобісти могли діяти в будь-якому органі на рівні штатів, в конгресі, в сенаті і навіть при державних установах. Також цей акт узаконив можливість роботи лобістів, котрі не є громадянами США. 

 Відповідно до закону лобісти повинні зареєструватись в органі де вони працюють, вказати компанії на яку вони працюють і якої кампанії інтереси лобіюють. Також лобісти повинні декларувати гроші, котрі вони перераховують в бюджет відповідної партії або на рахунки державних установ. Лобісти є основними спонсорами двох найкрупніших партій Демократичної і Республіканської.  

Center of Responsive Politics публікував дані по витратам лобістів на лобіювання інтересів компаній. Наприклад у 2012 році 2,45 мільярда доларів США було витрачено лобістами на просування своїх законів. Наприклад в кризовий 2009 рік лобістами було витрачено 3,5 мільярди доларів. Ось рейтинг http://www.opensecrets.org/lobby/index.php

Саме смішне те, що американські політики та самі лобісти кажуть, що лобіювання направлене на виконання першої поправки Конституції США, котра гласить, що законодавчий орган і чиновники мають розглядати кожну петицію громадянина США. Лобісти кажуть, що вони "голос народу", одна вдивіться в суми, витрачені лобістами. Яка може бути мова про народ? Ось список компаній, котрі лобіювали свої інтереси http://www.rate1.com.ua/issledovanija-rate1/1252/ Зверніть увагу на суми і на назви - це профспілки (про корумпованість яких вже не один фільм Голівуд зняв) і крупні корпорації, які вливають в партії мільярдні суми. І жодного інтересу для Джо з Алабами. Про який народ йдеться? Не кажучи про те, що ринок лобіювання це з десяток крупних корпорацій, котрі отримують гроші лише за посередництво. І не малі гроші. 

Закон забороняє давання хабарів сенаторам і депутатам, однак в американському законодавстві є цікава лазейка. Відповідно до закону, народний обранець або державний чиновник має право отримувати гроші "за консультації". А чим розмова з лобістом не є консультацією? Також державні чиновники та народні обранці можуть проводити операції з інвестеційними акціями, тому перепродаж акцій чиновниками звичайна практика. 

Оскільки звісно ж лобісти є основним засобом існування партій і сенаторів, то звісно ж народні обранці виконують в першу чергу приватні замовлення компаній, про народ там не йдеться. Більш того є звичайною практика, коли сенатор може змінювати собі лобіста, який пропонує більше.  Тому власне кожен сенатор або конгресмен є тушкою.Єдина різниця між українською тушкою і американською в тому, що ви можете подивитись чия він тушка на офіційному рівні. Але не думаю, що від того комусь легше.

Тому дійсно в США корупція менша за українську, просто тому, що корупція там узаконена. 

Що стосується медицини, то це звісно ж корупції немає, бо медицина там приватна. І нормальною і законною є практика, коли якийсь заклад заключає контракт з якось кампанією на те, що своїм пацієнтам вона буде виписувати рецепти на ліки, що і виробляє ця кампанія. Поліція в ступає в справу тоді, коли ліки виявились не сертифікованими або шкідливими. Але ж для того, щоб получити відповідні дозволи при міністерстві охорони завжди є лобісти і на законих правах. Взагалі про медицину в США і що вона собою уявляє є документальний фільм Майкла Мура "Здравозахоронение", отримав приз в Каннах. Дуже цікавий висновок, що медицина в США найгірша з усіх західних країн і є способом по набиванню бабла в свої кишені.  

В учбових закладах також немає корупції, хіба не так? Не так, просто вона там не настільки тупа, як у нас. Ну по-перше корумпованість у вищих закладах є простішою, тому що так як і з медициною, вона приватна. Окрім оплати за навчання, при всіх крупних учбових закладах є так звана "піклувальна рада", це організація, куди входять батьки найбагатших учнів і ця "піклувальна рада" займається облаштування учбових закладів - ремонти, нове обладнання і т.п. Не заборонено "піклувальній раді" і дарувати подарунки керівництву закладу. Згадується фільм з Аль Пачіно "Запах жінки", де "піклувальна рада" дарує ректору новісінький Ягуар. Звісно отприсків членів піклувальної ради ніхто не чіпає.

