хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «авторські вірші»

навіяне

Гілка сосниспустилася з небесале -на землювпасти - не схотіла[Приєднана картинка]

Ягоди

осінній ліс опалий лист сховалися останні тремтять на вітрі ягоди Ожини.[Приєднана картинка]

типу вірш

Я стою на порозі нового і не знаю що там, за дверима. Може вибрати іншу дорогу? Чи триматись старої стежини? Що чекає мене за тим рогом? Чи земля не втече знов з-під ніг? І чи зможу повірити знову Тим, хто камінь в душі приберіг? Що робити тепер? Я не знаю. Може шляху назад вже нема? Досі знаку якогось чекаю і римую думки крадькома. Я придумаю казку про вірність, Про відвагу й кохання без меж, де довіра сильніша за...

Читати далі...

Музи

Музи. Три музи у поета є - се Жінка, є й вино, і біль Вони творять дива Зринають чуднії слова Віршів рядки «мелодії» пісень нечувана краса. Від них всі серця ожива І сльози смуток і журба і сміх та радість о, й кохання. Несуть сі&nbsp...

Читати далі...

Приснилось…

Мені сьогодні знову снилось море,Про щось таємне шепотів прибій,Згори мені сіяли ясні зорі,А вітер в кронах тихо шелестів.Розжарений пісок в моїх долоняхСліпучо-білий, наче взимку сніг,Неначе сивина на моїх скронях,Стікає, наче час, до моїх ніг.Вдихаю запах моря і магнолій,Малюю на піску своє життя,Та нова хвиля, нова примха долі,Руйнує мої сни без каяття.16.02.2017

Образ Самотності

Той холод у Душіі серце льодомкамінь.Коли вже Самотапокриє СнігомСтудінь важкої брили -Серця......[Приєднана картинка]
[Приєднане голосування]

Покрова

ПОКРОВА Божая Матір нас всіх захищає, Люблячим серцем Своїм Покриває!.. В кожному домі у кожній родині Є Її Образ віддавна й до нині. Їй ми присвячуєм кращі слова. Божая Матір, врятуй нас від зла!.. 14.10.16[Приєднана картинка]

Зі святом!

* * * Віри, Надії, Любові! – Все це має бути в основі Нашого з вами життя Їх крила дають Майбуття! 30.09.16 [Приєднана картинка]

Впольований.

Впольований. Хижо – хтива усмішка заграла І пожирає погляд твій Мене немов голодна львиця впольоване ягня. І як той надихавсь конопляним димом Здобиччю став твоєю і немічним Я полонений, спутаннй Чортма вже й відірватись. Благаю – мого юнацького життя ти не губи Мою ти кров то не буди. О, Паво, Гурія Прекрасна, Чарівна Славо, Пощади!

депресняк

Холодна крапля впала з даху на обличчя як льодовий дотик як мало ми вділяєм тендітним дрібницям, втрачаючи Чутливість грубієм серцем..