Осінь настала.

 

Осінь-це пора контрасту! Саме осінню я б радив подорожувати на авто країною, різнокольорові дерева просто заворожують своєю красою. Але в принципі не потрібно нікуди їхати, будь-яке місце осінню змінює свій вигляд і не залежно чи це місто, чи село, чи просто ліс або поле.

Мені дивно, чому про закінчення літа пишуть майже всі, а про закінчення осінні майже ніхто. Я люблю осінь, при чому абсолютно всю, тобто від теплих погожих днів в вересні і до перших снігів в листопаді. Останній день осені видався досить не звичним як на таку пору, він був сонячний і порівняно теплий. Ця осінь взагалі виявилась напродчут сухою і теплою.

Я не розумію людей які не люблять цю пору, не розумію як серед такої краси може бути депресія. Я ж навпаки, осінню мені самий кайф! Звичайно, кожна пора особлива, але осінь найкраща! Лише осінню заходи сонця стають якимись магічними, коли сонце освічує якесь яскраво різнокольорове дерево, дуб або клен. Лише осінню можна гуляючи по парку, заритися в купу запашного листя! 
А ще я люблю осінні дощі, чомусь саме осінні. Люблю гуляти похмурим днем, коли йде дрібненький дощ або мжичка, в такі дні я взагалі люблю подорожувати. 

   

Осінь по-львівськи.
Відчуйте цю атмосферу та душевну гармонію.