хочу сюди!
 

Наталя

42 роки, лев, познайомиться з хлопцем у віці 38-48 років

Замітки з міткою «фейк»

У нас погані новини!!!

Рекомендовано для прочитання всім, а особливо, хто досі вопрошає "ой подумаєш, перепостив щось, наче це на щось вплине"!

Фейк Тимошенко щодо Римського клубу

ФЕЙК ТИМОШЕНКО ЩОДО РИМСЬКОГО КЛУБУ

Вчора в українських інтернет-ЗМІ була широко розповсюджена новина під притягуючими увагу заголовками «Юлія Тимошенко бере участь в саміті / засіданні Римського клубу» чи «Тимошенко представила Україну серед світових інтелектуалів» тощо.

Ця новина є фейковим піаром, спрямованим на втягування престижної міжнародної організації у процеси в Україні.

Як асоційований член Римського клубу з 2005 р. і співзасновник (з проф. Богданом Гаврилишиним) Української асоціації Римського клубу, який дійсно брав участь у ювілейному зібранні та науковій конференції клубу в Римі і єдиний офіційно представляв там Україну, я заявляю, що зазначені маніпулятивні заголовки не відповідають дійсності.

Тимошенко стверджує на своїй фейсбук-сторінці, що «сьогодні (17.10.18) я в Римі, на саміті Римського клубу. Мені надзвичайно приємно представляти Україну на такому потужному зібранні світових інтелектуалів. Тут зібралися понад 400 визнаних міжнародних авторитетів та вископоставлених гостей з усього світу.»

Кожна фраза тут містить, м’яко кажучи, неправду.

Саміт (засідання) Римського клубу відбувся напередодні – 16 жовтня, і Тимошенко там і близько не було і не могло бути, оскільки вона до Римського клубу не має жодного відношення. Стверджую це як безпосередній багаторічний учасник засідань клубу, в т.ч. й в цьому році.

Надалі 17-18 жовтня у Римі відбувалася відкрита для всіх наукова конференція Римського клубу, присвячена його 50-й річниці, що проводилася спільно з італійськими організаторами. Присутнім на конференції міг бути будь-який бажаючий, попередньо зареєструвавшись на сайті конференції.

Цією нагодою скористалися понад 400 осіб - переважно студентів, викладачів університетів, науковців і журналістів з різних країн, які приїхали послухати інтелектуалів Римського клубу. Ось саме серед цієї різнобарвної публіки і була пані Тимошенко разом із паном Немирею.

До речі пробула вона на конференції лише кілька годин – до обіду першого дня заради кількох піар фотографій і, як виявляється, фейкової новини в українських ЗМІ.

Щодо фото з новими співпрезидентами Римського клубу (до речі вперше в історії клубу жінками) – бельгійкою Сандрін Діксон-Деклев та південноафриканкою Мамфелою Рамфель –  то Юлія Тимошенко, за свідченням моїх присутніх при цьому колег, спіймала їх на ходу і напросилася на спільну фотографію. Вони залюбки фотографувалися, до речі, з багатьма гостями і не підозрювали про можливість використання фото в маніпулятивних цілях.

Як поінформували мене в Секретаріаті Римського клубу, пані Тимошенко завчасно письмово зверталася до них щодо офіційної зустрічі з керівництвом клубу, але їй було ВІДМОВЛЕНО! 

Отже після маніпулятивної новини, поширеної в Україні, керівництво Римського клубу, зрозумівши, що його підставили з випадковими фото, запропонувало мені зробити офіційне повідомлення щодо справжнього представництва України на цих ювілейних заходах Римського клубу.

Навожу офіційне повідомлення Римського клубу, розміщене сьогодні у його твіттері та на його сайті:

We were happy to welcome Victor Vovk, Associate Member and Vice President of the Ukrainian Association of the Club of Rome, as the sole Ukrainian representative at the Membership meeting and Annual Conference of the Club of Rome 16-18 October in Rome.

«Ми були раді вітати Віктора Вовка, Асоційованого члена клубу та Віце-президента Української асоціації Римського клубу як єдиного представника України на зборах (засіданні) членів та щорічній конференції Римського клубу 16-18 жовтня в Римі.»

