...Якось настає такий момент, коли людина свідомо ставить життя на паузу.
Комусь вистачає кількох секунд, щоб перевести дух і знову натиснути на плей, комусь - кілька днів, щоб відпочити і йти далі.
А комусь не вистачає і кількох років, щоб знову побачити світ очима, що горять.
Іноді люди або події спустошують душу настільки, що приходить розуміння: як було раніше - уже не хочеться, та й сил більше немає...
Кожен має свій поріг, свою точку, свій світогляд, але я розумію тих, хто ставить паузи на тривалі періоди, і не поспішає з новим відтворенням. Бо не хочеться більше шукати: ні пригод, ні море вражень, ні нових людей. Це не депресивний стан, не пересичення, не вікова криза,
Це, швидше, якесь усвідомлення життєвих цінностей, які розділилися на "до" та "після".
І тут не важливо, чому люди роблять саме так, не важливі причини.
Тут важливим є сам факт прийняття того, що вони не хочуть бути колишніми...
Такі люди свідомо висмикують себе з громадських кругообігів, усуваючись від світових подій, захищаючись від людей, що оточують. Їм хочеться тиші та спокою.
Хочеться самотності.
Їм потрібно почути себе, своє серце, свій внутрішній світ, потрібно оновитися і знайти в цьому сенс.
Їм дуже необхідно поставити життя на тривалу паузу, щоб після перепочинку з подвоєною енергією рухатися далі...
Коментарі
Nech sa paci
121.07.26, 02:18
Я теж поставив життя на паузу. Але інколи вистрілюю в соцмережах дописами чи коментарями. За які інколи банять.
Anne
221.07.26, 06:17Відповідь на 1 від Nech sa paci
не відмовляйтесь від перепочинку взагалі....
бажаю натхнення у вирішенні буденних справ і вільного часу для романтики
Nech sa paci
322.07.26, 06:26Відповідь на 2 від Anne
Дякую.
Anne
422.07.26, 09:03Відповідь на 3 від Nech sa paci