хочу сюди!
 

Наталі

50 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-53 років

Замітки з міткою «субота»

Новий сезон у Goodman — нові акції для наших гостей

Кидаємо виклик меланхолійним осіннім вечорам у компанії ковдри та кави! На порятунок спішать спеціальні пропозиції вересня від Goodman.

Тепер щосереди розкішні Гранд-стейки Goodman на 50% дешевше. Ми вже підготували найкраще м’ясо для королів серед стейків — Шортлойна, Ті-бона, Портерхауса і Томагавка. Не вистачає тільки вас!

Щоп’ятниці у Goodman ми даруємо вам два стейка Нью-Йорк за ціною одного! Ми мріємо про місто, що ніколи не спить, і живемо в захваті від кожної миті, кожного шматочку вражень, який нам вдається вхопити. Розділите його з нами?

Переходимо до солодкого. Поділіться з друзями приємністю: викладайте фото замовленого десерту в свою стрічку Instagram, позначайте Goodman, отримуйте від нас комплемент — чай або каву. І готуйтеся доповідати, де ви куштували такі ласощі!

Забувати старе — також не про нас. Попередні акції ще діють у Goodman! Тож резервуйте столик для великих компаній (від 8 осіб), а Goodman із задоволенням зробить вам знижку 25% на все меню.

Ваш улюбленець, шотландський віскі The Singleton of Dufftown до будь-якого стейка — зі знижкою 20%. Приходьте потішити себе цим винятковим горіхово-терпким смаком, що ідеально пасує до м’яса.

Відпочивати у Goodman з родиною стало ще зручніше, бо по суботах, з 14:00 до 20:00, і по неділях, з 12:00 до 18:00, наших маленьких гостей буде забавляти аніматор! Забудьте про турботи і насолоджуйтеся один одним та неповторними стейками, поки діти розважаються під наглядом професіоналів. До речі, ми підтримуємо здоровий апетит у енергійної малечі. Щосуботи на дітлахів чекає приємна несподіванка — Дитячий бургер у подарунок від Goodman.

І великих, і малих ми годуємо і розважаємо, а головне — разом створюємо нові спогади про відпочинок з близькими у Goodman.

Київ, вул. Жилянська, 75
(044) 596 00 00 // (044) 592 31 45
http://goodman.com.ua


Вихідні в Goodman: краще, ніж відпочинок на морі

Час, проведений із сім’єю — безцінний. Відклади справи, звільни вихідні та проведи їх з тими, хто важливіший за роботу та марний поспіх.

Подаруй найріднішим приємні спогади та свіжі враження, бо їх можна отримати не тільки під час відпустки. Goodman шанує сімейні цінності та запрошує разом провести уікенд. Вишукана кухня вразить близьких не менше прогулянки по узбережжю, а невимушена атмосфера сприяє розслабленню. До речі, келих легкого вина за обідом відновлює сили та покращує здоров’я.

Сюрприз чекає і на маленьких гостей Goodman: у суботу для малечі — дитячий бургер у подарунок.

Даруйте рідним Goodman

Київ, вул. Жилянська, 75
(044) 596 00 00 // (044) 592 31 45
http://goodman.com.ua


Субота.

Дочекалися суботи, не кричать сьогодні боти!!!ura
Можна все що хош писати,аби не агітувати.chih
Добрий ранок всій громаді!!! (не говоріть що Ви не раді).

" - Доброго ранку! Ми щиро раді Вас чути! Чим ми могли би бути Вам корисні?
- Доброго ранку, це Міністерство культури, сайт I.UA?
- Нажаль ні, це звичайна пральня."



