Елена Любимова, 19 июня 2012

Потеря наша велика, но о ней скорбят не только народы России. Николай Левашов принадлежит всему миру, и многие люди за рубежом с болью восприняли его смерть. Вот один из отзывов на несчастье, которое постигло всю нашу планету...



Скорбит не только Россия!

Автор – Айрин Стилвел, Великобритания.

Перевод Елены Любимовой

Моей, добровольно взятой на себя обязанностью была и есть, если понадобится в дальнейшем, редакция книг и статей Николая Левашова, переведённых на английский язык Еленой Любимовой для английской версии его сайта. Она состоит, в основном, в том, чтобы удостовериться, что средний англоговорящий читатель сможет понять текст без особых затруднений. Наш язык не так просто выучить, поскольку в нём имеется множество исключений из правил, и надо учитывать бездну едва различимых тонкостей, которые могут изменить смысл того, что говорится.

[ Читать дальше ]

11 июня 2012 года на 51 году, из жизни ушёл Левашов Николай Викторович. Это был хороший и порядочный человек, выдающийся русский ученый, писатель и публицист, лидер русского общественного движения «Возрождение. Золотой Век», также он являлся членом Общественного Совета Гражданского Общества. С самого детства, он придерживался активной жизненной позиции. По жизни он обращал внимание на многие мелочи, учился, экспериментировал, и осваивал различные профессии. Его жизнь была небывалой борьбой за существование и процветание нашей планеты, за просвещение человека знаниями, которые несли свободу от рабских оков. Николай Викторович до конца своих дней был верен своему делу возрождения России.

[ Читать дальше ]

Разговоры о патриотизме, а что для нас ето слово вообще значит?
Да мне и не нужны ваши ответы ))
Вот про что хотел написать, старшое поколение думаю слышало историю о младшем лейтенанте Онода Хиро,  да и ето же не единственный случай.

Так вот етот человек сражался во время Второй Мировой Войны на тихо океанском фронте, и даже после капитуляции Японии продолжай держать в ужасе Филиппинский остров Лубанг в течении 29 лет, фактически вел там партизанскую войну. За все ети годы его не смогли найти лучшие подразделения спецназа и полиции! Во время его "тридцатилетней войны" было убито и ранено 130 солдат и полицейских.
Сдался он Филипинским властям 10 марта 1974 года, имея при себе винтовку в отличном состоянии и 500 патронов, пару гранат.
Подвиг, честь или доблесть - он просто исполнял свой долг!

з.ы. Подробней можно узнать в вики или по етой ссылке! 

27.07.15 12:53 УЛЯНА ТА МАРКО СУПРУНИ: "МИ ЗАВЖДИ БУЛИ УКРАЇНЦЯМИ, ПРОСТО МАЛИ ІНШИЙ ПАСПОРТ" "Ми, українці, голі-босі зупинили агресора. Але то було рік тому. Люди, які загинули, зробили нам ціною свого життя безцінний, золотий дар - час, для того, щоб ми могли готуватися і мінятися. Але державні структури все ще продовжують працювати дуже повільно".

Біографія подружжя Супрунів схожа на сценарій чи книгу: діти емігрантів, українці за походженням народилися, виросли, вивчилися, відбулися та зустрілися в США, а наприкінці 2013-го повернулися на батьківщину батьків, де заснували найпрофесійнішу школу підготовки військових медичних інструкторів в Україні і навчили рятувати своє життя на війні таку кількість патріотів, що в інтересах держави України отримали громадянство з рук Президента.

Імпортований патріотизм

Суботній ранок в офісі громадської організації "Захист патріотів" на Ярославовім валу - робочий день. В невеличкій кімнаті з українським прапором і фотографіями краєвидів столиці працюють за ноутбуками декілька дівчат. Час від часу заходять, повернувшись з відряджень на Донбасі, медичні іструктори та англомовні друзі і приятелі подружжя Супрунів.

Вони обоє, звісно, теж тут. Такі ж енергійні та врівноважені, зосереджені та привітні, як і під час нашої першої зустрічі - рік тому на тренінгу "Захисту патріотів" для журналістів.

За рік ентузіазм не вивітрився, рішучості не поменшало, а високо піднята планка не опустилася.

"Не втомилися, як багато інших волонтерів?" - запитую у Супрунів, які за віком старші від більшості помічників армії.

"Ні, - рішуче відповідає Уляна. - Бо ми не є волонтерами. Ми займаємося цим професійно. Це наша професія зараз. Чи, наприклад, ви стомилася бути журналістом?"

Робота, на відміну від волонтерства, звучить набагато прозаїчніше, без ореолу героїчності та самопожертви.

"Люди часом трохи романтично дивляться на ті речі, які ми тут робимо. Але нічого романтичного тут нема. Ми кожного ранку прокидаємося о 6:00 - 7:30, кожного ранку тут з 9-ої ранку, сім днів на тиждень виїжджаємо в не дуже приємні місця, робимо багато нецікавого - треба писати листи, планувати роботу, зустрічатися з людьми, хтось повинен отримати бензин, організувати машини, замовити всі матеріали, завезти їх, складати і т. д. Це все дуже банальні речі".