Єдине, що дійсно схоже на правду, це те що менш корумпованою є поліція США. А так, янкі, нічим гордитися.  

І очікування не змусили себе чекати вже в аеропорті. Мушу зазначити, що аеропорт там дійсно класний і навряд чи є щось схоже в Європі. Але приколи почалися на митному огляді. В мене в сумці лежав якийсь журнал, здається чи то Men's Health, чи то Maxim, загалом не порно і не еротика, але голі ляльки присутні. І коли араб з криком "харам" почав виривати сторінки з журналу з дівулями, очі мої полізли догори, а серце защемила тоска. Журнал мені повернули, але вже без дівок. З собою в мене були диски, здається там була музика і можливо ще якась хрєнь. Але нам довелося ледь не годину оглядати мої диски, як сказав араб, щоб там не було "хараму". То в сенсі порнографії. "Хараму" там не виявилось, а потім я взнав, що якби я таки вирішив скрасити свій вечір переглядом "Еммануель" (знаю, знаю зараз молодь посміялась би, але в моїй юності це ледь не верх порнографії був, зараз вже пишуть "мелодрама", що там зараз у моді серед продвинутих не знаю), то жодне українське законодавство мене могло б і не врятувати, а може навіть лишити мені якихось дуже дорогих мені кінцівок. Це мені знайомий араб сказав, так і не знаю чи правда, чи може пожартував... 

Але пригоди мої на тому не закінчилися. Мені з Дубаї треба було в емірат Шарджа. Щоб ви розуміли, ОАЄ це місто скла, там все майже модернове і можна сказати, що пік цивілізації. Як мені казали, то з Дубаї може зрівнятись в цьому плані хіба що Токіо та Нью-Йорк (не знаю, ні там, ні там не був). Але майже...Водій попався, що порівняно (що я зрозумів пізніше, порівняно з іншими арабами, не враховуючи персонал готелю) непогано знав англійську і ось ми їдемо серед груди висоток, скла і кольорової реклами, я був вражений, бо вперше таке побачив. І тут натовп стоїть посеред пустелі. Між двома висотними (поверхів по 50 мінімум) будівлями, клаптик пустелі. Купа натовпу. Водій каже поїхали подивимось, там страта. Дійсно страта, посеред клаптика пустелі стоїть червоний пеньок. Рубали руку за крадіжку. Закони шаріату в дії. Не дивлячись на всю мою нелюдяність і жорстокість (лібералам привіт), дивитися на закон в дії не було настрою. Але який диссонанс між кольоровим склом з рекламою Кока-коли і законами шаріату в пустелі.  Досі шкодую, що так і не сфоткав того пенька...

Що цікавого було там, так це те, що майже неможливо було дістати алкоголю і сигарет. Паління і алкоголь були заборонені, дозволялися лише на території готелю і продавалися лише іноземцям. Знайомий араб казав, що все ж дістати алкоголь можна, пакистанці контрабандою завозили і продавали в підвалах. На думку араба пили і курили в ОАЄ або шейхи та еміри, або ті, що повернулися з заходу. Як він сам до речі, бо тривалий час жив у Франції, там же навчався, тому бар в нього був повний. Але робив то втихомолку, бо з одної сторони ісламська поліція, з іншої старці (про них ще розповім). Але пакистанці-контрабандисти мали й іншу сторони медалі, бо як казав той же араб, саме вони і скоювали 99%. Ну то зрозуміло, бо там усю брудну роботу виконували пакистанці. І за це їх і не любили, хоча самі араби з ОАЄ працювати ой як не люблять, облінилися на нафті. Хоча злочини там такі собі по нашим міркам - пакистанці могли інколи щось поцупити з магазину, могли наркоманити (за що смертна кара, як за вжиток, так і за продаж). Вбивства також скоювалися в основному серед тих же укурків-пакистанців на хатах, де вони й розслаблялися. Напади на вулиці були там дикістю, бо тебе ж одразу відслідять (камери вже тоді усюди) і сікір-башка, дарагой. Тому по вулицях там можна було ходити всю ніч, хоча араби не люблять ходити. Окрім якихось дідусів в обірваному лахмітті, дуже схожих на наших бомжів, котрі сиділи поза вуглами. Виявилося, що в тих бомжів в кожного на рухунку суми не менше ніж з 6 нулями, просто гроші їм на фіг не потрібні були. Вони якісь типу релігійні мудреці. Так ось, їх то шейхи і бояться більше за поліцію. Бо якщо хтось себе непристойно веде, то дідусі мали право тебе поколотити дрючками. Колись начеб то і якомусь шейху дісталось від тих дідусів. Тому то всі шейхи і еміри бухнячили дома і зась їм в нічному Дубаї по-пьяні шукати пригод на свою дупу, бо старички "нє дрємлют" і запросто отхватиш дрючка по макітрі, навіть, якщо ти і емір. Хоча на жаль екзекуції, вчиненої бомжами-міліонерами, я так і не побачив. Напрочуд спокійні і навіть привітні люди. Просто не треба при них їсти гамбургери і дівчатам носити міні-спідниці, бо вони тебе покалічать ще до того, як знайде ісламська поліція. 