Ось і кінець фейковому піару Тимошенко з Римським клубом.

Шкода лише, що в очах громадськості України доведеться ще довго відмивати Римський клуб від інтриг цієї пані.


https://twitter.com/ClubOfRome/status/1052966767641972736
  
Viktor Halasiuk
P.S.   Стара хвойда і дня не проживе як не збреше

Чергова москальська брехня.


 
Российские журналисты подловили Министерство обороны РФ на подделке документов
Автор: «Фраза»
19.09.18 13:12
269
Российские журналисты подловили Министерство обороны РФ на подделке документов

Журналисты обнаружили следы подделки в представленных накануне Министерством обороны РФ документах, указывающих на украинское происхождение ракеты, которой над Донбассом был сбит малазийский Boeing рейса МН-17.

Как пишет российская «Новая газета», в частности, в Минобороны не стали объяснять, почему вместо оригинального «формуляра на двигатель» ракеты с номером 8869032, который вместе с остатками корпуса предъявили на своей презентации под Утрехтом голландские следователи, публике был предъявлен «восстановленный подлинник формуляра на двигатель».

Как следует из ГОСТа СССР 19.601-78, принятого 1 января 1980 года, восстановленный подлинник может быть изготовлен после составления акта о списании пришедшего в негодность или утерянного подлинника. В этой бумаге, согласно ГОСТу, ставят отметки лица, ответственные за ее заполнение. Так, в документе как минимум на четырех листах имеется фамилия и подпись сотрудницы Дмитриевой, а также дата заполнения: 14 января 1986 года. При этом в качестве даты изготовления собранного изделия здесь же указано 24 декабря 1986 года.

Таким образом, получается, что ответственная Дмитриева изготовила копию документа на готовое изделие почти за год до его производства.

Пытаясь разобраться в том, кто и когда мог вмешаться в созданный Дмитриевой документ, издание обратило внимание на почерк заполнителя второго документа — «сводной ведомости на изделие». По мнению журналистов, ее заполняет один человек, что можно увидеть по особому написанию цифры «2» с двумя петлями в верхней и нижней ее части.

В то же время в оглавлении ведомости, где единственный раз указан серийный номер ракеты, цифра «2» выписана совсем иначе. Также исследователи обращают внимание на то, что при написании последних двух цифр номера использовалась другая, заметно более светлая тушь.

Исходя из этого российские журналисты делают вывод, что показанные документы, «вероятно, не имеют отношения к ракете, выпущенной по „Боингу“».

Как сообщала «Фраза», 17 сентября 2018 года представители Минобороны России на специальном брифинге представили, в частности, как они утверждают, документы архива Долгопрудненского завода, по которым можно установить воинскую часть, куда попала та или иная ракета. Так, в рукописном журнале напротив «уникального номера ракеты» 8720 в качестве места отправления указана в/ч 20152 в Тернопольской области.

Отметим, что российские военные на пресс-конференции 17 сентября использовали данные расследования JIT и, в частности, серийный номер двигателя найденной на месте крушения самолета ракеты. Международной группе следователей удалось установить, что двигатель с таким номером был произведен на оружейном заводе в подмосковном Долгопрудном.

Напомним, самолет Boeing 777 авиакомпании Malaysia Airlines, выполнявший рейс MH17 из Амстердама в Куала-Лумпур, был сбит 17 июля 2014 года над территорией Донецкой области, которая контролируется террористической организацией «ДНР». Погибли 298 человек, которые находились на борту. Пассажирами рейса были граждане 10 стран. Большинство погибших (196 человек) — граждане Нидерландов.

Совет безопасности Нидерландов 13 октября 2015 г. обнародовал отчет о причинах катастрофы самолета МН17. Установлено, что самолет был сбит зенитно-ракетным комплексом «Бук». В частности, согласно отчету, авиакатастрофа произошла в результате детонации боеголовки типа 9N314M, которую «выпустили из зенитно-ракетного комплекса „Бук“ на востоке Украины».

3 марта 2016 года был установлен номер зенитного ракетного комплекса «Бук», которым был сбит «Боинг».

