У попередній статті про Олімпійські Ігри, озаглавленій «Чому Ріо ігнорує український гімн?», я мимоволі обмовився про те, що у мене є свої люди на Олімпійських Іграх, і тому про сало без чорного хліба не вигадка. 

Історія тут така. Є двоє гарних людей: дочка Наталка і її мати Регіна Миколаївна. Наташа мешкає в Ріо, у неї маленький син та чоловік бразилець.  Українка поліглот – володіє багатьма мовами світу. Мені відомо, що знає англійську, німецьку, французьку, іспанську, португальську, володіє ідіш та івритом. Здається, володіє ще якоюсь європеською мовою, боюся називати, аби не помилитись. Про це звідкілясь дізналися, звичайно ж, у Москві. Запропонували їй стати офіційним перекладачем за великі гроші пана Жукова – голови Олімпійського комітету РФ на ОІ в Ріо-де-Жанейро. Той, хто з московітів збирав про нашу Наталю Вікторівну інформацію, явно вчинив непрофесійно, тому, що наша землячка відповідає означенню ще одного «П» (окрім поліглот) - Патріот з великої літери. Навіть «ВП» - Великий Патріот рідної України. Всі головні маніфестації на підтримку України і українців у Ріо не обходяться без участі моєї знайомої. А статті у Фейсбуці. Це лише потрібно почитати - Наталя Лозицька наш надзвичайно потужний український форпост у Бразилії.

 На нинішній Олімпіада пані Наталя, як волонтер, підкреслю, перекладач офіційної делегації України в Ріо. Жодні перемовини там не обходяться без неї – Наталі Лозицької.

А мати її – Регіна Миколаївна, кандидат наук, колишній викладач Одеського  державного університету, полишивши всі домашні справи поїхала до Ріо, аби у відсутність мами посидіти з онуком, нагодувати зятя. Ми домовились, що вона писатиме мені про свої враження. Сьогодні отримав чергового листа від РМ, на моє переконання вельми цікавого, давайте разом прочитаємо:    

            
> > Сьогодні перший і, напевне, останній раз у Ріо наживо спостерігала баталії на Олімпійському стадіоні. Запрошення Наталочка випросила для мене в оргструктурах перепустку, щоб моє перебування в Олімпійському Ріо було виправданим. Їхати довелось так далеко, як напевно з Одеси до Умані…

Проїжджали олімпійський комплекс, що включає з десяток споруд на різноманітні види спорту. Це все знаходиться в прекрасному місці над океаном. Правда щоб створити цю красу треба було вести будівництво, відвойовуючи у джунглів територію. Ще залишилися де-не-де хащі непролазні. Незважаючи на величезну віддаль, вподовж чудової швидкісної траси обабіч в'ється, споруджена на сваях, огороджена решіткою і перилом велосипедно-пішохідна доріжка з чудовим видом на океан. От по такій чудо-трасі ми домчали ще до слідуючого комплексу олімпійських об'єктів.

Їх теж велика кількість, але ми поспішали туди, де змагання з боксу. Пройшли перевірку на вміст торбинок, детектор і далі ще перевірки так званих "аусвайсів". Правда все дуже організовано, скрізь в формах співробітники готові вирішити всі твої проблеми. Багато військових, щоб ніяка нечисть не нашкодила. Зайшли ми в споруду (залом не назвеш), завбільшки в футбольне поле. В центрі місце, де вже йдуть баталії. А над ним з чотирьох сторін висять монітори, де бій показують . І ловлю себе на тому, що дивишся на екран, а не живу картинку. ????

Цікава реакція глядачів. Вони сидять групами. Бій був між мароканцем і узбеком. Мароканці, осіб 50, усі в червоних майках під колір свого! розмахують прапором, підбадьорюють криками, а узбеки (їх менше) сидять поряд в сусідній ложі, як на важливій нараді, рівненькі, чинно так. Було б далі на що подивиться, а ж тут Наталочка виявила пропажу-кишені від олімпійської сумки з мобільними телефонами, і ми щодуху рвонули в кілометровий шлях нишпорити, де вона могла відвалитись. І вже на самому виході побачили сервіс «загублених речай», де й була наша рідна кишеня з засобами зв'язку Наталі.

Приємно, що є чесні люди, яким ми дуже вдячні. А то інформаційні сторінки новин з Олімпіади заповнюються тільки негативом - пограбували, вода позеленіла, камера впала... І всяка інша ахінея. А ніхто не пише, скільки сил докладається, щоб працював цей складний механізм організації дійства, скільки працює волонтерами бразильців і іноземців, скільки дарують посмішок і намагаються вирішити всі питання гостей...

