Коли взойшла Нова надія для людей,

І спалахнула Зірка в Віфліэмі,

Тоді разом, з народженням Христа,

Була народжена Великої Любові хвиля…

Нема у хвилі цій, початку, і нема кінця, Вона завжи, як Всесвіт, безкінечна! І хай минають дні, сторічча і літа, Вона, немов краса, рятує світ наш, Мила, ніжна і завжди сердечна!

Любові, щастя й радості завжди, Хай серце буде щирим, та відкритим! І щоб завжди, у синю даль, тобі летіти, На крилах Серця, Духу, і Душі!