Створена цією стрункою з прямою спиною і довгим завжди розпущеним волоссям жінкою та її чоловіком ініціатива справді перетворилася на масштабний проект. В першу чергу - освітній. За кошти благодійників Уляна та Марко вивчили та взяли на роботу 18 тепер уже висококваліфікованих інструкторів, які, в свою чергу, навчили 21,5 тис. українських солдатів та офіцерів правил першої допомоги на війні.

Історія "Захисту патріотів" розпочалася в 2013 році, коли успішна родина українського походження продала житло в Нью-Йорку і вирішила нарешті переїхати на батьківщину батьків. В Україні вони планували перекладати українських письменників і розвивати українське кіно: Марко за другою освітою сценарист. А напередодні вирішили провести відпустку у Лондоні - там їх застав Євромайдан.

Довгих роздумів та зборів не було - Уляна та Марко вирушили до Києва. Уляна, яка 14 років здобувала професію медика в США, відразу долучилася до медичної служби Майдану. Подібний досвід вона встигла отримати 11 вересня у Нью-Йорку: надавала допомогу у центрі міста після теракту.

Вже після втечі Януковича Уляна втратила пацієнта-майданівця - Вадима з Харкова. 20 лютого пораненому кулею силовиків хлопцю вона з колегами зробила пряме переливання крові просто у КМДА. А пізніше він все-таки помер у лікарні.

"Уляна не плаче навіть на похоронах близьких, - згадує Марко, - а тоді не стримала сліз. Думаю, вже тоді вона по-справжньому замислилася про розвиток парамедицини (домедичної допомоги. - Цензор.НЕТ) в Україні".

Коли почалася війна - було не до роздумів. Супруни за підтримки Світового конгресу українців, директором гуманітарних ініціатив якого обрали Уляну, заснували "Захист патріотів". Першою метою "Захисту патріотів" було навчити щонайменше 10 тисяч військових і видати їм таку ж кількість аптечок.

До цього завдання американські українці (чи навпаки) підійшли з американською прагматичністю та особливою особистою відповідальністю. В першу чергу, вивчили всю літературу на тему військової медицини, яка значно відрізняється від цивільної. Потім запросили інструкторів із Каліфорнійського центру медицини катастроф, медиків-тренерів, які працювали в "гарячих точках", а також співробітників компанії ParamedCZ, щоб навчити своїх спеціалістів. І тільки тоді почали формувати аптечки за принципом - "все найкраще та найсучасніше", а не "те, на що знайшли гроші". Так, в українських учасників АТО з'явився IFAK (Individual First Aid Kit), яким користуються найкращі армії в світі.

18 лютого цього року десятитисячна аптечка була видана 19-річному морському піхотинцю. А кількість людей, яких навчили "патріоти", - сягнула за позначку 21500. Аптечок було видано лише на дві тисячі менше.

"Щотижня ми навчаємо 200 - 250 людей", - уточнюють Супруни.

Вісімнадцять їхніх інструкторів їздять по всій країні і зоні АТО з дводенними курсами першої невідкладної домедичної допомоги - розповідають і, головне, показують, як саме потрібно користуватися джгутами для зупинки кровотечі, кровоспинними бинтами, ізраїльськими бандажами і т.д. Саме вони ввели у слововжиток українця ці слова та розвіяли міф про силу порошку Сelox.

Перші партії препаратів в аптечки подружжя купувало за свої кошти, потім дещо допомогла діаспора з Канади. На сьогоднішній день "Захист патріотів" отримав 1,7 мільона доларів пожертв на свою діяльність. Левову частку з них їм довірив анонімний українець - не олігарх, не державний службовець.

Попри це - час від часу їм все ще доводиться вкладати свої кошти. Так було, наприклад, у випадку з австралійським грантом на навчання київської поліції.

"Коштів у розмірі 60 тисяч австралійських доларів просто не вистачило на всі аптечки для кожного полісмена, для кожної машини та на оплату роботи інструкторів".

Попри це Супруни жодного разу не пішли на компроміс - не замінили комплектуючі зі своєї аптечки на більш дешеві аналоги.

Цього ж вони очікують від інших. Наприклад, від Міністерства оборони України.

"У військові аптечки Міністерство оборони закупило найдорожче кровоспинне - Сombat Gauze. Це добре. Але замість американських CAT (відомий американський джгут для зупинки кровотечі. - Цензор.НЕТ) - якусь українську підробку, що ламається. Де тут логіка?"

Аргумент про те, що МОУ виходить з бюджету і просто не має фінансування на аптечки класу IFAK Супрунів не переконує.

"А чому немає? Вони не знають, скільки коштує така аптечка? Чому не передбачили необхідної кількості грошей? Чому на інше є, а на це немає?"

Це проблема підходу, а не коштів, впевнені вони.

"Якби представники Міністерства оборони пішли до виробників джгутів у США і сказали: хлопці, у нас критична ситуація, ми не можемо вам платити по 20 баксів за один, ми можемо тільки по 12. Переконаний - їм би відповіли: дякуємо за пропозицію! І потиснули руки".

Команда "Захисту патріотів" - це також віддані волонтери, які щотижня безкоштовно займаються формуванням військових аптечок, які потім відвозять на фронт

Міністерство оборони, на переконання патріотів, "злочинно заощаджує" на бійцях не тільки кошти, а й час.