Напевно чесна самовіддана праця не має такого запиту, як то кажуть "клуб нічка", яка так користується попитом, а жаль... Змагання проходять практично цілодобово і потреба бути в тому чи іншому місці волонтерам також цілодобова. Бачу це по Наталочці: приходить іноді і о другій годині ночі, а зранку вже дзвінки – треба сюди, треба туди, і все треба, і треба...

> >Увечері на фіналі греко-римської боротьби Наталочка вболівала разом з нашими земляками за Беленюка, який отримав срібло, можливо, через не зовсім коректне судійство (грузин суддя допоміг отримати перемогу грузину росіянину). Так коли виконували гімн Росіі, Наташа на весь голос співала гімн Украйни, що вважала більш справедливим. Потім підходили до неї НАШІ і дякували за громадянську позицію.  
> > Ось так і завершилось моє "хрещення" з Олімпіадою. 

Слова й мелодія М. Гайворовського

(правка: зміна "вороженьків" на "окупантів". Моя. Білотур)

ходою

Йде січове військо

Та співає стиха:

Як поборем окупантів,

Не буде в нас лиха.

Як поборем окупантів,

Не буде в нас лиха.

Йде січове військо

в боротьбу кроваву:

Як поборем окупантів,

Добудемо славу.

Як поборем окупантів,

Добудемо славу.

Йде січове військо,

Пісня степом лине:

Як поборем окупантів,

Слава не загине.

Як поборем окупантів,

Слава не загине.

https://www.youtube.com/watch?v=dBZViLcf3q0

Україна переможе! Але кожне слово кожного українця, кожна дія кожного українця, кожна думка кожного українця має до того долучитися. Пам'ятаймо! Не про нас, українців мова. Ми мусимо затулити собою і нашими олігархами чорну дірку, яка бажає ковтнути світ! Повторюється рік 1939, коли Сталін організував Другу Світову війну. Гітлер був лише маріонеткою, аби дати Сересерії привід звільнити Світ. Адольф все зрозумів, але пізно, і почав війну з Сересерією не з власної волі. Просто він намагався відтягнути власну смерть, бо не горів бажанням застрелитися у 1941. Можливо, це можуть зрозуміти лише полонені в АТО українські вояки, особливо ті, що вже ніколи не побачать рідних. Бо вони знали на що йшли! Вони наймужніші і наймудріші серед мешканців. Герої не вмирають!

Слава Україні!

Героям слава!

Шановне і поважне товариство знає, що сьогодні за день... Мені чомусь пригадався віршик, який з'явився "в народі" після чорнобильської аварії... "Ми - українська нація! Не візьме нас радіація! Невсеремось!" Ті, хто старший за віком, зрозуміють, що "невсеремось" - це перекручене від нікарагуанського "венсеремос". Наразі, замість "радіація" можна підставити інше слово... Але зміст від того не зміниться.
Згадаймо і пам'ятаймо... Бо це наша історія... Не забудьте запалити свічку ввечері...

Не люблю я політичної теми, і ніколи не любила, особливо тепер, зважаючи на те, в що перетворили політику в Україні. Завжди намагаюся оминати політичні теми у розмовах, матеріалах, блозі і всюди, де їх тільки можна порушити, але нині хочу трошки поділитися думкою. Вона не претендує на оригінальність, аналітичність чи щось особливе, але тим не менше…

Так от, 2 роки Україна має нового президента. Ну як нового… Битого, фарбованого, не дуже якісного, одним словом «б/у», але це як з автомобілем – хоч купив вживаний, але особисто для тебе він новий. Як я вже казала, політика це зовсім не моє, тому перших півроку так званої каденції я не дуже пам’ятаю, пам’ятаю хіба своє внутрішнє обурення і здивування від, вибачте, але іншими словами назвати не можу, тупості та недалекості нашого народу, який його вибрав… Але це трохи інша тема, зараз не про те… Щодо того, що нині хочу сказати – це тотальна неповага!!! Насправді, такої неповаги, яку має суспільство до нинішнього гаранта, не було до жодного з попередників. Дехто каже, що це ненависть, але думаю це не так, це саме тотальна неповага, ненависть – це те, що зробили з Каадафі…У нас це висловлювання, вираження творчості, цікаві порівняння тощо...


