Хоча заморське свято Хелоуін вже пройшло, та все ж, побачивши це фото, вирішив повернутися до цієї теми. [Приєднана картинка] * Жіноцтву дуже захотілось Зрівнять можливості й права Рівнею стати з чоловіком... Хоч це ідея й не нова. За рівноправ'я між статями Давно точиться вже війна. І перемогами величними Жінки всіх радують сповна. Вдягнули одяг чоловічій Забрали навіть цигарки. Усе, що можуть, відбирають Емансиповані жінки. Продовжують прогрес...

Читати далі...

Розповідають улюбленці Galin Розовая Ксю. http://photo.i.ua/user/363472/68464/1812339/?p=1#comments [Приєднана картинка] Упіймала мишенятко. Дуже важко, вам скажу, Це звірятко відловити... То ж захекана лежу. Покажу своїх хазяйці Цей небачений улов. Може ще й звання присвоїть. Скаже:-Кращій мишолов! Розповідає кіт Борис. http://photo.i.ua/user/363472/45137/1091940/?p=2#comments [Приєднана картинка] Дуже добре пам'ятаю Мудрі я слова народні, Що здоров'я додають нам Лише...

Читати далі...

Перед вами фото кота Хуліганки. http://photo.i.ua/user/567984/20306/1817705/ А нижче наведено монолог, який цей кіт виголосив перед своєю хазяйкою. [Приєднана картинка] * Так, хазяйко, годі гратись, Бо урвався мій терпець. Дай мені попрацювати А розвагам всім кінець. Зараз в інтернет котячий Я швидесенько піду І на блогах симпатичну Собі Муроньку знайду. Поспілкуємся гарненько, Потім фото попрошу. Через декілька годинок Вже й додому запрошу. Ну а ти, як завжди...

Читати далі...

* Дощ за вікном тихо пісню шепоче, Наче мені нагадати щось хоче. Може про те, що в колишнім житті Кращій був вибір земного путі. Дужче страждалося, краще любилося, Тільки нічого з того не лишилося. Одноманітність все стисла щоденна. Тягнеться гумою сірість буденна. Кохання чомусь стороною пройшло, А може воно ще мене не знайшло? Як важко його в безнадії чекати, Та де ж в цьому світі його розшукати? 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Навіяно http://blog.i.ua/community/1173/183820/ Прочитав у блозі Anra новий, досить оригінальний погляд на життя і діяльність Міледі, героїні роману Дюма "Три мушкетери" Вирішив підтримати цю ідею своїм віршем. Що з цього вийшло - судіть самі. * Смерть і нещастя сіє всюди Тому вона завжди одна. Хоча і добре в неї серце, Рука жорстока і брудна. І все тому, що в її серці Іще кохання не було До всіх кохання завітало, А от до неї не прийшло. Серденько...

Читати далі...

Прочитав блог Хуліганки http://blog.i.ua/user/567984/185412/?p=3#comments і написав такий жартівливий коментар * Бог, на початку, створив тільки жінку Чорняву, руду, та шатенку й блондинку. Вони, якось, разом до нього прийшли І там перед ним гармидер підняли. Кричать, що не будуть щасливі довіку. Давай ідеального їм чоловіка. Розсердився бог на жіночі турботи І, дуже розгніваний, став до роботи. Спочатку для проби зробив імпотентів Багато, чи мало... аж 30...

Читати далі...

Навіяно http://blog.i.ua/user/646032/184822/ [Приєднана картинка] * Він: Чому, в кохання пелені, Не віддаєшся вся мені? Від тебе одяг весь вже маю. І зараз ліфчик геть знімаю... Розлючена Лизелотта: В поривах пристрастного бою Не володію вже собою. І честь і душу - все продам... От тільки ліфчик не віддам. Він: Той ліфчик ти за цінність маєш? Чи, може, щось за ним ховаєш? Доляр? Чи Євро навпаки? Так часто роблять всі жінки. Розлючена Лизелотта: Під ним...

Читати далі...

Ми знову граємось В мовчанку... Ти - звечора, А я - ізранку. Лиш - очі в очі. Дивна гра ця - І плакать мовчки, І сміятись. Й шукати знов На глибині Очей замерзлих Стерті дні. Й завмерлі фрази На вустах, І доторки В забутих снах, І дивний сміх, І поцілунки. І шалу гріх, І візерунки Волосся на щоці... Шукати знов... І лиш вночі, Зібгавши всі Свої образи, Наважитись... Та знову фрази Затерпнуть Подихом осіннім. І поглядом Безмежно-синім В безглуздості Пустих розмов....

Читати далі...

&nbsp...

Читати далі...

А відповідь - просто блукала по стелі, По білій підлозі і згорнутих стінах. Вона плюскотілась в бокалових винах Й лягала в незастлані здавна постелі. Вже відповідь липла до вуст захмелілих, Чіплялась за голос, ще вчора розлогий, І сипалась знову на камінь підлоги, І клеїла дурня - невдало й невміло. Мов привид самотній, зболіло постала, Просилась у руки - й все так сиротливо, І зблиснула жаром із слів страхітливо, Й між нами, мов камінь правічний, упала.