7%, 1 голос

13%, 2 голоси

0%, 0 голосів

80%, 12 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

За вино

Чоловік моєї двоюрідної сестри (не знаю, як ця стєпєнь родства називається) каже, що водка буває двох сортов - або хороша, або дуже хороша… Ну це, кому як… “На вкус і цвєт…” как говоріцца. Я, напрімєр, знаю пару подонков, які вобше не п’ють… Хотя тих шо п’ють, знаю значно більше, конєшно…

А то ше є такі, в кого нема сили волі зовсім. Це я про тих, хто сначала пив, а потом бросив… Це самі опасні. Я їх називаю “перерождєнци”… Вони ходять за тобою як ксьондзи за Адамом Козлєвічєем і гундосять, шо п’янство - зло… Зустрів недавно такого в Гуд-вайні. Стоїть і грусно дивиться на полки з бутилками… Так само, мабуть, кастровані коти дивляться з завістю на своїх коллєг з яйцями… Мене побачив і сразу возбудився в воспітатєльних целях… “Ти по шо сюди приїхав?” – інтересується… - По мармалад, бля, - кажу, - давай, досвідання…

Я хлібних спіртов чогось не люблю. Ні водки, ні пива, ні, даже – віскі. А все шо з винограду – люблю і уважаю. Вино, граппа, чача, коняьк (крайнє рєдко, бо в мене од нього ізжога)… Ще, кажуть, є якась дуже вкусна французька виноградна водка. Ну я її пока не пробував, наше знакомство ше впереді…

Люблю італійські вина, бо там все понятно: от тобі к’янті, от тобі брунелло, от тобі – амароне. Ну і ще всяка вальполічелла, барбареска і бароло… Болєє-мєнєє зрозуміло… З французькими – там сам чорт ногу злама. Ніхрена не ясно. Особливо це стосується цінової політики. Мені нікогда не понять, чому бутилка якогось “Романе Конті” з бургундського піно-нуару стоє три штуки євро, тоді як бутилка австралійського піно-нуару – 90 гривень… Пив я колись те “Романе-Конті”. Такоє… Потом австралійським “шліфонувся”… Разниця, конєшно є, ну не в 2995 євро….

Один парижський сомельє в третьому поколінні, який працює в трьохзвоздному мішлєновському ресторані, колись мені признався, шо найвкусніше, шо він пив в своїй жизні – це водка з колою… Тіки нікому не кажи, каже, бо це позор для сім’ї…

В київських ресторанах вино пить сложно. Є така дурацька тенденція, коли ти замовляєш бутилку вина, а вони кажуть, шо це вже кончилося і пропонують “аналогічне”, тільки в п’ять раз дорожче… Колись сидимо з кумом в ресторані одному, замовили брунелло, а він (офіціант чи сомельє) приходить і каже: ви знаєтє, етого віна к сожалєнію уже нєт, но я вам могу порекомендовать бутилку “Сасікайї”… А ця сасікайя стоє не багато-не мало – п’ять чи шість тисяч гривень… Сасікаї? – перепитую. А ти сам її пробував цю “сасікаю”? – Да, пробовал, - каже, - такая с кислінкой… С кіслінкой-с хуінкой, - зрифмував кум, - і додав: пашол нахуй отсюда…

А раз ми з моїм товаришем Ізьою сиділи на берегу моря на Корсіці… Сиділи і пили розове в такому сєкрєтному, але дуже класному місці. Тіпа, готель-ресторан… Диви, кажу, Ізя. Тут є все, шо нада для жизні: інтернет, кофе, вино, тьолки… - “Інтернет і кофе можна ісключіть”, - каже Ізя…

Своєму батькові на 80-лєтіє я купив був якось бутилку якогось “Шато-Марго”, тіпа 1987 года… Душе недешево, але ж – юбілєй… То батько налив собі його в кружку, випив залпом, запив апельсиновим соком і закусив редькою й хлібом… - Такої гадості, каже, - я ше не пив ніколи… І поліз в погріб, по своє домашнє, виноградне солодке… “Шато-Черкаське”…

Сьогодні субота, тому – Будьмо! Лехаім! Тримайтеся! Гарного дня всім!


