хочу сюди!
 

Любовь

33 роки, лев, познайомиться з хлопцем у віці 25-35 років

Замітки з міткою «философия»

Я - монстр…

 

Все отношения предсказуемы… Нет нового витка развития отношений… Всё повторяется вновь по кругу… Или я здесь задержалась… Задержалась в этом мире… Какой ужас, когда события вновь повторяются, не смотря на то, что действующие лица новые, кроме меня, которая не просто видит и участвует в этих событиях, но и знает чем это закончится. Мне нельзя любить:

- я сначала маню очень мужчин,

- потом они этого пугаются очень, причины могут озвучиваться разные, но основная одна для него «а вдруг он меня не сможет удовлетворить»,

- а итог один: не могут без меня и просятся назад ко мне, но я к тому времени охладеваю к такому мужчине, потому что не сумел понять мою любовь и принять её…

Для меня ЛЮБОВЬ – это всегда жертва! Но если моя жертва непонятна, то не важно, что моё Сердце при этом умирает, взрываясь от боли, я не приму больше того, кто сделал мне так больно, убив меня…

Эгоизм человека, т.е. его концентрация только на нём самом, убивает Любовь, убивает чувство, которое даёт новую жизнь каждому! Концентрация на себе самом – это безразличие к другим! Это не умение себя поставить на место другого человека, а, следовательно, невозможность понять другого…

Я это всё понимаю, но не признаю, когда эгоистичный человек начинает этим пользоваться.

 

 

 

 

SexyLove rose

P.S. для тебя...

Японська абетка або що і як слід було б називати

       Зважаючи на прагнення відпочити (та дещо покращити свій настрій) я вирішив запропонувати Вашій увазі кілька просто цікавих знахідок, на які мені нещодавно довелося натрапити... Весна вже починає брати своє...

       У японській мові існують різні системи писемності. Досі використовуються навіть "кандзі" (ієрогліфи китайського походження). Разом з ними існують й дві складові абетки, створені в самій Японії - "хіраґана" та "катакана". Було розроблено й транслітерацію японської мови латинськими літерами, хоча вона й зустрічається у відповідних текстах доволі рідко. Не зважаючи на різноманітність систем писемності їх усі можна зустріти одночасно просто переглянувши який-небудь японський журнал або газету... Навіть у @-неті. Натрапивши на цікавий матеріал, я вирішив ознайомити Вас з наведеною нижче спробою розробки транслітерації японської мови кириличними літерами... Може наважитеся перекласти свій "нік"?

       Японська транслітерація (дуже і дуже приблизно):

А – ка

Б зу

В ру

Г (Ґ) - жі (джі)

Д – те

Е (Є) – ку

Ж – зу

З – з

І – кі

К – ме

Л – та

М – рін

Н – то

О – мо

П – но

Р – ші

С – арі

Т – чі

У (Ю) – до

Ф – лу

Х - рі

Ц - мі (або чіаріку)

Ч – мірі

Ш (Щ) – аріріку

Я – зука

       Особисто мені пордібна "транслітерація" видалася доволі кумедною... А Вам?

       Дещо нижче вирішив у контексті наведеного вище ознайомити Вас з оповідкою про майстра Ноноко, яка доволі якскраво демонструє, як можна одне й те ж саме називати зовсім по-різному... Цікаво, які міркуваня вона викличе у Вас? Але прошу не надавати їм похмурого відтінку.

       Жив-був старий майстер дзен. Він жив один у хатині біля підніжжя гори. Якось вночі, коли Ноноко медитував, до його хатини увірвався грабіжник і, погрожуючи шаблею, зажадав грошей. Не перериваючи медитації, Ноноко відповів незнайомцеві:

- Усі мої гроші знаходяться в чаші на полиці. Можеш забрати усе, тільки залиш мені п'ять монет. Мені треба заплатити податки наступного тижня.