"Нам, наприклад, пояснюють, що ми не можемо навчати бійця-рятувальника два дні, бо в статуті написано, що на це відведено лише вісім годин".

Курсанта Національної гвардії, повідомляють вони, за півроку навчання медицині навчають аж цілих… шість годин. Та навіть київську поліцію замість сорока годин навчали тільки десять. "Потім вони самі нам дзвонили і просили приїхати. Хотіли отримувати знання".

Військовослужбовці теж хочуть. Проблема лише в їх керівництві.

"Після тренінгів, - розповідають вони, - військові нам часто говорять, що вперше відчули, ніби хтось справді хоче, аби вони повернулися живими. І що вони вперше відчули, що це можливо. Завдяки аптечці, а головне - знанням. Бо, в крайньому випадку, джгут можна робити з ручки. Якщо знаєш як".

Проблема не тільки в МОУ. РНБО, наприклад, за словами Уляни Супрун, чотири місяці засідала для того, щоб створити Міжвідомчий медичний штаб АТО. Нарешті створила. У Києві.

"Це не штаб! - говорить Уляна. - Справжній та ефективний штаб взагалі не може знаходитися в Києві. Він повинен бути, як мінімум в Краматорську".

А поки його немає, ніхто в країні не займається тим, щоб точно задокументувати причини загибелі на війні. А ця статистика є надзвичайно важливою не тільки для України, а й для армій, що воюють в усьому світі.

"Якби я був москалем і хотів би тримати Україну в такій дурнуватій ситуації, я би все робив так, як робиться зараз", - коментує Марко таку ситуацію. І додає: "Позбутися залишків системи, яка не захищає своїх захисників, це і означає перемогти ворога".

Поки це не вдається, але руки не опускаються.

"З нею це неможливо", - говорить Марко, не приховуючи гордість за дружину.

"Навпаки, - Уляна робить у повітрі рухи боксера. - Злить та заохочує".

Рівень своїх вимог до підготовки інструкторів, проведення тренінгів та курсів навчання для солдатів та офіцерів, а також комплектації аптечок Супруни підняли так високо, що не можуть співпрацювати з жодною подібною організацією в країні.

"До нас постійно приходять і пропонують робити з кимось спільний проект. Але ми маємо рівень професійності і вимоги такого рівня, - Уляна високо піднімає руку. - А інші - ось такого, - опускає її. - Ми не можемо понижувати їх, замість того, щоб підтягувати інших".

Інші, за її словами, наприклад, погоджуються надати тренінг з першої невідкладної для 200 людей за декілька годин. Пропонують навчати мобілізованих.

"Ми так не працюємо. У нас можливі тільки два дні навчання за умови - один інструктор максимум на 20 курсантів. Інакше це не ефективно".

Інші організацїї Супруни не критикують. Лише констатують: "Вони не навчають на тому рівні, що ми вимагаємо і якого дотримуємося. Вони не мають інструкторів з бойовим досвідом, як ми. Вони не проводять для них таке навчання, як ми. Вони не забезпечують всіх, кого навчають, аптечками, як ми".

При цьому своїх знань в офісі на Ярославовім валу не приховують. "Ми всіх запрошуємо, всіх навчаємо, ми не закриваємо свою інформацію".

"Всі думають, що ми займаємось аптечками. Ні. Ми займаємось просвітництвом, навчанням. Ми даємо те, що залишиться в країні назавжди - знання", - говорить Марко.

"Від самого початку, зараз вже менше, нам постійно дзвонили і вимагали: дайте, дайте аптечки! Аптечки! А ми пояснювали, що головне - навчання".

Більше того, наполягає Уляна, один раз навчитися недостатньо.

"Потрібно повторювати мінімум раз на півроку, бо все міняється і модернізується. Ми постійно відправляємо наших інструкторів на курси підвищення кваліфікації".

Нещодавно українська група була на базі американської армії в Німеччині.

"Американські інструктори сказали нашим: ви найкращі зараз у світі. Бо ми тренуємо 1000 на рік, а ви - 20000. Ваш досвід є надзвичайним".

Скоро українці поїдуть в США демонструвати свої навики і здобувати нові. Після закінчення війни, упевнені Супруни, Україна матиме найдосвідченіших парамедиків у світі.

Громадяни України

Як багато освічених українців з еміграції, Супруни завжди хотіли отримати громадянство. Але процедура занадто тривала та складна. Особливо зараз, коли на це немає ані зайвого часу, ані сил.

Можливо так би й залишилося, якби нещодавно Уляну не запросили в Міністерство оборони. Вона й до цього була там разів з двадцять, але цього разу жінка зі списком, в якому, до речі, прізвище Супрун було вказано першим, зволікала. Спочатку довго дивувалася, чому в паспорті Уляни нема по батькові, а потім і зовсім не пропустила на територію Міністерства оборони іноземця.

Напевно, про ці труднощі дізналися в Адміністрації президента і зрозуміли, що ці люди точно мають право отримати синій паспорт. Міністр оборони навіть надіслав в АПУ листа, в якому вказав, що надання цим людям громадянства - в інтересах держави.