Субота, адреналіноз f**king shit

Де мій попкорн?
Де моя зустріч?
Де моє святкування 8 березня з подругами, перенесене на 10-те?
Все відмінилось нафік з прийнятних для мене причин. Але все одно ненавиджу суботніми вечорами сидіти вдома.
Я думала вечір буде не менш активним, ніж день:)
Цілий тиждень мрієш хоч трохи посидіти вдома, для почитати книжку , подивитись фільм і тд тп.  Алегорія до ""Коли врешті-решт ваша мрія збувається, не забувайте, як довго і сильно ви цього хотіли"(с)
Мабуть, не звикла я до спокою в цьому житті)

P.S. Як з біса можуть не скластись абсолютно всі 3 взаємонепов"язані обставини? Повний місця мабуть)

Святість неділі не підтверджено

     Католицький кардинал Джеймс Гіббонс був правий – в Святому Письмі немає тексту про святість неділі. Відпочивати в неділю можна, як і в будь-який інший день тижня, але святити неділю (вважати гріхом займатися звичайною роботою в цей день) не тільки не має ніякого сенсу у зв'язку з відсутністю біблійного підтвердження, але і є порушенням однієї із заповідей Десятислів’я “Пам'ятай день суботній, щоб святити його”.
Відпрацювання в суботу зачіпає релігійні переконання українців
     Нагадаємо, що 1 березня 2011 року на сайті Економічної правди було виставлено пропозицію чернівчанина Миколи Гунька священикам, які проводять богослужіння у храмах по неділях, підтвердити святість неділі біблійним текстом. І це повинен був бути не просто текст, в якому згаданий перший день тижня, але конкретний біблійний текст, в якому йде мова про святість неділі, як, наприклад, у книзі пророка Ісаї 58:13, 14 розповідається про святість суботи: “Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, тоді в Господі розкошувати ти будеш”. 

     Через три місяці після розміщення даної пропозиції в інтернеті Микола подякував священикам і зробив підсумки:

     "Хочу висловити особливу подяку тим священикам, хто протягом трьох місяців намагався підтвердити на підставі Біблії святість неділі, першого дня тижня. Як правило, священики посилалися на деякі тексти Нового Завіту, в яких нібито йде мова про святість неділі. Наприклад, в Діях Святих Апостолів, 20 розділі, 7 тексті написано: “А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі”. Всі ми знаємо, що перше причастя відбулося в четвер ввечері, але ця обставина не зробило святим ні четвер, ні п'ятницю. І в самому тексті не згадано про святість неділі. Наступним місцем Писання було перше послання апостола Павла до Коринтян 16:2, де написано: “А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду”. Уважно читаючи, і співставивши різні переклади, не можна не помітити, що сказано відкладати не в церкві, а у себе вдома. І, нарешті, останнім місцем Священного Писання, на яке покладали надію священики, було Одкровення 1:10: “Я був у дусі Господнього дня”. Але й тут після уважного аналізу тексту виникли дві проблеми. По-перше, в грецькому оригіналі так і написано “Я був у дусі в день Господній”, а не недільний, як помилково переклали в російській синодальній Біблії, а з книги пророка Ісаї 58:13 відомо, який день сам Бог назвав днем Господнім. По-друге, в самому тексті знову ж таки нічого не сказано про святість дня. 

     Окремо мушу згадати представників п'ятидесятницької деномінації, які дуже старанно намагалися довести, що для них суббота – це неділя. Але ж Бог не сказав в четвертій заповіді “Відділи на власний розсуд день тижня, щоб святити його”, а “Пам'ятай день суботній, щоб святити його”. 

     Матеріал про грошову винагороду за біблійне підтвердження святості неділі, першого дня тижня, швидко розійшовся по мережі інтернету. Опублікували його спочатку релігійні ресурси, трохи пізніше такі провідні інформагенції, як Regions.ru та Інтерфакс, а також сотні інших сайтів. Багато коментарів було написано за цей час, але особливо хочу згадати слова Архімандрита Аввакума (УПЦ МП), який сказав наступне: “Проблема тут для серйозних дослідників Святого Письма дійсно є ... Християни продовжували святити суботу аж до 321 року. Недільний день встановлено для святкування в 321 році цивільним указом імператора Костянтина Великого. Якщо святкування суботи встановив Сам Бог в громах і блискавках теофанії (богоявлення) на Синаї, то недільний день встановила земна смертна людина, хай навіть і цар. І не було спеціального другого богоявлення на Синаї для скасування святості суботи. Так є”. 

