Поспілкуватися зі мною ви зможете через скайп - process57
sTESHk@ Коментар:... склалося враження, що я недочитала про кохання. Тема актуальна і болюча. Про неї можна розказати ширше, враховуючи те, що контингент читачів - переважно молодь.
Відповідь: Назвою попередньої замітки була заявлена тема кохання та грошей. Насправді, я не мав наміру розкривати цю тему, просто у назву замітки поставив яскраву фразу, взяту з запитання. Але, оскільки ця тема викликала інтерес, продовжимо саме її.
У минулій замітці я обмежився тезою про те, що Любов та гроші відносяться до різних реальностей.
Хотілося б зауважити, що вираз "різні реальності" я використав не у якості метафори. Мова йде про існування різних площин реальності, в яких існують та діють різні реальності самої людини. Спробуємо це пояснити.
В одній з, ще неопублікованих, Бесід, я описую людину через малюнок хатинки. Це - моє улюблене пояснення, я нерідко використовую його у своїй практичній роботі.
Давайте разом, пройдемо через це пояснення, оскільки воно допоможе нам у подальшому розгляду.
Уявіть, що на чистому аркуші малюємо будиночок: дві вертикальні рисочки - стіни, над стінами трикутничком малюємо дашком, та нарешті, горизонтальна лінія - підлога.
Завершимо наш малюнок віконечком та дверми.
Ми усі, у своєму дитинстві, малювали такі будиночки. На небі ми розмальовували сонечко та хмарки, а на землі - дерева, та квіти.
Але сьогодні ми намалюємо у будиночку людину - це буде чоловік, або жінка, стать та вік цієї людини нехай будуть такими же, як і у вас, тому, що
ця людина у хатці, ЦЕ - ВИ.
Нехай наша хатка буде не такою, якою ми бачимо її ззовні, а начебто кімнатою, яку ми розглядаємо зсередини.
Так от, людина у кімнаті це - ви.
А сама кімната нехай буде символом усього вашого життя: тут ваша робота, або навчання, місце, де знаходиться ваша родина та друзі, тут ваші мрії та прагнення.
Тепер розпочнемо саме пояснення.
Людина у хатці, мовою психології називається
особистістю (русск. -
личность).
Особистість, це людина, наповнена соціальним змістом - знаннями, ідеями, соціально обумовленими бажаннями, це - соціальна істота, - це людина, як результат двох протидіючих сил: соціального виховання з однієї сторони, та опору людини цьому вихованню, з іншої.
Якщо розглядати людину, як посудину, то те, чим наповнена ця посудина і є особистістю.
І ще одне пояснення: особистість - це є звичайна людина у своєму звичайному, буденному стані свідомості, тобто ми з вами у даний момент часу.
Особистість є тією нашою частиною, яку ми усвідомлюємо у собі. Тобто, наші особливості, психологічні якості, емоції, думки - усе це є проявом особистості.
Іноді молоді люди просять мене, щоб я охарактеризував їх психологічно. Вони цікавляться собою, саме своєю особистістю.
Про особистість ми вияснили усе. Додамо тільки останнє:
усі, або майже усі люди впевнені, що їхня людська природа вичерпується особистістю, що ВОНИ САМІ І Є ОСОБИСТІСТЬ, і що окрім особистості в них нічого більше не існує. Це є важливим, дуже важливим моментом.
Виходить (повертаємося до малюнку), що для нас:
-
єдиною внутрішньою реальністю є людина у хатці (наша особистість),
-
єдиною зовнішньою реальністю є хатка, тобто (матеріальний вимір реальності разом з цивілізацією, людством та культурою)..
У нашій свідомості це виглядає так:
начебто ми, реальні люди живемо у реальному світі.
Продовжимо
наше
малювання (ви напевно здогадалися, що малюнок - не закінчений).
Наша хатка має одну таємницю - підвал. Чому це є таємницею?
Справа у тім, що про існування цього підвалу не знає людина, що живе у кімнаті.
Давайте намалюємо під хаткою прямокутник - підвал, розміром менший, ніж кімната: менший, але глибокий. На цьому наша таємниця не закінчилася - навпаки переходимо до найважливішого.
У куточку підвалу давайте намалюємо маленьку людину - дитину. Ця дитинка сидить у куточку на якомусь ящику та тремтить - їй темно, холодно та одиноко.
І нарешті розкриємо нашу таємницю вже остаточно: -
ДИТИНА У ПІДВАЛІ - ЦЕ МИ САМІ, МИ - СПРАВЖНІ ....!
Що робити з цим знанням, з дитиною у підвалі - окрема тема, поговоримо про це іншим разом.
Сьогодні ми просто зазначимо цей факт, та будемо опиратися на його існування.