Ісламська поліція також цікава річ. От такий приклад мені розповідали. Приїхав один молодий араб на канікули з Лондону. Вирішив він слідувати законам моди і зробив собі дреди і поначипляв сережок на всю морду. І один раз пішов він у магазин за чимсь (грець його знає, що треба в магазинах істотам з дредами і сережками). Стоїть в черзі і тут заламують, ведуть у підсобку і бритвою бриють його на лисо і видирають всі сережки. Посміхніться, вас зловила ісламська поліція. І відпустила, можливо навіть сказала до побачення. В дії я також бачив ісламську поліцію, коли виводили парочку з Німеччини ( чи Австрії, грець його знає), котра відверто захопилася поцілунками. Ні, мої милі ліберали, не хвилюйтеся, з ними нічого не трапилося, їх просто вивели на вулицю і сказали зробити свої справи в готелі, а після чого прийти за покупками до магазину. Звісно ж удар по фріцам, як так, он в їхніх сусідів голандців, дозволили займатись сексом в громадських парках, а тут французький цілунок заважає дикунам.

Загалом, майн лібе фройнд, я був шокований дикістю наших братів менших арабів. І як добре, що повернувся до прогресивної цивілізації. От тільки з кожним роком, мені чомусь здається, що дикунською все більше стає "цивілізована" Європа і все манливіше стає отой пеньок посеред висотних скляних будівель. Дійсно дикунська цивілізація на відміну від цивілізованої дикості сучасної Європи. Ех, я б пів бюджета України, віддав за той пеньок арабам, щоб поставити його на майдані, щоб привнести таки трохи "дикості" в нашу "цивілізацію".

Олдос Хакслі не був простою людиною, він був один з тих, кого можна назвати вищою елітою Великобританії. Олдос був онуком Томаса Хакслі (Гекслі), відомо по прізвиську "бульдог Дарвіна".  Томас Гекслі створив "Товариство Круглого столу", таємну масонську організацію, завданням адептів котрої були просування ідей Чарльза Дарвіна та боротьба проти офіційної релігії. "Духовними" учнями Гекслі були Арнольд Тойнбі та Герберт Уеллс. Тойнбі та Маккіндер стоврили у Великобританії Міжнародну королівську раду міжнародних відносин, фактично тіньовий уряд Британії, великий письменник Герберт Уеллс був начальником британської розвідки під час Першої світової війни. Це свідчить про вплив "лицарів круглого столу" при короні. І можливо тут розгадка всіх так званих пророцтв Уеллса, оскільки ми знаємо, що багато того, що Уеллс описав як фантастичне збулося в сьогоденні.

