11 звичок в соціальних мережах, яких треба позбутися до 30 років
- 15.11.15, 14:44
Хтось скаже, що ви в вигіднішій позиції. Але для багатьох це проблемна ситуація. У таку халепу краще не потрапляти. Передбачати її можна тільки тоді, коли знаєте, як скоро повинні отримати відповідь по вашій кандидатурі на вакансію. Тоді ви просто не погоджуєтеся на інші пропозиції, поки не отримаєте зворотний зв'язок від всіх роботодавців. Але не завжди все складається ідеально. Тому змодельована ситуація цілком може трапитися.
Що краще для вас?Якщо нова пропозиція надійшла незабаром після того, як ви дали згоду на посаду і навіть встигли приступити до роботи, немає нічого злочинного в тому, щоб розглянути варіант від іншої компанії, вважає Фред Кіль, один із засновників консалтингової фірми KRW International:
« Цілком прийнятно, якщо ви передумаєте і вирішите залишити посаду в перші дні роботи, поки компанія ще не витратила на вас занадто багато часу і ресурсів. Кожен може опинитися в подібному становищі, і не буде вважатися смертельним гріхом, якщо ви подасте у відставку, ледве почавши роботу » .
Етична дилемаАле будьте обережні. Звичайно, після раптової відмови від запропонованої роботи ваші кар'єрні шанси можуть і не постраждати, але тим не менш можна припустити, що в майбутньому пошуки нової роботи можуть виявитися більш скрутними - особливо, якщо у вашій індустрії всі один одного добре знають. Ситуація педантична.
« По суті, ухвалення рішення зводиться до вибору між етичними і особистими міркуваннями. Ситуація педантична, найчастіше з неї немає оптимального виходу. Як тільки ви дали слово і підписали договір з організацією, спроба перегляду може завдати шкоди » , - вважає Адам Ллойд, президент фірми Webber Kerr Associates.
Хоча рішення залишитися в попередній посаді є ідеальним моральним рішенням, іноді нова пропозиція просто занадто хороша, щоб її упустити. У подібному випадку Ллойд радить дуже ретельно зважити всі « за » і « проти » - як короткострокові, так і на перспективу, і тільки потім приймати рішення про втечу.
Якщо після всього цього нова пропозиція все одно вам здається більш привабливою, то пора приступати до дій.
Принесіть свої вибаченняЯкщо ви не встигли обзавестися юридичними зобов'язаннями за договором, прийшов час принести вибачення.
Не пишіть листів електронною поштою. Краще зателефонувати або зустрітися особисто. Так, дзвінок неприємний, але це кращий поважний спосіб відмовити. Просто зателефонуйте роботодавцю та повідомте, що вдячні за приділений вам час, але вам з певних причин робота не підходить. Це буде правильно і чесно.
Найкраще, що ви зможете зробити, це перетворити загальну поразку в потенційний виграш для обох сторін. Ви отримаєте роботу своєї мрії, а компанії не доведеться задовольнятися співробітником, який мріє працювати в іншому місці.
Типові помилкиВідсутність реакції, відключений мобільний телефон, попереджати родичів, щоб вас не запрошували до домашнього телефону. Така поведінка обов'язково запам'ятається. Світ рекрутерів тісний, і ви не можете бути впевнені, що в майбутньому така поведінка не відгукнеться.
Хтось скаже, що ви в вигіднішій позиції. Але для багатьох це проблемна ситуація. У таку халепу краще не потрапляти. Передбачати її можна тільки тоді, коли знаєте, як скоро повинні отримати відповідь по вашій кандидатурі на вакансію. Тоді ви просто не погоджуєтеся на інші пропозиції, поки не отримаєте зворотний зв'язок від всіх роботодавців. Але не завжди все складається ідеально. Тому змодельована ситуація цілком може трапитися.
Що краще для вас?Якщо нова пропозиція надійшла незабаром після того, як ви дали згоду на посаду і навіть встигли приступити до роботи, немає нічого злочинного в тому, щоб розглянути варіант від іншої компанії, вважає Фред Кіль, один із засновників консалтингової фірми KRW International:
« Цілком прийнятно, якщо ви передумаєте і вирішите залишити посаду в перші дні роботи, поки компанія ще не витратила на вас занадто багато часу і ресурсів. Кожен може опинитися в подібному становищі, і не буде вважатися смертельним гріхом, якщо ви подасте у відставку, ледве почавши роботу » .