Безмежна кількість зображень з приниженням та осміюванням, футболки з «ананасами» та й не тільки футболки… Почалося все, звичайно, з далекого 2004 року, Івано-Франківська та яйця і з того часу понеслося… От не щастить людині просто… Таке враження, що сама його доля провокує на таке осміювання і неповагу. Посудіть самі: то від яйця свідомість втратив, то двері, які зачинилися просто перед носом перед інавгурацією,

вінок, який став зіркою Інтернету,



незрозумілі вирази обличчя, з яких люди з почуттям гумору просто не можуть не провести аналогій…

Сміються зі всього, що пов’язане з нинішнім президентом:
Його безграмотність


Його сім’я


Його минуле


І ще над всім, над чим тільки можна…

І було би дуже весело, якби не було так сумно… От я не знаю – чи така поведінка стосовно президента країни – це нормально, чи це просто захисний механізм від безвиході, чи це заміна активних протестів суспільства (в які воно вже ЧОМУСЬ не вірить), чи може це банальна спроба знайти хоч щось позитивне у тому, що робиться в країні (а що може бути позитивніше за сміх?)… В одному я переконана на сто відсотків – такої неповаги до головної людини країни не дозволяють собі в жодній цивілізованій країні світу (прошу не сприймати це як претензію до українців, йдеться про те, що наше суспільство політично нездорове). І ще одне, в чому я впевнена – довго це тривати не може… Але от чим закінчиться не знаю: чи тим, що українці змиряться, чи таки щось змінять (для чого потрібно хоч трошки змінитися самим)…

І наостанок...

[ Читать дальше ]

Прес-конференція

Представників політичних партій та громадських організацій, що входять до складу Херсонського обласного Комітету опору диктатурі

 

На тему: «Про загрози  у зв’язку із реалізацією органами влади України залучення програми китайських інвестицій і недопущення надання в довгострокову оренду земель сільгосппризначення китайським інвесторам»

 

ПРЕС-РЕЛІЗ

 

10 жовтня 2013 року Представники осередків політичних партій, громадських об’єднань і організацій Херсонської області звернулись до Президента України, Голови Верховної Ради України, премєр – міністра України та голови Херсоснької обалсної державної адміністрації з відкритою заявою про загрози  у зв’язку із реалізацією органами влади України залучення програми китайських інвестицій і недопущення надання в довгострокову оренду земель сільгосппризначення китайським інвесторам.

Із англомовного сайту китайської газети South China Morning Post, зі слів Міністра агрополітики України Миколи Присяжнюка та від голови ради директорів українського агрохолдінгу KSG Agro Сергія Касьянова стало відомо про те, що китайська корпорація Xinjiang Production and Construction Corps не тільки має плани, а й вже домовилася із владою України про великий проект, розрахований на 50 років, який починається у 2014 році. В його рамках китайська сторона, в особі Синьцзянського виробничо-будівельного корпусу китайської армії вже підписала 31 травня 2013 року перший протокол про наміри з агрохолдингом KSG Agro. Згідно інформації сайту китайської газети South China Morning Post, таким чином китайці розраховують створити нові робочі місця для китайських працівників, а у випадку успішної реалізації проекту Україна стане найбільшим закордонним виробником китайської сільськогосподарської продукції.

За інформацією South China Morning Post, на першому етапі українці повинні здати в оренду китайцям «100 тис. га – площа розміром з Гонконг - високоякісних сільгоспугідь на сході Дніпропетровської області, головне для вирощування сільгосппродукції і розведення свиней». Надалі китайці планують отримати в оренду з наступним викупом у власність 3 млн. гектарів земель сільськогосподарського призначення. Є багато джерел, які підтверджують про готовність влади України надати таку кількість земель України Китаю. 3 млн. гектарів землі - це практично 5 % всієї території України. Це більше, ніж уся Київська область зі столицею включно. А раз мова йде лише про землі сільгосппризначення, то проект надання земель китайцям повинен охопити кілька регіонів. До таких належать Херсонська область та АР Крим, влада яких також активно впродовж останніх років обмінюється делегаціями з Китаєм і досягла ряд домовленостей «про співпрацю» на цих землях України.

Але в останні роки влада України демонструє небезпечні ознаки відсутності патріотизму щодо власного народу, проявляє всіляке сприяння зацікавленості іноземців у позбавленні українського народу власних земель, як життєвого простору і відтиснення його в резервації задля допуску на ці землі чужинців та іноземних компаній і навіть армій.

Прослідковується історична паралель в часі і схожість злих намірів, коли чужинська влада організувала голодомор в селах України 1932-1933 років, з метою знищити значну частину народу, який є не тільки носієм і сувереном влади, а й її захисником.