"Ми завжди були українцями, лише мали інший паспорт", - говорить Уляна. Нам часто закидали, що ми, мовляв, іноземці, а отже - нам легше, ми можемо поїхати в будь-який момент, - поясняє Уляна. - Ну от, тепер ми теж громадяни, тепер теж платитимемо тут податки. Що нам тепер казатимуть?"

"А виїхати з країни при бажанні може хто завгодно", - підкреслює Марко.

Вони не збираються. Хоча могли б - і в Нью-Йорк, і в Лондон. Але вже приїхали - додому. Хоч поки що не мають тут свого власного житла. Натомість мають нову хвилю мобілізації, плани на створення реабілітаційної програми для поранених ветеранів та сучасний реабілітаційний центр у Львові, постійний клопіт з наповненням аптечок та навчанням інструкторів. А коли війна закінчиться - будуть все ж таки книжки та фільми.

Анастасія Береза, "Цензор.НЕТ"

Вечером 11 июня 2012 у себя дома в Москве погиб Николай Левашов. Светлая память о нём навсегда останется в сердцах всех честных людей планеты.



Его жизнь была безпрецедентной борьбой за существование планеты Земля, за процветание жизни на ней, за просвещение людей знаниями, освобождающими человека от оков рабства.

Утрата невосполнима для нашей Родины, для русского народа, так как Николай Викторович Левашов более 20 лет защищал Россию от врагов человечества.

Мы глубоко скорбим, но не раздавлены. Он посеял в тех, кто не испугался впитать его знания, способность нести их людям. Его знания открыли глаза на истинную цену жизни и безсмертия человека.

Мы скорбим о его уходе, но знаем, что он жив и от него идёт помощь, мы будем продолжать его дело.

-
Скачать видео с Народ

Смотреть видео Онлайн
-

* Дополнительная информация:
РУАН: Русское Агенство Новостей - www.ru-an.info

-

Игорь Кондраков, 17 июня 2012

Убийство академика Н. Левашова является подлостью и глупостью одновременно. Воистину, «когда бог хочет наказать человека, он отнимает у него разум». Существа, обладающие разумом, такого никогда бы не сделали. Только биороботы... 



«Даже моя смерть принесёт пользу, объединив людей на борьбу за своё будущее, где нет места лжи и подлости…» (Н.В. Левашов)

11 июня 2012 года недочеловеками, считающими себя избранными и сильными мира сего, совершенно самое гнусное преступление перед человечеством – физическое уничтожение того, кто был послан к нам, чтобы окончательно решить проблему с космическими паразитами и их слугами на Мидгард-земле и, тем самым, спасти нашу планету от гибели.

Представители Тёмных Сил на Земле сейчас празднуют победу. Но они боятся даже поверженную жертву. Средства массовой информации молчат, будто бы ничего особенного не произошло. Поэтому они, фактически являются соучастниками этого подлого убийства. Именно они всегда замалчивали то, о чём говорил Николай Викторович, они боялись Правды, о которой он говорил и писал.

[ Читать дальше ]

Беседа проводится с Чайтанья Чандра Чаран Дасом - вайшнавский религиозный деятель, проповедник, писатель и художник, один из руководителей Международного общества сознания Кришны (ИСККОН). Исполняет в ИСККОН обязанности инициирующего гуру и члена Руководящего совета. Является почётным директором Института прикладных духовных технологий, основанного Бхакти Тиртхой Свами. Путешествует, занимаясь популяризацией ведических духовных знаний. Читает лекции по ведической философии и культуре.

[ Читати далі ]

Масовий відход учорашніх депутатів БЮТ до провладної коаліції триває.Адже не має ніякої таємниці,що в багатьох
регіональних організаціях БЮТ після президентських виборів почалися абсолютно не зрозумілі процеси,коли
відповідальних почали "виштовхувати" з партії.Люди,які тривалий час перебували в політсилі з розрахунку отримати
певні дивіденди,коли Вона прийде до влади.Так не сталося.І якщо Юлія Володимирівна діятиме так,як розкрив висопо-
ставлений чиновник та депутат БЮТу,то позбудеться ще не одного багнета.Адже, як заявив Бужеран,який понад деся-
тиліття очолював Хмельницьку організацію ВО "Батьківщина",у парламенті працює заступником Голови комітету по
боротьбі з корупцією.І як кажуть...приїхали,от тобі на...,встромив політичний ніж у спину опозиції,розкривши її порядки:
"Опозиції,як такої нема.Є лише назва.До опозиції увійшли лідери партій,позаяк їхні партії не мають сьогодні абсолютно
ніякого авторитету в суспільстві.Опозиція тепер працює не на державу,а заради майбутніх посад.Що вони зробили,коли
були при владі?А нічого...Тільки багато говорили.Те саме роблять в опозиції.З"їздів не проводили,політради не засідали-
усе фальсифікували - фальсифікують.В цій організації-стаді овець,всі "піддакують"  лідерові,про щоб не йшлося.Щойно Тимошенко розтулила рота,підлабузники в перших рядах, уже схвально кивали головами "правильно".До іншої думки
там не дослухаються". БЮТ сьогодні-це політична воля однієї людини,тобто ЮВТ та її найближчого оточення.Аби змінилася
ситуація,Тимошенко має змінити правила побудови своєї команди.Інакше перебіжчики лише сприятимуть утвердженню
тоталітарної влади в країні.Тимошенко мусить визнати помилковість своєї кадрової політики.Без такого визнання її чекає
політичне забуття.
    

