23 серпня 2010 року в селі Зміївка Бериславського району Херсонської області було урочисто відкрито меморіал «Борцям за Волю України». Меморіал споруджено у формі сонячного годинника: у центрі годинника - двохметровий гранітний обеліск з вигравіруваним золотим тризубом, під ним напис: «Борцям за волю України». На циферблаті годинника замість цифр – видатні дати української державності та гасло «Майбутнє держави залежить від нас». Зі сходом сонця тінь від обеліска проходить основними датами української державності: визвольна війна Богдана Хмельницького, IV Універсал, Акт Злуки, Акт 30 червня, Акт проголошення Незалежності 24 серпня 1991. Після опівдня тінь рухається написом «Майбутнє держави залежить від нас», - наче нагадуючи, що без минулого немає майбутнього, а майбутнє у наших руках.

Початок свята ознаменував мешканець Херсона, кулеметник УПА Іван Терлецький, який перерізав святкову стрічку перед меморіалом. Освятити меморіал прибули представники трьох конфесій: УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ. Перед сільською громадою було зачитано імена воїнів-херсонців Армії Української Народної Республіки та воїнів і підпільників УПА, сім’ї яких нині живуть у Зміївці, - загалом понад 150 імен. За українськими героями була відправлена панахида.
Читати далі >>>

Сьогодні у школі села Зміївка, що на Бериславщині, відкрили документальну виставку «УПА: історія нескорених». На виставці представлені архівні документи, листівки повстанців, підпільна література тощо. Зокрема, розповідається про розгортання повстанської боротьби, структуру УПА, про Українську Головну Визвольну Раду, про Романа Шухевича, про український Червоний Хрест, про щоденне життя повстанців та повстанські свята. Окремий розділ виставки приурочено одностроям та нагородам УПА, жіноцтву у визвольній боротьбі, видавничій діяльності українського підпілля, закордонним рейдам УПА та боротьбі радянських спецслужб з українськими повстанцями.

Експонування виставки стало можливим завдяки спільним зусиллям Центру Дослідження Визвольного Руху та Спілки Української Молоді в Україні. Відвідати виставку зможуть усі мешканці Зміївки безкоштовно. Лише в перший день роботи виставки її відвідали понад 90 школярів. Експозиція відкрита у Зміївці до 10 вересня.

«Місто завжди відрізнялось від села більшими можливостями задоволення соціальних та культурних потреб. Театри, музеї, бібліотеки, культурні центри та інтернет-клуби іще й досі вважаються територією міста, а не села. Сподіваюся, що вкладені у виставку зусилля та гроші конвертуються у зацікавленість молоді своєю історією.

Адже зазвичай знання херсонців про УПА досі обмежуються радянськими штампами. Неупереджену інформацію просто ніде черпати, тим більше у селі. Ми ж прагнемо запропонувати людям факти, без оціночних характеристик. Нехай, ознайомившись із фактами, кожен сам для себе розставить всі крапки над «і», - зазначив Олександр Шумков – член Спілки Української Молоді в Україні та координатор експозиції на Херсонщині.

Цей портрет Шевченка видно з космосу. Він створений посівом рису з чорним листям по зеленому полі в Херсонській області. Його автори - українські вчені, селекціонери Інституту рису НААН України. Площа зображення - 1370 кв.м. Нас вразила точність передачі всіх штрихів портрету. Новий рекорд України в категорії "Наука і технології".

Староселье, Архангельское, Криворожье, Натальино, Блакитное, Благодатное, Заречное, Марьино, Ивановка, Кочубей, Кривой Рог, Заградовка, Высокополье, українська хата, народная архитектура, река Ингулец, Херсонщина, Херсонская область, Херсонский уезд, Свято-Николаевский храм,  велосипед, путешествие

 

Начну, как обычно – «давно хотел…».... Путешествие выдалось на славу интересным, хотя и напряженным. Удалось посетить прекрасные места, подарившие необыкновенное удовлетворение от соприкосновения с первозданным.  

Фиолетовым обозначен маршрут движения.