Наперед відомо, що китайські інвестори не вкладають інвестицій шляхом надання якійсь країні грошового чи товарного капіталу. Разом із продукцією та іншим ресурсом на територію України нахлине міграція нужденних китайців, які власноруч будуть обробляти нашу у та повністю забирати все вирощене на ній, залишаючи виснажені, сплюндровані масиви непридатних пустель та тисяч емігрантів-китайців, які асимілюються серед населення України, створивши китайські гетто, китайські квартали в містах і поселення в селах. Такі наслідки в попередній історії були можливі лише за умов збройного захоплення ворожими арміями земель України та фізичного поневолення населення. Через такі поселення і гетто в містах Америки та Європи поширюється міжнародна злочинність, наркотрафік, проституція ігорний бізнес тощо.

Впродовж двох останніх десятиліть влада України цілеспрямовано руйнує виробничу інфраструктуру села не даючи перспектив на відродження і розвиток села. Це доказово видно по довготривалій практиці підвищення цін на паливо навесні, коли треба сіяти, і восени, коли потрібно збирати врожай. Застосовується постійна практика умисного заниження закупівельних цін на сільгосппродукцію. Різними квотами і заборонами Уряд України так регулює питання реалізації сільгосппродукції аграріями, щоб тисячі господарств, фермерів не мали можливість вигідно безпосередньо продавати свою продукцію як на внутрішньому ринку, так і зовнішньому. Таким чином створюються тепличні умови для монополізації аграрних ринків на користь декількох олігархів, які за безцінь скуповуючи зі всієї України сільгосппродукцію, продають її з величезним прибутком на зовнішні. Підтвердженням цьому є практика заборони Урядом вивезення багатьох найменувань сільгосппродукції за кордон, в т. ч. і у 2013 році.

Але найлегший і найприбутковіший бізнес для влади – це продаж землі! Всі розуміють, що поки на строк дії мораторію до 2016 року вільний продаж неможливий, але можлива довгострокова оренда на 49 років з розрахунком на послідуючий викуп земель.

Для операцій з землею влада України створила вже і відповідний організаційно-правовий інструмент. 02 липня 2012 року Кабінет Міністрів України своєю постановою створив Державний земельний банк. Згідно з документом, створюється Публічне Акціонерне Товариство «Державний земельний банк» із статутним капіталом 120 млн грн. 100% статутного капіталу банку належить державі. Державний земельний банк має право здійснювати операції із земельними ділянками і майновими правами на земельні ділянки. До статутного капіталу банку увійдуть сільськогосподарські землі, які будуть передані в його управління. У зв'язку з цим з 01 січня 2013 року розпочато інвентаризацію державних земель сільськогосподарського призначення з метою внесення їх у статутний капітал Державного земельного банку. Площа таких земель вже складає 2,6 млн. гектарів землі. Земельний банк починає свою роботу у жовтні 2013 року і видаватиме кредити аграріям за 6-8% річних під заставу землі.  А вільних земель в Україні для надання їх китайцям немає.

Зважаючи на вище викладене, підписанти заяви вимагають від Верховної Ради України, Президента України та Уряду України:

- негайно розробити і затвердити Програму протекції і сприяння національному сільгосптоваровиробнику задля забезпечення заохочень національних інвесторів у сільське господарство України;

-  китайські інвестиції дозволити лише за принципом «грошові і товарні інвестиції без китайців в Україні та її землях»;

-  зняти всі адміністративні заборони і обмеження, забезпечивши вільний доступ українських виробників сільгосппродукції на зовнішні ринки;

-  припинити практику регулювання закупівельних цін на сільгосппродукцію шляхом їх адміністративного неринкового заниження;

-  закупівлю сільгосппродукції на внутрішні ринки робити засобом податкових і цінових заохочень виробників, а не силою і примусом.

У зв’язку з мовчазним ігноруванням нашої пропозиції від 16.05.2013 року, повторно звертаємося до голови Херсонської обласної державної адміністрації з вимогою:

–        провести до 20 жовтня ц.р. засідання за «круглим столом» на тему: «Можливі наслідки китайських інвестицій в економіку Херсонської області та України». До організації та проведення цього заходу бачимо залучення як представників, фахівців з боку Вами керованого органу влади, так і від наукової й місцевої громадськості    м. Херсона та області.

У разі ігнорування і цієї, повторної пропозиції, щодо проведення засідання за «круглим столом» на вище наведену тему, залишаємо за собою право проведення відповідного заходу 22 жовтня 2013 року.

