Київ. Електромобілі
- 10.08.17, 18:10
- Автомобили
По данным Ассоциации европейских производителей автомобилей, Украина занимает первое в мире место по темпу роста продаж электромобилей. За год продажи выросли в 3,4 раза до 1600 единиц. Для сравнения: в первом полугодии 2017 года в нашей стране было продано более 43 тыс. новых автомобилей, оснащенных двигателями внутреннего сгорания
Внимательно наблюдая за потоком автотранспорта на дорогах Киева, замечаешь, что в городе на самом деле стало больше электрокаров или автомобилей с гибридными двигателями. Хотя не так много, конечно, как подержанных машин с литовскими номерами.
Как минимум две службы такси уже перевели свой автопарк на электрическую тягу.
«Я бы сравнил это с автомобилями Daewoo в середине 90-х, они тогда все чаще появлялись в потоке. Первый современный электромобиль появился в Киеве в 2010 году, был привезен из США. В 2014 году группа энтузиастов совершила первый автопробег на электромобилях по маршруту Киев – Ровно - Киев, тогда для подзарядки использовалось оборудование на заправочных станциях ОККО. Спустя год харьковская компания Autoenterprise начала в массовом порядке устанавливать зарядные станции по всей Украине. Отмена в 2016 году таможенной пошлины на электромобили подогрела спрос на подобный транспорт», – рассказывает «Большому Киеву» генеральный директор компании ЕlectroСars Александр Кравцов.
«Это было летом 2014 года, мы возвращались из зоны АТО, были тогда волонтерами. По дороге возникла идея приобрести несколько электромобилей – в сентябре они уже были в Украине. Сначала для себя, а потом и для других клиентов», – воспоминает о зарождении бизнес-идеи Кравцов.
ЕlectroСars занимается продажей электромобилей, зарядного оборудования, сервисом и обслуживанием Nissan Leaf в Киеве. Недавно компания установила зарядную станцию Supercharger, которая заряжает аккумуляторную батарею за 40 минут.
Существует три вида подзарядки электромобилей – от обычной розетки сети 220 В, станции второго уровня (Level 2) и Supercharger. Оборудование для подзарядки в домашних условиях стоит 500-1000 грн и позволяет полностью зарядить автомобиль за восемь часов. Стоимость Level 2 – от $500 до $1000, а на зарядку уходит два-три часа. Цены на Supercharger начинаются от $25 тыс. Времени на зарядку уходит 40-50 минут.
«Все желающие в порядке живой очереди могут бесплатно зарядить у нас батарею на Supercharger. Правда, пока только в рабочее время, когда есть персонал. Но осенью мы планируем перенести ее на парковку возле офиса, сделать услугу платной», – утверждает Кравцов.
Дешевле только пешком
Сегодня, согласно данным интернет-сервиса Plugshare.com, в Киеве существуют 182 точки, оборудованных для подзарядки батареи электрокара. Более того, анализ данных сервиса показывает, что в Украине больше зарядных станций, чем в соседних Беларуси и Польше. Например, в Минске только девять станций зарядки, в Варшаве – 35, в Москве – 51.
Единый тариф на услуги зарядки отсутствует. К тому же, большая часть станций Level 2 располагается на парковках ресторанов, гостиниц, кафе, магазинов или торговых центров, где клиент получает возможность пополнить заряд своего транспортного средства бесплатно.
«Электромобилем пользуюсь. Бесплатные зарядки у ресторанов устанавливаю. Все прекрасно», – рассказывает «Большому Киеву» владелец Семьи ресторанов Дмитрия Борисова.
На платных зарядных станциях стоимость одной минуты зарядки варьируется от 1 до 4 грн, в зависимости от типа зарядного устройства. В домашних условиях подзарядка электромобиля также не нанесет большого ущерба семейному бюджету. Например, батарея Nissan Leaf (при запасе хода около 160 км) имеет емкость 24 кВтч, а Tesla Model S (от 400 км) – от 75 кВтч. При стоимости одного кВтч в 1,68 грн, эксплуатация автомобиля получается дешевле, чем с газовой установкой. А если у автовладельца установлен двух- или трехзонный счетчик учета электроэнергии, то по ночному тарифу один кВтч будет обходиться от 40 копеек.
Еще один представитель ресторанного бизнеса председатель совета директоров Холдинга эмоций «!Fest» Андрей Худо рассказывает «Большому Киеву», что более двух лет пользуется электромобилем.
«Я пользуюсь своей Tesla Model S P85D с апреля 2015 года. Это совсем другая философия езды, поэтому на будущее, думаю, буду и дальше пользоваться электромобилем. Конечно, сейчас, учитывая запас езды номинальных 400 км (при скорости 100 км/ч), это все-таки вторая машина в семейном гараже. На большие дистанции, более 800 км, все-таки ехать лучше на том же дизельном авто. Но когда решится проблема запаса хода на 1 тыс. км, то это будет автомобиль, у которого нет минусов», – говорит он.
