Смотрю я на листок календаря
И просто не желаю соглашаться.
На улице зима, но может зря
Зимою это может называться.
На градуснике плюс,в саду тепло
И молодой травы ростки пробились
Сквозь слой опавших листьев...
Птички спят, разнежившись,среди
Набухших почек кустика сирени
И пара мух на высохшем полене,
Лениво ползая. тихонечко зудят.
Природа шутит, или шар земной
Переместился в иноизмерение?
О климате незыблемое мнение
Пора пересмотреть ...
Зима. Над горизонтом
Орион поднялся,
но глаз его собаки
почти не виден –
и опять начало…
05.12.08
Тэсо (Ёса Бусон): Чёрный сокол и две вороны
(public domain)
Вже недовго і вбрані ялинки замерехтять вогнями різнокольорових гірлянд... Подарунки, посмішки близьких і, просто, знайомих і незнайомих людей, Новорічні чудеса... але невже без снігу?!!
Та чи в ному головна радість свята?
___----__------__---------__-------__-------_----_--
Така весна...
Її краса неопалима.
Чогось сумна,
Чогось дощить нестримно
---
Її душа
За хмарами живе.
Вогонь в очах
Когось жадано зве...
---
Така весна
Ще до зими з`явилась.
Чому? - Хто зна
І ніби як... приснилась
---
Огорнута
Сподіваними днями,
Схвильовано
Чекає ночі з нами...
---
Така вона...
Прийшла ще до зими
І не біда, що не пора,
Аби в серцях світив вогонь її...
-----
Випав перший сніг, утворилася перша ожеледь та з"явилися перші ковзанки... І чогось так, їдучи в трамваї по нічному Києву закортіло якогось свята, захотілося в Карпати на гірськолижні спуски, закортіло випити кави у передріздвяному Львові, закортіло подарунків...
Що це? Меланхолія? Ностальгія? Чи рудиментні залишки безтурботного дитинства?
Як завжди, в інтернет пішов
І блог про зиму там знайшов.
Хтось гарно зиму розписав.
На це я так собі сказав:
Я хочу зиму цілий рік,
А щоб таке було повік.
У Антарктиду полечу.
Там назимуюсь досхочу.
Дванадцять місяців зима...
На жаль, ялинок там нема...
Зате пінгвіни проживать,
Які і гадки геть не мають,
Про теплі ночі солов’їні,
Які бувають в Україні.
Що крім зими - пора чудова
Ще й осінь золотомедова.
Що в світі ще буває літо,
Яке дарує хлібне жито.
А перед літом йде весна.
Чарує квітами вона.
Нараз, чудним пінгвінам всім
Про пори року розповім.
Хай людям заздрять всі, аж доки
Ці не побачать пори року.
19 листопада 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.