Велосипеды пришлось разобрать – к месту «высадки» (жд. ст. Блакитное) от Кривого Рога добирались херсонским поездом (обратно с Высокополья – тоже поездом). Разбирать-собирать – не сложно, но некоторые нюансы надо знать и соблюдать. График маршрута из 10 часов и примерно  60 км (с поправкой на "рельеф" - около 70 км) пришлось расписывать поминутно, чтобы не опоздать на обратный поезд. Это вносило в дороге некоторый напряг: приходилось жертвовать интересами своего любопытства возле объектов, привлекающих красотой или таинственностью. На некоторых участках дороги приходилось ускоренно превращать энергию удовольствия от путешествия в работу мускулов из-за  необходимости соблюдать график. Из-за этого пропустили массу интересных объектов и даже несколько населенных пунктов, в которые стоило бы заехать. Но, зато успели в конце поездки разобрать и зачехлить велосипеды, и вовремя сесть на обратный поезд. По большому счету, такое путешествие можно было бы растянуть дня на три-четыре со спокойным  разглядыванием всех достопримечательностей.

 Итак, давно хотел проехаться на велосипеде (или пройтись) в районе Староселья-Архангельского. Это северо-запад Херсонской области, который исторически неразрывно связан с южным Криворожьем, и который мне всегда хочется называть именно последним: так эти края похожи, по крайней мере, с точки зрения сходства каменных построек и наличия объединяющего «стержня» – реки Ингулец с широкой пойменной долиной и глубокими балками-притоками среди широкой степи. Кроме того, влекла загадка селения N., в котором более ста лет назад успешно работало несколько кирпичных заводов. Что осталось от этих заводов, хотелось увидеть собственными глазами. Но, это – прелюбопытнейшая история, о которой стоит подробно рассказать отдельно.

Все же, несмотря на указанные сходства с южным Криворожьем, этот край особенный. Кривой Рог со своей промышленностью – вдалеке, и время здесь как-будто сильно притормозило, сохранив чудесные образцы народной архитектуры и первозданность природы. Слава богу, что Криворожский железорудный бассейн не распространился южнее теперешнего своего положения, и что не существовало и не существует объектов с названием ПАО «Старосельский горнообогатительный комбинат» или ПАО «Архангельское железорудное управление». Имеющиеся мелкие разработки известняка не очень заметно влияют на общий колорит этих мест.

Украшением края является церковь Святого Николая (Свято-Николаевский храм,  храм Святого Николая Мирликийского), возведенная в 1888 году (по непроверенной информации из http://www.mycity.kherson.ua/pamyat/ingulets_p.html  – по проекту Константина Андреевича Тона, основоположника русско-византийского стиля).

Этот район также интересен тем, что он «зажат вплотную» с двух сторон крупными массивами бывших немецких колоний (разные конфессии):  Заградовка – с запада, Кронау (Высокополье) – с востока. Учитывая это, думаю, что немцы оказали весьма заметное влияние на разнообразные особенности "наших" поселений, но это – опять-таки, весьма обширная отдельная тема для разговора. 

Пейзажи здесь воздушны, широки, панорамны. Извивающаяся долина Ингульца просматривается на многие километры. Единственное, о чем можно только сожалеть, – в комплект к велосипедным колесам неплохо было бы добавить и крылья, чтобы с разгону взлететь и еще больше зачерпнуть на память красот степного простора.

 

За повідомленням речника Держприкордонслужби Олега Слободяна, українські прикордонники після відходу російських військ узяли під свій контроль півострів Ад на кордоні Херсонської області.

учора хижий Москвабад,
подейкують новини,
тихцем вернув півострів Ад
до складу України

Інколи я зараз так приколююсь (тобто самовиражаюся) 

за референдум від жителів Железного Порта Херсонської області!

Прошу відвідати сайт:
http://polit-kherson.info/publication/society/7481-2010-08-25-08-34-13.html
Зміївка цікава тим, що в ній мешкає багато етнічних шведів.
Може вони збережуть нам нашу державність?