Зараз Ющенко нагадує того львівського асенізатора, по простому-гівновоза,за якого вередлива панночка відмовилась
вийти заміж,дізнавшись про його місце роботи.Тоді той асенізатор відомстив панночці-під"їхав уночі до хати,вставив
шланг у вікно і залив її тим,чим вона гидувала....Ні все ж таки є відмінність.Той асенізатор возив чуже гівенце, а Ющенко поливає винятково своїм матеріалом.
     Невже оті руки,які нічого не крали,не пам"ятають одну темну справу з арештом Ігоря Гончара-керівника департа-
менту контролю за виробництвом і обігом спирту.Його взяли на гарячому під час отримання хабара 200 тисяч доларів
за видачу ліцензії.Весь процес було знято на відео,у тому числі й те,як цей державний чиновник пропонує бізнесмену
лікеро-горілчаний завод в Одеській області,що його банкрутувала. І,що з того? Попри досить вагомі докази слідство
розвалилося.Держслужбовця звільнили з під варти,а кримінальну справу закрили "за відсутністю складу злочину.На
той час інакше і не могло бути,пояснення тут простіше від дишла:-той службовець Гончар-свекор Віталіни Ющенко, дід
першої онучки і сват Віктора Андрійовича. Подібних прикладів легендарно-чистих рук можна навести немало.Але й
досить і цього одного,і якщо у нього залишилася хоть крихітка совісті то може заткнеться на тему своєї непорочності.
І може нарешті зрозуміє в чому його провина і перестане виходити на люди з ідеями про нове об"єднання опозиції з
такими ж непорочними депутатами,які з"ясовують високі стосунки державної ваги:хто  з опонентів "голубий".Регіонал
Колісниченко чи бютівець Олег Ляшко. Зокрема Колісниченко назвав Ляшка "брудною" людиною нетрадиційної орієн-
тації,котра тричі була на зоні."На себе в дзеркало подивись-відрізав на те Ляшко.Зі своїм пєтушиним голосом комусь про орієнтації розповідати"

Активісти, депутати і журналісти написали відкритого листа Генпрокурору на підтримку Міхальця
субота, 05 листопада, 2016 13:48



Активісти просять Генерального прокурора Юрія Луценка взяти під контроль розслідування кримінального провадження відносно начальника Управління патрульної поліції в м. Івано-Франківську лейтенанта поліції Дмитра Міхальця та гарантувати неупередженість і раціональність дій прокуратури у цій справі.

Лист на підтримку Дмитра Міхальця уже підписали 35 осіб.

Як повідомляв КУРС, 26 жовтня голова патрульної поліції Івано-Франківська Дмитро Міхалець отримав оголошення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 365 ч. 2 – перевищення влади або службових повноважень. Учасник АТО, боєць батальйону спецпризначення "Івано-Франківськ", колишній даівець Іван Чайковський звинуватив начальника патрульної поліції Дмитра Міхальця у побитті. Та дав свідчення в прокуратурі Івано-Франківська. Начальник патрульної поліції заперечив побиття ветерана. Спроба вирішити конфлікт між ветераном АТО, інвалідом другої групи Іваном Чайковським та начальником патрульної поліції Івано-Франківська Дмитром Міхальцем тоді провалилася.

28 жовтня міський суд Івано-Франківська відхилив клопотання прокуратури про відсторонення Дмитра Міхальця із займаної посади на час слідства та частково задовольнив клопотання про обрання запобіжного заходу начальнику патрульної поліції.

Текст листа:

Відносно «Справи Міхальця» (Патрульна поліція Івано-Франківська)

Шановний Юрію Віталійовичу!

Як повідомляли національні і місцеві засоби масової інформації, прокуратура в Івано-Франківській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження відносно начальника Управління Патрульної поліції у м. Івано-Франківську лейтенанта поліції Міхальця Дмитра Володимировича. Розслідування проводиться з приводу конфлікту, який стався між ним та громадянином Іваном Чайковським, який є інвалідом АТО, а також колишнім співробітником ДАІ. Конфлікт виник тому, що І. Чайковський 6 вересня 2016 року прийшов в кабінет до Д. Міхальця з метою «вирішити питання» щодо винесеної на нього постанови  за порушення правил дорожнього руху. Наступного дня, 7 вересня 2016 року, громадянин Чайковський звернувся до прокуратури із заявою про застосування до нього фізичної сили з боку начальника Патрульної поліції. В результаті 26 жовтня Д. Міхальцю було повідомлено про підозру у перевищенні влади за (ч. 2 ст. 365 КК України) та проведено обшуки в його кабінеті та вдома. 28 жовтня 2016 року відбулося судове засідання, на якому суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання та не задовольнив клопотання прокуратури про відсторонення Д. Міхальця від займаної посади. Прокуратура оперативно подала апеляцію на рішення суду щодо відсторонення від займаної посади Д. Міхальця, хоча не навела у першому засіданні жодного доказу, що за минулі два місяці Д. Міхалець вчиняв будь-які спроби уникати розслідування або впливати на заявника чи слідчих.

