Запитання.
Хто-небудь з моїх друзів і не друзів також, може пригадати хоч би один випадок, щоб я комусь дорікав, що він пише чи говорить мовою окупанта, ну, руською мовою? Щоб я когось ображав з цього приводу, плювався слиною?
Хвилина на згадку.
Не пригадали, так?
Я можу сказати коли я посилав нах. Тоді, коли від мене вимагали писати "нормальним язиком". Да, тоді я себе не стримував.
Окрім таких випадків, здається цілком виправданих, думаю ніхто не зможе мене звинуватити в оскаженілій мовній русофобії, чи щодо якоїсь іншої мови. До мене часто звертаються руською мовою, бува і англіцкою і іншими, я відповідаю своєю рідною, державною мовою, і ніяких проблем, все в порядку. Ні образ, ні матюків з одного чи другого боку нема.
Так, мені, м'яко кажучи, не подобається, що в моїй країні занадто сильно поширена окупаційна мова. Тому що я націоналіст. Тобто в мене є національність, - українець. І я живу в своїй країні, - Україні. Але, націоналіст, це не нацист. І я розумію тих людей, які не знають державної мови, або не можуть ії вивчити, або ще якісь причини. В решті-решт, я і сам 40 років свого життя був руськоязичним(тьфу, прости Господи, ну і статус...). Тим більше, що кожна людина на Землі, має повне та невід'ємне право говорити на тій мові, на якій хоче. Але....
Але, якщо вона не займає якоїсь посади в державному апараті.
Як ми знаємо, поки що вся Земля поділена на держави. Можливо, колись цього поділу не буде. Можливо. Але поки він є. І в більшості своїй, ці держави моноетнічні.Навіть якщо держави зникнуть, то нації все рівно залишаться. І мови їхні залишаться, і культури. Тому що це скарб. Скарб не тільки кожної нації, це скарб всієї Землі. І цей скарб буде знаходитися під захистом і нації і всього людства.
Поки цього не сталося, мова знаходиться під захистом її носія, власне нації, і держави, яка створена нацією. В Україні сама нація поки що мляво захищає свою мову. Але їй вистачило розуму зобов'язати державу, яку вона створила, користуватися тільки мовою нації, державною мовою. Не забороняючи Громадянам держави, які не займають державних посад, незалежно від національності, розмовляти тією мовою, якою вони хочуть.
І я, українець, а українців в Україні більше 80%, погоджуюся з такими правилами. Я, бляха муха, толерантний! Можливо занадто, але нічого не поробиш, який є, такий є.
І ось вчора по ТВ виступав один з чиновників держава Україна. Цих чиновників, до речі, призначаємо та обираємо ми, Громадяни України. Саме їх ми зобов'язали користуватися на своїй чиновницькій, державній посаді, тільки державною мовою. Більше того, саме на цього чиновника, що вчора виступав, Порошенка, покладений обов'язок слідкувати за дотриманням Конституції, одним з розділів якої, а саме стаття №10, говорить - "Державною мовою в Україні є українська мова".
Я не дивився його виступ вчора. Я не хотів, щоб ця людина була призначена, або обрана на будь-яку державну посаду. Тим більше на ту, на якій зараз знаходиться. І не тому, що він чимось мені не подобається, а тому, що він не буде захищати мою державу. Окрім того, що він манкурт Золотої Орди, він людина без принципів, його цікавлять тільки гроші. А моя країна, Україна, для нього тільки територія, яку він використовує та набиває свої бездонні кишені. Да, так я читав, що він вчора виступав і на мові, яка не є державною мовою. Тобто, він порушив Конституцію. Нахабно порушив обов'язок по захисту державної мови, який поклали на нього ми, Громадяни України. Можливо він таким чином хоче показати свою толерантність(хоча, яка у бариги та манкурта толерантність), але це не входить в його обов'язки. В даному випадку, толерантність демонструє носій української мови і української державності, сама українська нація. Навіть занадту толерантність, але, це її право, а не цього чиновника. В мене багато епітетів щодо цього чиновника та його дій на цій посаді, але я утримаюся, продемонструю ту саму толерантність.
Просто констатую, що він в черговий раз образив та наплював на українців та на нашу державу. Спільнота
