хочу сюда!
 

Тетяна

38 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 30-57 лет

Заметки с меткой «традиції»

З Різдвом Христовим!

 

Коли взойшла Нова надія для людей,

І спалахнула Зірка в Віфліэмі,

Тоді разом, з народженням Христа,

Була народжена Великої Любові хвиля…

 

Нема у хвилі цій, початку, і нема кінця, Вона завжи, як Всесвіт, безкінечна! І хай минають дні, сторічча і літа, Вона, немов краса, рятує світ наш, Мила, ніжна і завжди сердечна!

 

Любові, щастя й радості завжди, Хай серце буде щирим, та відкритим! І щоб завжди, у синю даль, тобі летіти, На крилах Серця, Духу, і Душі!

 

Ансамбль одягу" ОСІННІЙ ЕКСПРОМТ"

Серед вічно зелених карпатських схилів розташоване мальовниче  гуцульське село Космач, що привабило мене і вразило своєю багатогранністю і унікалоністю. Надзвичайно цікавим і неповторним за декором  та колоритом є писанкарство.Саме це і надихнуло мене на створення ансамблю одягу.




[ Читати далі ]



Водиця- Йорданиця

З Йорданською святою водою!
Щоб Ісус, що охрестився,
завжди в потребі заступився.
За весь ваш рід і за родину,
за нашу неньку Україну.
Щоб гості з"їхались бажані.
Христос хрестився у Йордані!
heart
Дай, Боже, що ми сказали, Аби і так стало і вам, і нам, І цьому щасливому двору, І всьому миру Господньому! Хай вам святиться, веселиться Святая йорданська водиця. Як нині і в рік, і від року в рік, І на цілий вік! Христос хрещається!
А той третій празник...
    Наостанок приходив третій празник різдвяно-новорічної обрядовості - Водохреща, Водощі або Йордан. У деяких регіонах України 18 січня ввечері готують ще одну кутю - Голодну або бідну. Споживши страву, горщики виносили до воріт і розбивали.  Де інде мисливці робили кілька холостих пострілів. Ці дійства пов'язувалися із завершенням свят - розстрілювалися або проганялася кутя та мороз. Діти тим часом вибігали на вулицю, стукали макогонами в хатні кути та тини й промовляли:
- Геть, кутя, з покуття, йди на базар!
    Наступного дня, тобто на Водохреща, на річці чи на ставку робили з льоду хреста. Сьди згодом приходили церковні служителі, щоб посвятити воду. Ця вода вважається вельми помічною від багатьох недуг.
   Цим, власне, й завершувалися різдвяно-новорічні празникавання. Після цього вже не годиться співати колядок та щедрівок. По Водохрещах уже заступають кількатижневі м'ясниці. В цей час ще можна співати пісень і справляти весілля. Після м'ясниць наступає найдовший і найсуворіший Великий піст. Про нього в давнину казали так: "Великий піст усім прижме хвіст".

Січневі імена

1 -     Людмила, Ілля, Тимофій, Устина, Григорій;
2 -     Гнат, Таїсія, Леоніла, Данило;

3 -  Петро, Прокіп,Юлій, Платонида, Уляна;

4 -     Настасія, Феодосія, Мокій, Багдана;

5 -     Павло, Неоніла, Геласій, Василь;

6 -     Євгенія, Клавдія, Єлизар, Ярема, Єрофій
7 -     Ісус, Марія;
8 -     Костянтин, Наталка, Улита, Юхим;
9 -     Степан, Феодора, Степанида, Наум, Марта;
10 -  Петро, Софія, Зенон, Гнат, Симон;
11 -   Тадей, Діонія, Марко, Ольга, Юрко;
12 -  Онися, Філарет, Калістрат, Феодора, Христя;
13 -  Яків, Йосип, Ніна, Давид, Меланія;
14 -  Василь, Катерина, Володимир, Клавдія;
15 -  Феоген, Сергій, Серафим, Зоя;
16 -  Гордій, Гапка, Опанас, Анастасія, Марко;
17 -  Яків, Марко, Лука, Симон, Йосип, Тадей,Зінаїда, Кіндрат, Килина;
18 -  Іван, Опанас, Валентина, Мелашка, Юхим;
19 -  Роман, Настя;
20 -  Валентина, Меланія, Кіра, Опанас;
21 -  Юліан, Василина, Омелян, Юрій, Ярина;
22 -  Пилип, Петро, Олена, Глафира;
23 -  Георгій, Дарія, Павло, Макар;
24 -  Федот, Степан, Лідія, Клим;
25 -  Сава, Євпраксія, Фросина;
26 -  Петро, Яків, Лариса, Федора;
27 -  Ісай, Павло, Степан;
28 -  Павло, Наталка, Христина, Гаврило;
29 -  Петро, Неоніла, Максим;
30 -  Антін, серафима, Онисим;
31 -  Ксеня, Опанас, Таїсія, Кирило, Максим.