       Грабіжник згріб усі гроші, а потім кинув у чашу п'ять монет. Він також прихопив з собою красиву вазу що стояла на полиці.

- Будь обережний з вазою, - сказав Ноноко, - вона може легко розбитися.

       Незнайомець обвів поглядом порожню хатину і вже хотів йти, як майстер промовив:

- Ти забув сказати "спасибі".

- Спасибі, - відповів грабіжник і пішов.

       Наступного дня село збуджено гуділо. Деякі селяни заявили, що їх пограбували. Хтось звернув увагу, що в хатині Ноноко на полиці не вистачає вази.

- Тебе теж пограбували? - запитали вони господаря.

- Ні, - відповів Ноноко. - Я дав незнайомцеві вазу і ще трохи грошей. Він подякував мені й пішов. Він був досить милою людиною, тільки доволі необережно розмахував своєю шаблею.

       Ще дещо... У мережі багато де можна побачити наведений нижче анекдот... Але маю сумніви, що багато кому доводилося його читати. Хоча... Саме тому видалося доречним опублікувати його, зважаючи на спогади про зиму (яка вже "передала свої права весні"), а також саму тематику, яку мені запраглося тут висвітлити. Гарного Вам настрою:
       Київ, зима, сутінки. Біля запорошеного снігом даішника зупиняється іномарка, з неї виходить японець і каже:

- Оясумінасай, сумімасен, омавару-сан, доко-де ватасі-ва коно юкітосі-ні Кока-Кора но кан-о коубаймас-ка?

       На що даішник йому відповідає:

- Даруйте, я не зрозумів. Ви запитуєте, де в цьому сумному засніженому місті купити пляшечку чого?

       P.S. Зауваження від "WalesDragon": японці вимовляють "Кока-Кола" як "Кока-Кора"... Специфічна культурна властивість.


P.S. Усе наведене тут я розмістив просто аби відпочити від буденності. Разом з тим в мене немає бажаня припиняти публікації тих серій, які вже викликали інтерес багато в кого. Що ж до цієї замітки, то хотів також  дещо відволікти багатьох читачів від постійних клопотів та допомогти відчути весняний настрій... І просто посміхнутися.

А як це мені вдалося...


Першопочатково на текст щодо японської транслітерації натрапив оглядаючи матеріали пані "Sumna_Olesya".

Розміщений тут малюнок з дівчиною ви маєте можливість також побачити серед шпалер пані "Анастаська".

Першоджерело оповідки про майстра Ноноко: Когда Бог смеется. Сборник рассказов-медитаций. Перев. с англ. О. Вишмидта. - К.: "София", 2004; М.: ИД "София", 2004. - 240 с.


76%, 61 голос

13%, 10 голосів

11%, 9 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Как можешь ты любимую убить…

 

КАК МОЖЕШЬ ТЫ ЛЮБИМУЮ УБИТЬ?!

ДА, ЭТО ПРОСТО СДЕЛАТЬ, НУЖНО ЛИШЬ ЕЁ ЗАБЫТЬ:

НЕ ВСПОМИНАТЬ И НЕ ЗВОНИТЬ,

НЕ ДУМАТЬ, НЕ МЕЧТАТЬ С НЕЙ БЫТЬ

И ТЕМ ЛЮБОВЬ К СЕБЕ В НЕЙ ЗАГУБИТЬ.

ЗАБЫТЬ ЕЁ, СОВСЕМ ЗАБЫТЬ…

 

 

Быть может, я была и неправа,

Когда Любовь ему свою дала…

В ответ молчанье приняла,

И смысл я ответа сразу поняла,

Лишь я произнесла ему Любви слова…

 

 

Теперь вот Сердце так болит,

Мой Ангел в Душе моей почти убит…

И Сердца моего совсем уж нет,

И больше нет Души, - Душа даёт обет…

Душа жестокою Любовью, истерзана вся в клочья,

А без Души и Сердца лишь Сатаны являюсь дочь Я!