По словам Худо, за время эксплуатации транспортного средства серьезных поломок не возникало. Но есть серьезный недостаток – отсутствие в Украине фирменных станций обслуживания Tesla. Ближайший сервис находится в Вене и Берлине. Но и здесь все не так просто. По словам Богдана Головатюка из TeslaServiceKiev, если на официальном сервисе в очереди на обслуживание будет стоять «европейская» Tesla (купленная у европейского дилера), то «американке» (приобретенной в США) придется пропускать вперед себя машины, купленные в Европе.
«Я лично видел на парковке в Берлине очереди из «американских» Tesla. Думаю, что там можно зависнуть на пару месяцев. Учитывая, что почти все Tesla в Украине заокеанского происхождения, стоит подумать об официальной гарантии. Мы выполняем все работы по ремонту и обслуживанию данных автомобилей, но со своей гарантией», – говорит Головатюк.
Бизнес на энтузиазме
В настоящий момент продажей электромобилей в Киеве занимаются около десяти компаний, а также официальные представительства Mitsubishi, Hyundai и Renault. Любой желающий может взять для тест-драйва автомобиль при наличии водительского удостоверения и стажа более двух лет.
В ближайшем будущем в столице должна появиться услуга Сarsharing для электромобилей. Речь идет о краткосрочной аренде транспорта с поминутной или почасовой его оплатой. Как объясняет «Большому Киеву» руководитель программы ЕсоСarsharing харьковской компании Autoenterprise Алина Савкова, в сентябре первые сто электрокаров будут доступны для краткосрочного проката в Харькове. После того как бизнес-модель пройдет обкатку, сервис станет доступным в Киеве.
«Сейчас разрабатывается мобильное приложение, тестируется. Любой пользователь сможет зарегистрироваться, заключить договор аренды и получить доступ к парку электрокаров. То есть, придя на станцию, можно выбрать автомобиль, с помощью приложения открыть его и получить в пользование. По окончании транспортное средство необходимо вернуть на подобную станцию. Кроме того, клиент может оценить состояние электрокара, заряд его батареи. Стоимость одной минуты пользования обойдется в 1,99 грн, но если прокат больше часа – цена будет меньше», – рассказывает Савкова. По ее словам, в Киеве планируется эксплуатировать по услуге Сarsharing сто электромобилей, но в случае повышенного спроса компания их количество увеличит.
«Если говорить об инфраструктуре для электромобилей, то думаю, что город готов к подобному транспорту. Другое дело, что это пока не бизнес, а так — развитие на уровне энтузиазма. Пока нет большого спроса на зарядные станции, потому что небольшое количество электромобилей в личном пользовании. Думаю, через несколько лет все поменяется в лучшую сторону», – утверждает Кравцов.
Зачастую собственники электромобилей заряжают свой транспорт в домашних условиях. «Большой Киев» встретил на одной из зарядных станций владелицу электрокара, которая представляется Екатериной. По ее словам, транспортное средство пока используется как второй автомобиль в семье.
«Для города это отличный вариант, но относительно небольшой запас хода, не позволяет использовать его для дальних поездок. Я бы сказала, что сейчас это транспорт для студентов или пенсионеров – людей, у которых есть лишнее время, например, ждать два часа, пока зарядится батарея. Когда станции будут каждые 50 км, а запас хода более 500 км, тогда начнется бум», – говорит она.
Плюс и минус
Если говорить о преимуществах электромобилей, то это прежде всего экологичность и экономность. Они не производят вредных выбросов в атмосферу, не создают шума. Коэффициент полезного действия электродвигателя более 93%, а система рекуперации энергии за счет торможения позволяет частично подзарядить батарею. Подобная система рекуперации кинетической энергии (KERS) используется на болидах Формулы-1. Электрокар не расходует заряд, простаивая в уличных заторах, в отличие от двигателей внутреннего сгорания.
Из недостатков следует упомянуть стоимость электрокара и проблему будущей утилизации отработанных аккумуляторных батарей. На сегодня самым доступным является Nissan Leaf, который стоит от $12 тыс. Отметим, что образцы китайского автопрома пока не принимаются во внимание, их количество, как и опыт эксплуатации пока не дают возможности судить объективно.
В конце 2016 года Министерство инфраструктуры декларировало возможность отмены НДС, акцизного и пенсионного сборов при покупке и регистрации электромобилей. Законопроект об отмене НДС был внесен в Верховную Раду, но застрял в парламентских комитетах. Для сравнения, правительство Франции субсидирует сумму в €6,3 тыс. на покупку электромобиля, в Испании – € 5,5 тыс., Германии – €4 тыс., Ирландии – €5 тыс. плюс отмена налога с продажи. Кроме того, ряд правительств стран Европейского союза рассматривает вопрос запрета на продажу автомобилей с ДВС уже через десять лет.
