ДогОри стяг!

Шикуймося до строю.

Іде УПА,

карбує міцно крок.

Комуною замучені герої

дають звитяги й смерті нам урок.

.

ЙдемО на герць

піднесені сурмою.

Ворожі кулі

всупір нам свистять.

Над українським переможним строєм-

бунчук упівський,

гітлерівський стяг.

.

Палає день,

зоря - над чорним схроном.

Йдемо на схід

по селам і містам.

Тризуб несе

свободу мілійонам.

Гачастий хрест

дає надію нам.

.

ДогОри стяг!

Шикуймося до строю.

Іде УПА,

карбує міцно крок.

Комуною замучені герої

дають звитяги й смерті нам урок.

-------------------------------------------------------

російський переклад "Горствесельліду"  в інтернеті дуже поганий. також  я три роки тому переклав "Інтернаціонал" Ежена Потьє ( услід за Миколою Вороним- нотабене), але гітлерівський марш  зачепив був першим!-----------------прим.перекл. Крим руліт!............................

Ернест був слоном, найпотужним друзякой;

Леон левом був з гривой дуже важкой;

Георг цапом був з бородою- жовтякой;

А Джеймс був маленьким таким слимаком.

.

Ернест у клітину заліз та й закляк там;

Леон оселився на купі валіз;

Георг олівця відшукав собі ,з браком;

А Джеймс на цеглину насилу заліз.

.

Ернест пробудився -і видовбав грати;

Леон підхопився і з ревом побіг;

а Джеймс з переляку почав був дрижати,

а Джеймс заховатися навіть на встиг.

.

Ернест барабанити став у валізи;

Леон з переляку як лев заревів;

а Джеймс на вершину цегеленки виліз:

"Дивився на компас як роблять усі".

.

Ернест був слонякой з натури спокійним;

Леон левом був, гострозубим, крутим;

Георг цапом був, бородатим і сивим;

а Джеймс слимаком був маленьким таким.

Мене турбує незупинний Демон,
вирує поруч ніби вітерець,
легені повнить прабажанням темним-
і зпопеляє груди нанівець,

бува, мистецьких уподо`бань ведлє
ся набува жіночих ласих форм,
до уст моїх влива нечисті ме`ди,
мовляв, зілля` від лицарских хвороб,

веде мене подаль у степ від Бога,
жене бранця` небитою дорогой,
де думи сі`рі заюрмились роєм,

кида мені у несміливі очі
брудні бинти з кров'янкою і гноєм
й знаряддя тепле, те, що тіло точить.

переклад з французської Терджимана Киримли

Нечистий сніг по даху долу збіг...
Червоний перст торкає чо`ло тво`є;
В покої мерзлім- зерна синьольоду,
вони дзеркалять личка молодих...
Важкою штукой череп розтрощить,
згадать ману у зернві синьольоду,
застиглий сміх у пащеках урода;
вечірній шал у задусі гвоздик.

переклад з німецької Терджимана Киримли

.

У Лева хвіст такий огрядний,

і у Слона, і у Тхоряки.

У Алігатора є хвіст.

Хвости є навіть у китів.

.

Якби я мав хоч гривень пару,

нараз пішов би до хвостарні,

хвости б усі геть переміряв

(таку я думоньку намріяв).

.

Зберуться звіри подивитись

(не попоїсти, бо вже ситі).

Скажу Слону, Китові, Леву:

"У вас-хвости. Є хвіст і в мене!"

.

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

Аліса побралась з одним вартовим.

"Ой, важко служити отим вартовим",

Аліса гадала.

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

Побачили варту у будці.

"Розувся. Шкарпетки поцупив",

Аліса гадала.

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

Чекали на Круля, але той не вийшов.

"Нехай. Короля хай боронить Всевишній",

Аліса гадала.

.

Миняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

У палаці співано, ще й таночки були.

"Королем я б не стала й за тисячу фунтів",

Аліса гадала.

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

Майнуло лице, але не королівське.

"Мабуть, в Нього дуже папірів на підпис",

Аліса гадала.

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

"Ймовірно, Король зна про мене усе.

Авжеж: чаю випив, льодяника ссе",

Аліса гадала.

.

ОГО

В почивальні за темною, темною шторой

хтось живе, але я ще не бачив Його.

Він тікає кудись, коли смикаю штору,

він ся зветься, так мама гадає, Ого.

Не спитає:" Як ся поживаєш, синочку?"

Сірий звір, спілкуватись з дитиной не хоче.

.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Не хОчу знати, не хочУ

ні чути, ані пам"ятати:

"Не лізь. Мовчи. Гайда до хати"

Кажу вам це, я не мовчу.

Вам навіть важко зрозуміти:

Це дідівщина, не просвіта.

Там де вулиці, аж три-

перехрестя ріг у ріг,

перехожі "грим" та "брик"

тОвчуться о сій порі.

Пара бабиних пантофлів.

Ззаду- Петрик у чоботях:

"Рип....Рип....Рип..."

.

На неї- жовтенький чепець,

а ще-і плаття надзелене.

Як вітер з півдня потягнЕ,

вона йому поклін кладе.

На сонце радісно погляне:

"Ми разом-ніби помаранчі"

і знов сусіді прошепоче:

"Зима померла?"

"Овшем, точно".

.

Хвилі гойдають лілеї:

леле, леле.

Хвилі квиточки гойдають-

королівна спочиває.

Вітер пелюстки пере.

Хто царівну забере?

Візьму! Візьму!

Схаменись-но!

Спить на білих пелюсткАх

наче царська донечкА.

Вітер гойдає лілеї.

Чи надійде хтось за нею?

Посміхається зпросоння -

річка посмішку розносить.

Почекай!

Е, за пізно. Повертай!

Задубають квіти, квіти.

Повертайте , діти, діти.

.