Ми – громадські активісти, керівники громадських організацій, журналісти, блогери та інші лідери громадської думки, підтримуємо чесне та неупереджене розслідування стосовно заяви Івана Чайковського та водночас заявляємо про нашу стурбованість діями прокуратури у цій справі. У декого з нас складається враження, що окремі особи в Івано-Франківській прокуратурі керуються іншими мотивами, аніж захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ст. 1 Закону "Про прокуратуру"). Ми хочемо повідомити Вам, що Управління патрульної поліції в Івано-Франківську та його керівник лейтенант поліції Д. Міхалець своєю роботою показали високий професіоналізм та чесність, заслужили повагу та довіру з боку громади міста й області. Дмитро Міхалець за дев'ять місяців служби в Івано-Франківську не дав підстав сумніватися в своїй добропорядності та відданості принципу «Служити і захищати».

Просимо Вас взяти під контроль розслідування кримінального провадження відносно начальника Управління патрульної поліції в м. Івано-Франківську лейтенанта поліції Д. Міхальця та гарантувати неупередженість і раціональність дій прокуратури у цій справі.

З повагою,

Аркуш для підписів відносно «Справи Міхальця» для Генерального прокурора України Юрія Луценка
 
1.   Сергій Никоноров (ГО «Д.О.М.48.24»)

2.   Костянтин Скіпор (Автоакадемія водійської майстерності)

 3. Андрій Черніков (ГО «Vision Zero»)

4.   Роман Стельмах (інтернет-видання «Станіславське ТБ»)

5.   Ігор Сусяк (громадський активіст)

6.   Юлія Канюс (інтернет-сайт «0342.ua»)

7.   Михайло Джогола («ГО «Центр «Антикорупційна Платформа»)

8.   Роман Турій (головний редактор «Галка.іф.юа»)

9.   Андріан Волгін (учасник АТО, боєць, який пройшов «Іловайське пекло» та був у полоні. Зараз депутат Івано-Франківської міської ради)

10. Сергій Борис (головний редактор інтернет-видання «КУРС»)

11. Денис Бондарчук-Грита (фізична особа)

12. Іван Гарасимко (ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат")

13. Віктор Загреба (ГО «Vision Zero»)

14. Лідія Бойко (інтернет-видання «Станіславське ТБ»)

15. Максим Кицюк (фізична особа)

16. Андрій Озорович (ГО «Громадський центр Еталон»)

17. Андрій Грималюк (депутат Івано-Франківської міської ради)

18. Говера Оксана (редактор інтернет-видання «briz.if.ua»)

20. Богдан Томенчук (громадський активіст)

21. Микола Гавриляк (ГО «Український Вектор»)

22. Мирон Дмитрик (ГО «Бюро з прав людини»)

23. Тарас Случик  (громадський активіст)

24. Богдан Гдаль (громадський активіст)

25. Мирослав Кошик (журналіст AH «Фіртка»)

26. Олександр Шевченко (ГО «Тепле Місто»)

27. Михайло Ткач (Федерація дебатів України)

28. Мирослав Федорків (ГО «Вело-Франківськ»)

29. Віталій Гоголь (ГО «Контроль»)

30. Микола Макар (ГО «СЛІД»)

31. Оксана Архипчук (ТзОВ "Ектів Юкрейн")

32. Оксана Шишляннікова (фізична особа)

33. Олег Іванов (фізична особа)

34. Ярослав Наваляний (координатор ГО «Народна самооборона Івано-Франківської області»)

35. Наталія Драганчкук (фізична особа)

    "Якщо Ви готові підписатися і Вас немає у цьому списку, то ми прикріплюємо «Аркуш» у форматі JPEG, який Ви можете роздрукувати, підписати і передати нам. Цей «Аркуш» ми також додамо до цього листа і відправимо Генпрокурору", – повідомляють активісти

Передати "аркуш" можна Віктору Загребі або Лідії Бойко.

Активісти, депутати і журналісти написали відкритого листа Генпрокурору на підтримку Міхальця
http://kurs.if.ua/news/aktyvisty_deputaty_i_zhurnalisty_napysaly_vidkrytogo_lysta_genprokuroru_na_pidtrymku_mihaltsya_46294.html

( з архівів)

Керівник військової прокуратури Анатолій Матіос - про дезертирство під Іловайськом, шпигунів, мобілізацію і кримінальні справи проти екс-міністрів оборони

Анатолій Матіос  про "котел" під Іловайськом

Поки інтерв'ю було на узгодженні, з'явилася інформація, що в рамках розслідування дезертирства добровольців з Івано-Франківська прокуратура відкрила провадження за статтями непокору, опір начальнику і уникнення військової служби, з комбатом проводяться слідчі дії.

- Президент Петро Порошенко поклав відповідальність за оточення бійців АТО в Іловайську на командирів підрозділів, які самовільно покинули свої позиції. Цей факт розслідується військовою прокуратурою?