28 сентября 2016 года родственникам погибших в катастрофе самолета рейса MH 17 «Малазийских авиалиний» сообщили, что самолет был сбит ракетой «Бук», которая была завезена из России, с подконтрольной пророссийским боевикам территории на Донбассе.

В марте 2017 года появилась информация о ттом, что ключевым организатором транспортировки «Бука», из которого предположительно был сбит самолет рейса MH17, был отставной российский генерал-майор Сергей Дубинский по прозвищу «Хмурый».

8 декабря 2017 года появилась информация о том, что во время совместного расследования «The Insider» и «Bellingcat» удалось установить личность ключевого фигуранта, разыскиваемого Совместной следственной группой по делу о сбитом над Донбассом малазийском «Боинге» MН-17. Это генерал-полковник Николай Федорович Ткачев с позывным «Дельфин», главный инспектор Центрального военного округа России.

(с)

Як появляються фейкові істерії

В МВФ назріває скандал через лист з критикою "президентського закону", – ЗМІ
16:52, сьогодні
В МВФ назріває скандал
В МВФ назріває скандал / podrobnosti.ua
Глава Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявила, що нічого не знала про лист Фонду, надісланому президентові Порошенкові, в якому критикують закон про Антикорупційний суд.

Про це повідомляє портал "Букви", посилаючись на джерело, знайоме з ситуацією.

Читайте також: Що пообіцяв Петро Порошенко керівництву МВФ на економічному форумі у Давосі

Раніше ЗМІ повідомляли, що глава місії МВФ для України Рон ван Роден надіслав листа,в якому привів значний список претензій Фонду до президентського законопроекту про створення Антикорупційного суду.

При цьому глава МВФ Крістін Лагард нічого не знала про існування цього листа. Так, під час зустрічі з Петром Порошенком в Давосі Лагард пообіцяла провести розслідування появи листа в пресі.

Крім того, Світовий банк звільняє директора з питань Білорусі, Молдови, України, Європи і Центральної Азії Сату Кахонен, яка підписала лист Світового банку до України із зауваженнями до президентського законопроекту.

Електрокар з князівства Ліхтенштейн

             Джерело
             У це складно повірити, але вже найближчим часом ми можемо стати свідками зникнення на АЗС звичного всім викопного палива.
Замість нього будуть продавати на розлив... практично чисту енергію. Питання покупки дизельного або бензинового автомобіля втратить свою актуальність, а у мегаполісах проблема загазованості поступово зійде нанівець. Можливо, нам ще випаде побачити, як право називатися енергетичною супердержавою буде надане країнам, які працюють у галузі високотехнологічного генерування електроенергії, а не тим, хто безладно виснажує власні надра. Схоже на казку, чи не так? Самим віриться насилу! Але, судячи з усього, час змін ближче ніж нам здається. І зараз ми пояснимо, чому.
             Наші постійні читачі вже знають про електромобіль nanoFlowcell Quantino , прем'єра якого відбулася на Женевському автосалоні . Не можна сказати, що преса приділила йому багато уваги: більшість видань побіжно і лаконічно відписалися про чергове "чудо інженерної думки" і повернулося до опису звичних для аудиторії новинок. Ми ж вирішили розібратися в нюансах і незабаром виповнилися розумінням того, наскільки революційну новинку представили мало кому відомі хлопці із зовсім не "автомобілебудівного" князівства Ліхтенштейн.



            
Малюк Quantino, показаний в цьому році в Женеві, вже не перша модель молодого автомобільного бренду з країни, в якій мешкає 37 тисяч осіб. Ще в 2014 р. світові представили первістка марки nanoFlowcell: ним став прототип седаноподібного купе Quant e-Sportlimousine. Величезний чотиримісний концепт, довжина якого перевищувала габарити довгобазового Mercedes-Benz S-Class, приводився в рух четвіркою електромоторів, сумарна потужність яких становила 653 кінські сили. При цьому на короткий час потужність моторів можна було збільшити до 925 к.с. Все це дозволяло електромобілю в теорії розганятися до 380 км/год. Що цікаво, вже тоді автовиробник заявляв досить значні цифри запасу ходу. За їх підрахунками, повністю заряджений Quant e-Sportlimousine міг проїхати від 400 до 600 кілометрів. Хороший показник, але особливого фурору він не справив. Запала для ЗМІ вистачило буквально на кілька тижнів, після чого інженери знову розійшлися по своїх тихих кабінетах.
              І ось, на початку березня 2016 року марка nanoFlowcell знову заполонила сторінки провідних світових ЗМІ. На цей раз головним героєм публікацій став компактний хетчбек Quantino, вперше показаний в 2015 році. Забігаючи наперед відзначимо: якщо озвучені характеристики прототипу nanoFlowcell Quantino дійдуть до повністю серійного зразка, це зможе повністю змінити долю автомобілебудування, а звичні всім автомобілі з ДВС і зовсім залишаться в історії.