[ Читать дальше ]

 

Треба повернути до витоків. Скільки існували українці, завжди вони співали. Але три сотні років рабства далися взнаки і за Брежнева вже вдалося заборонити українцям співати українські пісні. Зовні, це виглядало зовсім невинно. Адже офіційно заборонялося

лише

співати після 22:00.

На мою думку українцям треба зробити великі зуcилля над собою, аби вичавити з себе раба. Перше, - це розмовляти українською на теренах України. Друге, - купувати і слухати лише українські пісні. Трете, - припинити вживати алкоголь, курити цигарки бо це признак слабкості. За наркоту не кажу, бо я кажу за людей. Але якщо вже зібралися разом пара українців, то неодмінно співати. Хай і хильнули сотку, та не співати про п’янку, бо це шкодить молоді і майбутньому України. Пропоную свою редакцію народної пісні.

Гей, нуте хлопці

Гей, нуте, хлопці, славні молодці,

Чом ви сумні невеселі?

Чом не чувати пісні гучної,

Чом стало тихо в оселі?

Гей заспіваймо, сили піддаймо,

Так у поході миліше,

Вибрали долю, виборем волю,

Так козаку веселіше.

Хай ворог плаче, спасу не баче

Щоб тут йому не жилося,

Бо наша доля шабля і поле,

Щоб краще вдома жилося.

Щоб Україна Славно сіяла

Як тая зіронька з неба

Доленьку тую – Волю святую

Обороняти нам треба.

Гей нуте хлопці, славні молодці

Хіба нас лихо застало?

Пануй мо браття, станьмо багатші

Чи може сили не стало?

Вдарим об землю, лихом, журбою,

Щоб стало ще веселіше

Працюй на долю, воюй за волю

Буде у нас наймиліше.

 

І.Полк Чигиринський

Його милість Пан Гетьман Хмельницький, Тиміш Хмельницький, Іван Чернята, Обозний військовий, Михайло Лучченко, Осавул Військовий, Іван Остафієвич, Писар військовий.

Федір Якубович, Полковник Чигиринський, Андрій Пилипович, Осавул полковий, Васько Литвиненко, Осавул полковий, Дацько Костенко, Хорунжий полковий, Іван Білий, Пилип Щербина, Каленик Кузьменко, Іван Масло, Василь Матяшенко…….

ПОЛК ЧЕРКАСЬКИЙ

/РЕЄСТР усього Війська Запорозького після Зборівського договору з королем польським Яном Казиміром складений 1649 року жовтня 16 дня й виданий по достеменному виданню О.М. Бодянським

(Дозволена кількість козаків, яку дозволялося мати Гетьману, без охочекомонніх: 40 тисяч. Козаки і старшина розписані по 16 полкам.)

ЧАСТИНА ПЕРША

Полки: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський. Частина 1. МАП «Козаки», Київ-1994р./