 

 

Зачем Любовь, что убивает,

Когда другой её не понимает…

Тогда Любовь лишь Сердце разбивает.

Я так хотела б Сердце вырвать из своей груди

И жить, не чувствуя, что впереди…

Я не желаю вновь любить,

Давно хочу я просто умереть

И после Смерти всё забыть,

И после Смерти уже никем не быть!

 

 

Неважно кем была, кем есть

И кем я вновь сюда явлюсь…

Готова я в Аду гореть,

И этого огня я не страшусь.

Огонь в Аду сжигает,

Но тот огонь Любовь по жизни зажигает…

ЗАЧЕМ ДРУГ ДРУГА УБИВАТЬ?!

ЛЮБОВЬ ДРУГ К ДРУГУ ЖИЗНЬ ВЕДЬ МОЖЕТ ДАТЬ!!!

 

 

 

SexyLove rose

P.S. Это Демон Одиночестваdevil

Не спешите дарить Вы, девчонки, Любовь.

Не спешите дарить Вы, девчонки, Любовь.
Очень много охочих сорвать сей бутон.
Юность Ваша и Прелесть бесценны.
И не всякий к огранке алмаза готов.

Вот сияет тюльпан...


Вот сияет тюльпан, распустив лепестки...
Вот в цветение груши проникли жуки.
Этой жизни течение я не нарушу.
Ведь  мне чувства жуков и цветов так близки.

Много логики из нечего....

Как много логически можно вывести из одной единственной фразы?....

 

Берем глиняную Ассирийскую табличку датированную 2800 годом до нашей эры.

Она гласит -

«...У меня чувство, что мир доживает последние дни. Повсюду царит взяточничество и коррупция...»

 

Из этой короткой фразы следует, что общепринятая мораль раньше - в начале их цивилизации была лучше.

Раньше:

Люди были честны и понимали значение Долга.

Люди знали цену чести и держали раз данное слово.

Люди понимали, что все что противоестественно, то безобразно.

Например: мужчина от овцы потомство произвести не сможет,

значит он и не должен с овцой и блудить.

Или - мужчина от мужчины зачать не может,

значит и связь их, против природы и следовательно противоестественная.

Теперь:

Но понятия сместились появилась «политкоректность»

И вот наконец то они и докатились до точки заката цивилизации.

 

Все цивилизации проходят по одному и тому же пути -

Зарождение, расцвет, зрелость, закат и смерть.

 

Но смерть цивилизации не означает, смерти человечества.

 

Означает ли наше стояние  на очень низкой точки деградации

морали и нравственности как ее понимаем то, что мы живем в ПОСЛЕДНЕ ВРЕМЯ ?

Для данной цивилизации ответ – однозначно да.

Так как ни одна Цивилизация прошлого не смогла повернуть от этой точки вспять и все они стали историей.

Для Человечества?

Это еще бабушка на двое сказала.

 

Так что у вас есть еще шанс.

Вам остается попасть в тот небольшой процент  уцелевших в грядущих катаклизмах и начать все заново.

Постарайтесь только не забыть историю....

 

P.S. Абсолютно все значимые древние учения и религии утверждают, что конец будет,

и будет он во времена падения морали и нравственности на достаточную глубину,

но они так же и утверждают о том, что Человек(Человечество) может исправиться

вовремя спохватиться и тем самым повернуть отсчет начала конца в обратную сторону.

- Просто я в такую возможность не верю....

интервью

Однажды мне приснилось, что я беру интервью у великого мудреца, тысячелетиями наблюдавшего человеческую жизнь. 

– Так ты хочешь взять у меня интервью? – мудрец спросил меня. 

– Если у тебя есть время, – сказал я. 

Мудрец улыбнулся: 

– Мое время – это вечность… Какие вопросы ты хотел мне задать? 

– Что больше всего удивляет тебя в человеке? 

И мудрец ответил: 

– Им наскучивает детство, они спешат повзрослеть, а потом мечтают стать детьми опять. 