               Головне - всередині
               Незважаючи на свою помітну і цікаву зовнішність, Quantino є звичайний міський хетчбек з посадочною формулою 2 + 2. Довжина Quantino 3910 мм, ширина - 1930 мм, а розмір колісної бази 3198 міліметрів. Приблизно стільки ж, як і у нової BMW 7-ої серії.
              У рух хетчбек nanoFlowcell Quantino приводиться з допомогою чотирьох електромоторів, сумарна потужність яких становить скромні 136 к. с. При цьому, кожен електродвигун має крутний момент до 200 Н • м , що дозволяє міському хетчбеку масою трохи менше 1,5 тонн розганятися до 200 км/год і розганятися до першої "сотні" за 5 секунд. Досить непогано як для такого співвідношення потужності і ваги. Але, як ви розумієте, "фішкою" нової моделі, яка змусила говорити про це «диво з Ліхтенштейна», було зовсім не це.

               Потрібно більше випробувачів!
               Головною особливістю, яка дозволила новинці привернути до себе увагу, став феноменальний запас ходу, заявлений розробниками: понад тисяча кілометрів на одній зарядці. Це виглядає значним навіть в порівнянні з деякими дизельними авто. Що цікаво, під час випробування Quantino інженери вирішили відмовитися від стандартних методик, що вимірюють паливну ефективність. Замість цього вони привезли повністю заряджений автомобіль на випробувальний полігон поблизу Цюріха і посадили в нього технічного директора компанії nanoFlowcell Нунція ла Веккьо. Досить тривалий час пан ла Веккьо старанно ганяв електромобіль по полігону з середньою швидкістю близько 74 км/год, а по закінченні 14 годин і 3 хвилин безперервної їзди просто відкрив двері машини і, посилаючись на сильну втому, попросив зупинити експеримент.
               Простий математичний розрахунок дозволяє визначити, що за весь час випробувань nanoFlowcell Quantino проїхав на електричній тязі близько 1040 км. Але найцікавіше попереду. Коли інженери вирішили перевірити залишковий заряд тестованого автомобіля, виявилося, що на подолання такої відстані хетчбек витратив трохи більше п'ятої частини свого "заряду", близько 22 % !!! Шляхом простих математичних обчислень можна переконатися, що, коли всі опубліковані дані є чистою правдою, сумарний запас ходу nanoFlowcell Quantino становить близько 4700 км. При цьому, на офіційному порталі автовиробника значиться, що на 100 км шляху електромобіль витрачає від 12 до 14 кВт•год, а це значить, що його джерело енергії має видавати від 564 до 658 кВт•год. Для порівняння: ємність акумуляторної батареї, встановленої на один з "найдалекобійніших" електрокарів сучасності, Tesla Model S, становить всього 90 кВт•год. Озброївшись безвідмовним аргументом "Щось тут не так", ми вирішили розібратися, що являє собою джерело енергії "машинки з Ліхтенштейну".

               Просто додай... іонної рідини
               Мабуть, почати варто з того, що батареї, встановлені в Quantino, зовсім не схожі на звичні акумулятори в більшості інших електромобілів. Система, розроблена nanoFlowcell, являє собою так званий "потоковий акумулятор", що містить два 159-літрових резервуари. Під час заправки ці баки наповнюються двома компонентами так званої "іонної рідини" (bi ION), які мають різну полярність. В один бак закачується позитивно заряджена рідина, в інший - "негативна".



