Традиція відзначати старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і називався днем Василя.

Для дівчат день Василя був досить важливим, вважали, що ворожіння у цей день завжди збуваються і що б не вийшло — так і буде. На день Василя відбувалися й народні обряди свята.

У язичеські часи Новий рік відзначався на Русі 22 березня – у день весняного рівнодення, і пов’язано це було із землеробським циклом. Із прийняттям християнства на Русі візантійський календар почав потроху витісняти старий, і тепер уже Новий рік починався 1 вересня. Довгий час ще зберігався різнобій, і в деяких місцях Новий рік продовжували відзначати навесні. Тільки наприкінці XV століття на Русі офіційно визначили початок Нового року - 1 вересня. У 1699 р. за наказом Петра I Новий рік був перенесений на 1 січня за старим стилем, тобто на 14 січня за новим стилем. Після революції в 1918 р. більшовики "скасували" ще 13 днів у році, які становили різницю між нашим літочисленням й європейським.

14 січня християни вшановували найменування Христа іменем Ісус (що слід було робити на 8 день від народження дитини) та Св. Василя Великого архієпископа Кесарії  Каппадокійської (IV ст.), якого вважали покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.

Доречі, коротко про ще один символ різдв'яно-новорічних свят - ДІДУХА. За народними віруваннями духи поля і духи предків, які допомагають ростити урожай,  ховаються від женців в останньому снопові. Цей сніп урочисто несуть з поля під час обжинок, потім зберігають у коморі, або клуні до Святого Вечора, а на Святий Вечір його величають “дідухом”,  з почестями вносять до хати, ставлять на лаві на покуті, на тому місці, де садять найдорожчих гостей. Дідух перебуває в хаті від Святого вечора до Нового року, а на Новий рік його спалюють. В давнину у  слов’ян існував звичай спалення покійних родичів. Мабуть з  димом духи предків відлітали у вирій, щоб весною знову повернутися на ниву.  В деяких селах Правобережжя залишилися звичаї влаштовувати вогнища  спільні для всієї громади. “Закінчивши ритуальний обхід села, буковинські перебрані вже вранці йшли на роздоріжжя палити (смалити) “діда” або “дідуха”...                                            Люди вірять  що  дим від дідуха  дуже корисний, він забезпечує гарний врожай на наступний рік, оберігає дерева від морозу, захищає від шкідників. За народними віруваннями цей дим  захищає не лише дерева, але й членів родини, тому всі від малого до великого стрибали через вогнище, щоб бути здоровими і не хворіти у наступному році, дітей переносили крізь дим на руках. 

Із самого ранку хлопці (дівчата засівати не ходили) набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів: "Ой роди, Боже, жито - пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!". Господар щедро  винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також у цей день віншувати Василів. А, загалом, це свято проводили благоговійно з церковними або домашніми молитвами.

Також у день "старого" Нового року Церква відзначає пам'ять Святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Виховувався у благочестивій сім'ї своєю бабусею Св. Мокриною. Після навчання в Афінах прийняв святе хрещення в Єрусалимі. Згодом повернувся до Кесарії, де 362 р. прийняв сан диякона, а пізніше був висвячений в пресвітери. По смерті Євсевія Кесарійського Василія Великого обрали архіпастирем Кесарії. Написав чимало церковних молитов та душеспасительних книг. За свої духовні подвиги отримав дар зцілення і молитвою вилікував багатьох важкохворих. Піклувався про бідних і немічних, яким влаштував спеціальний притулок - названий Василіадою. Сам же вдягав скромний одяг і вживав лише хліб, сіль та воду. Помер Василій Великий 1 січня (старий стиль) 379 р. на 50-му році життя. За переказами, нетлінні мощі Василія Великого було перевезено до Риму в Італію.