     Отже, три місяці пошуку не підтвердили святості неділі. Теоретично пошук можна було б і продовжити, якби не одна обставина. Ще в XIX столітті католицький кардинал Джеймс Гіббонс, зробивши детальний біблійний аналіз звичаю святити неділю, опублікував висновок у книзі “Віра наших батьків” – в Святому Письмі немає жодного тексту про святість неділі, першого дня тижня. Сьогодні перевірити цю тезу досить легко, адже Біблія є в електронному варіанті, і задавши в пошуку словосполучення “святість першого дня тижня” можемо особисто переконатися у відсутності біблійного підтвердження святості неділі. 

День Господній

“Пам'ятай день суботній, щоб святити його” – одна з десяти Божих заповідей, така ж, як і "Шануй батька й матір", “Не чини перелюбу”, "Не кради". Субота в Біблії названа днем Господнім, бо цей день освятив Бог і заповів нам святити його. А про святість неділі, першого дня тижня, немає жодного біблійного тексту.

10 заповедей - закон Божий

     В Святому Письмі від книги Буття до книги Об'явлення розповідається про святість суботи. Творець на початку історії нашої Землі освятив суботу (Бут. 2:1-3). Давши Десять Заповідей, Бог звелів святити сьомий день як пам'ятник про створення світу (Вих. 20:8-11). Важливо підмітити, що сьомим днем є субота, так як в Євангеліях написано, що Христос воскрес в перший день тижня, тобто в неділю. Сам Господь за звичаєм додержувався суботи (Луки 4:16,31), і навчав, що заповідь Божа стоїть вище передання людського (Матв. 15:3). Син Божий наголосив, що прийшов не порушити Закон, але виконати і звеличити його (Матв. 5:17-18; Ісаї 42:21). Він навчав Своїх учнів молитися про те, щоб і через сорок років після Його воскресіння ніщо не змусило їх порушити святість суботи (Матв. 24:20). Апостоли також за звичаєм святкували суботу (Дії 16:13). Біблійною ознакою святих Божої Церкви є віра в Ісуса Христа і дотримування всіх десяти Божих заповідей (Об’явл. 12:17, 14:12).

     Чому ж тоді значна частина християнського світу святкує неділю, незважаючи на відсутність будь-яких біблійних доказів і підстав для цього? Варто зазначити, що саме християни, які прийняли рішення ігнорувати якусь з Десяти Божих Заповідей, почують слова Ісуса Христа: “Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!” Справжній християнин ніколи не вважатиме нормальним те, що Бог вважає беззаконням – перелюб, зневагу до батька й матері, відмову святити суботу, обман тощо, тому що це є гріхи, в яких потрібно каятися, і по Божій благодаті в Ісусі Христі отримати прощення і очищення від них. Закон Божий, як дзеркало, відображає наш гріх, але не може врятувати від нього. Спасіння приходить лише від Ісуса Христа. Коли ми вдивляємося у дзеркало Закону Божого, то бачимо свої гріхи. І якщо ми їх визнаємо, тоді Ісус очищує нас від гріха Своєю святою кров'ю. Звернувшись до Закону, багато з нас виявлять, що порушують Заповідь про дотримання суботи. Що ж вимагається від нас у такому разі? Зовсім небагато - прийти до Ісуса і з Його допомогою знайти втіху у святкуванні суботи (див. Ісаї 58:13). Коли ж ми знову звернемося до Десятислів’я, то зрозуміємо, що віднині вільні, тому що життя наше увійшло в правильне русло і не суперечить більше Законові Божому.

     Існує хибна думка, що Ісус прийшов скасувати Десять Заповідей. Насправді християнам усіх часів Він залишив слова: “Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, – Я не руйнувати прийшов, але виконати. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, – ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все” (Матв. 5:17-18). Узагальнивши Десятислів’я в дві заповіді – любити Бога і любити свого ближнього, Христос сказав, що ці дві заповіді не замінюють Закон і Пророків, а на них стоять Закон і Пророки. Жодного разу в розмові Господа з фарисеями не стояло питання в дні відпочинку, а в тому, як святити суботу. Взагалі уважне дослідження виявляє, що духовна еліта того часу засуджувала Ісуса Христа не за порушення четвертої Божої заповіді, а за ігнорування їхнього тлумачення цієї заповіді. Сам Ісус знаходив утіху в суботньому дні і свято дотримувався Заповіді про суботу. “І прибув Він до Назарета, де був вихований. І за звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати” (Луки 4:16). Дивлячись у майбутнє, Ісус бажав, щоб Його учні й надалі отримували радість від дотримання суботи. Він навчав їх молитися про те, аби їхня втеча з Єрусалима не відбулася суботнього дня (Матв. 24:20). Ісус мав на увазі зруйнування Єрусалима, яке сталося у 70 р. н.е., через сорок років після Його воскресіння. Земне життя Ісуса та Його вчення свідчать: Він не змінив заповідь про суботу, а навпаки, утвердив і звеличив її. У всі віки від створення світу і до сьогодення людині необхідний суботній день, щоб відпочити від своєї праці та присвятити цей час спілкуванню з Господом, бо суботній день освячений і благословенний нашим Творцем.