               Процедура заправки електромобіля така ж, як у звичному процесі заправки бензобака на АЗС, - з тією лише відмінністю, що шлангів в колонці, призначеної для Quantino, буде два. Але важливо те, що перехід на новий тип потокових батарей дозволяє "помножити на нуль" один з найістотніших недоліків електромобілів. Систему nanoFlowcell можна повністю заправити за 5 хвилин, в той час як на повну зарядку звичайного електромобіля традиційно тратиться, м'яко кажучи, не одна година.
               Безпосереднє вироблення електрики відбувається на спеціальній іонообмінній мембрані, уздовж якої і прокачуються різнополярні іонні рідини (цей принцип знайомий завдяки "водневій" технології паливних елементів). Причому, між собою рідини ніяк не контактують. Вироблена енергія відправляється в блок суперконденсаторів, який передає їх на електромотори. Самі іонні рідини після використання просто випаровуються, і при цьому, за словами інженерів, не завдають шкоди навколишньому середовищу. До слова, в деяких потокових акумуляторах, розроблених іншими виробниками раніше, відпрацьовані рідини використовуються повторно. Для цього їх перекачують на зберігання в додаткові баки, і за можливості знову перезаряджають. Наскільки нам відомо, конструкція Quantino не передбачає такої можливості, та хто знає, можливо в серійній версії автівки іонні рідини теж можна буде "зливати на перезарядку".

            Так хочеться вірити!
             На жаль, в компанії nanoFlowcell поки що не називають точної дати виходу сенсаційних розробок на ринок. Проте, про серйозність намірів автовиробника з Літенштейна говорить те, що вже в цьому році в компанії планують почати будівництво великого дослідницького центру QUANT City в місті Тенеро (Швейцарія). Основним завданням інженерного бюро буде доопрацювання технології потокових батарей і її адаптація для інших сфер, таких як авіа- і залізничний транспорт. Досить багатообіцяючий і той факт, що основним партнером nanoFlowcell значиться німецька компанія Bosch, на рахунку якої втілення у дійсність безлічі винаходів.
            На жаль, атмосфера секретності, яка поки огортає нову технологію, не дозволяє нам отримати відповіді на деякі важливі питання. Орієнтовна ціна серійного варіанту nanoFlowcell Quantino - це ще півбіди: в залежності від технологічності і кількості вироблених примірників вона може коливатися в найширших межах. Зовсім інша справа - ціна самої іонної рідини, яка теж не розголошується. Єдина інформація, якою поділився автовиробник, така: після початку промислового виробництва потокових батарей nanoFlowcell паливо для них буде обходитися менш ніж в 10 євроцентів за літр. А значить, щоб повністю заправити обидва баки хетчбека Quantino, доведеться викласти майже 32 євро. Виглядає звабливо, особливо, якщо згадати, що за ці гроші автомобіль повинен проїхати близько 4700 кілометрів.
              Все це, без перебільшення, виглядає дуже круто: якщо хоча б четверта частина того, що обіцяють хлопці з nanoFlowcell, виявиться правдою, їх винахід може серйозно вплинути на кон'юнктуру автомобільного ринку. Та й інші аспекти нашого життя можуть серйозно змінитися. Правда, є одна умова. Для того щоб нова технологія стала користуватися реальним попитом, ціна Quantino повинна бути близькою до вартості звичайних ... ну, хоча б електромобілів.

Топ-10 фейків російської пропаганди 2016

У цьому огляді зібрано Топ-10 фейків російської пропаганди, які поширювалися у 2016 році. Звісно,  список російських фейків не обмежується десяткою, представленою в цьому аналізі, і ви легко можете додати свої варіанти й доповнити перелік з 10 до 100+.

Третій рік війни з Україною Росія продовжує витрачати мільярди доларів на рік на пропаганду. Особливу роль відіграє тут продукування неправдивої інформації — фейків. З огляду на те, що на українців вигадки й маніпуляції російських пропагандистів уже давно перестали діяти, головна мішень – внутрішній споживач, тобто, росіяни. Вкиди допомагають російській пропаганді підтримувати рівень ненависті до України, створити псевдонаціональну ідею, «з’єднати російський народ», популяризувати збочені цінності «російського світу» і кричати про загниваючий Захід. Відвертий маразм перестане спрацьовувати лише тоді, коли підніметься загальний інтелектуальний рівень жителів Росії та більшість зможе критично ставитися до інформації зі ЗМІ.

