???
- 01.02.10, 08:49
До самого краю.....
Нерозумний гетьмане...
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.П. Тичина "Пам’яті тридцяти"
Бій під Крутами — бій 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крутикілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш з назвою "Пам'яті тридцяти".
Десятиліттями історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник i до 80-тих роковини бою монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.
Я нічого, нічого, Нічого у Вас не прошу, Ви потрібні мені, Як потрібен Вітрилові вітер, З Вами я – вже не я, А без Вас – Починаю сивіти, Тільки серце, як камінь У лівій кишені ношу. Я давно вже нічого, Нічого не знаю про сон, Це вже більш, ніж любов, Ви – моя найшкідливіша звичка: Завжди хочеш іще, Хоч заповнена вщерть попільничка... ...Залишаю печаль, як останній Для себе патрон.
Давня легенда передає нам події того часу. Свята мучениця Тетяна народилася в античному Римі в ІІІ столітті нашої ери в заможній родині. На той час у Римі усі поклонялися своїм богам-ідолам: Юпітеру, Юноні, Мінерві, Афіні… Але в міру наростання загальної кризи Римської імперії, наступає і криза традиційної релігії. Тодішні правителі всіма силами старалися зберегти старі традиції вірування, тому Християнство на той час всюди переслідувалося і жорстоко каралося.
Батько святої Тетяни був таємним християнином і виховав свою дочку у християнській вірі. Коли Тетяна стала повнолітньою, вона вирішила жити в цнотливості і вірно служити Христу. Вірою до правдивого Бога вона дослужилася до сану диякониси - відвідувала і доглядала хворих жінок, у готуванні їх до хрещення тощо. І Христос Бог вінчав наречену Свою мученицьким вінцем .
Після вбивства своїми ж солдатами царя Антонія Геліогабала, до влади було зведено 16-ти літнього Олександра Севира. І хоча його мати була християнка по імені Маммея; Олександр в той же час продовжував служити римським богам-ідолам. У зв’язку з неповноліттям нового царя, в перші роки його правління влада перебувала майже винятково в руках радників. Головним серед них був міський єпарх, знаменитий юрист й префект Преторії Ульпіан. А префект був дуже жорстокий вдачею й великий ворог християн.
Ці радники від імені юного царя управляли всім. Вони ж і розіслали всюди веління, щоб галілеян (так називали християн) усюди примушувати поклонятися римським богам, загрожуючи їм у випадку непокори лютими мученнями й навіть смертю.
Ось тоді і схопили святу Тетяну. Її дуже сильно і довго катували, примушуючи зректися віри. Але щоразу вона зцілялася, так як завжди біля неї, в зареві небесного сяйва, були чотири ангели. Близько тижня мучителі примушували святу діву відректися від свого Бога. Але усі її мучителі або переходили в християнську віру, або отримували такі ж муки, які наносили віруючій.
Суддя, не знаючи, що ще зробити з нею, виніс їй смертний вирок, і свята Тетяна була усічена мечем. Разом з нею стратили батька її, тому що довідалися, що й він християнин. Спочатку мучителі позбавили його почесного звання, відняли в нього весь його маєток. Засуджений на смерть, він умер від меча разом зі своєю дочкою за ім'я Христове.
А ще цього дня в 1755 році імператриця Єлизавета підписала "Указ про заснування в Москві університету і двох гімназій". Проект першого в Росії університету був розроблений Михайлом Ломоносовим.
А текст Указу був написаний Іваном Шуваловим - фаворитом імператриці і другом Ломоносова. До того ж день підписання Указу співпав з днем Великомучениці Тетяни, а матір фаворита великої імператриці звали саме Тетяною. Відтоді свята Тетяна вважається покровителькою студентів. Спочатку воно було офіційним університетським святом, але поступово набуло популярності в усіх студентів.
Цього дня вгадували літню погоду: якщо на Тетяну іде сніг - літо буде мокрим, на Тетяну прогляне сонечко - рано прилетять птахи. За народними прикметами, у першу неділю після Водохреща у водохрещну ополонку встромляли палицю, щоб голуби та бджоли плодилися; батога - щоб коні ніколи не блукали і завжди слухняно йшли у двір. Також цього дня влаштовують оглядини наречених.
До речі, саме прадавнє ім'я "Тетяна" у перекладі із грецького означає "упорядниця".
Отже вітаю ВАС дорогі наші "УПОРЯДНИЦІ" з іменинами! Усіх вам земних і небесних благ!
Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого, які, віддаляючись, не втрачають своєї значущості та актуальності, потребуючи осмислення сконцентрованого в них історичного досвіду боротьби українського народу за свободу, незалежність, державність.
До таких подій належить 22 січня 1919 року - день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося вкарбуватися в історію України національним святом - Днем Соборності. Прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, виявом політичної консолідації, днем народження єдиної незалежної соборної держави.
Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки це не тільки суспільна потреба, а й наш моральний обов’язок берегти світлу пам'ять незліченних жертв, принесених українським народом на олтар незалежності, соборності, державності.
Вірю, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Шануймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені щоб наша держава відбулась.
Зі Святом Вас!