1. Ясько Воронченко Полковник, 2.Ясько Горілий, 3.Андрушко Дідович, 4.Васько Шенделицький (12), 5.Павло Проскурненко, 6.Юрко Ройленко, 7.Іван Кардаш, 8.Андрушко Олексія зять, 9.Михайло Голченко, 10.Гнат Іванович, 11.Семен Василевич, 12.Михно Волошиненко, 13.Павло Хлевина, 14.Гордій Ісаєнко, 15.Івашко Москаленко,16.Опанас Волошиненко, 17.Йосип Савкович,18.Денис Семинович, 19.Левко Лазаренко, 20.Артюх Іванович, 21.Мисько Бут, 22.Хвесик Потапович, 23.Пилип Бут, 24.Лук’ян Петрович, 25.Тимко Бут, 26.Богдан Олексієнко, 27.Артюх Пушкар, 28.Лазар Мокієня Опанас, 29.Петро Микитович, 30.Іван Антоненко, 31.Грицько Олексієнко, 32.Денис Онисенко, 33.Клим Юрченко, 34.Данило Дід, 35.Іван Дрикга, 36.Кузьма Михайлович, 37.Яцько Поприченко, 38.Яцько Лишенко, 39.Васько Рослик, 40.Зенець Ілюшенко, 41.Іван Биялт, 42.Іван Вергун, 43.Андрій Спичаченко, 44.Хведір Ющенко, 45.Йосип Ващенко, 46.Мисько Краковченко, 47.Васько Кгаранджин, 48.Іван Сакуненко, 49.Андрій Кгараджа, 50.Силка Демченко, 52.Кирияк Грек, 53.Богдан Погоріленко, 54.Ясько Петух, 55.Андрій Маянценко, 56.Лук’ян Волошенко, 57.Ярмола Павлович, 58.Іван Васильович, 59.Митько Волошин, 60.Кузьма Білий, 61.Сезон Гулаченко, 62.Іван Дудуш, 63.Панько Бут, 64.Влас Шиканенко, 65.Грицько Гавриленко, 66.Яцько Москаленко, 67.Йосип Чура, 68.Лукаш Жалоба, 69.Юрко Топір, 70.Грицько Брага, 71.Федір Білякович, 72.Ясько Хащ, 73.Іван Павлович, 74.Тиміш Вергуненко, 75.Іван Сидоренко, 76.Грицько Гавриленко, 77.Влас Ємченко, 78.Савусько Марченко, 79.Андрій Костенко, 80.Артюх Йолушенко, 81.Семен Остапенко, 82.Данило Ілюшенко, 83.Хведір Малаєнко, 84.Богдан Гавриленко, 85.Семен Чобітченко, 86.Петро Семенович с.77, 87.Хведір Гулаченко, 88.Мишко Гавриленко, 89.Ясько Ковальський, 90.Захарко Степанович, 91.Іван Яцькович, 92.Олешко Костиренко, 93.Богдан Воженко, 94.Богдан Губаренко,95.Мусій Хоменко, 96.Харко Іванович, 97.Павло Білого, 98.Сава Веремійович, 99.Мишко Кушунба, 100.Грицько Бугаєнко, 101.Кирило Топорів зять, 102.Данило Чорнокниженко, 103.Гаврило Гулаків зять, 104.Йосип Поприченко, 105.Дмитро Хвастовець, 106.Мартин Незнанський, 107.Ларін Пищик, 108.Яцько Омельченко, 109.Васько Бут, 110.Лук’ян Петюрка, 111.Васько Толочко, 112.Сава Сахненко, 113.Сава Коженко, 114.Грицько Чеченко Яцькович, 115.Самійло Свинуха, 116.Дем’ян Савинович, 117.Дацько Коваль, 118.Влас Харкович, 119.Терешко Дорошенко, 120.Кіндрат Наливайко, 121.Матвій Гринченко, 122.Кузьма Гнатенко, 123.Пархом Чичко, 124.Іван Свинюшенко, 125.Петро Чорномазенко, 126.Мишко Чорномазенко, 127.Іван Кришненко, 127.Богдан Кузьменко, 128.Хвесько Лащенко, 129.Тимко Лащенко, 130.Юхим Накущенко, 131.Андрій Лопатинський, 132.Ілля Пушкаренко, 133.Тишко Мартинович, 134.Павло Стасевич, 135.