Дитина у підвалі це те, якими ми були у дитинстві, як ми відчували, бачили світ та діяли у ньому. В певний момент нашого життя цю дитину заморозили, відділили від нас та замурували у підвал. Цей процес я вже описував у вигляді замороження та закриття нашого Серця у дитинстві.
Можна сказати, що дитина у підвалі, це наше закрите Серце. Мовою психології ця дитина називається словами
сутність, самість.
Нагадаю, що темою нашої замітки є не визволення нашої сутності, а тема кохання та грошей, як явищ, що належать різним реальностям.
Так само, до різних реальностей відносяться дві сторони людини: її особистість та дитина - сутність.
Оскільки ці наші частини знаходяться у різних реальностях, звичайна людина, яка є носієм особистості та повністю ототожнює себе з нею, навіть не здогадується про існування своєї дитинки - сутності. Але, незважаючи на це, сутність людини приймає участь у її житті та проявляє себе у різних ситуаціях.
Наприклад, людина спілкується, але відчуває сором'язливість - тут проявляється сутність. Людина обіймається та відчуває приплив почуттів - тут також - сутність.
Не маючи можливості увійти у свідомість людини прямо, сутність нерідко проявляє себе через емоції, почуття.
Але найяскравіше проявляє себе сутність у Любові, оскільки це почуття повністю належить сутності.
Саме з цієї причини навколо людського Кохання існує стільки таємниць, адже воно є проявом нібито неіснуючої сторони людини.
Почуття Любові є проявом нашої дитини - сутності.
Давайте подивимося, як наша дитина у підвалі відчуває та проявляє Любов, та якою є мова Любові.
Любов проявляє себе:
- мовчазно, або тяжкомовно,
- скуто та зосереджено,
- з великою силою бажання.
Вам доводилося спостерігати, як поводить себе дитина, коли відбувається щось важливе?
Дитина у цей момент стає уважною та зібраною, а її очі набирають виразу глибини та мудрості дорослої людини. Саме таким є прояв Любові - мовчазність, глибина та зосередженість.
Любов, є почуттям, яке належить саме дитині у підвалі.
Проявити свою Любов та реалізувати її, є засобом дитини - сутності вийти з підвалу у справжнє відкрите життя, тому прагнення Любові є дуже сильним, настільки, наскільки може бути сильним та нестримним бажання людини (маленької дитини) вирватися із темниці на волю.
Любов проявляє себе скуто, тяжкомовно, та з великою силою бажання. Уявіть собі ситуацію, коли у темницю - підвал проникає промінь світла та ніжного тепла. Можете собі уявити, як здригнеться дитинка назустріч цьому? Але, вона так довго сиділа у пітьмі та холоді, що її відчуття заніміли.
Як тільки проміннячко тепла проникає у темницю, дитина -сутність миттєво відсилає назустріч своє тепло. Так між людьми виникає тоненька ниточка - зв'язок. Якщо цей зв'язочок не реалізується, він може зберігатися десятками років.
Так іноді зберігаємо ми у душі свої юні закоханості.
І ще одне: якщо зв'язок є, про його існування завжди знають обидві людини.
Підемо далі. Що відбувається із зв'язком, із почуттям, яке виникає?
Тепер люди можуть відкритися та йти назустріч одне одному. Саме тут можуть виникнути різні складності.
Оскільки Любов іде від дитини у підвалі, людина починає до неї прислухатися, навіть - довіряти, та діяти так, як дитина підказує.
Але потім починаються варіанти: на сцену виходить монстр - Особистість, яка бере ініціативу у свої руки, та починає діяти по - дорослому.
Коли від імені Любові виступає Особистість, міняється усе, почуття, слова, дії.
Особистість:
- вміє гарно промовляти Слова Кохання (зникає тяжкомовність),
- діє продумано.
Не забувайте, що Любов належить до тієї площини реальності, де існує наша дитина - сутність.
Справжній розквіт Любові відбувається тоді, коли наша дитина визволяється із темниці, виходить на світло та починає жити у Світі.
Саме так відбувається духовна трансформація через Любов.
Якщо людина не відважується на це, вона повертається до свого буденного, життя намагаючись втримати свою Любов у цій площині.
Що відбувається з Любов'ю тут, ви знаєте.
А іноді трапляється так, що Любов захвачує, та переводить у площину буденності "Особистість з Гаманцем в руках".
Оскільки така особистість взаємодіє зі світом через гроші, то і стосунки з Любов'ю, вона також проявляє грошима. Вона дає гроші, коли відчуває Любов, не дає, коли не відчуває.
Але усе це вбиває Любов тому,
що Любов та гроші відносяться до різних реальностей.
І наостанок, якщо до вас прийшло Кохання, і ви освічуєтесь у ньому, не говоріть пишних слів - вони вбивають Любов.
Пам'ятайте, що Любов мовчазна, тяжкомовна та зосереджена, як наша дитина-сутність.