В такому товаристві і варилися брати Хакслі. Так в Олдоса було ще два брата Ендрю та Джуліан, обоє пішли по стопам діда і стали біологами, зробивши великий вклад в теорію еволюції, фактично ставши родоначальниками нової версії теорії еволюції так званої "синтетичної теорії еволюції". Ендрю навіть отримав Нобелівську премію в галузі біології. Джуліан Хакслі дуже плідно працював на Лігу контролю за народжуваністю, котре пізніше перейменували в Міжнародний фонд по плануванню сім'ї. Не дивлячись на зміну назви, це залишилось тим, чим і було - інститутом по знищенню традиційної сім'ї. Ювенальна юстиція це саме їх дітище і Джуліан Хакслі отримав не одну нагороду за те, що співпрацював з фондом. 

Дивно те, що Олдос відрізнявся від своєї сім'ї. Він був невротичної дитиною і увесь час не знав, що сам хотів. "Духовним" наставником ( а по-суті наглядачем) Олдоса став Джеральд Герд, засновник в Британії секти, котра поклонялася древнегрецькому богу Пану, полюдині-полукозлу, покровителю оргій, пиятцтва та розбрату. Герд називав Пана богом нової епохи. Аллюзорно Пан вказує на Бафомета Левіафаса Леві, фактично біблійного Сатану. Не дивно, що церква Сатани в США (демократично офіційно зареєстрована в Мінюсті США) своїм символом обрала також козла у вигляді перевернутої зірки.

Надивившись на життя вищого світу, куди його увів Герд, під цим впливом Олдос пишу свою книгу "Контрапункт", де показує гнилість вищого світу Великобританії. Через рік він йде далі і пишу свою головну книгу "О цей новий дивний світ", де описує те майбутнє, котре нам готують ця еліта. 

Коротко, то це суспільство де знищений інститут сім'ї, дітей вирощують на фабриках (згадайте проект "Дитинство -2030", про яке розповідалось тут http://blog.i.ua/user/1582897/1123534/), править всім еліта, забороняються читання книг і саморозвиток, для людей створенні форми промивки мізків і вони не здогадуються, що раби, будь-яка релігія заборонена, окрім поклоніння "машинам і прогресу", щоб не думати людям створена індустрія розваг. Вільний час займають безвідповідальний секс, вживання алкоголю та наркотиків і т.д. (це краще читати!).

Розуміючи в якому стані Хакслі (він дійсно мав нестійку психіку) Герд вивозить його до США. Тут теж позначається двойственність Хакслі. Він знайомиться з Джідду Крішнамурті, людиною котра кинула всі оккультні вчення і втекла від теософів, він намагається вчитися в нього, в той час як Герд тягає його на зібрання теософів, знайомить з ідеологом сатаністів США Алістером Кроулі. У 1948 році Хакслі пише свій черговий роман "Мавпа та сутність", де показує світ майбутнього, зруйнований війнами і технічним прогрессом і  прямо вказує, що за цим всим стоїть Веліал (диявол), аллюзія на оккультні ордени. В книзі Франклін Рузвельт названий "одержими дияволом".

Здається тут вже стає зрозумілим, що Хакслі зайшов аж занадто далеко і що Герд його вже не контролює. Хоча безумовно йтися про вбивство не може. Герд знайомить Хакслі з Хамфрі Осмондом, який стає особистим доктором Олдоса і має його вилікувати від його неврозів. Насправді Осмонд був членом секретного проекту ЦРУ "МК Ультра", проект, направлений на те, щоб контролювати свідомість людей за допомогою наркотиків ЛСД і мескаліну. Осмонд починає шпигувати Олдоса наркотиками і заманює в проект. Герд та Осмонд вводять Хакслі в дискусійний клуб "Релігія в новому столітті", граючи на почуттях Хакслі до духовних пошуків. Клуб їздить по університетах і промиває студентам мізки, просуваючи ідею "нової свідомості". Сам Хакслі стає наркоманом і пише свої есе, пропагуючи психоделіки (назву психоделіки придумав Осмонд), це праці "Двері сприйняття" та "Рай і пекло". Преса піарить ці роботи і вони стають головним маніфестом "руху нової ери" - секс, наркотики і рок-н-ролл. Фактично Хакслі стає батьком "сексуальної революції" і руху хіппі. Саме цим він і увійде в історію, як пропагандист наркотиків.