Херсон - назва міста походить від грецького Херсонесос і означає "півострів", "тиха бухта". Місто дуже сподобалось, невелике, але дуже насичене пам*ятками. Ми спробували всі їх побачити, ну принаймі всі або більш видатні.Також для тих кто мандрує Херсонщиною то Херсон гарне місце для ночівлі, багато готелів, доступні ціни. Правда мабуть більшість готелів немає своєї парковки для авто, що дуже погано як для автомандрівників.

:Херсон, дуже великий звіт + багато фото:

В 1737р. під час російсько-турецької війни, російські війська побудували тут укріпний пункт та назвали його Олександрівський шанець.В 1774 р. територія Херсону ввійшла до складу Росії. 18 червня 1778р. Катерина ІІ підписала наказ про заснування міста. У Херсоні почалося будівництво верфі та фортифікаційних споруд.

Греко-Софіївська церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці 1778-1780р.

Свято-Катерининський собор 1781-1787р. з дзвіницею (1810-15рр.)

Збереглись також земляні вали з двома брамами кін.18ст. - на сході Очаківська брама

Церква св. Мучениці цариці Олександри 1898-1902рр

губернська дума

:дивитись далі:

:Херсоньська обл.:

В одному з районів Херсонської області збираються побудувати геліотермальну електростанцію, що збирає сонячну теплову енергію та працює 24 години на добу. Компанія-будівельник збирається витратити на цей проект три роки і більше 10 мільйонів євро.

Повідомляє «Преса України».

Голова Іванівського району Херсонської області Сергій Довбня заявив, що компанія «Ренджі Татарбунари» планує побудувати в цьому районі геліоелектростанцію за 10-12 млн. євро. Будівництво геліоелектростанції буде проводитися з 2017 по 2020 роки.

В Олешківському районі Херсонської області планують побудувати сонячну електростанцію потужністю 35 МВт.

Як зазначає виконуючий обов’язки заступника голови ОДА Євген Рищук, промисловий об’єкт зведуть на полях фільтрації, передає Херсонська ОДА.

«Непридатна для суспільних потреб та сільськогосподарського використання територія ідеально підходить для сонячної станції, - зауважив чиновник. - Однією з умов для інвесторів, що планують будувати бізнес в Херсонській області, є реєстрація інвестиційного об’єкту в нашому регіоні – податки повинні надходити до обласного бюджету».
Реалізація проекту дозволить Херсонщині залучити 35 млн долл США інвестицій.
Іспанські інвестори мають намір збудувати поблизу села Олександрівка Херсонської області вітропарк з 40 вітряків потужністю 110 МВт Проект будівництва вітроелектростанції днями представив громадськості директор ТОВ «Дніпро-Бузька вітрова електростанція» Борис Хамер, повідомляє Білозерська РДА. Вітрову електростанцію планують відкрити протягом 2-3 років. Для будівництва залучать 150-170 млн. євро від інвесторів з Іспанії.

Для вітропарку в «Віндкрафт Таврія» в одного з найбільших світових виробників вітрогенераторів – данської компанії Vestas – замовили  12 вітрових турбін V126-3.45 МВт, загальна потужність яких становитиме 41 МВт. Замовлення включає поставку і введення в експлуатацію вітрових турбін в селі Овер’янівка Новотроїцького району. Запустити вітропарк планують в третьому кварталі 2017 року.

А ще потужність вітроелектростанції розташованої на озері Сиваш мають намір збільшити з 3 до 246 МВт.

Ініціатором збільшення потужності об’єкту у 82 рази стала компанія-оператор "Сивашенергопром", передають ЭлектроВести. 

«Наразі діюча вітроелектрстанція складається з малоефективних турбін малої потужності - 16 установок на 100 кВт і дві - на 600 кВт, - розповідає головний інженер Сиваська ВЕС Сергій Чемериський, - Коефіцієнт використання потужності "соток", які були розроблені у 80-х роках, становить 10-12%, а більш сучасних Т600 - 26-28%, однак вони будуть продовжувати працювати».

З розширенням потужності ВЕС одна нова турбіна зможе виробляти більше електроенергії, ніж весь існуючий вітропарк, наголошує Сергій Чемериський.