Захарія Семенович, 136.Яцько Чичко, 137.Тишко Васькович, 138.Лукаш Лук’янович, 139.Гапон Северинович, 140.Ісай Войтихович, 141.Степан Бакуменко, 142.Хвесько Динда, 143.Степан Нужний, 144.Давид Ситків син, 145.Кость Лабунець,146.Мина Миткович, 147.Манько Омелянович, 148.Максим Омелянович, 149.Олешко Хвостиків зять, 150.Мартин Шило, 151.Санько Туровець, 152.Данило Богун, 153.Богуш Олександрович (13), 154.Іван Корноушенко, 155.Богдан Кобеняченко, 156.Ясько Пороховник, 157.Іван Бутенко, 158.Мисько Гамалія, 159.Андрій Шампур, 160.Іван Солома, 161.Малаш Харченко, 162.Василь Тимошенко, 163.Юхим Омеляненко, 164.Павло Білецький, 165.Масько Барабаш, 166.Остап Попович, 167.Юхим Черемшенко, 168.Наум Ісакович, 169.Петро Гноєвенко с.78, 170.Пархом Бордун, 171.Яцько Луцишина зять, 172.Левко Кривуленко, 173.Іван Трохименко, 174.Хвесько Шокаленко, 175.Тишко Трапезун, 176.Богдан Самкович, 177.Веремій Андрійович, 178.Стас Борковский, 179.Матвій Куша, 180.Грицько Василевич, 181.Хведір Ситник, 182.Малаш Дашкович, 183.Васько зять Велебновського (14), 184.Данило Трапезун, 185.Ілько Івашкович, 186.Іван Дащенко, 187.Грицько Остапович, 188.Лук’ян Дубограєвич, 189.Марко Леванович, 190.Остап Яцинин, 191.Овсій Юрченко, 192.Саливон Семененко, 193.Ілля Харченко, 194.Яцько Шаповал, 195.Івашко Воротиченко, 196.Сергій Пилипович, 197.Богдан Чихвенко, 198.Павло Слюсаренко, 199.Ілля Тмишенко, 200.Ничипір Оксамитенко, 201.Мирон Бугловський, 202.Андрій Семенович, 203.Грицько Козел, 204.Мисько Шмишний, 205.Процик Гарасимович, 206.Іван Антипенко, 207.Онисько Артемович, 208.Мишко Ситченко, 209.Семен Бут, 210.Гордій Хоменець, 211.Ярош Жадченко, 212.Богдан Хведченко, 213.Борис Хвеськович, 214.Степан Йовишів зять, 215.Сава Козорізенко, 216.Іван Щербина, 217Мусій Нестеренко, 218.Давид Федорів син, 219.Андрій Продайводенко (13), 220.Овсій Брагинець, 221.Іван Гулак, 222.Савка Горб, 223.Богдан Плещенко, 224.Петро Жила, 225.Павло Лисого зять, 226.Васько Подуст, 227.Остап Шекерявий, 228.Остап Пилипенко, 229.Богдан Подуст, 230.Федір Подуст, 231.Юхим Савченко, 232.Денис Войленко, 233.Данило Олексійович, 234.Андрій Кондратович, 235.Прокіп Потребич, 236.Лук’ян Давиденко, 237.Ярош Чорнусь, 238.Ждан Пузо, 239.Лесько Слюсар, 240.Васько Данилович, 241.Іван Шепетиловський, (14), 242.Сава Кривоносенко, 243.Овсій Артюшенко, 244.Супрун Яцькович, 245.Опанас Курувщенко, 246.Грицько Водоп’ян, 247.Терешко Омеляненко, 248.Макар Букрій, 249.Павло Кисленко, 250.Данило Тимченко, 251.Самійло Буркувщенко, 252.Савко Дохтяренко, 253.Фесько Чугуєвець, 254.Іван Лютий (с.79), 255.Богдан Наливайченко, 256.Дорош Петрович, 257.Андрій Савонович, 258.Мартин Шапраненко, 259.Іван Лопата, 260.Мисько Чомлежний, 261.Васюк Костеренко.