"Лікування" Осмонда звісно ж не призводить до позитивних наслідків, Хакслі все більше стає психічно неврівноваженим. У 1962 році він захворів на рак. Знаючи вже про свою скору смерть він пише фактично продовження своєї книги "О цей новий дивний світ", яка отримує назву "Повернення в дивний новий світ". А вже на схилі пише роман-утопію "Острів". Це роман вже психічно нестабільної людини наркомана і фактично сповідь. Головний герой книги працює на "еліту" і має допомогти знищити ідеальне на його думку суспільство на міфічному острові Палі. Уся книга це духовні терзання головного героя і кінець кінцем головний герой зраджує острів на користь еліти. Так само, як Хакслі зрадив свої ідеали на користь тої ж таки еліти, просуваючи ідеї вживання наркотиків та оккультні ідеї Кроулі і Герда. 

Саме дивовижне, що суспільство "Нового дивного світу" вже тут, якщо уважно придивитись. Можна вже проводити паралелі з сучасністю. В суспільстві "нового світу" сім'я вважається ганебним явищем і висміюється, те що сьогодні і робить ТВ. На ТВ бачимо культ успішної незалежної людини, в той час як сімейні люди висміюються у комедіях як невдахи. В "новому світі" слова мати та батько вважаються лайливими, в той час як вже в деяких штатах США і у Швеція слова мати та батько також намагаються заборонити і прописувати у свідоцтві родитель 1 і родитель 2, щоб не ображати гомосєків. Еліта пропагує "свободні стосунки", те що сьогодні робить і наша еліта - секс без зобов'язань. Лозунг еліти в "новому світі" - "живи одним днем" та "спробуй все", те що пропагується і зараз. Особлива увага приділена рекламі, людей змушують до все нових купівель непотрібних речей, як наприклад слоган з книги: "Чим старе носити, краще нове купити". Це те саме, що сьогодні робить культ моди. В продовженні своєї книги, Хакслі чітко показує, як промивка мізків відбувається через телебачення, а це нагадую тільки 1958 рік. Сьогодні це все робиться. І зверніть увагу на імена головних героїв, фактично Хакслі подає імена всіх, хто стоїть за кулісами. Наприклад Бернард Маркс (аллюзія на Бернарда Шоу та Карла Маркса), Поллі Троцька (Лев Бронштейн), Мустафа Монд (член турецьких масонів Мустафа Ататюрк, що боровся з ісламом та англійський масон мілліонер Альфред Монд), Моргана Ротшильд (банкіри Джон Морган та династія Ротшильдів) і т.л. Але не думаю, що Хакслі пророк. Він просто це все знав. 

P.S. В Росії книга Олдоса Хакслі "О дивний новий світ" вже заборонена на підставі начебто "пропаганди наркотиків", хоча в книзі показується як еліта контролює маси за допомогою наркотиків. В той час ті книги, де Хакслі дійсно пропагує вживання наркотиків - "Двері сприйняття " та "Рай і пекло" уряд Росії чомусь не заборонив. Так що читайте, поки є можливість. 

Ваххабізм це не іслам, це свого роду єретичне вчення, котре ніколи до ХХ століття не визнавалося жодним серйозним ісламським богословом. Ареал його розселення був декілька саудівських племен, на кордоні сучасної Саудівської Аравії та Йемену. Секта вакхабітів мало кого цікавила в ісламському світі, і власне до неї відносились, як будь-яка нормальна людина відноситься до Білого братства. Це було допоки на неї не звернув свою увагу Лондон. Під час першої світової війни, Лондон зацікавлений в розвалі Османської імперії, примітив собі еміра з секти ваххабітів Абдул-Азіз ібн Сауда. Власне еміром вважав він себе сам, оскільки нічого окрім намету і верблюда не мав. Отже, "емір" зібравши послідовників своєї секти, почав просто грабувати місцеве населення в Кувейті, Неджі і Хіджазі. Це було звичайне бандитське угруповання, але воно впало в око Лондону. Задля дестабілізації ситуації в регіоні, Лондон почав спонсувати бандитську секту, котра займалася тим, що вбивала місцевих мусульман і сіяла паніку. У 1920 році після розпаду Османської імперії, на території Саудівської Аравії створилася незалежна держава на чолі з династії хашимітів Хусейном бен Алі, котрий був потомком Мухаммеда. Однак це не влаштовувало англійців, котрі озброївши бандитів Сауда, почали громадську війну, кінцем котрої було об'явлення голови секти ваххабітів Сауда королем Саудівської Аравії. З цього часу вакхабізм став офіційною релігією Саудівської Аравії. Звісно ж одразу Сауд продав всі нафтовидобутки своїм покровителям - американській Standart Oil та британській British Petroleum.