Ні Кирило Тимошенко, ні Давид Арахамія так і не пролили світло ні на історію знайомства з Баумом, звідки і чому він виник на Грушевського, а потім на Банковій, ні на причини свого безмежної довіри до нього. Загальний сенс пояснень зводиться до того, що Баум людина досвідчена і знає, що робить. Досвід і знання Бориса зводяться до його роботи на початку 2010-х помічником Михайла Спектора. В ті роки - керуючого фінансово-промислової групи «ВС Енерджі», головним бенефіцаром називали віце-спікера Держдуми РФ Бабакова. Варто відзначити, що всередині самої групи у Баума була вельми негативна репутація вискочки і папуги боса. Після від'їзду Спектора в Москву Бауму місця в групі не знайшлося. Ще один досвід Баума - невеликий російський лотерейний бізнес, а в минулому - махінації з розмитненням авто в Латвії. Навички, звичайно, непогані. Але достатні для того, щоб призначити Баума головним куратором розробки законопроекту про легалізацію грального ринку в Україні? Або щоб довірити йому управління фондом з 375 млн грн, зібраними великим бізнесом за призовом президента Зеленського для боротьби з коронавірусів? Або щоб поставити його керуючим гуманітарних медичних вантажів з Китаю?Заступник Офісу президента Кирило Тимошенко, який зробив Баума своїм позаштатним радником і сприяв отриманню ним українського громадянства, вважає, що досвіду - з головою. І ось юристи Eterna law (Астапов і партнери) під диктовку Баума пишуть законопроект, Арахамія призводить Баума за руку в парламент, де той з традиційною російської пихою і зарозумілістю картає депутатів профільного комітету на предмет того, як повинен виглядати «легалайз ігоркі» в Україні. Депутати уважно слухають авторитетного гостя з країни-агресора, тому що від Кирила Тимошенко депутатам надходить сигнал: Баум - «людина президента». От цікаво, чи в курсі президент, що Баум - його людина? Однак, з першої спроби прийняти законопроект не вдається. І ось зараз настає час для другої спроби.І вже щосили йде інформаційна піар-підготовка. Арахамія заявляє, що «для того, щоб держбюджет в 2020 році отримав 7 млрд грн від грального бізнесу, законопроект про його легалізації потрібно розглянути на наступному тижні». Треба сказати, що ці слова - класичний випадок так званого брехні у виконанні лідера президентської фракції. І, швидше за все, він сам це прекрасно розуміє, і каже неправду свідомо. І тут ми підходимо до найцікавішого. Що насправді відбувається? Зрозуміло, що мета мутного російського рішали, що просуває закон - яка завгодно, але тільки не наповнення українського бюджету. І зрозуміло, що впровадження Баума в верхівку української влади - многоходовочка. І діють він не своїх інтересах, тому що ніяких ресурсів для самостійної гри у нього немає і ніколи не було. Так, Тимошенко просуває його на золотий пост глави майбутнього регулятора ринку - Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор і лотерей, але щоб кого він там і що «відрегулював» в першу чергу? Власне, це вже давно секрет Полішинеля - Баум і Тимошенко просувають інтереси компанії «Паріматч» Едуарда Швіндлермана. Ця компанія вже займає близьке до монопольного положення на нелегальному, але дуже прибутковому українському гральному ринку, контролюючи близько 40% цього ринку. Кілька слів про «Паріматч». Діяла компанія завжди демонстративно нахабно - наприклад, при заборону букмекерства компанія була титульним спонсором національної футбольної першості України. Працювала в ЛДНР. Пускала рекламу на телебаченні. При цьому, Швіндлерман б фігурою непублічною, а серед його партнерів і покровителів називали цілий ряд чудових людей.
