Вітамінна бомба
- 05.04.15, 22:49
Холодний сніг поверх трави…
Коли зустрінемось з тобою.
Притиснусь, прагнучи любові,
Й почую: "Викинь з голови!.."
А я не викину, хоч ріж…
Твоє я пеститиму тіло,
Щоб ти відчула, як ти мила,
А ти вдавай неначе спиш…
Рука блукатиме моя:
Грудей торкнувши, дійде лона…
Так-так, я знаю: безсоромник!
І – сексуальний маніяк!..
Іще хоч тричі повтори.
І я погоджуся з тобою.
Притиснусь, прагнучи любові
В четвер ранкової пори:
Не дотягну до свят отих!..
Ще бозна де той відпочинок
Так сталось: що ж тепер удієш,
Коли бажання не спинить?!
Все сам і сам – хоч вовком вий!
А ти з роботи й на роботу.
А за вікно погляну – що там:
Холодний сніг поверх трави.
Невже і справді це про нас?
Та не повірю я ніколи!
"Іди – до мене!" Чий це голос?
Ти – просто диво! Я це знав!
Отак іще... та ще озвись,
Щоб і весна тебе почула.
І щоб розтав коли зустрінемсь
Холодний сніг поверх трави!
"Про весны приметы, |
Про ручьи и лужи |
Пишут все поэты. |
Чем других я хуже?" |
..Весна, хрипя во сладком стоне |
нам шепчет лозунги свои |
Повсюду слившись в унисоне, |
слышны ИСТОРИИ Любви |
Забрав, короткие юбчонки |
из "рук", обиженных шкафов |
Спешат по улицам девчонки, |
дразня бестыже, мужиков |
Эх, Красотища!…Глазу любо |
И как ЮНЕЦ! "Таращу зенки" |
Вот... показались из под юбок |
чуть робко первые коленки |
Навстречу тысячи улыбок… |
...игривых взглядов монологи |
тебе Весна кричу: Спасибо |
вновь за шикарнейшие ноги |
И с чаркой воздуха хмельного, |
меняет Сердце — интонацию, |
Безумства жаждая... шального! |
Весна. ...Открылась нафигация! |