МеЖо і труси ))
- 02.11.17, 13:45
Згадалась мені історія про одну тітоньку з перцем.
Деякий час ми жили в селі. Працювала я у сбербанку, який знаходився у приміщенні відділення Укрпошти. І звичайно, що там був такий собі центр зібрання бабусь, дідусів і взагалі місцевих жителів. Люди приходили платити комуналку, класти гроші на сберкнижки, та і заодно поспілкуватись.
Не далеко від пошти жили чоловік і жінка. Мишко був дядько добродушний, веселий, з гумором. А Нінка була така швидка, моторна і теж весела, але гумор такий у неї був зі стьобом, з перцем так би мовити. І головне вона над кимось могла так пошуткувати, а як до неї хтось з такими жартами підходив, то обиди було багато і тоді в Нінці просиналась баба-перепилиха. Нінка здатна була допиляти ту людину до білого каління. Ще про таких кажуть: пальці в рот не клади, по лікоть відкусить.
І от одного разу заходять дві жіночки (працівниці ферми) і сміються аж до сліз 
Ми звичайно припинили роботу і тьотя Валя, начальник відділення пошти, давай їх розпитувати, що ж їх так розсмішило.
Кажуть:
Покотом від сміху лежить вся ферма. Наша Нінка приїхала на роботу і кричить: "Ой-йой скоріше, скоріше, дайте води. Цілу миску води!!!" 
Забігла за ферму з мискою, сіла в неї і сидить.
Ми до неї питаємо: що трапилось?
- Та Мишко гад, собака такий...... 
- А що ж він зробив?
- Та зараз же літо, а мені подобається вдягати його сімейні труси, в них не жарко. Збираюсь сьогодні на роботу, дивлюсь вже на стулі труси лежать. О думаю, чоловік який турботливий, то сердився на мене, що його труси вдягаю, а тут на тобі - сам приготував. Я їх і вділа. Сіла на вєлік, їду, а воно щось пече. Я скоріше їду, а воно ще дужче пече. Не пойму шо таке.... На силу оце до ферми доїхала. І зрозуміла: ото він не зря такий турботливий був, гад, розсердився намазав труси перцем 
Ось як прийду до дому - буде йому від мене непереливки 
Ось як прийду до дому - буде йому від мене непереливки 
- То ми щойно йшли повз їхнього двору. Сміємось і кричимо Мишку - Привіт! 
А він: Як там моя Нінуля? 
21