- Дійсно, основним підрозділом, який залишив місце розташування біля Амвросіївки, був 5-й батальйон територіальної оборони "Прикарпаття". Він був у другому кільці, недалеко від місця проведення АТО. Коли почався обстріл, бійці покинули позицію і перемістилися в Запорізьку область, повністю оголивши фланг.

Батальйон був мобілізований в травні і проблеми почалися з моменту його створення, коли понад 60 осіб після формування в Івано-Франківську відмовилися їхати в зону АТО. На початку червня особовий склад отримав зброю і на автобусах і вантажівках у кількості 400 осіб відправився в зону АТО, де перебував до 23 серпня. Наскільки я знаю, за цей період двох бійців вбили, п'ятьох поранили - один середньої тяжкості, решта отримали не важкі поранення.

- Батальйон намагалися повернути на позицію, але невдало. Чому?

- Незважаючи на наказ командування АТО зупинитися, вони відмовилися виконувати накази і виявили бажання відправитися в Івано-Франківськ. Я разом з командувачем Сухопутними військами вилетів на переговори, і на Кіровоградщині біля Знам'янки чотри години ми, м'яко кажучи, обговорювали з бійцями ситуацію.

Вони говорили, що у них не було важкої зброї, їх позиції обстріляли, техніку розбили, і вони були змушені покинути місце дислокації. Це не зовсім правда. Вони виїхали звідти на 17 автобусах, 14 вантажівках і 7 легкових автомобілях або без розпізнавальних знаків, або з номерами серії АН (Донецька область - ред.). Яким чином ці легкові машини потрапили їм в руки - невідомо.

- Чим закінчилися переговори?

- Командувач Сухопутних військ запропонував прослідувати в найближчу військову частину, здати зброю і боєприпаси, отримати медичну допомогу та гарячу їжу і всім учасникам відбути в короткострокову відпустку. Вони категорично відмовилися, бо розуміли, що скоїли військовий злочин. Сказали, що будуть їхати зі зброєю через всю Україну, так як повинні її здати там, де отримували. Нам вдалося переконати здати важку зброю - гранатомети, які не перебували на штатному озброєнні. Де вони їх узяли теж незрозуміло, це стане предметом вивчення слідством. У підсумку вивантажили УРАЛ з причепом і ще один автомобіль з гранатами і гранатометами. З такою кількістю важкого озброєння можна було б зупинити танковий батальйон - який згодом і заїхав в Новоазовськ.

Батальйон доїхав до Івано-Франківська, там здали зброю і отримали відпустку на 7 діб. Йде слідство. Допитано більше 30 чоловік. Решта бійців також будуть допитані, хоча і діють за принципом: моя хата скраю...

Для мене, як для людини, яка виросла на Західній Україні, дезертирство вихідців з Прикарпаття в будь-якому вигляді - це велике горе і ганьба.

- Причини, що спонукали батальйон покинути позицію, вже зрозумілі?

- Я можу зрозуміти і розумію людей, які не мали досвіду участі у військових діях, не потрапляли під обстріли важкої військової техніки. Але в таких випадках зобов'язані діяти командири, а вони виявилися не на висоті. І в цьому, на мою думку, безпосередня вина військового комісара Івано-Франківської області, який під час мобілізації при підборі і призначенні на посаду командирів цього батальйону зобов'язаний був перевірити морально-ділові та психологічні якості людей, а також їх організаторські навички та здібності.

В процесі розслідування з'ясувалося, що один з командирів роти взяв на себе роль командира батальйону, який самоусунувся від командування, і наполіг на поверненні додому. Ним виявилася людина, яка закінчила військове училище в Росії, брала участь в Чеченській і Абхазькій війнах на боці Росії. З 1995-му жив в Україні, одружився, має дітей, а коли почався конфлікт, пішов добровольцем в цей батальйон. Висновки робіть самі.

- Вважаєте, що він саботував цілеспрямовано, зі злим умислом?

- Це стане предметом слідства. На даний момент (1 вересня) ця людина за місцем проживання поки відсутня. На мій погляд, сусідня країна давно і системно готувалася до такого сценарію подій. Як вже стало відомо, асиміляція офіцерського складу, в силу різних причин, почалася ще з 1994 року через повернення в Україну російських військовослужбовців. Їх добровільний похід в українську армію, думаю, не випадковість.