Люди вважали, що на Новий рік до оселі приходить Доля людини і поселяється в якійсь тварині чи речі, а тому пильно стежили, щоб "злий" не зашкодив цій Долі. Тому й щедро викупляли те, що "пропало" та нічого нікому не давали чи позичали (окрім вертепу та посівальників). Всі намагалися бути радісними, веселими і добродушними. Уникали на Новорічне свято сварок і намагались помиритись з усіма сусідами - адже, як зустрінеш Новий рік, так і проживеш!

Моя позиція не змінилась! Ба навіть усе більше переконуюсь, що "він", "вона", "воно" і навіть "вони" усі разом взяті нам не допоможуть. То ж мусимо це зробити самі!!!
Оскільки голосувати все таки доведеться, то я для себе це бачу так:
- перший тур - голосую за Тягнибока щоб усі  (красиві,  працюючі, людяні іже з ними) побачили чим це може закінчитись;
- другий тур - якщо не бачу нових  для себе облич, яким хоч трішечки можу
довіряти, беру чорний маркер і закреслюю бюлетень, бо за цю банду, що зараз при владі голосувати не маю найменшого бажання.
НАРОД!
Хочу знати Вашу думку! Може вона допоможе нам визначитися, щоб хоч якось допомогти самим собі. На сайті у блозі ми з усієї України.
Давайте попробуємо максимальною кількістю голосів.  Об"єктивно і кожен для себе.
Може це нам допоможе, хоч якось!!!
Мій президент це:

Часом буває, думки приходять самі...

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!!!

 

Минають сторіччя, минають роки,

Крокують по світу колядники.

Сійся, сійся і родися хліб на полі, мир в душі.

Ось ізакінчилась найдовша ніч 2010 року… Ніч з 31 грудня на…. Ну це вже у кого як вийшло.І наставранок. Перший ранок коли не треба піднімати тост за Новий, Тигрячий, Безхмарний…, а дехто вже й подумує чи не час на роботу, відпочити від тяжких сімейних справ. Вам не здається цей ранок  добрим? Голова болить? Живіт теж якось не дуже? Зараз все поправимо. Почали!

Рецепт антипохмільний від Іллі Муромця

Наші предки теж іноді грішили, і вони, так само, як і ми, прагнули придумати засоби для того, щоб позбавитися від наслідків свят, що бурхливо проводилися. Ось декілька найстародавніших рецептів боротьби з похміллям, які подарувала нам мудрість століть.

- Давньоримський історик Пліній Старший рекомендував від похмілля випивати зранку два сирі совині яйця (якщо у Вас таких сьогодні немає підійдуть і звичайні курячі).

- Ідеалісти-греки надягали на свої античні голови вінки з петрушки (аромат петрушки дуже тонізує).

- На Русі споконвіку «лікувалися» узваром (сучасний еквівалент - компот з сухофруктів), пили огірковий розсіл з додаванням горілки.

Або готували ось таке «лікувальне» блюдо:

Змішати дрібно нарізані огірки, залити розсолом і бульйоном з баранини, приправити оцтом і перцем. Результат відчуєте  відразу!

А зараз шукаємо талію

Новорічні свята йдуть повним ходом. Все чудово! Але до ваги підійти Ви не зважуєтесь? Страшнувато? Зараз же перестаньте мучитися, і «їсти себе живцем»! Пригадаєте про очевидні плюси. Які? Перераховуємо.

Ви отримали задоволення від хорошої компанії і смачної їжі. І що жахливого в тому, що ви перепробували всі тортики за столом? А ось останній був такий ніжний і смачний, що ви навіть записали на листочку його рецепт. Тепер він стане вашим фірмовим блюдом. На чи правда - очевидний плюс? 

А зараз займемося фігурою. Спершу, якщо зібрати волю в кулак,постараємося повернути красиву фігуру, влаштувавши собі післяноворічний розвантажувальний день, допиваючи тільки соки і доїдаючи фрукти, що залишилися після свята.