Етична дилемаАле будьте обережні. Звичайно, після раптової відмови від запропонованої роботи ваші кар'єрні шанси можуть і не постраждати, але тим не менш можна припустити, що в майбутньому пошуки нової роботи можуть виявитися більш скрутними - особливо, якщо у вашій індустрії всі один одного добре знають. Ситуація педантична.
« По суті, ухвалення рішення зводиться до вибору між етичними і особистими міркуваннями. Ситуація педантична, найчастіше з неї немає оптимального виходу. Як тільки ви дали слово і підписали договір з організацією, спроба перегляду може завдати шкоди » , - вважає Адам Ллойд, президент фірми Webber Kerr Associates.
Хоча рішення залишитися в попередній посаді є ідеальним моральним рішенням, іноді нова пропозиція просто занадто хороша, щоб її упустити. У подібному випадку Ллойд радить дуже ретельно зважити всі « за » і « проти » - як короткострокові, так і на перспективу, і тільки потім приймати рішення про втечу.
Якщо після всього цього нова пропозиція все одно вам здається більш привабливою, то пора приступати до дій.
Принесіть свої вибаченняЯкщо ви не встигли обзавестися юридичними зобов'язаннями за договором, прийшов час принести вибачення.
Не пишіть листів електронною поштою. Краще зателефонувати або зустрітися особисто. Так, дзвінок неприємний, але це кращий поважний спосіб відмовити. Просто зателефонуйте роботодавцю та повідомте, що вдячні за приділений вам час, але вам з певних причин робота не підходить. Це буде правильно і чесно.
Найкраще, що ви зможете зробити, це перетворити загальну поразку в потенційний виграш для обох сторін. Ви отримаєте роботу своєї мрії, а компанії не доведеться задовольнятися співробітником, який мріє працювати в іншому місці.
Типові помилкиВідсутність реакції, відключений мобільний телефон, попереджати родичів, щоб вас не запрошували до домашнього телефону. Така поведінка обов'язково запам'ятається. Світ рекрутерів тісний, і ви не можете бути впевнені, що в майбутньому така поведінка не відгукнеться.
Имя Николая Амосова не стало известным, когда он сделал свои первые операции на сердце. Слава пришла к хирургу, когда его книгами о здоровом образе жизни стали зачитываться десятки тысяч людей.
Человек, который стал пионером в области операций на сердце, не понаслышке знает, что такое ответственность, что такое железные нервы и что такое жизнь и смерть.
Будущий хирург был сыном акушерки, принимавшей роды в окрестностях родного села. Мать воспитывала сына одна, жили буквально за чертой бедности. Осваивать медицину на практике после ВУЗа Амосову пришлось в условиях военно-полевой хирургии - началась война. Госпиталь перемещался на лошадях по полям сражений. Через руки его команды из пяти человек за войну прошло более 40 тысяч раненых.
Первые попытки помочь детям с тяжелыми пороками сердца были сделаны им в 1955 году. Первая удачная операция, проведенная с помощью амосовского аппарата искусственного кровообращения, состоялась в 1960 году. А в 1962 году Амосов придумал особые искусственные клапаны для сердца.
Он реализовал бы и другие свои идеи, если бы не его собственное сердце. Его организм был сильно изношен, он казнил себя за каждую ошибку, за каждый смертельный случай во время операции. После гибели маленькой девочки с пороком сердца Николай Михайлович вошел в полосу тяжелейшего кризиса.
Чтобы справляться с этим грузом, он начал записывать свои переживания – так вышла его первая книга, напечатанная в «Науке и жизни» трехмиллионным тиражом, перепечатанная десятимиллионным «Роман-газетой» и сделавшая его известным на всю страну. Строгость к себе, удивительная искренность, мужество и сострадание к пациентам обратили к нему сердца многих людей.
Возможно, поэтому, когда в преклонные годы, после тяжелой операции, он бросил вызов старости, придумав свою собственную систему нагрузок и ограничений, за ним, затаив дыхание, следила вся страна. Амосовская система здоровья увлекла тысячи людей.
И вот основные правила из системы здоровья гениального врача Николая Амосова:
1. Не надейтесь, что врачи сделают вас здоровым.Они могут спасти жизнь, даже вылечить болезнь, но лишь подведут к старту, а дальше - чтобы жить надежно - полагайтесь на себя. Я никак не приуменьшаю могущество медицины, поскольку служу ей всю жизнь. Но также знаю толк в здоровье - теоретически и практически. По этому поводу похвастаю: уже полтора года провожу эксперимент на себе - физкультура с гантелями и бег.
