Надійшла весна весела...(продо вження)
- 16.03.10, 16:37
і засипає білим снігом...
... ЛЬВІВ.
Шпаргалка політичного промовця: 10 000 варіантів речень У Польщі за так званої народної влади - у нас вона називалася радянською - невідомий сатирик склав "Універсальний код промов". Висміював він тонни кучерявого словоблуддя, що лилося з вуст комуністичних керівників.
Пропоную код українських політичних промов, прочитавши і прослухавши не один десяток творів ораторського мистецтва за останні кілька років.
Поєднайте початок фрази із першої колонки з будь-яким її продовженням у другій та третій і закінченням у четвертій. Отримаєте 10 000 варіантів речень. Цього тексту має вистачити на 40 год. безперервної промови.
|
Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отоді я І лани, і гори — Все покину і полину До самого Бога Молитися… а до того Я не знаю Бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом! 25 декабря 1845, в Переяславі |
|
Автопортрет, 1843
Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільнішляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російсякої солдатської муштри, а для всієї Росії зробивбільше, ніЖ десятьпереможних армій.Світе тихий, краю милий, Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась? Чи ти діточок непевних Звичаю не вчила? «Молилася, турбувалась, День і ніч не спала, Малих діток доглядала, Звичаю навчала. Виростали мої квіти, Мої добрі діти, Панувала і я колись На широкім світі,— Панувала… Ой Богдане! Нерозумний сину! Подивись тепер на матір, На свою Вкраїну, Що, колишучи, співала Про свою недолю, Що, співаючи, ридала, Виглядала волю. Ой Богдане, Богданочку! Якби була знала, У колисці б задушила, Під серцем приспала. Степи мої запродані Жидові, німоті, Сини мої на чужині, На чужій роботі. Дніпро, брат мій, висихає, Мене покидає, | І могили мої милі Москаль розриває... Нехай риє, розкопує, Не свою шукає, А тим часом перевертні Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати. Помагайте, недолюдки, Матір катувати. Начетверо розкопана, Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? — Ех, якби-то, Якби-то найшли те, що там схоронили, — Не плакали б малі діти, Мати б не журилась. * * * Якби-то ти, Богдане п’яний, Тепер на Переяслав глянув, Та на замчище подививсь, — Упив ся б, здорово упивсь! І препрославлений козачий Розумний батьку! І в смердячій Жидівській хаті б похмеливсь, В багні свинячім… Амінь тобі, великий муже, Великий, славний, та не дуже!.. Якби ти на світ не родивсь, Або в колисці ще упивсь, То не купав би я в калюжі преславного. Амінь! Амінь!.. |
бо навідворотній той день, коли він просто піде, назавжди!
© Стівен Кінг
З НАСТУПАЮЧИМ СВЯТОМ ВАС КОХАНІ НАШІ!!!
НАМАЛЮЙТЕ
1000
А чи не думаєте ви, що це лише нагадування про те, що ось вже два місяці минуло від нового року, а ви ні...ЧОГО не зробили?
Одного дня, Чоловік, блукаючи по світу, у пошуках слави і пригод, зустрів прекрасну Жінку.
Чоловік спантеличився: він хотів завойовувати і перемагати. А тут все так просто – це було йому не цікаво, але і відмовлятися від цієї привабливої жінки, він теж не хотів. І Чоловік вирішив продовжити розмову.
- Чоловікам властиво завойовувати і перемагати. А я всього лише слабка жінка. Всі мої зусилля проти тебе будуть марні. Навіщо витрачати на це енергію? Краще віддатися добровільно.
«Ого!» - подумав Чоловік – ця жінка не лише красива, але і мудра. Але вголос він сказав:
Не кажучи ні слова, Жінка підійшла до Чоловіка і почала гладити його по скуйовдженому волоссю. Стала цілувати його очі і губи.
Спочатку Чоловік сторопів, але потім тепло розлилося по всьому його тілу і солодким серпанком сколихнулися спогади про далеке дитинство. Чоловік з ніжністю подумав про свою матір, про її ласкаві руки. Він пригадав, як вона його колисала і співала колискову пісню. І ожило скам’яніле серце воїна. Ставши на коліно перед Жінкою, Чоловік сказав:
І запанувала довкола тиша. І в цій дзвінкій тиші народжувалося щось сяюче і прекрасне....