     Якби апостоли відмінили святість суботи або перенесли святкування суботи на інший день, то про це згадувалося б у Новому Заповіті. Але ми бачимо протилежне. Апостол Павло проповідував у суботу: “І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов і з ними змагавсь три суботи з Писання” (Дії 17:2). Можливо, це випадковий збіг обставин, а не звичай? Відповідь дають наступні тексти: “І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів” (Дії 18:4). “А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова” (Дії 13:42). “А в наступну суботу зібралось майже все місто послухати Божого Слова” (Дії 13:44). Коли апостоли несли Слово Боже в нові землі, вони не завжди могли знайти юдейську синагогу, де можна було б навчати. Так сталося одного разу з апостолом Павлом, але ніщо не примусило його відійти від ревного дотримання Четвертої Заповіді. “...Звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька. Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились” (Дії 16:12-13). У книзі Дії апостолів згадуються 84 суботи, яких апостоли дотримувалися: Дії 13:14,42,44 – дві суботи в Антіохії; Дії 16:13 – одна субота у Филипах; Дії 17:2 – три суботи в Солуні; Дії 18:4,11 – 78 субот у Коринті. Останнім із дванадцятьох апостолів помер Іван. За своє життя він написав п'ять книг, які увійшли в Біблію: Євангеліє, три послання та Об'явлення. Він помер близько 100 р. н.е., приблизно через 70 років після воскресіння Христа, але ніде у своїх писаннях він не говорить про перенесення святкування з сьомого на перший день тижня. Інакше і не могло бути, бо від Самого Ісуса він чув слова: “Бо Син Людський Господь і суботі!” (Матв. 12:8). Ніхто з апостолів не говорив про зміну суботи.

     Ті, хто прийняв рішення чинити беззаконня, порушуючи четверту Божу заповідь, вказують на біблійні тексти, в яких нібито скасовано святість суботи. Чи справді це так? Перед розглядом послань апостола Павла варто зазначити, що сам апостол вважав важливим для християнина дотримуватись Божих заповідей (1 Кор. 7:19). Отже, в Кол. 2:16-17 ключовою фразою є “тінь майбутнього”, і тут йде мова не про щотижневу суботу, а про річні свята, які в Левит 23:37,38 названі “вашими” суботами, які ізраїльтяни святили крім Господніх субот. Жодна з десяти Божих заповідей не була тінню майбутнього, у них інше призначення – ними пізнається гріх (Рим. 3:20, 7:7). В 14 главі римлян Апостол Павло не скасовує святості суботи, а застерігає від осудження ближніх, так як всі ми станемо перед Божим судовим престолом. Ось тільки які аргументи матимуть в судний день люди, які ігнорували святістю суботи, перед Богом, Який освятив суботу? В Дії, 15 главі крім четвертої заповіді не згадано й третьої “Не вимовляй Божого Імені надаремно”, але хіба можна припустити, що ця заповідь втратила свою силу? До речі, апостоли передбачили і попереджували, що в майбутньому з'явиться багато лжепророків, які будуть проповідувати фальшиві вчення і намагатися відхилити людей від істинного християнства. Павло, наприклад, говорив: “Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...” (Дії 20:29-30). На жаль, це передбачення збулося.