 

Український Фен-шуй ;)

       Одного часу стало дуже популярно облаштовувати свій будинок/квартиру за правилами фен-шуй.
      Люди розуміють, що знаходячись в гармонії з навколишнім світом, розуміючи закони природи, можна вже на духовному рівні «замовити» собі і своїм рідним краще життя. У магазинчиках з усякою китайським символічним начинням за допомогою своїх товарів нам пропонують вирішити чи не всі домашні негаразди. Мудрість Китаю де-хто  закріплює в голові і дотримуючись до неї вірить, що вона допоможе. Але чому ми забули про власну культуру?



      Коли мої подруги і знайомі вдарились в придбання різних фен-шуйських штучок, я постійно чомусь не могла вникнути в цю повальну захопленість. Одного разу навіть собі придбала одну штуковину smutili . Не знаю що воно мені дало, але до душі не припало )).
   З з часом постійно порівнювала нашу пракультуру і Китайський фен-шуй.  І мене все ж таки більше тягне до наших витоків. Мабуть велике значення має, так званий, Код Нації umnik  angel .  
Я вже давно замислювалась, що і у наших предків повинні були бути свої традиції з благоустрою житла та обійстя.
     Отже зіставляючи матеріали, ми можемо усвідомити, що у будинках наших бабусь все розташовувалося саме так, як можуть описувати навчальні джерела! Але, найважливіше - культура народу залежить від землі, на якій він живе.
        Саме земля, її клімат, пейзажі, рослинний і тваринний світ формують світогляд і вірування людини. Те, що вважається добром для одних, може обернутися великою бідою для інших. У пустелі вода - благо, а ось в болотистих місцях вона символізує смерть. Може так і з китайським фен-шуй: можливо не всі його ідеї - благо для нас? Тому завжди в першу чергу треба думати про своє коріння.
      «Звичайно, стародавня традиція правильного розміщення предметів у просторі придумана в Китаї, але закони життя і там, і у нас працюють однаково, – говорить етнограф Яна Яковенко. - Я не маю на увазі матеріальний достаток. Мова про те, що ми, як і китайці, теж пов'язані з землею, на якій живемо, хімічно і енергетично. Ми - діти землі і підкоряємося її життєвим законам, які закодовані в різних ритуальних дійствах, предметах, обрядах, що передаються з покоління в покоління.»
    

 
Цікаво провести паралелі між символами фен-шуй і нашими прадавніми традиціями.
Що можна віднести до оберегів українського Фен-шуй:
Рушники - Традиційним оберегом на більшій території України є рушник. Споконвіків він символізував долю, життєвий шлях, тому на рушнику можна було «прочитати» про традиції родини, візерунок «розповідав» про її життєві пріоритети.
Вінок - Оберегом від нечистої сили, лихого ока здавна був вінок. Вінок виступає символом сонця. Виплітали його із квітів, листя, трави, хвої, колосків тощо, засушували, освячували.
Лялька - Родині, яка довго чекає на народження малюка, дарували оберіг – ляльку. Це була лялька-мотанка, одягнена в традиційний український одяг.
Часник, трави, сіль, мак
Калина, Дуб
Лелеки, Півень
Кішка, Собака
Піч

Наші предки знали, як зробити своє життя затишним і комфортним.
І якщо уважно дослідити це цікаве питання ми побачимо, що українське народознавство надзвичайно різноманітне і виробило систему власних вірувань і оберегів, які ні в чому не поступаються китайському.