Список найбільш «яскравих» російських фейків минулого 2016 року:


1) «Укроп
и» заживо закопали «ополченця».

Щоб підкреслити жорстокість українських «карателів», російські пропагандисти вкинули в соцмережі постановочне відео, на якому чоловіки у військовій формі, нібито ЗСУ, кидають чоловіка в яму, а потім засипають землею. Для реалістичності вкраплення української мови: «Ще не здох… тримай». А як надгробок безпощадні «укропи» поставили табличку «сепар». Дивно, чому ще кров розіп’ятого хлопчика не потрапила в кадр. Фейкове відео з радістю поширили канал міноборони Росії «Зірка» і РЕН-ТВ.


2) Rammstein – «прибічник Путіна»

Російська пропаганда поширила інформацію про те, що соліст групи Rammstein Тілль Ліндеманн палкий фанат Володимира Путіна.

Мовляв, тому Тілль і одягнув футболку з портретом Путіна. Насправді на футболці Тілля було зображено череп. «Комсомольська правда» пішла далі, опублікувавши фейкову фотографію в статті «Соліст Rаmmstein: Навіть Ангела Меркель не може похвастатися такою популярністю, як Володимир Путін», де вся цитата Тілля вигадана від першого до останнього слова – співак повідомив, що такого не говорив.

Пропагандисти так розізлили Тілля, що публікація у виданні Bild так і називається «Я став жертвою путінської пропаганди».

 3) Пропагандисти телеканалу «Росія 1» видали дівчину в залі суду, де проходить допит Віктора Януковича, за замміністра МВС Анастасію Дєєву.

Підкинути випорожнення на вентилятор пропагандисти можуть і просто так, якщо сильно захочуть. Вибрали на відео будь-яку дівчину в окулярах, як Анастасія Дєєва (окулярів достатньо, більше схожості не потрібно, і так «піпл схаває», за логікою пропагандистів), і вуаля – є привід розповісти про інтимну фотосесію скандального заступника міністра МВС України.

«Жвавіше обговорюють появу в залі суду заступника Авакова. У ході трансляції в кадр справді потрапляє ось ця блондинка в блузці. І той факт, що Анастасія Дєєва в блузці, вже сам по собі цікавий. Інтернет знає Дєєву в іншому вигляді. Це та сама Дєєва, яка у відомстві Авакова відповідає за євроінтеграцію – ну а за що ж іще. І всім своїм виглядом демонструє близькість до вільної Європи», — прокоментував пропагандист.


4) Ав
іаносну групу ВМФ РФ проілюстрували фотографією ВМФ США.

У російських ЗМІ вдавалися й до графічних маніпуляцій, намагаючись додати потуги вітчизняному флоту. Так, групу кораблів ВМФ РФ на чолі з ганебним задимленим авіаносцем «Адмірал Кузнецов», що увійшла в протоку Ла-Манш, російські ЗМІ проілюстрували фотографією авіаносної групи ВМФ США. Забавний фейк, який висміяли у соцмережах, додав трагізму «коптінню» російського флоту.

 

5) ФСБ у Криму видали страйкбольну зброю за бойову. Сфабриковане звинувачення.

Активно у своїй роботі використовує фейки і російське ФСБ за підтримки ЗМІ.

Так, у листопаді 2016 InformNapalm оперативно розкрив фейк оперативної зйомки ФСБ, у якій силовики в окупованому Криму видали страйкбольну зброю за бойову і це стало причиною затримання і позбавлення волі українських експертів.

У фейку незграбно сфабрикували навіть деталі —  пара пакетиків з написом «Перець червоний», щоб самому недалекому російському глядачеві донести, що «шпигуни-терористи» з України. Звісно, без «важкої артилерії» із «візитки Яроша» в сюжеті теж не обійшлося.

6) Троє біженців ґвалтували 13-річну російськомовну дівчинку протягом доби в Німеччині.

