хочу сюди!
 

Нина

49 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 50-56 років

Замітки з міткою «поезія»

Написала колись давно моя кохана

Чи бачив ти, як срібний місяць
Нечутно сльози губить вниз?
А чув як зорі тебе просять
Летіть до них, летіть у вись?

Ти відчував страшну безодню,
Що вже давно в твоїй душі?
Я бачу: ти із цим незгоден.
Ти ж так ненавидиш вірші!!!!

А плакав ти хоч раз до ранку,
Та так що ледь не помирав?
Щоб аж душа завила звіром,
Бо ти її не цінував*?

Снег

Когда кончится снег,
Я прийду к тебе,
Потихоньку, не смело, не глядя,
Оставляя следы за собой на пути,
Незаметные чуждому взгляду,
Я пойду по пути,
За тобою, к тебе,
Забывая о доме и небе,
Я прийду, улыбнусь
И приникну к плечу,
И исчезну, так было мне надо.

Cruel Intations - Жостокі потяги(ігри)

Любов - то жорстока гра,

То залежність наркомана,

Та без неї життя не життя,

Настільки сильне почуття...

Воно може вбити й врятувати,

Знесилити і сили дати,

Це вірний шлях відчути щастя,

Або ж потрапити в пітьму.

*********************************************

Земля тремтить і бачить море,

Море сильного мовчання,

Мовчання дасть окремий потяг,

Потяг дасть нове чуття...................

5 хвилин

Пять хвилин тому

Був впевненний у тому,

Що я тебе люблю,

Мені ти кажеш, що не вірю.

Пять хвилин тому

Хотів зробить щасливу,

Тебе і долю я свою,

Та це було аж пять хвилин тому...

І я шукаю свою провину,

Не вибачаю собі ні на хвилину,

Бо втратити тебе - 

Це втратити повітря,

На водній глибині

У пів століття...

Пять хвилин тому

Був впевненний, що втратив

Тебе і долю я свою

Тепер же я не вартий,

Ні погляду твого, ані любові чистій,

Що мав я усього ... пять хвилин тому...

І я шукаю свою провину,

Не вибачаю собі ні на хвилину,

Бо втратити тебе - 

Це втратити повітря,

На водній глибині

У пів століття...

Мій власний пяний маразм ;)

Не зрозуміла, та все ж моя,

Апатія до свого життя.

Відсторонений, та все ж живий,

Лиш думаю, що Світ такий....

Такий самотній без добра,

Такий сумний, як забуття,

Такий пянкий, як це вино,

Що пю його уже давно.

Напіврозумний цей маразм,

Сумний до болі ввесь цей час,

Ні на секунду волі дати,

Не може мене він відпускати,

Можливо сам у цьому винен,

Можливо час прийшов й потрібен,

Мені, як Сонце і вода,

Потрібні, щоб росла трава.

Але так тяжко, бо постійно

Пю воду із сухого джерела,

І моє тіло, як в Берліні

Впало, як впала там стіна.

Злий Некрот як оспівувач української армії

Сьогодні в нас 6 грудня. Це означає, в Україні - День українського війська.

У поета Олександра Некрота що - і на військову тематику твори наявні?

А то! Ще й які!

Українською мовою - НАШЕ ВІЙСЬКО;

російською мовою - РАЗМЫШЛЕНИЯ У РАЙОННОГО ВОЕНКОМАТА.

Звернута на них увага хай дарує Вам всі блага.

Ви також можете зареєструватися на цьому ресурсі або на обох Сайтах-Близнюках і залишати коментарі - все, що думаєте про творчість злого Некрота.

 

А ще цікаво прочитати: "Пофарбовано" - значить, ПОФАРБОВАНО!

Злий Некрот і про інвалідів писати здатен

Сьогодні в календарі - Міжнародний день інвалідів.

Для Сайтів-Близнюків це достатньо важлива дата, щоб про неї згадати.

Бо перу Олександра Некрота належить вірш (російською мовою) "СЧАСТЛИВАЯ ЖЕНЩИНА".

Хто ще не читав, тим дуже рекомендуємо.

А не читати міг багато хто, оскільки на сайт Рупс твір додано лише сьогодні (!).

А всім інвалідам та їхнім рідним бажаємо одного: кріпіться, і хай помагає вам Бог.

Річниця (роковини) референдуму і День працівників прокуратури

Сьогодні в Україні 17-та річниця (а за версією Сайтів-Близнюків злого Некрота - роковини) всенародного референдуму, на якому народ схвалив Акт проголошення незалежності України.

Все, що Злий Некрот думає про цей день, - у його блозі на сайті Юейпс: "Свідомі" самогубці чи жертви перших "підрахуїв"?

Про наслідки згаданого вибору народу України - просто величезна кількість сатиричних творів поета, які годі й перелічити.

Втім, 1 грудня в Україні - це ще й професійне свято працівників прокуратури.

У зв'язку з цим пригадуються зокрема твори ПРО КОЗЛІВ І ЗЛУ ЛЮБОВ & (російськомовний) ...А СТАТЬЯ ПОТЕРЯЕТСЯ.

Тож зі святами!

Пам'яті, товариша мого, Ігоря КРИВЧУНА!

         Це фото із книги за редакцією М.М.Сови "Місто над Сулою", мабуть чи не останнє у житті Ігоря. Він був ЛЮДИНОЮ! І це багато значить! Скупі слова, із тої ж таки книги - не відтворять того багатогранного життя нашого сучасника, ту повноту думки і грані творчості - Ігор Олександрович Кривчун народився в 1961 році в Червонозаводському. Музикою займається з 1972 року. Працював у кількох філармоніях Російської Федерації, в гурті "Фестиваль" Ігоря Саруханова, "Фристайл", а також у звукозаписних аудіостудіях "Мелодія", "Рекордс 1". Він учасник культурного обслуговування будівників БАМу, молодіжного фестивалю в м. Москві (1985 р.), міжнародного рок-фестивалю 1990 р. в м. Сопот (Польща). Нагороджений урядовими відзнаками. Нині займається власною творчістю  Нині він уже не займається нею - творчістю. Нині творчість говорить, волає тими звуками музики і рядками поезій. Він був гарним товаришем і Людиною! Сумно......

ПОЖЕЛАНЬЕ

Алине Борзенко

Слова і музика І. Кривчуна

 

Не надо верить в то, что не сбывается,

И уповать на милости Богов.

Не надо лгать себе, что полагается

За ложь и подлость верная любовь.

 

Не стоит слепо верить в оправдание,

Что сможет всё былое превозмочь :

Оно, быть может, будет и желанное,

На самом деле будет сердцу жёлчь.

 

Та жёлчь сладка сначала, но не далее.

Самообман, пока не видит глаз.

Да, трудно знать то самое печальное :

Кто предал раз, тот предаст много раз !

вірші

Коли ніч синім обрусом стіл твій застелить стиха,
І нікого не буде поруч і взагалі,
Не кричи, не зови, не шепчи, і, мабуть, не дихай,
І ногами двома водночас не торкай землі.
То є знак – синій обрус на темне посохле древо.
Захитаються тіні на мертво-блідій стіні.
В спорожнілому місті ожиють камінні леви,
Щоб побачити бога в прочиненому вікні.