Пропоную День перемоги перейменувати на День пам’яті. Запропонувати це депутатам. Законодавчо заборонити силовим структурам перешкоджати людям класти квіти на могили. Що це за «подарунок» від «орлів від Могильова» на день Перемоги ветеранам Другої світової.  Як сприяли вони у Львові спілкуватися з загиблими? Як це могло пройти без ексцесів? Де, у якій державі ветерани отак, через голови правоохоронців, квітки кладуть на могили!?

Могили під арештом

Вважаю міліція спеціально створила проблеми, аби спровокувати незадоволення, толчею, злість, та врешті своїми тупими діями агресію і як наслідок кровопролиття. У свободівців просто стріляли і потім ще й звинуватили.

Люди не розуміють, що крім депутатів, де більшість у Львові є свободівці, є ще адміністрація, яку призначає Президент зі своїх вірних людей. Світлини перегляньте самі 

Сьогодні радикальні угрупування, такі як Тризуб, Правий сектор, футбольні фани і інші, активно втручаються у політичне життя країни, за короткий період, їх чисельність збільшилася більше ніж у 10 разів. Але сьогодні вони вже поступово починаються самостійну гру. А що ж буде, якщо спільна справа, тризуб і Правий сектор почнуть самостійну діяльність?

На це наштовхує думка, після того, як опозиція і Янукович відмовилися приймати їх третьою стороною в переговорах. А тому можні сміливо очікувати, від правого сектору, якихось дій.

Як діють ці організації, вже всім відомо, якби не вони то на Грушевського напевне не було б сутичок, і не загинули б люди, разом з тим революція тривала б до президентських виборів. Після того як на сцену вступили вони, одразу додалося динаміки, і таким чином президенту довелося йти на переговори з опозицієї.

Але якщо дати волю цим організаціям, то на Грушевського дійсно завяжуться криваві бої, і це не гіпербола. Вибити Беркут з їх позицій за допомогою коктейлю Молотова дуже легко, проблема в тому, що Беркут буде відстрілюватися, а тому будуть жертви, і набагато більше ніж є зараз.

Навіть якщо будуть захоплені будівлі ВРУ і апарат Президента, то що далі, депутатів там немає, президент у себе в Межигірї(а якщо там не буде то в Криму), тому тільки пусті будівлі, це все що отримають радикально настроєні партії, але ціною громадянської війни, яка тоді вже точно розгорнеться в Україні(хоч вона і не буде між олігархами і бідними, але громадянська).

По факту після такого розвитку подій, Правий сектор, Тризуб, і Спільну справу, можна судити за те, що вони розпочали війну, і думаю, що реакція ЄС, і США уже буде, хоч і не сильною, оскільки капіталів ці організації не мають, а тому відбирати у них немає що.

Значить подальший розвиток ситуації, це повністю розбитий урядовий квартал, безліч затриманих, багато смертей, і безкінечні суди, за спробу скоєння державного перевороту.

Єдиним виходом, який я зараз бачу, це для опозиції вступити з переговори і з Правим сектором, щоб уникнути подібного розвитку подій, і отримати собі міцного союзника, а не третю сторону в загальнонаціональному конфлікті. 

Після перемовин з Януковичем, опозиція створила новий орган Народну владу, і збирається ще створювати нові урядові органи, а також збирає підписи на проведення референдуму(який в вересні намагалися провести комуняки, якщо мені не зраджує пам’ять).

Тимчасові органи опозиції, які ще не є легітимними, не можуть видавати закони, бо їм люди ще не дали влади, оскільки, не було зібрано підписів.

Вчора на віче, опозиціонери давали дуже яскраві обіцянки(оскільки отримати від коментарі про зустріч з Януковичем не вдалося), підемо разом під кулі, обіцяли попереджувальний страйк, ініціативу підтримали, Житомирська, Львівська, Київ, Черкаські і ще декілька областей. Результат є тільки у Львівській області де призначений владою Сало пішов у відставку.

Мене цікавить, тільки одне, що планує робити опозиція, якщо ймовірніше за все влада відмовиться виконувати умови опозиції. Вести народ під кулі, то це взяти на себе відповідальність, за все, бо якщо опозиція прийме рішення вести людей проти Беркуту, то почнеться кровопролиття.

В принципі і у владі немає як таких шляхів, по виходу з ситуації, оскільки навіть ввести надзвичайний стан(НС) дуже важко. НС підписує указом президент, і повинна затвердити ВРУ протягом 2-х днів, тобто, у опозиції навіть в найгіршому випадку буде 2 дні(якщо ВРУ проголосує).

Далі НС вводиться на певній території, якщо НС ввести на території Києва, то необхідно ввести всі війська України туди. В Києві населення 3 млн. чол. офіційно, і зараз напевне там 6 млн. чол. неофіційних. Яку кількість війська необхідно, щоб забезпечити спокій на всіх вулицях? Армія не піде, бо їй в цьому році виділили ще менше грошей, ніж в попередніх, залишаються тільки силовики, у яких є гроші, але не має тої кількості, яка б могла це зробити.

Далі ПРИПИНІТЬ ПАНІКУ З ПРИВОДУ ВІДКЛЮЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ і мобільного зв’язку. Київ найбільший бізнес центр України, і офісів ПР там не менше ніж опозиції, якщо не більше, і якщо якийсь холдинг втратить багатомільярдну угоду(зі сторони ПР), то радості у ПР не буде.

