Serge Van Khache  родился в 1946 в Ангулеме (Angouleme), Франция. Искусство дизайна и живописи изучал в Школе изящных искусств ( l'ecole des Beaux-Arts d'Angouleme) и параллельно обучался фотографии со своим отцом. Работал в Париже фотографом и иллюстратором для журналов: Lui, Play Boy, Vogue, были работы и в киноиндустрии. В 1984 году Serge решает посвятить все свое время исключительно живописи. Строгость в деталях характеризует работы художника, а вдохновение.... это источник наших бессознательных эмоций.  В 1998 году Serge Van Khache подписал эксклюзивный контракт с Международной Галереей Mickael Marciano. Постоянная выставка в Париже, Place des Vosges et a la Baule.[ Читать дальше ]

Кожна людина відіграє свою роль в нашому житті. Коли одна з них іде зі "сцени", значить її роль закінчилась....

43. мріяне слово.

...отак спаде слово
і піде воно коридорами мови
допоки не знайде собі місце
із високим вікном, у яке
зазирає місяць і зорі заходять
розповісти аби
всілякі дивні історії Всесвіта
і ранкова зоря завжди вітається гомінкими птахами
і сонечко вдень
світло і тепло усміхається новому слову
що замріяно дивиться з підвіконня
милується степом і річкою гаю...

а потім заходили гості -
дивакі невгамовні, безцеремонні
влаштовують бал маскарадний
з феями, ельфами
чаклунками і чаклунами
з чортами і янголами
з матронами, донами і мадонами
і лицарями без докору і страху
і блазні грали на мандолінах
гітарах і скрипках
дмухали в труби, в сопілки
щодуху в блискучі фанфари
били у бубни і барабани
і танцювали, звеселяючи натовп
всілякого іншого люду, якого набилось
в затишне місце з високими
і просторими вікнами замку
і пуляв салют
і гриміли оркестри
і кружляли у танці містични дами і кавалери
принцеси і принци, королі, королеви
у масках казкових драконів споглядали це дійство
обмахуючи пир"їнними віялами обличчя
маніжно прихилялись
і перемовлялись тихо про щось один з одним
ховали за віялами обличчя
які і так вже було не впізнати у масці... -
і все те
тонуло у квітах
лилося рікою вино
ломились ряди від їства
над усім панувала
пишна, чепурна, розкішна
ошатність
кохання -
безтурботне, веселе, світле і чисте! -
огортало душу і серце
підхоплювало цей світ і підносило до небес -

і слово нове спадало
і йшло коридорами замку мови
допоки не знайде собі затишне місце
з високим просторим вікном до волі...

 Вот попробуйте уговорить мужчину намазать нос защитным кремом, чтоб не обгорел на солнце. Некоторые лица моментально оскорбляются, возмущаются и обижаются :) 

А тут такое МАSКИ -ШОУ , просто прелесть - и вдоль, и поперек и крест накрест))) Вспомнилась детская песня "Скажи, скажи, художник, какого цвета дождик..." Так и у нас - какого цвета лица - такого цвета флаги играющих команд. Италия - Англия + вездесущая хозяйка Украина.

1.Юный художник, оттачивающий свое мастерство на желающих

Далее фото желающих замаскироваться или нанести боевую раскраску

Это видимо талантливый итальянец ставит красный крестик на англичанине))

Хм, по-моему индейцы, только украшения из перьев не хватает, но, возможно, я их в гриме просто не узнаю? 

Ребята обсыхают после покраски:

А те, у кого уже все высохло и отвалилось, осыпалось застыло маской фотографировались с обалдевшими от радости барышнями

Мужчины в нашей отечественной расцветке выглядили ни чуть не хуже, а даже естественней - небесно-солнечными(правда кто-то более небесно, а кто-то солнечно), но по-любому патриотично

А эти карие очи чорнии бровы меня просто очаровали, даже без грима, не могу налюбоваться:

Украинские бизнесмены в фан зоне на Крещатике:

Некоторые сопереживающие футболу были без особого макияжа - скромные полосочки на щечке, а то и совсем без покраски:

А некоторым лицам дорисовки и не нужны, и так красив, как шоколад

В общем полный интернационал:

Критика по поводу "а где дефки?" или качества фото не принимается.

Лучший мужчина этого шоу (игры Италия-Англия) Джанлуиджи Буффон Масокко позвонил и сказал, что все просто замечательно

...це в мене відгукнувся заклик бандюків і москалів-окупантів святкувати різдвяні свята...така собі рефлексія самозахисту...

36.

це сон у сні,
фантазій дика гра,
пробудженням - у лоба ляскіт щігля!
в бажанні карнавалу
й шумних свят
у маскараді ти сховав лице своє і суть... -
хто ти такий?!.
з"явився звідки тут?
в руці твоїй сріблястий балабончик -
усміхнено
дзвонінням кличеш пріч
з барлогу сну
до зірочок у ніч
іскристим шляхом, де
біліє переліг.
хода твоя -
то віяло завій
і пірует твій знищив всякі па,
усе втопив -
і порухи,
і рухи
в стрімких лелітках,
блискітках сліпучих...
і дмеш в ріжок так голосно, що аж
скрутився простір раструбом на страх,
тривогою націленим у душу...
хто ти такий?!.
у картах джокер? - ні.
пішак у шахах?
блазень шахівниці?.. - де всі фігури вбиті,
лише ти,
рожеволиций ферт,
рахуєш
мовчки
смерті...

Каждый год в преддверии Нового года компания Bosco проводит Бал-маскарад, вновь и вновь удивляя гостей - звездных друзей и постоянных клиентов - разнообразием тем: в 2008-м прошла "Карнавальная ночь" для Людмилы Гурченко, в 2009-м вспоминали стиляг с их брюками-клеш, коками и ботинками на платформе, в 2010 году - НИИ 1970-х (мероприятие проходило в Сколково).

[ Читать дальше ]