2. Врачи лечат болезни, а здоровье нужно добывать самому.Потому что здоровье - это «резервные мощности» органов, всей нашей физиологии. Они необходимы, чтобы поддерживать нормальные функциональные показатели - в покое и при нагрузках - физических и психических, а также чтобы не заболеть, а заболев, по возможности - не умереть. К примеру, чтобы кровяное давление и пульс не повышались больше, чем в полтора раза при упражнениях или беге, а неизбежная одышка быстро успокаивалась. Чтобы не бояться сквозняка, а простуды быстро проходили без лекарств, сами собой. И вообще, чтобы хорошо работалось, спалось, «елось и пилось».
Так вот - эти «мощности» лекарствами не добываются. Только тренировкой, упражнениями, нагрузками. И - работой, терпением к холоду, жаре, голоду, утомлению.
3. Что такое болезни, чувствует каждый:досадное расстройство различных функций, мешающее ощущать счастье и даже жить. Причины тоже известны: внешние «вредности» (инфекция, экология, общественные потрясения), собственное неразумное поведение. Иногда - врожденные дефекты.
Утверждаю: природа человека прочна. По крайней мере, у большинства людей. Правда, мелкие болезни неизбежны, но серьезные чаще всего - от неразумности образа жизни: снижение резервов в результате детренированности. Внешние условия, бедность, стрессы - на втором месте.
4. Тренировка резервов должна быть разумной.Это значит постепенная, но упорная. Если сказать о сути тренировки - то это режим ограничений и нагрузок (РОН). Это мой конек. Впрочем, ничего оригинального я не придумал. Три главных пункта:
Думаю, что 90% людей, если бы они соблюдали правильный образ жизни, были бы здоровыми. Но, к сожалению, режим требует напряжения воли. А силы воли у человека мало... Современное официальное лечение осуществляется методом «Подбора-Перебора» гипотензивных средств, которых не один десяток, и которые затем надо принимать всю (!) жизнь.
6. И ещё: в мире много, очень много плохих врачей.Не могу огульно заявить: «все врачи плохие». Много хороших, но и плохих - тоже. Доказательства? Спросите, что они читают и что умеют. Читают - из практиков - единицы. Умеют - более или менее - врачи хирургического профиля. Потому что им без рукоделья просто нельзя врачевать. Терапевты искренне считают, что им ничего не нужно уметь - ни анализ сделать, ни на рентгене посмотреть, ни плевру пунктировать. Есть, мол, для этого узкие специалисты. А мы, мол, общие врачи. Вот так.
И под конец. Есть много заблуждений в медицинской науке. Часто это зависит от неправильной оценки статистических данных. Например, на ваш взгляд, в чем причина «разрастания», «увеличения» рака? В мире нет никакого особенного увеличения количества раковых больных (кроме рака легких). Более того, случаи заболевания раком желудка даже уменьшились. Как занимал рак второе или третье место в причинах смертности - так и занимает. Но мало кто учитывает, что продолжительность жизни за последние полвека возросла, а раком чаще всего болеют люди старшего возраста.
В организме есть мощные защитные силы - иммунная система, механизмы компенсации. Они сработают, нужно дать немного времени. Имейте в виду, что большинство легких болезней проходят сами, докторские снадобья только сопутствуют естественному выздоровлению. Вам говорят: «Вылечили!», а вы и верите: «Хороший доктор!»
7. Если уж посчастливилось попасть к хорошему доктору, берегите его, зря не беспокойте.Помните, что врач - это больше, чем просто специалист. Это не сантехник. Указания доктора выполняйте... в меру вашего разумения. И не требуйте от него лишних лекарств, о которых от соседок узнали.
Если ты молод - до 60! - и симптомов от органов нет, то не следует при малейшем недомогании бежать в поликлинику. Как уже говорил, наши врачи не доверяют природе, нацелены на лекарства и покой. Бойтесь попасть к ним в плен! Найдут болезни и убедят: «Отдыхать и лечиться!»
И в заключение: Чтобы быть здоровым, нужна сила характера. Как человеку найти оптимум в треугольнике между болезнями, врачами и упражнениями? Мой совет: выбирать последнее. По крайней мере, стараться. Поверьте - окупится!