Крім того, якщо вимкнуть доступ до мережі інтернет, то стане банківська система, бо НБУ знаходиться в Києві, і всі коррахунки будуть заблоковані, а це значить, що стануть підприємства, організації, заморозиться рух товарів, і взагалі виникне колапс, при чому відсутність мобільного зв’язку тільки погіршить ситуацію.

Виходить, що зараз йде гра нервів, у кого першого вони здадуть, той і програє. При чому опозиція після 2-х місячного пасивного стану намагається щось робити, що можна було зробити за перші дні після першого розгону майдану(стільки часу втрачено((( ). Якщо все вдасться, то що? Далі потрібно, щоб армія, і Беркут перейшла на сторону народу, і тільки тоді у опозиції є можливість отримати владу, і без виборів. Домовлятися про чесні вибори з тими, хто їх купує, все одно що: «відпустити серійного маніяка, якщо він пообіцяє, я більше не буду». 

Сьогодні - День міліції України.

Ви - Той, хто читає цей запис у моєму блозі - можете ставитися до міліції так, як Вам розум і совість підказують.

А особисто я щиро поважаю тих, хто захищає мою безпеку й моє життя від покидьків і, гірше того, - нелюдів.

А вчора й позавчора працівники міліції роздали масу подарунків до Дня святого Миколая вихованцям шкіл-інтернатів. За це їм не треба сказати "спасибі"? На мою думку, треба!

За вас, товариші офіцери, прапорщики і сержанти! Хай Бог допомагає вам у вкрай нелегкій службі й вас оберігає.

(На фото: заступник начальника УМВС - начальник штабу УМВС України у Волинській області Василь Куць і голова ради обласного благодійного фонду "Правопорядок і безпека громадян" Василь Живко роздають подарунки в День Миколая.)

Их там 388 !!!! мразей. По численности - батальон.

А теперь внимание - прокуратура г. Лисичанска. Человек 50-70.

СБУ г. Лисичанска - ещё 50-70- человек.

Подразделение Грифон - охрана Лисичанского суда, прокуратуры - ещё человек 50.

По самым скромным оценкам около 600-700 "правоохранителей".

По сколько лет заслуживает каждый из них упорного добросовестного труда на зоне?

     Дмитрий БАКАЕВ

Напередодні офіційного державного свята Дня Соборності України працівники міліції громадської безпеки (скорочена назва МГБ відправляє тих, хто знає історію своєї країни, до недавнього минулого, коли після Великої Вітчизняної війни підрозділи МГБ (міністерства государствєнной бєзопасності) займалися політичними репресіями проти своїх громадян) рознесли активістам політичних партій національно-демократичного спрямування офіційний папір під назвою «Застережний припис» (дивиться фото).

В цьому папері йшлося по те, що представник МГБ на підставі п. 20 ст. 11 Закону України «Про міліцію» виносить конкретному активісту політичної партії (в документі зазначається Прізвище, ім’я, по-батькові, день, місяць та рік народження представника політичної партії, місце його проживання) «застережний припис» «у зв’язку із наміром ним (нею)  прийняття участі в проведенні масових заходів».

Далі в тексті документу йдеться про те, що «цим приписом громадянина застережено про можливість притягнення до кримінальної відповідальності згідно ст. ст. 279 «Блокування транспортних комунікацій», 293 «Групове порушення громадського порядку», 294 «Масові заворушення», 295 «Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку» КК України та адміністративної відповідальності згідно ст. 185-1 «Порушення порядку організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій», 185-2 «Створення умов для організації та проведення з порушенням встановленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій», 152 «Порушення правил благоустрою території міст та інших населених пунктів», 186 «Самоуправство» КУпАП. в разі прийняття участі в масових заходах з порушенням діючого законодавства або блокуванням транспортних комунікацій».

Хочеться зазначити, що пункт 20 ст. 11 Закону про міліцію, на яку посилаються панове міліціянти, говорить про право міліції «тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей». Ось так, без рішення суду та інших «заморочок» обмежуються «підозрілі» права громадян на демонстрації, мітинги та інші «заворушення».

Подібні приписи, за інформацією Комітету виборців України, масово отримали представники «Батьківщини», Української республіканської партії «Собор», Конгресу Українських націоналістів. Інформація щодо представників інших партій зараз перевіряється.

На основі конкретних даних про адресатів цих «застережних приписів» можна констатувати, що правоохоронні органи ведуть персональні бази даних на активістів легальних політичних партій та збирають інформацію про місце проживання, дату народження, приналежність до політичних партій.

Таким чином, ми можемо зробити дуже тривожні висновки.

По-перше, міліціянти ведуть дії, які потрібно перевірити на предмет законності (збирання інформації по політичним ознакам, стеження за активістами тощо).

По-друге, міліціянти проти активістів легальних політичних партій, які не були навіть помічені за діями, які можна класифікувати як «масові заворушення», «групові порушення громадського порядку», «перекриття доріг», «самоуправство», вже вводять презумпцію винуватості та застосовують проти звичайних громадян, «вина» яких полягає у тому, що вони є членами політичних партій, такі формальні санкції, як «застережні приписи» за гіпотетичні наміри порушувати законодавство.

По-третє, нам невідомі випадки, коли міліціянти виносили подібні «застережні приписи» представникам так званих провладних політичних партій, що вказує на політичну вибірковість дій міліції, й тому це можна розцінити як перешкоджання політичній діяльності та погрози громадянам за їхнє бажання брати участь у мирних мітингах, зборах та демонстраціях.

Дементій Білий, Політична Херсонщина