Они теряют здоровье, зарабатывая деньги… А потом теряют деньги, восстанавливая здоровье. 

Они так много думают о будущем, что забывают настоящее настолько, что не живут ни в настоящем, ни в будущем. 

Они живут так, будто никогда не умрут… а умирают, как будто никогда и не жили. 

Он посмотрел на меня пристально, и мы помолчали некоторое время… 

И тогда я спросил: 

– Как повидавший жизнь, какие уроки жизни ты бы хотел, чтобы люди выучили? 

– Пусть знают, что невозможно заставить кого-то полюбить их. Все, что они могут сделать, это позволить себе быть любимыми. 

Пусть знают, что это нехорошо – сравнивать себя с другими. 

Пусть учатся прощать, практикуя прощение. 

Пусть знают, что ранить любимого человека занимает всего лишь несколько секунд, но чтобы залечить эти раны, могут уйти долгие годы. 

Пусть поймут, что богат не тот, у кого больше, но тот, кто нуждается в меньшем. 

Пусть знают, что есть люди, которые их очень любят, просто они еще не научились выражать свои чувства. 

Пусть осознают, что два человека могут смотреть на одно и то же… а видеть по-разному. 

Пусть знают, что простить друг друга недостаточно, надо так же простить самих себя. 

– Благодарю за твое время, – сказал я робко. – Есть еще что-то, что ты хотел бы передать людям? 

Мудрец улыбнулся и сказал: 

– Пусть знают, что я для них здесь… всегда.

Барс. БОЙ...

...Шаг - и растаял в памяти тот миг,

Где осязание иллюзий

Счесть я, пожалуй, мог бы откровеньем бытия...

Да вот и память...Мириады брызг её, холодных и чужих, -

Всё лишь обуза

Здесь, где скользить средь всплесков Света буду я...

 

Здесь вовсе не живут терзания и чувства,

И имена  сомнений,

Что вдруг вторгаются незвано, душу теребя...

Душа в объятьях Пустоты...Их танец - вот Искусство...

Кружатся Свет и Тени,

Причудливый узор плетя, где не найти себя...

 

И ни к чему желать, чтоб среди музыки движений ветра и потока

Тончайшую сталь провела черту...бесстрастно...и жестоко...

 

 

 

 

Зачем нужно знание родословни?

(Написано под впечатлением  http://blog.i.ua/user/676708/445623/)

 

Скажете – глупый вопрос.

- Знание своей и чужой родословни в некоторых случаях неоценимо.

Скажете так и будете абсолютно правы.

 

Людям кто поумнее и кто думает с дальновидностью о своем потомстве

эта информация может принести громадную пользу.

Тем же кому на своих будущих детей наплевать, и так же наплевать

и на будущих внуков и внучат, должно быть наплевать и на родословню и свою,

и своего партнер(а)(ши).

Они могут просто выйти замуж (женится) за потомственного алкоголика

и пусть дети растут с теми отклониниями которые передаются по наследию

по такой линии.

 

К чему это я веду?

 

Думаю, что уже догадались.

 

Никто не будет отрицать, что два человека у которых в роду

предки не болели никакими серьезными и повторяющимися заболеваниями,

скорее всего дадут здоровое потомство.

И уже давно не секрет, что болезни повторяющиеся в роду скорее всего

повторятся и в потомках.

Так же известно, что многие приобретенные навыки тоже могут

передаваться по наследству.

Поэтому часто у врожденных аристократов совершенно

без всякого усилия с их стороны и осанка стройнее и шарм

и интелект выше, чем у сверстников.....

 

Потому. Знание родословни и своего и партнера в некоторых

случаях может послужить принятию решения для создания пар и потомства.....

Мгновенный экспромт-шутка...о дураках;) :)

Настоящий Дурак...
Никогда не признается,
Что он им является.
Настоящий Дурак...
стесняется...