.........................................
Дмитрий Орлов
ЛIГАБiзнесIнформ

( з фейсбуку)
Богдан Гордасевич Не розумію, що то за "оперативність" ТБ: де вересень, а де - жовтень. Але зміст від того незмінний. Мене вже допекло паразитичне поводження щодо прав атошників на виключно повагу і, відповідно, - зневагу через їх власну ганьбу.
Подобається · Відповісти · 1 · 29 жовтня о 15:29
андрій мат відповів · 3 відповіді
андрій мат
андрій мат Богдан Гордасевич,перш ніж писати пост і обгаджувати людину, треба про неї дізнатись. Що ж для таких "особливих" по порядку: 1. не рахіт, а людина, яка отримала бойову травму в м.Іловайську - розірвало нерв, м*язи на руці, після чого рука не функціонує на всі 100%. Результат - 2 група інвалідності. 2. Іван був ДОБРОВОЛЬЦЕМ, одним з перших, батальойну міліції "Івано-Франківськ", що захищав Іловайськ. І дійсно є учасником бойових дій. 3. Хіба дезертири отримують Державні нагороди. А саме Державну нагороду від Президента України отримав Іван. 4. Москаль-дезертир не Іван, а Ви, який замість того, щоб послідувати прикладу добровольців і захищати Батьківщину, сидите у теплій квартирі, ситий і здоровий, пишите всіляку ХЕРНЮ!
Подобається · Відповісти · 4 · 29 жовтня о 19:41
Приховати 15 відповідей
Богдан Гордасевич
Богдан Гордасевич "перш ніж писати пост і обгаджувати людину, треба про неї дізнатись" Алаверди!
Подобається · Відповісти · 22 год
Богдан Гордасевич
Богдан Гордасевич Полон - не є зрада, але і честі не додає. Я знаю-знав, царство їм небесне, багато справжніх героїв і вони ніколи тим не вихвалялися, були надзвичайно скромними людьми. Тим більше так не принижувались, як оцей колишній мент. Права качає...
Подобається · Відповісти · 22 год
андрій мат
андрій мат Богдан Гордасевич Авін і не вихваляється
Подобається · Відповісти · 22 год
андрій мат
андрій мат Богдан Гордасевич а судити можна тоді, коли сам все це пройшов
Подобається · Відповісти · 22 год
андрій мат
андрій мат Богдан Гордасевич і цей колишній "мєнт" воюв, а що робили Ви та пан патрульний?
Подобається · Відповісти · 22 год
андрій мат
андрій мат Богдан Гордасевич полон честі не додає? А що додає? Коменти у фейсбуці?
Подобається · Відповісти · 22 год
Богдан Гордасевич
Богдан Гордасевич андрій мат Я нікого слава Богу не судив і не збираюсь, як і не бачу причин перед вами звітувати.
Подобається · Відповісти · 22 год
андрій мат
андрій мат Богдан Гордасевич майдан був якраз і для того, щоб ми могли захищати свої права усюди, в тому числі і перед новою поліцією.
Подобається · Відповісти · 22 год
андрій мат
андрій мат Богдан Гордасевич звітувати не потрібно. Але Ваш пост не тільки засуджує, але як я писав вище і обгаджує людину честі.
Подобається · Відповісти · 1 · 22 год · Відредагований
Богдан Гордасевич
Богдан Гордасевич Як кажуть: а на цьому місці з подробицями: де і чим займався пан мент під час Євромайдану? Отож бо що не з нами.
Подобається · Відповісти · 22 год
андрій мат
андрій мат Богдан Гордасевич кривавого четверга був разом з людьми на Інститутський, оскільки на той час вже покинув лави міліції і проживав за кордоном. А де були Ви і пан патрульний?
Подобається · Відповісти · 22 год
андрій мат
андрій мат Богдан Гордасевич і ще траба розібратись, за які такі заслуги Міхалець має такий стрімкий карєрний ріст?
Подобається · Відповісти · 22 год · Відредагований
Lesya Markovetska
Lesya Markovetska · Дружить з Ruslan Telipskyi
Богдан ГордасевичТо ви визнаєтє лише мертвих героїв?
Подобається · Відповісти · 20 год
Lesya Markovetska
Lesya Markovetska · Дружить з Ruslan Telipskyi
Богдан Гордасевич Що,Богдан не клеїться? Іван і на майдані стояв(повернувшись спеціально з-за кордону).І добровольцем пішов.І товаришів своїх не покинув (тому й попав в полон).І батькв і дружин загиблих побратимів підтримує.І сам чудовий сім"янин.Що ще? Які ще придирки будете шукати щоб якось оправдати свої зневажливі слова? Зауважте,що Іван відмовився від всіх "флеш-мобів" в свою підтримку.Категорично заборонив.Бо не потребує цього.Хто знає його-той знає яким він є ,а інші нехай собі надумують..Але думати треба.
Подобається · Відповісти · 2 · 29 жовтня о 22:50
Подобається · Відповісти · 2 · 29 жовтня о 22:50
Lesya Markovetska
Lesya Markovetska · Дружить з Ruslan Telipskyi
Інтерв"ю ДО (з 0.56хв)https://www.youtube.com/watch?v=g2vkj6-20Ys
Громадськість побачила, як готуються до АТО у батальйоні…
youtube.com
Подобається · Відповісти · Видалити огляд · 2 · 29 жовтня о 22:58
Богдан Гордасевич
Богдан Гордасевич І що там далі? Хто перед ким вибачився?
Подобається · Відповісти · 20 хв
Богдан Гордасевич
Богдан Гордасевич Активісти, депутати і журналісти написали відкритого листа Генпрокурору на підтримку Міхальця
http://kurs.if.ua/.../aktyvisty_deputaty_i_zhurnalisty..
Активісти, депутати і журналісти написали відкритого листа…
kurs.if.ua
Подобається · Відповісти · Видалити огляд · 12 хв
Богдан Гордасевич
Богдан Гордасевич Я вважаю за честь перебувати з цього боку з такими людьми, які підписали звернення
Подобається · Відповісти · 11 хв

моє попереднє: http://blog.i.ua/community/662/1972285/