Покрова Пресвятої Богородиці

За народним календарем у жовтні закінчувалася осінь і тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими в українському селі вважалося свято Покрова (14 жовтня) — Покров Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії. Віруючі українці в цей день урочисто ідуть до церкви й благоговійно промовляють слова Богородичного тропаря свята: "Сьогодні ми, православні люди, радісно святкуємо, осяяні Твоїм, Божа Мати, явленням, і, здіймаючи очі до Твого пречистого образа, уклінно просимо: покрий нас чесною Твоєю покровою й визволи нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа Бога нашого, щоб спас душі наші".

Ще у язичницькі часи день, на який нині припадає свято Покрови, був пов'язаний з культом поминання предків та творення нових родин, святкуванням закінчення хліборобського циклу, коли завершувались усі польові роботи. В християнську епоху з Покрови починалися вечорниці, які тривали до Великодня, і весілля, які тривали до пилипівських заговин (27 листопада). Це також була пора наймасовіших шлюбів.

Божу Матір, яку називали в тому числі і Покровою, вважали своєю покровителькою запорозькі козаки, а значить, вона є покровителькою України. Після Указу Президента України 1999-го року день 14 жовтня відзначається як День українського козацтва.

Прикмети на Покрову: Яка погода на Покрову, такою буде зима. Якщо лелеки не відлетіли на Покрови — на теплу зиму. Якщо на Покрову не випав сніг, то не буде його аж до січня.

   До Покрови всі польові роботи мали бути закінчені, озимина посіяною, на зяб зорано. Через те у народі живе багато прислів'їв.

Прислів’я на Покрову: Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови. Прийшов Покров — не нагрієш хату без дров. Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома. Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.

Від усього серця ще раз вітаю зі святом.

Бажаю вам, шановні козаки, козачки, здоров'я, завзяття і сили.

Давайте відроджувати Україну разом!

З БОГОМ у майбутнє!

Слава Українському козацтву!

Слава Україні!

У свято Покрову Пресвятої Богородиці ми просимо у Цариці Небесного захисту і допомоги : "Згадай нас в Твоїх молитвах, Пані Діво Богородице, та не загинемо за множення гріхів наших, покрий нас від всякого зла і лютих напастей; на Тебе бо сподіваємося і, Твого Покрову свято чествуюче, Тя величаємо".

Божого благословення усім нам!

Покулічена паска

      Пробуючи відповісти на один з коментарів до моєї фотографії ( а я всегда думала  что паска - это по-украински, а кулич - та же паска но по-русски http://photo.i.ua/user/2780480/311506/8963113/?p=4#comments)  залізла в НЕТ і зробила для себе відлкриття від яких голова обертом. Здається, Вікіпедія записалася в туж партію що і Колісніченко  і морочить голову пересічному українцю? Вона як і він з легкої подачі укладача займається не розясненням понять, а запутуванням, мішаниною з окремих цитат, які ніяк не можливо зліпити в одне блюдо. Не знаю чи відбувається це зумисно чи по принципу „патамушто гладіолус” , але наслідок один –одурманення. Зрозумілим є  і те здивування  яке викликали мої  паски які багатьом здалися чуть не кулінарними  шедеврами, хоча є тільки  звичайними традиційними обрядовими хлібами. Більшість горожан купують цей обрядовий виріб в  супермаркетах, а там він  втратив своє національне обличчя перетворився в мультикультурний гламурний крендель.

Так  ПАСКА чи куліч КУЛІЧ? Оскількиосновновним джерелом інформації для сучасної людини є інтернет то почитайте,  що  їй пропонує проковтнути українська та російська версія Вікіпелі  http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%87

Кулич — русский обрядовый хлеб, непременный атрибут пасхального стола Это дрожжевое изделиеразличной степени сдобности и различное по величине и форме, но всегда высокое.У католиков, кроме дрожжевых куличей, готовили и песочные, так называемые «бабы».Делается в форме цилиндра из тестачасто с изюмом,сверху украшается сахарной пудрой или глазурью. В качестве специй применяются: ваниль,кардамон, мускатный орех.

Куличи вместе с пасхой (?) и с окрашенными в Великий четверг яйцами  освящают в церкви (обычно это происходит в Великую субботу), а потом ими разговляются 

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%85%D0%B0_(%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BE)

Пасха (творожная пасха, на церковнославянском — «млеко огустевшее», то есть творог)  особое блюдо из творога, которое по русской традиции готовится только один раз в году — на праздник Пасхи.Оригинальная форма пасхи — усечённая пирамида,

символизирующая Гроб Господень. Традиционно для приготовления пасхи использовалась специальная разборная деревянная форма — пасочница. 

