Замітки оповідь

Замітки з міткою «оповідь»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Пробуюся у письменництві. Ч.5.

09.01.24, 12:28
любов, оповідь, роман

"Остання зустріч"Кінець. Незабутній день, вражаюча прогулянка. (Ах, літо. Куди ти пішло? Повернись назад.) Той же шлях, тільки назад. Біля воріт стояли дві ятки. Дівчина попросила морозива і Павло купив. Вперше вона щось у нього попросила. Вони вийшли на зупинку, дочекалися трамвая і поїхали назад на Привокзальну площу. Там він почекав своїх товаришів і вони учотирьох попрямували до автовокзалу. Двоє хлопців йшли позаду них. Павло тримав її за руку. Дівчині було трохи ніяково і...

Коментарі: 2

matveeva_olga

Пробуюся у письменництві. Ч.4

08.01.24, 20:56
любов, оповідь, роман

"Остання зустріч" Продовження.Він був у формі, але тільки у чорній (колір вона помітила пізніше), з пакетом в руках. Вони поцілувались і, немов змовившись, пішли на трамвай, який прямував до парку імені Т.Г.Шевченка. Це дуже гарний і великий парк. Певно, найкращий в усьому місті. Вони зайняли місце в самому кінці трамвая. Дівчина стояла навпроти Павла, який обперся на стінку з поручнем. Усю дорогу вонии мовчали. Інколи він щось казав їй, іноді вона щось казала...

Коментарі: 8

matveeva_olga

Пробуюся у письменництві. Ч.3

06.01.24, 18:28
любов, оповідь, роман

"Остання зустріч" Продовження.Нарешті вони досягли місця призначення. Вона з великою радістю залишила маршрутку і попрямувала до виходу з автовокзалу. За ті небагато поїздок вона встигла запам’ятати це місце, як свої п’ять пальців. Та і саме місто Дніпро стало для неї рідне. Вона така радісна, в салатовому костюмі, з посмішкою на вустах, йде по вулиці, і їй байдуже, що думають перехожі. (Ще не раз щаслива посмішка буде з’являтися на її маленьких...

Коментарі: 1

matveeva_olga

Пробуюся у письменництві. Ч.2

05.01.24, 18:22
любов, оповідь, роман

"Остання зустріч" Продовження. Час, як на зло, йшов повільно. Тягнувся, мов резина. Вона вирішила подзвонити йому і сказати, що виїде об одинадцятій годині з автовокзалу. Напам’ять знаючи номер, її пальці швидко забігали по кнопках. Прослухавши гудків п’ять - скинула. Через декілька секунд телефон заграв мелодією Олексія Хворостяна «Бросок на небеса». (Саме ця мелодія стояла на виклик, коли дзвонив Павло. Адже він солдат, сержант. Коли вони...

Коментарі: 14

matveeva_olga

Пробуюся у письменництві.

05.01.24, 10:30
любов, оповідь, роман

Остання зустріч(засновано на реальних подіях) Субота. Теплий сонячний день жовтня. Навіть не день. А ранок… Любити важко. А ще важче любити на відстані. Любити і знати, що ніколи ти не будеш з ним. Але серцю не накажеш. Воно любить і вірить. Тільки у що вірить? Не відомо. У цю суботу вранці вирішувалося одне важливе питання: поїде вона до нього чи залишиться вдома? Вона я дуже хотіла туди поїхати, дуже.Мобільний сповістив мелодією «соні еріксон» про те, що прийшла смска. Дівчина натиснула ...

Коментарі: 11

ANne*

Про княгиню Ольгу

Літописна оповідь[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Жила ж Ольга з сином своїм Святославом, І навчала його мати хреститися. А він не зважав на те, ані дослухався того Але коли хто з власної волі хотів хреститися, то не забороняв, але осуджував того. Для невірних-бо віра християнська — то потворність, Бо не знають і не розуміють ті, хто в тьмі ходить,І не відають слави Господньої, Бо одебеліли серця їxні, І тяжко вухами чують, а очима бачать. Рече -бо Соломон: «Діяч нечестивих ...

Коментарі: 4