Звісно ж "нафтове мусульманство"не так просто і всілося в країні, де більшість трохи розбиралося в основах своєї релігії. Апогеєм протистояння став переворот проти сина Сауда, другого короля Саудівської Аравії, Аль Сауда, організований місцевими імамами. Хоча довго це свято не продовжилося. Ставленик місцевих імамів, король Фейсал, був вбитий принцем ібн Мусаїдом, котрий до того, як стати вбивцею свого родича, навчався в США. Організоване ЦРУ вбивство Фейсала, призвело на престол короля Халіда, відомого "реформатора".  Що нареформував Халід і як за цими "реформами" стояло ЦРУ писати не буду, це все є в книзі Джона Перкінса "Сповідь економічного вбивці". Ми власне зупинимось на богословській темі. Халід, що цікаво був не тільки реформатором соціальним і економічним, а ще й релігійним реформатором, на що мало хто звертає увагу. Фактично Халід створив нову релігію, розроблену в аналітичних відділах ЦРУ. До "традиційного" вакхабізму він додав риси малочисельної йеменської секти зейдитів. Від вакхабізму Халід взяв агресію до невірних, терористичні методи впровадження своєї віри, нетерпимість до інших відгалужень мусульманства, в той час від зейдитів він взяв собі теорію "чистого ісламу", що являло собою по-суті повний нігілізм, бо зейдити відкидали все традиційне в ісламі, починаючи від Корана закінчуючи святими місцями. Наприклад саме за указкою Халіда були зруйновані багато святих місць традиційного ісламу, наприклад могилу матері Мухаммеда.

З цього часу Саудівська Аравія та США з Великою Британією починають експансію цього "псевдоісламу" у світ. Наприклад у Великий Британії в кооролівській військовій академії Сандхьорст починається обробка молодого отприска королівської сім'ї Катара Хамада Бін Халіфа Аль Тані. Кронпринцу добре промили мозок настільки, що повернувшись додому він організував переворот проти власного батька і став еміром, зробивши Катар другим цетром вакхабізму в світі. Саме Аль Тані створив телевізійну кампанію Аль Джазіра, котра пропагандує вакхабізм. В Саудівській Аравії, Катарі і  Турції (під прикриттям військових баз НАТО) були створені великі учбові центри, котрі виховували вакхабітів. Курс вчення вакхабізму має назву Талібан, що власне і перекладається з арабського як "вчення". Саме цю назву взяли на себе вакхабіти, котрих переправляли в Афганістан і котрим зброю поставляло США. Вакхабітів поставляли і в Пакистан, щоб натравлювати їх на індусів. Саме завдяки вакхабітам стався державний переворот в Пакистан проти Наваза Шарифа, котрий намагався налагодити відносини з Індією. До влади прийшов диктатор Первез Мушарраф, котрий до того пройшов курс виховання в вакхабітській школі у Турції. Звісно ж радетелі за "мир у всьому світі" США закрили очі на ядерну програму Пакистану, а ось Іран їм муляє око.

Вакхабіти переправлялися (і переправляються) і в Чечню, Дагестан і Татарстан у Росії. Відомо, що тісний контакт з вакхабітами мав Борис Березовський. Через Бориса Абрамовича вакхабітам поставлялася зброя. Саме вакхабіти влаштували провокацію 2000 року, що призвела до другої чеченської війни. Хоча Мосхадов прямо заявляв, що це все люди Березовського і Чечня до "рейду по Дагестану" немає ніякого відношення. За що Мосхадова і вбили, поставивши кінець кінцем сина лідера вакхабітів Чечні Рамзана Кадирова головою Чечні.