     Відхід під додержання суботи відбувся у постапостольські часи. Неділю, перший день тижня, особливо шанували давні римляни, називаючи його Dies solis – “день сонця”. Вони були язичниками і поклонялися цьому світилу. Перші християни поступово почали запозичувати звичай виокремлювати цей день. У Новому Заповіті ми не знайдемо жодних вказівок щодо святкування неділі або ж двох днів одночасно. З історії відомо, що в деяких районах минуло кілька століть, перш ніж субота і спокій, який вона несла із собою, були забуті і виник звичай святкувати неділю. Це сталося не відразу. Віруючі продовжували святити суботній день, але поступово в традицію входило святкування неділі. Одне з перших богослужінь, що відбулося в неділю, було в Італії в середині II ст. Після цього довший час існували дві групи християн: одні з них додержувалися двох днів, інші – тільки суботи. 7 березня 321 р. н.е. імператор Костянтин видав закон, згідно з яким усі християни, крім зайнятих землеробською працею, зобов'язані були святкувати неділю. Через деякий час постановою Лаодикійського собору, який відбувся в другій половині IV ст., християнам було заборонено відпочивати в суботу. Через пророка Даниїла Господь провіщав, що в певний історичний момент політично-релігійна влада “буде думати позмінювати свята та права” (Дан. 7:25).

     Хто ж наважився зробити ревізію Десяти Заповідей? У католицькому катехізисі написано: “Питання: Який день є днем Господнім? Відповідь: Субота є день Господній. Питання: Чому ми додержуємося неділі замість суботи? Відповідь: Ми додержуємося неділі замість суботи, тому що Католицька Церква перенесла це свято із суботи на неділю”. В Аугсбурзькій сповіді, написаній Мартіном Лютером, у 28-му розділі читаємо: “Вони (католики) перенесли день Господній із суботи на неділю, порушуючи Декалог. Здається, немає іншого вчинку, яким би вони так пишалися, як зміною суботнього дня. Велика, говорять вони, влада і сила Церкви, якщо вона може скасувати одну з Десяти Заповідей”. Як бачимо, додержання неділі було запроваджено Римо-Католицькою Церквою. Проте цей день ніколи не був освячений і благословенний Господом.

Субота

Субота жіночий день, її захисником є Сатурн (або Кронос), який вважається Богом Часу, охоронцем посівів, плодючості. Багато дослідників сходяться на тому, що назва цього дня походить від вавілонського «шаббат» спокій. Вавілоняни в цей день не займалися справами, а молилися. Є гіпотези й про те, що назва Київської фортеці Самбатас також має це ж значення і розуміти його слід як близьке до старослов'янського «со+битіє», тобто «буття (моління) разом», оскільки в цей день наші предки також вирушали до своїх святинь, щоб поспілкуватися з іншими людьми та з Богами.
Лозко Г.C. "Українське народознавство" Харків 2005. С. 216.
С у б о т а - найтяжчий день на роботу, в цей день рекомендується виконувати дрібну домашню роботу, а найліпше - прибирання. У суботу найкраще купатись, переодягатись тощо. Суботні діти відзначатимуться прив'язаністю до дому, охайністю, вони хороші господарі.
Українські традиції /Упорядник О. В. Ковалевський.- Харків : Фоліо, 2003 С.374-375(Артур Ярещенко. Етнографічні особливості України)
"Субота - то жінка"; в цей день не можна золи й дублива робити (очевидно, що відгомін трупоспалення й поховання у домовинах-дубах), бо то "задушна днина", і душі померлих чекають, аби їх помянули. Суботи були офірувані для поминання памяті предків. На Гуцульщині їх називають "дідовими суботами". Та це ж саме збереглося у християнстві. "Дідові" - мясопусна субота, субота другого тижня Великого посту, субота четвертого тижня Великого посту, Зелена (Клечальна, або ж Троїцька, субота), Дмитрівська та "проводи", або ж поминальна, православнихвоїнів
(Пушик С. Дабари пливуть у легенду. - К.,1990. - С. 153) .

Субота

Ненавижу учится по суботам. В нормальных школах сегодня выходной, можно долго поспать, а тут нет, надо переться в школу. Правда сегодня и было только два урока, но учится с 7-го класса по суботам ето убийство.

9%, 1 голос

9%, 1 голос

9%, 1 голос

36%, 4 голоси

36%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.