І російський вектор: Швіндлермана пов'язували з людьми російського кримінального авторитета Тайваньчіка (Алімжан Тохтахунов) - Вадимом Трінчером і Анатолієм голубчику, які в 2014 році були затримані ФБР в Нью-Йорку і засуджені до п'яти років в'язниці за відмивання грошей, організацію незаконного грального бізнесу і вимагання . І ще один російський слід. Не менш цікавий і показовий. В ході розслідування ГПУ було встановлено, що Паріматч щодня виводило в Росію через Альфа банк 20 млн грн, на рік виходило близько 2,5 млрд грн. Пікантна деталь - виводилися гроші через компанії дружини чиновника Нацполіціі, яка спочатку відкрила, а потім закрила справу проти «Паріматч».Отже, дано: надприбутковий, але нелегальний бізнес, доходи якого йдуть в РФ. Завдання: легалізувати і монополізувати ринок букмекерства і онлайн казино з мінімальними втратами. Підняти капіталізацію компанії на пару сотень мільйонів доларів і продати міжнародному лідеру в букмекерстві і казино - наприклад, GVC, Flutter Entertainment, William Hill. Очікувана ціна - понад 500 млн. Доларів. За нашою інформацією, саме це є кінцевою метою Швіндлермана і стоять за ним людей. Законопроект виписаний під уже наявних на ринку гравців, західна компанія не зможе в оперативні терміни виконати ліцензійні умови, а ось купити гравця з мережею - цілком.Зрозуміло, ні про яке наповнення бюджету не йдеться. Більш того, всі прописано таким чином, щоб відрахування в бюджет були мінімальними. Зупинимося на цьому докладніше. Ну ось про які 7 млрд грн на рік говорить Арахамія, якщо в бюджеті закладена плата за ліцензії на проведення азартних ігор закладена цифра 4,4 мільярда гривень. Але і ця сума абсолютно нереалістична.У законопроекті вказано конкретні цифри. Річна ліцензія на проведення лотерей - 13,2 млн грн. Букмекерство: щорічна плата за ліцензію - 85 млн грн, щорічна плата за букмекерський пункт - 141,6 тис грн. Казино: щорічна плата за ліцензію в Києві - 56,6 млн грн, в інших містах - 28, 3 млн грн. Щорічна плата за ігрові столи - 5 млн грн, ігрові автомати (50 шт) - 4,2 млн грн в Києві. В інших містах відповідно 2,5 млн грн та 1,7 млн грн. Казино в інтернеті -18,4 млн грн на рік. Зали ігрових автоматів - 7 млн грн на рік плюс 85 тис грн за автомат. Покер в інтернеті - 4,7 млн грн. Послуги у сфері азартних ігор 283 тис грн на рік.Отже, множимо ці цифри на потенційне коло учасників ринку, а саме 5 букмекерських контор, 5 казино в Києві, до 10 казино в інших містах, в 10 казино в мережі Інтернет, до 150 залів ігрових автоматів, до 5 закладів покеру в мережі Інтернет та 0 суб'єктів, що надають послуги в області азартних ігор. Що ж виходить? А виходить, що максимально можлива сума надходжень в перший рік легалізації може скласти 1,5 млрд грн.Це теоретично, але і цю суму бюджет не отримає в перший рік тому що оплата ліцензій відбувається після створення Комісії, розробки ліцензійних умов і порядку їх видачі, нарешті, будівництва казино і ряду інших організаційних і бюрократичних дій. Та й бажаючих отримати ліцензію може виявитися менше, в першу чергу в розділі інтернет-казино і букмекерських контор. Тому що ніякого ефективного регулювання гемблинга в Інтернеті законопроект не пропонує. Та й багато нелегальних зали ігрових автоматів можуть віддати перевагу і далі працювати без ліцензії, оскільки законопроект на передбачає введення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі.Ви запитаєте, а що з податками? Ліцензійні платежі - це добре, але основний потік в бюджет повинні давати податкові надходження від учасників ринку, і ось вони-то і можуть дати 7 млрд грн. І Арахамія не бреше, а Кирило Тимошенко думає не про транші на свої офшорні рахунки, а про те, як наповниться держбюджет!Але в тому-то, друзі, і російський фокус. Ніякого оподаткування учасників ринку не планується до введення системи державного моніторингу. Яка запрацює в кращому випадку через два роки поле прийняття закону. Якщо взагалі запрацює. Але якщо все-таки запрацює, то моніторити вона буде не кожен стіл з рулеткою, а інформацію з сервера материнської гральної компанії. Тобто, ті цифри, які внесе гемблінговая компанія.Але це потім, а зараз просто створюється гігантська і легальна податкова яма. Це з одного боку. А з іншого - отримуємо тотальне поширення гральних закладів по країні. Справа не обмежиться казино в 5-ти зіркових готелях, як планувалося раніше. Зали будуть скрізь. Причому вже зараз можна прогнозувати, що під прикриттям легальних ліцензії працюватимуть нелегальні точки.Закон не забороняє поширення в житлових кварталах добре знайомих міським жителям «інтернет-кафе», «спортивних барів», «клубів» і не вводить кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі за незаконну організацію азартних ігор. Взагалі всі обмеження щодо дистанції гральних закладів від житлових будинків і шкіл в законопроекті відсутні. Законопроект дає повну свободу інтернет-казино, не обмежуючи кількість організаторів Ніяких ефективних механізмів блокування неліцензованих гравців законопроект не передбачає. Ну і зняття рекламних обмежень, в першу чергу - на телебаченні.