Катар і Саудівська Аравія пачками поставляють вакхабітів до ісламських країн. "Брати мусульмани" складються переважно з вакхабітів і завдяки підтримці США прийшли до влади в Єгипті, Лівії і зараз влаштували громадянську війну у Сирії. Саме вакхабіти створюють теракти в світі, притому намагаючись підім'яти під себе увесь мусульманський рух, як наприклад організації, котрі не мають відношення до вакхабізму як наприклад Хезболла. Хезболла та Іран в принципі це єдині ще незалежні від вакхабізму сили у мусульманському світі. Тому звісно ж всім муляє Іран, так само як муляв Каддафі, котрий не дозволяв вакхабізму в себе або муляє Башар Асад. Під соусом "свободи і демократії" США приводить до влади в країнах близького сходу вакхабітів, котрі радикалізують і так накалену до неможливого ситуацію, навіть жертвуючи своїми друзями, такими як Хосні Мубарак, адже Хосні хоч і проводив проамериканську політику, все ж таки намагався стримувати вакхабітів. Зараз вони при владі. А до народу і мусульманства вся ця "арабська весна" немає ніякого відношення.

Що саме головне посилюються впливи вакхабітів в Європі. Наприклад єврей Цадик Хан, котрий прийняв іслам і почав раптом захищати мусульман Британії, під своїм крилом гріє всіх вакхабітів Британії, котрі перманентно оголошують європейцям джихад. Лідери Європи самі запустили арабів в Європу і дозволили їм попасти під крило вакхабітів, що звісно створить загрози для самої Європи. В той же час Турція, котра завжди позиціонувала себе як світська країна, зараз стає одним з головних центрів розповсюдження вакхабізму в світі. Турція і Катар основні поставники "народних революціонерів" в Сирію. І зараз все частіше від Ердогана лунають посили, що саме Турція стане лідером мусульманського світу. Звісно ж під соусом вакхабізму. Цьому заважає лише Іран, доля якого здається вже вирішена. Саме тому "прогресивний світ" не звертає увагу на ядерну зброю Пакистана, не звертає увагу на порушення прав людини у Саудівській Аравії чи Катарі. Наприклад в Катарі емір не церемонився з "борцями за демократію", а просто їх розстріляв прямо на площі. Ви про це знаєте? Ні, бо за "демократію" боряться тільки сирійці. А король СА Абдалла просто заарештував всіх лідерів протестів і відрубав їм голови. Але "демократії" немає тільки в Сирії. Це продумана тактика ляльководів цієї опери. 

Щоб не бути голослівним, я наведу факти звідки ростуть ноги у цієї "неотрипільскої" теорії.

Отже ще у 1997 році поважний прохфесор Леонід Залізняк, якого ви мали змогу бачити у фільмі як експерта, в газеті "Еврейские вести" опублікував статтю "Сионские мудрецы и украинские". Цитую уривок, як він поданий Вадимом Мициком в статті "Хто заснував трипільську культуру" 

Якщо шановний пан Леонід публікувався тоді тільки в єврейській пресі, то вже у 2004 написав статтю у шановану газету "Дзеркало тижня" з назвою "О трипольцах, семитах и нардепов-трипольеведов". Стаття повністю тут, А я наведу лише декілька уривків з висновків Залізняка:

...Археологические данные неопровержимо свидетельствуют: Триполье является крайним северо-восточным проявлением своеобразного мира древнейших земледельцев Европы, известных под названием балкано-дунайского неолита. Но и на Балканах последние не были автохтонами, поскольку их предки пришли сюда с юга Малой Азии.

Зверніть увагу, корінне населення Європи було диким і відсталим, і лише розвинені малоазіати принесли сюди культуру. 

Продовжуємо

Тобто саме завдяки малоазіатам білі європейці відбулися як такі. До того як каже Залізняк, були дикунами.