Корисно день-два «посидіти» на кефірі з низьким відсотком жирності. Це не тільки допоможе позбавитися від набраних кілограмів, але і нормалізує травний процес, порушений великою кількістю різноманітної їжі, прийнятої в неурочну годину.

 Американськими дієтологами розроблена дієта тільки на один день. Унікальне поєднання вітамінів, білків, вуглеводів і амінокислот гарантує ефективне очищення кишечника (за умови строгого дотримання дієти!): - вранці після пробудження - чашка зеленого чаю - 8.00 - стакан хлібного чаю, 1 яблуко - 9.00 - півстакана хлібного чаю, змішаного з такою ж кількістю виноградного соку, 100 грам винограду - 10.00 - 2 чашки зеленого чаю - 11.00 - півстакана хлібного чаю, змішаного з такою ж кількістю морквяного соку, яблуко - 12.00 - стакан виноградного соку, 100 грам винограду - 15.00 - 2 чашки зеленого чаю - 16.00 - півстакана хлібного чаю, змішаного з такою ж кількістю морквяного соку. - 17.00 - стакан мінеральної води - 18.00 - 2-3 болгарських перцю - 19.00 - півстакана хлібного чаю, змішаного з такою ж кількістю яблучного або грушевого соку - На ніч - чашка зеленого чаю

Хлібний чай готується так:  200 грам чорного хліба, порізаного на шматочки, залийте 1 літром крутого кип'ятку, дайте йому наполягати протягом 8-10 годин, а, потім, процідите. От і все, унікальний по своїх властивостях напій готовий. Пийте на здоров'ї.

А що у нас з обличчям?

            Сліди бурхливо проведеної ночі завжди відбиваються у вас на обличчі?      Це поправимо також!            Від мішків під очима допоможе позбавитися охолоджувальний «компрес. Заморозьтекубики льоду із зеленого чаю або лимонного соку, настою шавлії або ромашки.Прикладіть їх до очей і полежите якийсь час з цим «компресом» в ліжку. Лимонний сік надає тонізуючу дія, а ромашка і шавлія мають протизапальний і зволожуючийефект. Така процедура допомагає справитися і з головним болем, що не меншактуальний в наший ситуації.

І зумисне для естетів.

- У стакан налити трохи лимонного сиропу, потім додати сухе вино і газовану воду. Випити «залпом» - Півстакана холодного м'ясного бульйону з сіллю і перцем змішати з соком одного лимона і невеликою!!! кількістю горілки. Пити смакуючи. Кажуть, так «поправляє здоров'я» Елізабет Тейлор.

- У стакан з апельсиновим соком додати дрібно нарізаний лимон, 100 грам меду і яєчний білок. Все це збити міксером і випити до дна.

У Ботанічному саду Львівського націона­льногоуніверситету імені Івана Франка, є декілька "біблійних" росли­н, якіна перший погляд здаються цілком буденними.

                              Неопалима купина

Дерево, що палало перед Мойсеєм, можна побачити навіть сьо­годні. Щоправда, в нас це дерево зветься "неопалима купина"  (ясенець) і має своє символічне значення.

На дум­ку науковців, ефект горіння міг бути викликаний ефірними оліями, що виділяє рослина, які на спекотному середземноморському сонці здатні спалахувати в повітрі. Якщо хочете пересвідчитись, то підне­сіть запалений сірник до квітки у спекотний день. Однак, варто бути обережним, адже і в нашому клі­маті можна обпектися неопалимою купиною!

Проте це не єдина версія "дива Господнього". За іншою, горіння як такого й не було, а лише ілюзія: така рослина як сенна чи касія вузько­листа в період масового цвітіння схожа на кущ, що палає. Квіти на­стільки густо вкривають гілки, що здається, ніби вони горять.

                                       Карат і фіга

А от плоди ріжкового дерева, на думку багатьох дослідників, споживав Іван Хреститель, коли перебував в пустелі (хоча, за Біб­лією, то була сарана). У деяких країнах із цих плодів випікають хліб, але зазвичай їх використову­ють як корм для свиней. Плодами саме цього дерева хотів наповни­ти собі шлунок блудний син із відомої притчі.