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0

Паска (грец. )  великодній хліб в Україні та місцях проживання українців. Виготовляється із сирого чи вареного сиру. Зазвичай пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику — для всіх. Прикрашають її візерунками з тіста — подвійними (восьмираменними) хрестами, решітками, віночками. Інколи замість візерунків верх паски заливають збитим білим цукром і посипаного різнокольоровим «пшоном». У давнинупаска називалася Великодньою Бабкою, і разом з розписом писанок була невід'ємним атрибутом весняного Великодня[1]. Інколи паска буває спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами «ХВ», що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння. У росіян аналогом паски є куліч Для випікання пасок є спеціальні форми — керамічні пасківники (зараз використовують і звичайні каструлі). Пасківники змащують смальцем або вершковим маслом, на третину наповнюють тісто і дають «підійти». Потім оздоблюють прикрасами з тіста. Садовлять паску івиймають її зпечі з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері і не брязкотів посуд

Раніше процес приготування паски займав цілу добу. Так, в середу ввечері готували опару для паски. ( Так сир чи опара ??? авт) Яйця завчасно вбивали в окремий посуд ізалишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли і паска була жовтішою. Замішену опару ставили на ніч в тепле місце, а вночі прокидалися й дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно росте.

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0

Паска — в украинской и бессарабской (молдавской) кухне пасхальный хлеб.

У русских известно основное название обрядового хлеба: «кулич». Название кулич церковного происхождения, пришедшее в русский язык из греческого, в котором оно означает «крендель». [1]

Традиционно как на украинском, молдавском и цыганском языках, так и на южном диалекте русского языка, некогда бытовавшем в Бесарабии и Украине, пасхальный хлебец именуется паской. Соответственно песочные формочки называются пасочками или пасками, а не куличиками как в русских диалектах. Паски обычно выпекают для каждого члена семьи, разных размеров, и обязательно одну большую — для всех. Украшают её узорами из теста — двойными крестами, решётками, веночками. Этим украинская паска отличается от русского кулича, который не украшают узорами, а просто заливают белой сахарной глазурью и посыпают разноцветным «пшеном».

http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/47626/

РЕЦЕПТ ПАСКИ ВІДОМОЇ ЗА ЧАСІВ МАЗЕПИ КОЗАЦЬКОЇ РОДИНИ КОЧУБЕЇВ ЗНАЙШОВСЯ НА ПОЛТАВЩИН  Зрештою я перелопатила іще  добрих два десятки регіональних інтернет сторінок але і вони вносять не багато ясності в питання кулічової паски або паскового куліча. Якщо на Заході України культурні і релігійні  традицію люди зберігали і підтримували наперекір  радянської благодаті то на сході релігійні традиції були втрачені  на довгі роки,  а традиції „випікання” хлібних виробів коректували голодоморами, колгоспними раздолбаями, і бутафорською шароварщиною. Глобалізація ж привела до нового повороту в  наступі на культурні цінності.  Зараз і ті і ті вражені новою культурною пошестю – супермаркетно телевізійною монокультурою. Питання про те якою має бути традиційна  для України паска; більш подібна до традиційного короваю,  чудо-виромом  із сиру, чи кулічовим „крендельом”, який заполонив полиці супермаркетів, залишилося відкритим і до певної міри геополітичним? Хотілося б якось почути чи має для вас якесь значення збереження автентичності, відмінності, оригінальності, чи це архаїчні маразми  провінційних селюхів які нікого не турбують, бо заважають іти вперед, в світ глобального споживання. Наостаток цікавий погляд на деякі  процеси , повязані з нашими традиціями , що були теж свого роду глобалізацією http://drevoroda.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=139:2012-03-21-22-06-39&catid=11:2011-08-24-07-15-32&lang=uk&Itemid=

Українські хати. Частина ІІ

Хата - це символ батьківщини; символ тепла і доброти; символ світосприймання; символ людини як духовного і фізичного начал Всесвіту.

Німецький географ Йоган Георг Коля, перебуваючи в Україні 1838 р., писав: "Українці живуть в охайних, завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе. Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати на Україні виглядають вельми чепурними, немовби свіжовибілене полотно". Споконвіку хата виконувала своє природне призначення родинного вогнища, де народжувались, оберігались кращі сімейні традиції, що потім переходили у спадок дітям: любов до батьків, природи, пісні, до праці.

