Звернення українських
письменників
до співгромадян
у День рідної мови
Шановні співгромадяни, дорогі читачі!
Ми живемо в країні, що зветься Україною, -- і
стаємо свідками повзучої політичної війни проти цінностей, що складають
підвалини української ідентичності. У час цього непростого випробування для
кожного громадянина нашої країни ми звертаємося до вас із закликом не мовчати --
і демонструвати свою громадянську позицію скрізь і завжди, де й коли виникає
загроза для конституційних цінностей української держави.
Пасивна позиція українських громадян сьогодні --
вже завтра може обернутися гуманітарною катастрофою.
Країну роз’єднує не мова, українська чи
російська, країну роз’єднує провокаційна, агресивна українофобська політика
уряду, що старою, як світ, тактикою «розділяй і владарюй» намагається
відволікти увагу народу від власних економічних та дипломатичних поразок.
Провокації набули характеру лавини. Закриття
українських шкіл на Сході України лицемірно видаються за «оптимізацію витрат».
З підручників історії вириваються сторінки, залиті кров’ю наших предків, котрі
поклали своє життя за те, щоб ми сьогодні жили в незалежній суверенній
унітарній державі. Голодомор, геноцид Сталіна проти українського народу, нашу
найбільшу національну катастрофу, від наслідків якої Україна потерпає донині, з
орвелівським цинізмом називають всього-на-всього наслідком неправильно
проведеної колективізації. Зі шкільної програми вилучають «незручні» для влади
твори. Тим часом концепція літературної освіти в загальноосвітніх школах
дописується невідомими авторами на користь російської літератури, в тіні якої
начебто визрівала українська, що є не тільки відвертою історичною неправдою, а
й прямим приниженням вартості української літератури та її геніїв. У радіоефірі
давно не знайти української музики, телевізійний простір забитий російським
«секондхендом», великі книжкові мережі в Україні належать російським власникам,
які дбають про інтереси російської книги.
Як у колоніальні часи, нас знову намагаються
переконати, нібито український творчий продукт, який більшості українців
елементарно недоступний, просто «не конкурентний». На 20-му році після розвалу
Радянської імперії нам знову намагаються прищепити почуття меншовартості,
«неформату» -- неформату всього українського.
Ми з повагою і шаною ставимося до культур і
літератур усіх національностей України, що творять єдиний український народ. Ми
солідарні з російськими, польськими, кримсько-татарськими, єврейськими,
угорськими, румунськими, грузинськими письменниками, з письменниками всіх інших
національностей, що живуть і творять в Україні, є її громадянами і сповідують
її базові конституційні цінності. Ми рішуче виступаємо проти роздмухування
ксенофобії, не ділимо людей на чужих і своїх, зцілюємо країну, а не роздираємо
її на Схід і Захід, Південь і Північ.
Ми не вимагаємо від держави ні дотацій, ні
президентських стипендій, ні урядових пенсій, не впадаємо в розпач від того, що
держава нічого не робить для промоції української літератури у світі. Але ми --
автори, відповідальні за українське слово, і наш професійний обов’язок -- стати
на захист свого читача, котрий хоче читати українською і вибирає українську
книгу.
Ми гордимося українськими виконавцями, знаними
в цілому світі, і хочемо в ефірі чути українську музику й українське слово.
Ми наголошуємо на тому, що присутність
української мови в інформаційному просторі не може підпорядковуватися незабарній
комерційній вигоді власників ЗМІ. Адже українська мова як державна захищена
Конституцією України, і, нагадуємо, згідно з Конституцією, «Держава забезпечує всебічний
розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на
всій території України».
Ми переконані, що чиновники усіх рангів
повинні не лише знати державну мову, але й висловлюватися нею публічно.
Ми застерігаємо представників влади та
правоохоронних органів від втручання в справи української культури, від
запровадження контролю і цензури, від утисків свободи слова.
Ми застерігаємо недалекоглядних політиків від
негідних для державця замахів на самі підвалини державності -- від внесення
змін до Конституції України та спроб переписати Гімн України.
Ми відстоюємо право наших дітей на історичну
пам’ять -- на правдиве, не «переформатоване» за лекалами радянської
ідеологічної кон’юнктури знання про Другу світову війну, Леніна, Сталіна, УПА,
Голодомор, героїв Крут, Івана Мазепу, Степана Бандеру, національно-визвольну
боротьбу, про події та діячів історії тоталітарного ХХ століття.
Все це -- непорушні й законні права нашого
народу. І жодна влада в країні, яка зветься Україна, не сміє в нас їх одібрати.