Наукова назва ріжкового дере­ва – цератонія. Вона пов'язана з каратом, адже його насіння має точну вагу – 0,18 грама, і завдяки цій унікальній властивості слугу­вало колись еталоном ваги.

Також доволі часто на сторін­ках Біблії можна зустріти опо­віді, де згадується про фігове де­рево або смоківницю звичайну. Найвідомішою з них є розповідь із Книги Буття, де йдеться про Адама і Єву, які, побачивши свою наготу, саме з листя смоківниці зробили собі опаски. Плоди цьо­го дерева (фіги або інжир) також споживають.

                                   Оливкове дерево

Всі, мабуть, пам'ятають сад Гетсиманський, в якому Христос молився і де Його зрадив Юда. Так от, сад цей був оливковий (дерево, з якого збирають олив­ки, має назву маслина або олив­кове дерево).

До речі, маслини живуть до 1000 і більше років, тому можна сподіватися, що оливкові дерева, які сьогодні ростуть у саду Гетсиманському, є німими свідками молитви Ісуса Христа.

Шанують цю рослину й араби. Існує гарна арабська легенда, яка розповідає про смерть пророка Мухамеда: на знак жалоби всі де­рева скинули своє листя, а масли­на - ні (адже вона - вічнозелена). Цим їй дорікали, на що рослина відповіла: "Ви, сестри, тільки во­лосся своє втратили, а в мене сер­це розірвалося". У такий спосіб ця легенда пояснює, чому в старих маслин глибоко розсічена кора на стовбурі.

                                         Виноград

Досі ми говорили про екзоти­ку. А зараз про виноград, який має теж свою історію. Перші писемні згадки про нього походять із Ста­родавнього Єгипту. Вік винограду - чотири тисячі років до нашої ери. За міфами, знайшов рослину бог Діоніс і посадив спочатку в пташину кістку, потім - в левову, а згодом - в ослину, що символі­зує мудрість: "Людина, котра вип'є трошки вина, стає схожою на пташку, більше – отримує сміливість лева. А коли вип'є за­багато, то стає дурною, як осел".

В Біблії ж виноград займає осо­бливе місце. Про його важливість свідчить хоча б те, що саме вино­град Ной посадив першим після потопу. Однак у Біблії зазначено, що споживати його треба в міру.

Останні дослідження науковців свідчать, що хрест, на якому роз­пинали Ісуса Христа, був зробле­ний із деревини рослини, яка на­лежала до родини соснових. Мог­ла це бути навіть сосна-пінія. Про це дерево в Святій Книзі згадуєть­ся рідше. Євреї використовують гілки сосни для будівництва наме­тів,  під час святкування кучок – дня виходу з єгипетської неволі.

Ті, хто читав Біблію, мабуть, зустрічали згадку про гірчицю, яку порівнюють із Царством Божим.

В нашому кліматі гірчиця не вирос­тає і до двох метрів,

в "біблійних" краях сягає чотирьох!

Це тільки невелика частина "біблійних" рослини. У Біблії їх згадано понад 200.

                          Ось ВІН і підійшов до кінця… Старий 2009 рік!

Позаду нас чергові 365 днів. Які вони були? З чого складались?

Для кожного по-різному…

Хтось був щасливий, хтось – не дуже, комусь «привалило», а хтось втратив те найдорожче, що мав.

Я, наприклад, знайшов багато більше ніж втратив. Здобув нову професію, знайшов нових друзів, у тому числі і ВАС у цьому блозі.

Бажаю усім цього останнього тижня старого року гарного передсвяткового настрою і успішного його завершення.

             Удачі ВАМ друзі і просто знайомі, усі хто прочитає цей пост.

                                        НЕХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬ!!!