Ось таке відео поширювали на російських каналах. Берлінська поліція чітко заявила: «За результатами розслідування, не було ні викрадення, ні зґвалтування». А взагалі, добре, що пропагандисти в сюжеті хоч не розіп’яли дівчинку по аналогії з відомим фейком про розіп’ятого хлопчика.

7) Кисельов показав підроблене посвідчення дивізії СС «Галичина».

У Дмитра Кисельова немає жодного випуску, у якому він би не збрехав, нахабно і цинічно. Але особливо кострубатим вийшов ефір, де він у руках показує нібито аусвайс. Але в документі, який демонструє пропагандист, на фото зображено не того чоловіка, про якого говорив Кисельов, текст написаний сучасним шрифтом Times New Roman, німецькою мовою з помилками, характерними для перекладу в Google-перекладачі. І вишенька на торті: цитата з Гітлера – слова, які він не казав.

8) Сюжет про «поганий Євросоюз» і потребу взаємодіяти з Росією на основі повністю вигаданих слів французів, у яких брали інтерв’ю.

Французький канал Canal+ не полінувався і розібрав детально весь пропагандистський сюжет «Росія 24» про євроскептиків у Франції, а також відшукав усіх, у кого взяли інтерв’ю російські пропагандисти. Виявилося, що слова французів не те що неправильно перевели, а свідомо приписали їм те, що люди взагалі не говорили.


9) Журнал
іст Укрінформу Роман Сущенко – «шпигун і диверсант».   

В інтернеті є статті, які писав журналіст, працюючи у Франції, деякі – з негативом у бік Путіна і псевдореспублік. Приїхав у Москву до родичів, його оперативно «запакувала» ФСБ. Та жодних доказів, що Роман Сущенко якось збирав таємну інформацію про збройні сили РФ, ніхто не надав. Ще один заручник путінського режиму, якого взяли, щоб можна було його обміняти на когось «зі своїх» і мати вагу в переговорах.

10) Російських спостерігачів не пустять на американські вибори

Газета «Ізвєстія» опублікувала брехливу статтю «Російських спостерігачів не пустять на американські вибори». Цю ж статтю підхопили інші пропагандисти, наприклад, Russia Today – «United States bars Russian monitors from presidential polls – elections commission». І вершина розкрутки фейку – представник МЗС РФ коментує цей псевдоінфопривід, максимально легалізуючи фейк. Насправді російських спостерігачів не допустили лише в трьох штатах, у двох з них не допустили б спостерігачів з будь-якої іншої країни світу.

Це лише верхівка айсберга всієї брехні, яка є основою комунікації російських ЗМІ. І не треба витрачати час на викриття всіх фейків – українці давно вже виробили до них імунітет. Та ніколи не буде зайвим публічно висміяти, як російські пропагандисти годують своїх громадян дезінформацією.

Боротися з російською пропагандою такими ж методами й гнатися за її масштабами, виділяючи мільйони на контрпропаганду, марна річ. Відповідь України має бути асиметричною – реальні перемоги на воєнному фронті, реальне підвищення рівня життя, реальні реформи, реальні зміни в українській культурі і под.


Джерело

Матеріал до публікації підготував  блогер, політичний оглядач Олексій Мінаков


Про фейки

...Не вперше бачу тут публікації сумнівного змісту. Народ, перевіряйте інфу) Це ж нескладно. Навіщо самих себе ставити у незручне становище?)
Приклад: http://figli.pp.ua/info/najbilshyj-konyk-buv-pidstrelenyj-v-1937-roci-chy-ne-buv.html
spasibo

Фейковая ракета - да или нет? И вообще верить ли?


Почитал тут немного в интернетах - говорят пуск с восточного космодрома был фейковый, там вроде даже телеметрические данные со спутников приводят в качестве доказательств - и все три совпадают до запятой, а такого не может быть. Фейк или нет?

Сейчас вообще сложно чему-то верить. И вообще - верить ли кому-то в этом мире?
http://www.n2yo.com/satellites/?c=latest-launches

Map
Free Image Hosting at FunkyIMG.com

Free Image Hosting at FunkyIMG.com