*** Михайло Булгаков писав про те, що після взяття Києва Петлюрою все місто за три дні перейшло на українську мову. Очевидно це пояснюється тим, що незадовго до цього при взятті Києва бандами Муравйова розстрілу підлягали жителі, котрі розмовляли українською. До речі, Муравйов просив дозволу проводити цей терор і в області, але чомусь його не отримав. *** Прообразом Майстра в романі Булгакова "Майстер і Маргарита" був український філософ Григорій Сковорода, а саме слово "майстер" – означає "тлумач Біблії" (див. книгу И. Л. Галинская. Загадки известных книг, - М.Наука, 1986 г.) *** Великий співак Собінов, готуючись до гастролей в Україні в кінці 20-х років, вивчив арію Євгенія Онєгіна українською мовою. А коли мешкав в готелі в Харкові, то виправляв помилки в написах на табличках і оголошеннях. *** Перший секретар Компартії Україні Петро Шелест у 1972 році постраждав не тільки за помірно самостійну політику, а й за зміст своєї книги "Україна наша Радянська" і за те, что назва вважалась товаришам по партії абревіатурою УНР - Української Народної Республіки (незалежної держави часів громадянської війни). *** Меморіал Василя Стуса створений російським демократом Андрієм Сахаровим. *** Найбільш український фільм "Тіні забутих предків" зняв вірмен Параджанов.
*** Найбільшою кількістю псевдонімів, серед українських письменників користувались
О.Кониський - 141, І. Франко - 99, О. Маковей - 56.*** Унікальному Словникові співаків України, що створений Іваном Лисенком, і який містить відомості про 1200 співаків належить і сумний "рекорд" в історії видавничої справи. 23 роки(!) словник перебував у видавництві "Музична Україна", керівництво якого під різними приводами зволікало з надрукуванням цієї праці. Словник побачив світ у 1997 році (через 6(!) років після проголошення незалежності) завдяки спонсорам з української діаспори.
Червоне кров'яне тільце в кровоносній системі людини здійснює, скажімо так, "круготільну" подорож за... 20 секунд!
Середня людина за все життя ковтає увісні 8 маленьких павуків.
Середня жінка за все життя використовує 2 кілограми губної помади.
В середньому, чотирирічне дитя задає в день 450 питань.
Четверта частина всіх ваших кісток знаходяться в ногах.
Людина моргає 10 мільйонів раз на рік.
Людське серце створює тиск, якого вистачає, аби підняти кров на рівень 4-го поверху.
Унікальні відбитки пальців мають окрім людей ще і коали.
Аромат яблук і бананів допомагає схуднути
Середній час, необхідний людині, аби заснути – 7 хвилин.
Діти ростуть найшвидше навесні.
Середня людина витрачає 2 тижні життя на поцілунки.
Аби посміхнутися, людині треба задіяти 40 м'язів, а щоб натискувати на курок рушниці – всього 4. Коли ви летите в літаку, ваше волосся росте у 2 рази швидше.
Аби з'їсти пучок селери, ви витратите більше енергії, ніж отримаєте від нього.
Найкоротша війна була зафіксована в 1896 році. Англія напала на Занзібар, який мужньо бився... 38 хвилин! Щодня 65 людей стають міліонерами.
Середньостатистичний підлітоквитрачає 12 тисяч годин на навчання в школі, і 14 тисяч на переглядтелепередач.ДНК людини на 30% збігається з ДНК салату.
Всіх людей на планеті можна з комфортом укласти в куб із стороною 1000 метрів.
Близько 70% всієї інформації в інтернеті - порнографічного змісту
У рік виробляється 1.000.000.000.000 сірників.Шлунок оновлює власні тканини кожні 2 тижні, замість ним же ж перетравлених.
Люди - єдині істоти, які сплять на спині
Вдень народжується більше хлопчиків, вночі - дівчаток.
Уїнстон Черчилль за своє життя викурив 300 000 сигарет.
Найпопулярніший вигляд спорту на нудистських пляжах - волейбол
Якщо ви скажете слово "COLORFUL", цевиглядатиме для глухої людини як "I LOVE YOU".
Тим, хто вбачає в цифрах містику, варто знати, що 1 січня почався зовсім не 2010 рік. Літочислення від Різдва Христового ведеться щойно з 534 року з ініціативи нашого земляка - римського ченця Діонісуса Ексігурса, який походив зі Скіфії. Але пізніше було встановлено, що він помилився в датуванні спалаху Вифлеємської зірки, яка возвістила про Ісуса Христа.
Спершу німецький астроном і математик Йоганн Кеплер вирахував на початку ХVII століття, що в той рік, з якого Діонісус запропонував вести нове літочислення, у небі нічого не спалахувало. А єдиним сяйвом, котре могли розцінити як зоряне, була, радше, "зустріч" Сатурна та Юпітера. Бо ті через різницю швидкостей їхнього руху й Землі злилися в одне яскраве світило.
За розрахунками Кеплера, ця подія відбулася приблизно за сім років до тієї дати Різдва Христового, на якій наполягав Діонісус. А в ХХ столітті астроном Девід Хагс, дослідивши записи своїх давніх китайських та вавилонських колег, конкретизував припущення Кеплера з точністю до... дня –
15 вересня 7 року до Р. Х.
У 1993-му його розрахунки підтвердив, провівши незалежно від нього свої, астроном Персі Сеймур. Отже – ще 15 вересня насправді почався 2016 рік!