СОТНЯ ШУБЦЕВА

1. Фесько Шубець Сотник, 2.Яцько Одинець, 3.Семен Ненартович, 4.Кунець Онищищ, 5.Пашко Швич, 6.Іван Стефанович, 7.Івашко Турчин, 8.Потапко Федір, 9.Іван Хлевина, 10.Матвій Федькович, 11.Мисько Бут, 12.Іван Тишко, 13.Васько Гастковський, 14.Пархом Лугненко, 15.Сахно Пальченко, 16.Васько Кульбачний, 17.Ілля Коробченко, 18.Павло Бут, 19.Кіндрат Яковенко, 20.Мусій Лисиця, 21.Ярмола Котельниченко, 22.Федір Топехин син, 23.Фесько Топехин Братанич, 24.Степан Андрійович, 25.Мисько Опришкович, 26.Юрко Бурленко, 27.Данило Бут, 28.Михно Харченко, 29.Павло Хандоженко, 30.Михайло Миткович, 31.Мисько Військових зять, 32.Ждан Панькович, 33.с.79.Семен Михайлович, 34.Жарко Минович, 35.Семен Сидорович, 36.Павло Буток, 37.Конон Малкович, 38.Юхим Зенченко, 39.Яць Лавриненко, 40.Іван Свидина, 41.Юрко Зозуленко, 42.Кирик Гриценко, 43.Тишко Оснач, 44.Прокіп Мартинович, 45.Тишко Володченко, 46.Іван Олексійович, 47.Андрій Дригайло, 48.Петро Івашкович, 49.Іван Ничипоренко, 50.Федір Чорний, 51.Аврам Щербина, 52.Мисько Кориткович, 53.Опанас Мартинович, 54.Васько Клешатенко, 55.Дем’ян Якович, 56.Пилип Сирота, 57.Федір Пиля, 58.Ярмола Іванович, 59.Антон Данилович, 60.Мартин Гнатович, 61.Іван Прокопів син, 62.Іван Оврамович, 63.Олешко Москаль, 64.Андрій Співак, 65.Захарій Зенкович, 66.Іван Слісар, 67.Фесько Сліпий, 68.Федір Кабанів зять, 69.Процик Калаторський, 70.Павло Гут, 71.Ісак Антонович, с.80. 72.Радько Гладкий, 73.Іван Курилович, 74.Андрій Сковородченко, 75.Андрій Шиш, 76.Тиміш Антонович, 77.Мартин Яцькович, 78.Іван Павлович, 79.Богдан Ничипоренко, 80.Хома Матвійович, 81.Мисько Осмольський, 82.Яцько Лашука, 83.Осман Бутенко, 84.Лаврін Снідан, 85.Іван Сакало, 86.Степан Сакало, 87.Степан Гиренко, 88.Гнат Семенович, 89.Дмитро Федорович, 90.Іван Ляшенко, 91.Андрій Григорович, 92.Лесько Гриченко, 93.Прокіп Федорів зять, 94.Юрко Перемиський, 95.Андрій Гармаш Месенко, 96.Пархом Сидорович, 97.Яцько Мошенець, 98.Антон Рибович, 99.Ждан Артюшенко, 100.Сипко Микита, 101.Іван Бородавка, 102.Васько Станець, 103.Кіндрат Миненко, 104.Микита Рибченко, 105.Іван Бут, 106.Іван Юдин зять, 107.Федір Ярмоленко, 108.Курило Ярошенко, 109.Климко Штанченко, 110.Овсій Лисиченко, 111.Богдан Лисиця, 112.Нестір Ярмоленко, 113.Тиміш Жмаченко, 114.Процик Ярмошенко, 115.Семен Різниченко, 116.Ничипір Заєць, 117.Васько Волосаченко, 118.Хома Савенко, 119.Остап Пальченко, 120.Овсій Хоменко, 121.Дмитро Олехвіренко, 122.Наум Борщенко, 123.Данило Микитенко, 124.Семен Сакуненко, 125.Остап Іванович, 126.Іван Сегеда, 127.Йосип Антонович, 128.Грицько Яцьківа син, 129.Олексій Жданович, 130.Фесько Семенович. 131.Іван Гармаш, 132.Іван Гиря, 133.Олексій Кисляк, 134.Гарасько Чемерієнко, 135.Клим Яцученко, 136.Сергій Боярин, 137.Іван Яцученко, 138.Андрій Рухляда, 139.Лук’ян Макаренко, 140.Степан Макарович, 141.Ясько Онищенко, 142.Андрій Корнієвич, 143.Улас Ющенко,144.Степан Іванович, 145.Васько Безпальченко, 146.Павло Давиденко, 147.Ясько Пархоменко,148.Федір Драгиль, 149.Васько Гамалія, 150.Грицько Барабаш, 151.Степан Барабаш, 152.Григорій Максимович, 153.Іван Яцькович, 154.Васько Купрієвич, 155.Іван Чуденко, 156.Яцько Стасевич, 157.Дмитро Костенко, 158.Кіндрат Перехристенко, с.81. 159.Фесько Пекуленко, 160.Сидір Йосипович, 161.Яцько Порядний, 162.Лаврін Шрамко, 163.Павло Вороного син, 164.Петро Туна, 165.Пилип Рижковщенко, 166.Трохим Іванович, 167.Явтух Охріменко, 168.Семен Конопленко, 169.Іван Гармашенко, 170.Каленик Кияниченко, 171.Азамат , 172.Андрій Одинченко, 173.Матюша Трушенко, 174.Роман Кательниченко, 175.Іван Тризненко, 176.Федір Дуриченко, 177.Тишко Литвин, 178.Богуш Динденко, 179.Андрій Ярошевич. 180.Андрій Могилевець, 181.Борис Бороденко, 182.Юрко Калиниченко, 183.Гарасько Опанасенко, 184.Фесько Опанасенко, 185.Антон Берекет, 186.Сідко Берекет, 187.Яків Петушенко, 188.Грицько Невіків зять, 189.Іван Карнаух, 190.Лесько Дайченко Прилуцький, 191.Грицько Озмитель, 192.Олексій Велебновщенко (13), 193.Андрій Велебновщенко, 194.Стефан Зозуля, 195.Федір Солоденко, 196.Федір Чечуга, 197.Дмитро Пилипович, 198.Ясько Киселенко.

Примітка

Намагався переписати цю частину Реєстру без змін, лише для зручності додав порядкові номери козакам, аби зручно було їх знайти. Іноді вказав сторінку реєстру, де записано відповідне прізвище.

Сотня Шубцева, це перша сотня Черкаського полку, але спочатку у Реєстрі перечислено керівництво полку, мабуть посильні і кажучі сучасною мовою штабна рота.

Мета праці

Вважаю треба пам’ятати героїв які воювали за вільну незалежну Україну. Хай слава про них живе в наших серцях вічно. А як навчимося шанувати своїх героїв, то і життя наладиться. До бидла, що своїх не шанує і інші народи відносяться як до бидла, і нерідко намагаються навіть уярмити або і фізично знищити.