В.Скуратівський у книзі "Берегиня" про роль батьківської хати писав так: "Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова й пензля, вона буде завжди символом добра і надії, її незгасний вогник світитиметься теплом маминої любові, вірою в доброту, високу людяність ..."

Хата і весь замкнений цикл господарських будівель - "клуня, хлів, млин, вітряк, кузня, комора, криниця" - були не тільки місцем поселення, а й носіями змістовних символічних знаків, які виконували як естетичну, так і символічну функцію. Вони були носіями інформації про соціальний стан, заможність, уподобання господаря, світоглядні позиції, відомості про склад сім`ї.

Крім того, хати розмальовували олійними фарбами у вигляді облямування навколо вікон і дверей з червоних квіток тюльпанів на зелених вітах. На кожній із стін - по вікну з фігурним хрестом посередині та два вінки над міжвіконням чільної стіни.

Українська хата мислиться нескінченним ланцюгом людських доль, що простягнувся аж у Всесвіт. В українській літературі батьківська хата стала величною метафорою у творчості О.Довженка, В. Симоненка, Олеся Гончара, Лесі Українки, Т.Шевченка, Д.Павличка, А.Малишка.

Хата моя, біла хата, Символ тепла й доброти. А хата Шевченка, Франка і "білий будиночок" Лесі Українки стали символічними колисками, де народились українські генії, де виплекався дух, розум, совість, надія нації, і в цьому плані символізують Україну, її духовне начало серед держав світу.

Ось тут хатки в більших розмірах і маю надію, що буду поповнювати цю колекцію.

Хай Трійця Святая в любові єднає!


До Трійці мама хату побілила,
Розвісила чистенькі рушники,
Долівку осокою застелила,
А під іконами поставила свічки.
Із осокора наламала гілля
І ним прикрасила портрети, образи.
Та так майстерно! Як вона це вміла,
Казковими зробила всі кутки.

Стало в хаті, як в тихому раї,
Де квітують садки і поля.
Де з ромашкою мак розмовляє,
Де весніє від щастя земля!
Я живу серед гаю-розмаю
У казковім вишневім краю,
З святом Трійці Вкраїну вітаю,
І співаю про маму мою.

Матуся скатертину постелила,
Поклала зверху з вишнями пиріг,
І саме головне - букетик зілля –
Освячений сімейний оберіг.
Любисток в ньому, і чебрець, і м’ята,
Полин, васильки й жовті нагідки...
Душа співала від такого свята,
Що в пам’яті лишилось навіки.

З Різдіом Христовим!

ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ,  ПАНЕ ГОСПОДАРЮ


Стародавня українська різдвяна колядка  у сучасному музичному аранжуванні.           Співає:  Наталка Карпа

Добрий вечір тобі, пане господарю: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Застеляйте столи, та все килимами: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Та кладіть калачі з ярої пшениці: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Бо прийдуть до тебе три празники в гості: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той перший празник - Рождество Христове: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той другий празник - Святого Василя: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той третій празник - Святі Водохрещі: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А що перший празник зішле тобі втіху: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А що другий празник зішле тобі щастя: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А що третій празник зішле всім нам долю: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Зішле всім нам долю, Україні волю: радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився! 


Маргарита пече паски

Вірш написаний ще в  березні, але оскільки присвячений
 Великоднім святам, тому і публікую нині


Я прокинулась раненько,
Вмилась, і хутчіш до мами:
 - Добрий ранок!
                           Ось швиденько
Кашу з'їм і кулачками

Тісто я місити буду,
Бо ж Великдень у неділю!
- Й помолитись не забуду,
Щоб паски пухкі  та білі

І з хрестами на вершечках
Богу ми спекли на свято.
- Мамо, будемо яєчка
Ми в  лушпинні фарбувати?..

- Мамонько, дозволь маленьку
Мені пасочку зробити!
- На серветочку біленьку
Покладу, і освятити

Понесу!

***************       
    
     Дівча старанно
Тісто місить кулачками…
У неділю вранці-рано
В церкву підемо з пасками.



04.03.2011


by Stepans’ka Marina (SMG)


Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая