Тайра повернулася з полону....
- 21.06.22, 08:17
- НЕЙМОВІРНЕ ПОРУЧ
Інколи нашим політикам, цим офіційним "бесполезным идиотам", треба слідкувати за своїми висловами на камеру. Бо такі "откровення", можуть негативно вплинути на долю тих заручників, яких ці трепачі нібито хочуть визволити з ворожого полону.
Послухаєш як професійний лицемір кукурікає, або якась дурепа кумкає – і хочеться жбурнути їм в лич каменюку…
Приклад – пусті теревені однієї балакучої "головихи".
Як же вона задовбала своїми патяканням про обмін заручників!
Невже в тебе не достає розуму робити справу мовчки і не афішувати таких дій?
Ти спочатку хоч когось поміняй і тільки тоді чеши свого дурного язика на прес-конференціях…
Здається, наші хлопці-заручники будуть вічно знаходитися в полоні ворога, поки отакі дамочки будуть швендяти по пресконференціях.
Бо їх цікавить тривалість процесу, а не його результат…
зі… треба терміново передавати процес обміну заручників тим, хто жив в окопах, нюхав порох та бачив кров!
Оцінки події можуть бути різними. Не про всі події нащадкам загиблих буде хотітися згадувати у майбутньому. Але подія все одне буде відома широкому загалу. Незалежно від волі і задумів командування, пам’ять про солдат які загинули у бою за свою батьківщину зі зброєю в руках, мусить бути вшановані. Це – норма.
Інша річ - Радянський Союз. Радянська пропаганда, яка постійно мусила демонструвати переваги соціалістичної системи над усіма іншими, концентрувалася виключно на успішних битвах. На тих, де було здобуто перемогу, або принаймні завдано відчутних втрат противникові. Саме тому в Радянському Союзі появилися такі терміни як «непопулярна війна» та «непопулярна битва». У 1941-1942 роках Червона армія зазнала низки шалених поразок, цілком порівняних з поразкою німців під Сталінградом. Характер і втрати у тих битвах ставили перед радянським урядом аж надто багато запитань. І тому їх було вирішено забути – не писати про них у пресі, не знімати у фільмах, не змальовувати в художній літературі. 40 років СРСР з помпою святкував День Перемоги, а в той час в далеких лісових хащах тихо гнили залишки радянських солдат, які на своє горе чесно й сумлінно виконали свій обов’язок у «непопулярній битві». Про «забуті битви» знало тільки вузьке коло фахівців та окремі ентузіасти-добровольці. Тиждень підготував добірку таких «забутих битв» на території України у 1941-1942 р.